Рішення

від 23.01.2017 по справі 482/1433/16-ц

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.01.2017 Справа № 482/1433/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2017 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Ітріна М.В., секретаря судового засідання Пазюк І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 і представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Новоодеський елеватор (далі - Товариство), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Новоодеська районна державна адміністрація Миколаївської області, про розірвання договору, -

В С Т А Н О В И В :

11 жовтня 2016 р. позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_1, звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19 листопада 2013 року між ним та Товариством укладено договір вирощування сільськогосподарської продукції, за яким ОСОБА_4 надав Товариству для обробки та вирощування сільськогосподарських культур земельну ділянку загальною площею 234 га, яка належить йому на правах оренди укладеної з Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області (далі - райдержадміністрація) від 29 квітня 2009 року.

За умовами договору вирощена сільськогосподарська продукція належить Товариству, а останній сплачує позивачу кошти в сумі 600 грн за 1 га земельної ділянки на рік.

Зазначив, що виконав умови договору, надав відповідачу спірну земельну ділянку.

29 лютого 2016 р. між райдержадміністрацією та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до Договору оренди (№ 464), якою райдержадміністрацією зменшено загальну площу переданої йому в оренду земельної ділянки до 121,0720 га (рілля, не витребувані паї, кадастровий номер 4824883200:08:001:0001) , а також змінено грошову суму сплати орендної плати.

Вважає, що такі зміни до Договору оренди (№ 464) в частині розміру земельної ділянки, що передана ОСОБА_4 в оренду і оплати, є підставою для внесення змін до Договору вирощування сільськогосподарської продукції укладеного з відповідачем, що передбачено розділом 3 цього Договору.

Проте, на неодноразові звернення щодо зміни умов Договору від 19.11.2013 р. у вказаній частині відповідач не реагує, що призводить до порушення пунктів 2.1. і 2.3. Договору, а тому з посиланням на ці обставини та статті 15, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 651 ЦК України просить розірвати спірний договір.

У судовому засіданні представник позивача цивільний позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, оскільки між сторонами виконується не Договір вирощування сільськогосподарської продукції, а Договір про спільну діяльність, до якого позивач відмовився вносити зміну у зв'язку зі зміною Договору оренди земельної ділянки.

Представник райдержадміністрації не заперечував проти задоволення вимог позивача, але свою правову позицію щодо заявлених вимог не висловив.

Заслухавши представників сторін і третьої особи, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами статей 11, 15 ЦПК України, кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права, що виникає з підстав, передбачених чинним законодавством, у разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із земельних відносин.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є цивільні договори, різновидом яких є договір оренди земельної ділянки.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтями 31, 32 цього Закону передбачені випадки припинення договору оренди землі, в тому числі й шляхом його дострокового розірвання за рішенням суду.

За змістом ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи і судом встановлено наступне.

Розпорядженням райдержадміністрації № 815-р від 08 жовтня 2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності не переданих у власність або не наданих у користування в межах території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та вирішено надати ОСОБА_4 в оренду земельну ділянку загальною площею 308,0 га.

15 жовтня 2007 р. встановлено в натурі межі земельних ділянок площею 240,0 га, що надаються в оренду ОСОБА_4, що підтверджується відповідним актом.

17 квітня 2009 р. рішенням XXVII сесії п'ятого скликання Новоодеської районної ради Миколаївської області № 27 затверджено технічну документацію про нормативно грошову оцінку земельних ділянок загальною площею 300,0 га з нормативно грошовою оцінкою в розмірі 2 325 070,84 грн (60,00 га з нормативно грошовою оцінкою 395 414,29 грн і 240,0 га з нормативно грошовою оцінкою 1 929 656,55 грн) і запропоновано ОСОБА_4 укласти договір оренди земельної ділянки.

29 квітня 2009 року між райдержадміністрацією та фізичною особою ОСОБА_4 укладено Договір оренди землі № 464, за яким останньому передано в оренду земельну ділянку загальною площею 240,00 га, сільськогосподарських угідь (рілля), що розташована в межах території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 20 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3,0 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а саме, 57 889,70 грн у грошовій формі.

Пунктом 24. сторони узгодили, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися в суборенду без зміни її цільового призначення за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні відповідати (обмежуватися) умовами цього Договору оренди і не суперечити йому.

Цей договір зареєстровано 26 травня 2009 р. у Новоодеському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040901900648.

В цей же день, тобто 29 квітня 2009 року між райдержадміністрацією та фізичною особою ОСОБА_4 укладено Договір оренди землі № 465, за яким останньому передано в оренду земельну ділянку загальною площею 60,00 га, сільськогосподарських угідь (рілля), що розташована в межах території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 20 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3,0 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а саме, 11 862,43 грн у грошовій формі.

Цей договір зареєстровано 26 травня 2009 р. у Новоодеському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040901900649.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

19 листопада 2013 року між фізичною особою ОСОБА_4 і Товариством укладено Договір вирощування сільськогосподарської продукції, за яким передано Товариству земельну ділянку загальною площею 234,0 га, що належить ОСОБА_4 на правах оренди для об'єднання зусиль щодо вирощування сільськогосподарських культур, строком до 1 січня 2029 року.

За умовами цього Договору Товариство на власний розсуд, ризик та власні кошти організовує та проводить комплекс робіт для досягнення спільних сільськогосподарських цілей і розпоряджається на власний розсуд вирощеною сільськогосподарською продукцією (п.п. 2.4. і 2.5. Договору).

ОСОБА_4 отримує від Товариства кошти в сумі 600 грн за 1 га земельної ділянки на рік (п. 2.6. Договору).

Крім того, у розділі 3 спірного Договору сторони домовились, що всі зміни і доповнення до даного Договору оформлюється шляхом укладання додаткової угоди. Умови договору переглядаються сторонами у випадку: внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених ОСОБА_4, на яких здійснюється діяльність передбачена договором; зміни розміру орендної плати ОСОБА_4; зміни площі земельних ділянок, які знаходяться у користуванні ОСОБА_4, на яких здійснюється діяльність передбачена цим Договором.

Судом з'ясовано, що до цього часу земельна ділянка Товариством використовується за цільовим призначенням, а ОСОБА_4 отримує від Товариства передбачені спірним Договором грошові кошти за використання останнім земельної ділянки, що є в його оренді.

29 лютого 2016 року між райдержадміністрацією та фізичною особою ОСОБА_4 укладена додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 464 від 29 квітня 2009 року укладеної між цими сторонами, за якою змінено п. 2 Договору оренди землі, який викладено в новій редакції, де зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 121,0720 га (сільськогосподарських угідь, рілля (не витребувані паї). Зміною п. 4 Договору встановлено нормативно грошову оцінку цієї земельної ділянки у сумі 2 536 070,56 грн, а зміною п. 8 Договору оренди землі сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі та розмірі 76 082,12 грн, що становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, з 29 лютого 2016 р. додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 464 змінився розмір земельної ділянки, що перебуває в користуванні орендаря ОСОБА_4, яку він в свою чергу передав в суборенду Товариству з 240,0 га до 121,0720 га, нормативна грошова оцінка з 1 929 656,55 грн до 2 536 070.90 грн, а також сума орендної плати з 57 889,70 грн до 76 082,12 грн.

За таких умов, Договір про вирощування сільськогосподарської продукції укладений між ОСОБА_4 та Товариством повинен бути переглянутий, як це зазначено у пункті 3.3. спірного Договору.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 у березні місяці 2016 р. звертався до Товариства з письмовою заявою про перегляд Договору про вирощування сільськогосподарської продукції у зв'язку із внесеними змінами до вищезгаданого Договору оренди земельної ділянки (№ 464), проте Товариство до цього часу не вжило відповідних заходів для цього.

В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник Товариства вказує на те, що предметом спору є Договір про вирощування сільськогосподарської продукції, який між сторонами не укладався, а існує Договір про спільну діяльність між ОСОБА_4 та Товариством, за яким позивачу пропонували внести зміни до спірного Договору, але той уникав цього.

Проте, дослідженням наявних в матеріалах справи Договору вирощування сільськогосподарської продукції і Договору про спільну діяльність, яким представник Товариства спростовує існування першого Договору з'ясовано, що ці Договори укладені між цими ж сторонами, в один і той же день (19 листопада 2013 р.) і є у повному обсязі тотожними за змістом, окрім назви.

При цьому, з урахуванням наявних змін до Договору оренди та недосягнення згоди щодо зміни умов спірного Договору, Товариство не скористалося своїм правом заявлення зустрічних вимог про таке у судовому порядку.

За такого, Договір вирощування сільськогосподарської продукції від 19 листопада 2013 р. укладений між сторонами підлягає розірванню у судовому порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що положення ст. 8 Закону України Про оренду землі визначають, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди земельної ділянки не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Главою 77 ЦК України регулюються правила ведення спільної діяльності. Згідно зі ст.ст. 1130, 1132 цього Кодексу за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (ст.ст. 1133, 1134 ЦК України).

Дослідивши умови Договору вирощування сільськогосподарської продукції (Договору про спільну діяльність) і співставивши його з положеннями Закону України „Про оренду землі» , ст. 792 і глави 77 ЦК України, суд дійшов висновку, що спірний договір від 19 листопада 2013 р. укладений між фізичною особою ОСОБА_4 і Товариством фактично є договором суборенди землі, оскільки він містить всі обов'язкові умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі та існує договір оренди, на підставі якого спірний договір укладався, земельна ділянка за цим договором передана райдержадміністрацією у користування ОСОБА_4 за плату.

Умови договору про вирощування сільськогосподарської продукції (договору про спільну діяльність) від 19.11.2013 р. не відповідають положенням глави 77 ЦК України, яка регулює правила ведення спільної діяльності.

Крім того, договір про спільну діяльність підлягає реєстрації в податковій інспекції та учасниками Договору призначається відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету (пп. 4.12.2 п. 4 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), а таких доказів суду не надано.

Наведеним суд критично оцінює позицію представника відповідача та вважає безпідставними його заяви щодо відмови позивачу у задоволенні його вимог з тих підстав, що предметом позову є Договір, який між сторонами не укладався та не виконувався.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Розірвати договір вирощування сільськогосподарської продукції від 19 листопада 2013 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Новоодеський елеватор (юридична адреса: 56602, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Решетєєва, 79, ідентифікаційний код 35433587) та ОСОБА_4.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Новоодеський елеватор (юридична адреса: 56602, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Решетєєва, 79, ідентифікаційний код 35433587) на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 551,21 (п'ятсот п'ятдесят один гривень 21 коп.) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий