Постанова

від 26.01.2017 по справі 814/3981/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3981/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Левицької З.С.

представника позивача - Калаянова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Боллінг-Сервіс до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року приватне підприємство Боллінг-Сервіс (далі - ПП Боллінг-Сервіс ) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) в якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №180 від 21 вересня 2015 року (а.с.18-19).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не вчинив усіх належних заходів задля встановлення фактичного місцезнаходження ПП Боллінг-Сервіс , що потягло за собою прийняття протиправного рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Крім того, позивач наголошував на тому, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було повідомлено належним чином про зміну місцезнаходження підприємства, що також підтверджує протиправність оскаржуваного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП Боллінг-Сервіс №180 від 21 вересня 2015 року та скасував його.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт просить винести нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Представник апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 12 березня 1997 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 серпня 2014 року ПП Боллінг-Сервіс зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Згідно листа від 07 листопада 2014 року направленого на адресу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ПП Боллінг-Сервіс повідомило, що у зв'язку з проведенням ремонтних робіт за місцезнаходженням підприємства (м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 69-А, офіс Комплекс 2Г-5), платник податків тимчасово знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 25-А, офісний центр Столичний , к. 416 (а.с.61).

Так, на запит щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи № 333/14-03-22-05-18 від 15 липня 2015 року до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надійшла довідка податкової міліції від 27 липня 2015 року за № 848 про відсутність платника податків за своїм місцезнаходженням (а.с.30 об.).

28 липня 2015 року відповідач прийняв рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.29-30).

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення державним реєстратором на адресу позивача листа з вимогою підтвердити своє місцезнаходження за місцем реєстрації.

За ствердженням позивача такого листа він не отримував і на його запит орган державної реєстраційної служби щодо направлення такого листа, інформації не надав.

21 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором було внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ПП Боллінг-Сервіс .

Цього ж дня, комісією ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення №180 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з внесенням запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.11).

Задовольняючи позовні вимоги та відповідно скасовуючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив із того, що, крім рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 28 липня 2015 року, контролюючим органом не надано жодних доказів щодо вчинення дій по встановленню місцезнаходження позивача.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що є законною та обґрунтованою правова позиція суду першої інстанції про те, що порушення контролюючим органом процедури встановлення місцезнаходження платника податків є підставою для скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Водночас, оцінюючи з правової точки зору рішення суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції, помилково вирішив визнати протиправними дії щодо його прийняття, хоча правові наслідки для позивача, має саме рішення, яке і є предметом оскарження.

Аналіз доводів апеляційної скарги зводиться до того, що рішення контролюючого органу прийнято на підставі законодавства та в межах повноважень, а тому не може бути визнано протиправним та скасовано.

Проте, колегія суддів вважає дані доводи такими, що суперечать законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Так, підпунктом ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п.184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Частини 11, 12, 13 та 14 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755-ІV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №755), для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі передбачена відповідна процедура.

Підставою для внесення державним реєстратором запису про відсутність ПП Боллінг-Сервіс за адресою місцезнаходження стало, направлене податковим органом, повідомлення про відсутність юридичної особи позивача за його місцезнаходженням, для проведення заходів відповідно до Закону №755.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України - місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України - податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України № 336 від 17 травня 2010 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі -Положення) передбачає певний перелік заходів, які необхідно здійснити щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням та місцезнаходження якого не з'ясовано, зокрема, це:

- спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків для з'ясування його фактичного місцезнаходження (місце проживання);

- встановлення за допомогою Єдиного банку даних платників податків місце проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками (п.3.1 Положення).

У разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє його до підрозділу податкової міліції (п.3.2 Положення).

У свою чергу, підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою і у разі дійсного незнаходження за адресою платника податків відбирає пояснення або складає рапорти в яких містяться результати опитування власника приміщення або орендодавців, де був зареєстрований платник податків (п.4.2 Положення).

Пунктами 4.3 - 4.5 та 4.8 Положення встановлено, що за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків. За необхідності співробітник податкової міліції звертається із письмовим запитом до відповідного структурного підрозділу органів ДПС про отримання інформації щодо джерел доходів засновників і керівників платника податків. За встановленими адресами здійснюються виїзди та допитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності. Кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів щодо вжиття податковим органом усіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження позивача, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не надано.

Більш того, апелянт, у своєї скарзі, не спростовує той факт, що позивач повідомляв його про тимчасову зміну адреси свого підприємства, але жодного правового доводу щодо неврахування цього листа - не зазначає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи про відсутність ПП Боллінг-Сервіс за місцезнаходженням, були складені податковим органом формально, без вжиття всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством України, що призвело до передчасного та безпідставного направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Відповідно до абз. 2 ст.244-2 КАС України правові висновки Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права.

Так, у висновках Верховного Суду України, які викладені, зокрема, в постановах від 15 квітня 2014 року та від 20 жовтня 2015 року (справи №№ 21-4а14; 1570/6714/2012) зазначено, що порушення контролюючим органом процедури встановлення місцезнаходження платника податків, безпідставне направлення повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням і як наслідок внесення відповідного запису державним реєстратором у Державний реєстр, свідчить про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції є те, що дії контролюючого органу щодо прийняття рішення, не порушує права чи інтереси позивача, оскільки обов'язковою ознакою відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Натомість, юридичні наслідки створює саме рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке і повинно визнаватися протиправним та скасовуватись.

Як слідує з позову ПП Боллінг-Сервіс , ним не ставилося питання щодо визнання рішення протиправним, позовна вимога складалася тільки щодо скасування рішення.

Водночас, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти, в тому числі, постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень та про його скасування.

Отже, скасовуючи рішення суб'єкта владних повноважень, суд повинен навести мотиви з цього приводу.

У цій справі, підставами для скасування рішення контролюючого органу, є його протиправність.

Колегія суддів вважає, що необхідно, відповідно до ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог задля повного захисту прав позивача і прийняти рішення в частині визнання оспорюваного рішення -протиправним.

З огляду на те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, рішення суду, відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року - змінити, виклавши інше обґрунтування мотивувальної частини, а також резолютивну частину викласти в наступній редакції:

Адміністративний позов приватного підприємства Боллінг-Сервіс до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства Боллінг-Сервіс (код за ЄДРПОУ 24063459) від 21 вересня 2015 року №180.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (код за ЄДРПОУ 39554010) на користь приватного підприємства Боллінг-Сервіс (код за ЄДРПОУ 24063459) судові витрати в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова