Ухвала

від 24.01.2017 по справі 806/3898/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"24" січня 2017 р. Справа № 806/3898/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бучик А.Ю.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

сторін та їх представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" (далі - ТОВ "Граніт-Холдінг") із позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 серпня 2014 року №0000792200.

У позовній заяві позивач вказав, що Володарсько-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Граніт-Холдінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №26/5/22-07/33093736 від 14 липня 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки Володарсько-Волинського ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 4 серпня 2014 року №0000792200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62921 грн 00 коп., з яких 41947 грн 00 коп. основний платіж та 20974 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Володарсько-Волинською ОДПІ від 4 серпня 2014 року №0000792200.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 4 серпня 2014 року №0000792200.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 р. без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 у даній справі скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому в ухвалі ВАС України зазначено, що з метою встановлення законності формування позивачем спірних сум податкового кредиту під час нового розгляду справи судам слід дослідити та надати правову оцінку поданим відповідачем доказам, дослідити фактичне здійснення спірних господарських операцій сторонами спірних угод, тобто, встановити наявність ознак, які б свідчили про реальність їх здійснення, передбачених укладеними договорами, встановити зв'язок між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції та встановити чи розкривають вони зміст господарських операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Під час нового розгляду справи Житомирським окружним адміністративним судом 14.09.2016 року винесено постанову про часткове задоволення позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.08.2014 року №0000792200 про визначення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52446 грн., з яких 34694 грн. основного платежу та 17482 грн. штрафних санкцій. В задоволені решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову суду Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2016р. скасувати в частині задоволених вимог з підстав, наведених у скарзі та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача з огляду на наступне.

З 16 червня 2014 року по 7 липня 2014 року посадовими особами Володарсько-Волинської ОДПІ на підставі направлень від 16 червня 2014 року №98-99 та від 17 червня 2014 року №102 проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Граніт-Холдінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року (т. 1 а.с.9-38).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №26/5/22-07/33093736 від 14 липня 2014 року. Актом перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 157 411 грн. Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ "Граніт-Холдінг" 24 липня 2014 року направлено до Володарсько-Волинської ОДПІ заперечення за №24-1. За результатами розгляду заперечень на вказаний акт перевірки податковим органом частково змінено висновки названого акту, зокрема, щодо порушення позивачем вимог п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 41 947 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792200 від 24.08.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62 921 грн. (з яких: 41 947 грн. - основний платіж та 20 974 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

В даному випадку підставою для висновку щодо завищення позивачем спірних сум грошових зобов'язань слугував висновок відповідача про відсутність реальності здійснення спірних операцій позивача з ТОВ "Блоксоюз", TOB "ГМФ" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології", що обґрунтовано матеріалами актів зустрічних звірок останніх та поясненнями директорів вказаних товариств, які заперечують свою причетність до діяльності вказаних суб'єктів господарювання.

Судом встановлено, що видом економічної діяльності ТОВ "Граніт-Холдинг" є діяльність з добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. В акті перевірки зазначено, що в порушення п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ТОВ "Граніт-Холдинг" було включено до складу податкового кредиту в перевіреному періоді податок на додану вартість в загальній сумі 6966 грн. з суми отриманих товарно-матеріальних цінностей (канат з сегментами), поставлених ТОВ "Блоксоюз", згідно наданих до перевірки податкових накладних.

Встановивши, що у даного контрагента відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відповідач зробив посилання на акт зустрічної звірки та пояснення директора і бухгалтера, які заперечували свою причетність до діяльності підприємства (т.1, а.с. 27, 28, 49-51).

За даною операцією купівлі-продажу податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6966 грн. та штрафних санкцій на суму 3483 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (т.1 а.с. 58).

12 вересня 2011 року між ТОВ "Блоксоюз" (Продавець) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №49 (т.1 а.с.63). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Блоксоюз" передає, а покупець приймає і оплачує наступну продукцію, іменовану надалі "товар": канат з сегментами. Згідно з пунктом договору 3.1 ціна одного погонного метру канату складає 835 грн 92 коп., у тому числі податок на додану вартість 139 грн 32 коп. (т.1 а.с.63). Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується наданим до матеріалів справи: видаткову накладну від 12 вересня 2011 року №94 (т.1 а.с.64), банківську виписку з особового рахунку (т.1 а.с.66), податкову накладну №53 від 12 вересня 2011 року (т.1 а.с.65), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ "Блоксоюз" було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. (т.1 а.с.121-122.)Згідно з даними офіційного Інтернет ресурсу http://sfs.gov.ua/anulir ТОВ "Блоксоюз" на час здійснення господарських операцій було зареєстроване платником податку на додану вартість, реєстрацію скасовано 12 березня 2012 року.

Основним видом діяльності ТОВ "Блоксоюз" за КВЕД є 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (т.1 а.с. 122, 124). Таким чином продаж канату з сегментами відповідає основному виду діяльності ТОВ "Блоксоюз". Господарські відносини між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Блоксоюз" підтверджуються первинними документами.

Посилання представників відповідача на акт "Про неможливість проведення зустрічної перевірки з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість ТОВ "Блоксоюз" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року" (т.1 а.с.196-200), не спростовують того, що господарська операція між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Блоксоюз" не відбулася.

В наведеному акті перевірки перевіряючими зроблено висновок щодо нікчемності угод поставки ТОВ "Блоксоюз" на підставі наявних даних про ознаки фіктивності товариства. В даному акті не досліджувалися безпосередньо господарські відносини між ТОВ "Блоксоюз" та ТОВ "Граніт-Холдінг". ТОВ "Граніт-Холдінг" на підтвердження того, що операція купівлі-продажу не була безтоварною, а реально відбулася надало до суду акт списання №СпТ-000010 від 31 жовтня 2011 року (т.1, а.с. 104), який підтверджує використання у власній господарській діяльності придбаного 12 вересня 2011 року канату з сегментами. Таким чином, встановлені відповідачем в акті перевірки порушення ТОВ "Граніт-Холдинг"" п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI щодо включення до складу податкового кредиту в перевіреному періоді податку на додану вартість в загальній сумі 6966 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того в акті перевірки (з урахуванням зменшення за наслідками розгляду скарги позивача) зазначено, що в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами), ТОВ "Граніт Холдинг" включено до складу податкового кредиту в перевіреному періоді податок на додану вартість в загальній сумі 20999 грн. з суми отриманих товарно-матеріальних цінностей (трос сталевий з сегментами), поставлених ТОВ "Фаворит Груп "Нові Технології" (т.1 а.с.159).

Податковим органом встановлено, що операції позивача з вказаним контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно не вигідні для виконання постачання чи здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та зроблено посилання на акт зустрічної звірки та пояснення директора, який заперечував свою причетність до діяльності підприємства (т.1,а.с. 21, 22, 45-47)

Судом встановлено, що 7 жовтня 2011 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №83 (т.1 а.с.91-92).

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як товар , а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію (т.1 а.с.91). Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наданими до матеріалів справи: видатковою накладною від 7 жовтня 2011 року №294 (т.1 а.с.93), банківською випискою з особового рахунку (т.1 а.с.95), податковою накладною №27 від 7 жовтня 2011 року (т.1 а.с.94), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

14 жовтня 2011 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №92 (т.1 а.с.87). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як товар , а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. (т.1 а.с.87).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 14 жовтня 2011 року №320 (т.1 а.с.88), банківська виписка з особового рахунку (т.1 а.с.90), податкова накладна №44 від 14 жовтня 2011 року (т.1 а.с.89), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

28 березня 2012 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №231 (т.1 а.с.82-83).

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як "товар", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 873 грн 60 коп., включаючи податок на додану вартість (т.1 а.с.82).

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наданими до матеріалів справи: видатковою накладною від 28 березня 2012 року №337 (т.1 а.с.84), банківською випискою з особового рахунку (т.1 а.с.86), податковою накладною №62 від 28 березня 2012 року (т.1 а.с.85), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

20 квітня 2012 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №207 (т.1 а.с.77-78).

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як "товар", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. (т.1 а.с.77).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 20 квітня 2012 року №423 (т.1 а.с.79), банківська виписка з особового рахунку (т.1 а.с.81), податкова накладна №20 від 20 квітня 2012 року (т.1 а.с.80), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

17 травня 2012 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір №231 (т.1 а.с.72-73).

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як "товар", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. (т.1 а.с.72). На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 17 травня 2012 року №480 (т.1 а.с.74), банківська виписка з особового рахунку (т.1 а.с.76), податкова накладна №75 від 17 травня 2012 року (т.1 а.с.75), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

31 травня 2012 року між ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" (Постачальник) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір поставки №268 (т.1 а.с.67-68). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як "товар", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. (т.1 а.с.67).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 31 травня 2012 року №541 (т.1 а.с.69), банківська виписка з особового рахунку (т.1 а.с.71), податкова накладна №70 від 31 травня 2012 року (т.1 а.с.70), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підтвердження використання в господарській діяльності придбаного троса товариство надало до суду акти списання (т.1 а.с.105-109). Таким чином господарські відносини між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" що відбулися 7 та 14 жовтня 2011 року, 17 та 31 травня 2012 року підтверджуються первинними документами. За операціями, що відбулися у березні та у квітні 2012 року ТОВ "Граніт-Холдінг" самостійно уточнило суму податкового кредиту, у зв'язку з чим зменшено суму порушення, викладеного в акті перевірки (т.1, а.с. 56).

За операціями купівлі-продажу, що відбулися 7 та 14 жовтня 2011 року, 17 та 31 травня 2012 року податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 13999 грн. та штрафних санкцій на суму 7000 грн.; за травень 2012 року у розмірі 13999 грн. та штрафних санкцій на суму 7000 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (т.1 а.с. 58).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 37467796) та зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.110-114, 118-120). Основним видом діяльності ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" за КВЕД є 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (т.1 а.с. 111, 113). Таким чином продаж тросу сталевого з сегментами відповідає основному виду діяльності ТОВ "Фаворит груп "Нові технології".

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що посилання відповідача на акт "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" з питань взаємовідносин з платниками податків за березень 2012 року від 12 червня 2012 року №75/22-2/37467796 та акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 29 грудня 2010 року до 21 серпня 2012 року від 21 серпня 2012 року №189/22-2/37467796, що були проведені Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією у Київській області (т.1 а.с.179-195), не спростовують того, що господарська операція між ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" не відбулася.

В наведених актах перевіряючі встановили розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту у ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" зі своїми контрагентами та посилаються на пояснення директора ОСОБА_4, який спростовував свою причетність до діяльності підприємства.

Однак, ТОВ "Граніт-Холдінг" не може нести відповідальності за неправомірні дії своїх контрагентів, навіть якщо такі мали місце. Отже, ТОВ "Граніт Холдинг" правомірно включено до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді податок на додану вартість в загальній сумі 20999 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №806/3999/14 за позовом ТОВ "Граніт-Холдинг" до Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2014р. №0000782200. Так, постановою Житомирського адміністративного суду від 18.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015р. адміністративний позов ТОВ "Граніт-Холдинг" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.08.2014р. №0000782200. (т.1 а.с. 192-205). Постанова набрала законної сили 15.01.2015р.

Відповідно до постанови суду від 18.11.2014р. слідує, що предметом дослідження у справі також була перевірка взаємовідносин ТОВ "Граніт-Холдинг" з ТОВ "Блоксоюз", та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології" за аналогічними господарськими операціями, порушень за якими судом не встановлено.

За приписами ч.1 ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, вказані обставини вже встановлені судовим рішенням у справі №806/3999/14, яке набрало законної сили, тому вони доказуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність реальності здійснення спірних операцій між ТОВ "Граніт-Холдинг" з ТОВ "Блоксоюз" та ТОВ "Фаворит груп "Нові технології", в результаті чого підприємству нарахована сума грошового зобов'язання у розмірі 27965 грн. (20999 грн.+6996 грн.), є безпідставними та не підтверджені доказами.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Граніт Холдинг" з ТОВ "ГМФ", суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами) ТОВ "Граніт-Холдинг" завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "ГМФ" за перевірений період на загальну суму 6 983 грн.

Встановлено, що 11 серпня 2011 року між ТОВ "ГМФ" (Продавець) та ТОВ "Граніт-Холдінг" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №82 (т.1 а.с.59). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ "ГМФ" зобов'язується передати у власність ТОВ "Граніт-Холдінг" продукцію - трос для різки каменю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. (т.1 а.с.59). На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження здійснення господарської операції ТОВ "Граніт-Холдінг" та ТОВ "ГМФ" до матеріалів справи надано: видаткову накладну від 11 серпня 2011 року №51 (т.1 а.с.60), банківську виписку з особового рахунку (т.1 а.с.62) та податкову накладну №38 від 11 серпня 2011 року (т.1 а.с.61). Також, ТОВ "Граніт-Холдінг" на підтвердження того, що операція купівлі-продажу не була безтоварною, а реально відбулася надало до суду акт списання №СпТ-000008 від 31 серпня 2011 року (т.1, а. с. 103).

На час здійснення господарської операції контрагент позивача ТОВ "ГМФ" був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 34486030) та зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1 а.с.115-117, 126-128). Крім того, реальність даної господарської операції підтверджена також постановою Житомирського адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 806/3999/14, яка набрала законної сили, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

Разом з тим, відповідач у акті перевірки посилається на акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 27 жовтня 2011 року №2268/23-04/34486030 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "ГМФ" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 травня 2011 року до 30 вересня 2011 року" (т.1 а.с.174-178).

Так, в наведеному акті перевірки перевіряючими зроблено висновок щодо нереальності господарських операцій та безпідставності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ГМФ" на підставі пояснень директора ОСОБА_5, який стверджував про непричетність до діяльності підприємства. (т.2 а.с. 223-237)

За даною операцією купівлі-продажу податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6983 грн. та штрафних санкцій на суму 3492 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (т.1 а.с. 58).

Суд першої інстанції частково погодився з такими висновками податкового органу і судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З наявної у матеріалах справи податкової накладної №38 від 11 серпня 2011 року (т.1 а.с.61), яка була надана на підтвердження податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "ГМФ", на ній міститься підпис директора ТОВ "ГМФ" ОСОБА_5 (т.1 а.с.61)

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія постанови Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2012 по кримінальній справі №1-324/12 відносно директора ТОВ "ГМФ" ОСОБА_5, засудженого за ч.1 ст.205, ч.3 ст.358 КК України. Вказаною постановою останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011. Провадження у кримінальній справі закрито.(т.2 а.с. 183-189).

З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_5 підприємство ТОВ "ГМФ" зареєстрував за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Договорів, бухгалтерської звітності та інших документів, потрібних для забезпечення діяльності підприємства, він не підписував. Печатки підприємства ніколи не отримував та й взагалі не бачив. Хто займався веденням господарської діяльності ТОВ "ГМФ" він не знає. Також, він нікого на керівні та будь-які посади на ТОВ "ГМФ" не призначав, тому що зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю.

За приписами ч.4 ст.72 КАСУ ( у редакції чинній на момент спірних правовідносин) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, постанова Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2012 року по кримінальній справі №1-324/12 відносно ОСОБА_5 є обов'язковою та має доказове значення для вирішення даної справи лише в частині, що стосується дій посадової особи контрагента позивача, а саме: особи від імені якої підписана податкова накладна від 11 серпня 2011 року № 51 (т.1 а.с. 60).

Оскільки ОСОБА_5 заперечує підписання ним будь-яких документів, пов'язаних з діяльністю ТОВ "ГМФ", що встановлено постановою суду у кримінальній справі, це є підставою для висновку, що податкова накладна, яка стала підставою для формування податкового кредиту, підписана не уповноваженою особою, а відтак не відповідає вимогам п.201.1 ст.201 ПК і тому як доказ, у розумінні ст.69 КАСУ, судом до уваги не приймається. Таким чином, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження висновок Володарсько-Волинської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ГМВ" у сумі 6983 грн., отже відповідачем правомірно донараховано зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6983 грн. та штрафних санкцій на суму 3492 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність визначення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52446 грн., з яких 34694 грн. основного платежу та 17482 грн. штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 04.08.2014 року № 0000792200, з огляду на що спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягало скасуванню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов ТОВ "Граніт-Холдинг" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: А.Ю.Бучик

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" вул.Леніна,86 А, кімната 6,с.Топорище,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12134

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Незалежності,4,смт.Хорошів,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

4-третій особі: - ,