Ухвала

від 25.01.2017 по справі 472/805/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №472/805/16-ц 25.01.2017 25.01.2017

Справа № 472/805/16-ц

Провадження №22-ц/784/291/17 Головуючий у першій інстанції Чаричанський П.О.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду-Бондаренко Т.З.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої : Бондаренко Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного підприємства Луб'янське

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 8 грудня 2016 року за позовом

ОСОБА_4 до Приватного підприємства Луб'янське

про визнання недійсним договору оренди землі,

У С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Приватного підприємства Луб'янське про визнання недійсним договору оренди землі.

Позивачка зазначала, що на праві власності їй належить земельна ділянка загальною площею 7,9758 га, розташована в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_5.

Навесні 2016 року їй стало відомо про те, що 2 липня 2010 року Відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області за записом №041048000268 було зареєстровано Договір оренди землі від 15 березня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 передала Приватному підприємству Луб'янське в оренду на 15 років належну їй земельну ділянку .

ОСОБА_4 вказує, що такий договір її мати з ПП Луб'янське не укладали, в зв'язку з чим вона звернулася до Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУ НП в Миколаївській області з заявою про підроблення документу, де було відкрито досудове розслідування за №12016150180000271 від 31 березня 2016 року. В процесі досудового розслідування було призначено почеркознавчу експертизу, згідно якої Підпис в графі Орендодавець у спірному договорі оренди землі- виконаний не ОСОБА_5. .

У зв'язку з зазначеним позивачка просила договір оренди землі від 15 березня 2010 року визнати недійсним та скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 8 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 15 березня 2010 року, зареєстрований Відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області за записом № 041048000268 від 2 липня 2010 року та скасувано запис Відділу Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області про державну реєстрацію цього договору

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом неповно враховано обставини спору, також суд безпідставно вважав доведеним обставини, які мають значення для справи, тому просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, осіб, які зявились в судове засідання дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України дійсним є договір, який відповідає вимогам ст.203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

В силу ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області від 21 квітня 2003 року ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 7,9758 га розташована в межах Луб'янської сільської ради, Веселинівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

ОСОБА_4, позивачка у справі, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, на вказану земельну ділянку, виданим 2 липня 2014 року державним нотаріусом Березнівської районної державною нотаріальної контори Рівненської області Сало К. В., зареєстрованим в реєстрі за № 101. (а.с. 11).

Право власності позивачки ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку зареєстровано 2 липня 2014 року за записом про право власності № 6198066 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить відповідний витяг з вказаного реєстру (а.с. 12).

15 березня 2010 року між ПП Луб'янське та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_5 передала ПП Луб'янське в користування на умовах оренди строком на 15 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7,98 га, право власності на яку було посвідчене Державним актом на землю Серія НОМЕР_1.(а.с.7-8).

Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області 2 липня 2010 року за № 041048000268.

Як вбачається із супровідного листа Відділу Держгеокадастру у Веселинівському районі Миколаївської області від 6 вересня 2016 року позивачці ОСОБА_4 було надано копію вказаного договору оренди (а.с. 5).

Позивачка, поряд з іншими особами, 31 березня 2016 року звернулася з заявою до Веселинівського відділу поліції Вознесенського ВПГУНП в Миколаївській області, в якій зазначалося про підробку підписів від померлих осіб в договорах оренди з ними керівником ПП Луб'янське (а.с. 74).

За даною заявою заведено кримінальне провадження за № 12016150180000271 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Вказане кримінальне провадження витребувано та досліджено судом першої інстанції (а.с.25, 33).

В межах наведеного кримінального провадження, постановою від 16 червня 2016 року старшого слідчого Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУ НП в Миколаївській області призначено проведення почеркознавчої експертизи для вирішення питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в договорі оренди землі від 15 березня 2010 року, самою ОСОБА_5 чи іншою особою? Проведення вказаної експертизи призначено в Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Проведення вказаної експертизи було доручено експерту ОСОБА_7, яка має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчих та авторознавчих експертиз за експертною спеціальністю дослідження почерку і підписів та має свідоцтво № НОМЕР_3, видане ЕКК МВС України 11 квівтня 2002 року , а також свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № НОМЕР_4 від 23 травня 2012 року, яке дійсне до 31 грудня 2017 року.

Так, відповідно до висновків експерта за № 1210 від 4 липня 2016 року, підпис в графі Орендодавець у договорі оренди землі від 15 березня 2010 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ПП Луб'янське Веселинівського району Миколаївської області. В особі директора ОСОБА_8 - виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (а.с. 13-17).

Враховуючи наведені обставини, районний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що спірний договір оренди є недійсним, оскільки власниця земельної ділянки ОСОБА_5 не мала волевиявлення на його укладення, оскільки його не підписувала та не укладала, в зв'язку з чим, він є недійсним.

Також, районний суд вірно не застосував позовну давність. Так з пояснень позивачки, як потерпілої у кримінальному провадженні, слідує, що вона уклала договір оренди з іншим орендарем ТОВ Лан про що повідомила ПП Луб'янське , у якого раніше перебувала земельна ділянка в оренді. Вказане підтверджується наданою ПП Луб'янське платіжною відомостю, згідно з якою останній раз позивачка отримувала орендну плату за 2011 рік (а.с. 62).

На час смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкодавця ОСОБА_5 проживала в Рівненській області, де відповідно до свідоцтва про право на спадщину відкрилась спадщина.

Навесні 2016 року позивачка, як і декілька інших власників земельних ділянок, дізналася, що існує договір оренди, укладений 15 березня 2010 року з відповідачем від імені її матері строком на 15 років. Усвідомлюючи, що мати фізично не могла укласти цей договір, оскільки прожмвала в Рівненьській області, позивачка реалізуючи своє право на захист порушеного права, звернулась до правоохоронних органів і в подальшому до суду.

Відповідно до положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Тому, суд вірно зазначив, що позивачка, звернувшись до суду з даним позовом в вересні 2016 року, позовну давність не порушила.

Доводи апеляційної скарги, про недоведеність того факту, що ОСОБА_5 не підписувала спірний договір оренди землі, оскільки існують і інші примірники цього договору де належність її підпису експертом не перевірялась, також не перевірявся підпис вчинений на кожному аркуші договору, неможна прийняти до уваги, оскільки вони не спростовують наведені висновки суду.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, роз'яснено право представнику відповідача щодо надання доказів на спростування висновків експерта у кримінальному провадженні, отриманих в установленому законом порядку, де експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, який (висновок) є належним та допустимим доказом в розумінні положень ст. 57-59 ЦПК України. Проте, відповідних клопотань суду не було заявлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування, в зв'язку з чим вказане рішення, на підставі положень ст. 308 ЦПК України, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Луб'янське відхилити.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 8 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: Т.З. Бондаренко

Т.В. Крамаренко

Л.М. Царюк