Постанова

від 24.01.2017 по справі 805/4734/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р.                               Справа №805/4734/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі судді Кірієнко В.О.,

при секретарі Шерстюк Н.А.,

за участю представників сторін

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2016 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з тим, представником позивача 24.01.2017року було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати відповідача прийняти уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577 та відобразити показники уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577 в картці облікового рахунку.

          В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним 23.03.2016року на підставі договору про визнання електронних документів від 16.03.2016року за №281220151 було подано в електронному вигляді до податкового органу уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за липень 2015року, серпень 2015року, жовтень 2015року, про що свідчать квитанції №2 з зазначенням дати та часу прийняття пакетів документів, проте, вони не були прийняті податковим органом.

Позивач зауважив, що будь-яких повідомлень від відповідача з приводу не прийняття податкової звітності товариство не отримувало.

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577 були подані позивачем з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідно до п.49.11 ст.49 Кодексу платнику було відмовлено в прийнятті його уточнюючих розрахунків. Додатково представник відповідача зазначив про те, що вказані уточнюючі розрахунки не були прийняті податковим органом оскільки в них замість прізвища та ініціалів посадових осіб товариства були вказані прізвища та ім'я по батькові повністю.

Просив суд відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 37467419, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд.4.

ТОВ «Славтрейдфуд» укладено договір про визнання електронних документів від 16.03.2016року, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, що не є спірним в даній справі (арк.с.56-57).

23.03.2016року на підставі договору про визнання електронних документів від 16.03.2016року за №281220151 було подано в електронному вигляді до податкового органу уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за липень 2015року, серпень 2015року, жовтень 2015року.

Так, уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2015року було доставлено до районного рівня 522 Слов'янська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 23.03.2016року в 16год.28хв., про що свідчить квитанція №2 (арк.с.10).

Уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за серпень 2015року було доставлено до районного рівня 522 Слов'янська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 23.03.2016року в 17год.33хв., про що свідчить квитанція №2 (арк.с.12).

Уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за липень 2015року було доставлено до районного рівня 522 Слов'янська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 23.03.2016року в 17год.17хв., про що свідчить квитанція №2 (арк.с.16).

Також, судом досліджена податкова звітність позивача з податку на додану вартість за спірний період, яка була прийнята податковим органом та визнана в якості податкової звітності товариства, що не є спірним в цій справі (арк.с.20-35).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011.

Пунктом 7 розділу II Інструкції №233 передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обовязковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України „Про електронний цифровий підпис; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Пунктами 7.3, 7.4, 7.5 розділу III Інструкції №233 встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п. 7.6 розділу III Інструкції №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п.п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п.48.2 ст.48 Кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до приписів п.48.7 ст.48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.48.8 ст.48 Кодексу).

Згідно п.49.9 ст.49 Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.п.49.11.1 ст.49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою, зокрема, у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.п.49.9.2 ст.49 Кодексу).

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п.49.10 ст.49 Кодексу).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо не відповідності приписам ст.48 Кодексу обов'язкових реквізитів уточнюючих розрахунків в частині зазначення прізвища, ім'я та по батькові уповноваженої особи платника податків, замість ініціалів та прізвища, оскільки обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації, та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що спірні графи були заповнені позивачем, а наявна в них інформація дає можливість правильно встановити ініціали та прізвище уповноваженої особи платника податків.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що прийняття податковим органом податкової декларації є його обов'язком, окрім випадків подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Суд також зазначає, що податковим законодавством передбачений безпосередній обов'язок контролюючого органу щодо надання платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Проте, відповідачем до суду не надано доказів надання позивачу письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкових декларацій із зазначенням причин такої відмови.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно дост. 7 КАС Україниє принцип верховенства права. Відповідно дост. 3 Конституції Українитаст.8 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача відобразити показники уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577 в картці облікового рахунку, суд зазначає наступне.

Організація діяльності з ведення оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавцем покладена виключно на органи Державної фіскальної служби України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність органів Державної фіскальної служби України є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за контролюючим органом, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Право ведення оперативного обліку податків і зборів є дискреційним повноваженням податкового органу, а тому зобов'язання відповідача відобразити показники уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577 в картці облікового рахунку є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушений порядок прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючі розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» з податку на додану вартість за липень 2015року за №9041535790, за серпень 2015року за №9041554271, за жовтень 2015року за №9041463577.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39883094, 84112, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейдфуд» (84100, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд.4, ЄДРПОУ 37467419) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24.01.2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.01.2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Кірієнко В.О.