Ухвала

від 26.01.2017 по справі 810/1393/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1393/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Ситенка О.Д.,

представника відповідача Дашевської Т.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі за позовом Підприємства споживчої кооперації Тетіївський ринок Київської регіон споживспілки до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2016 № Ю-0018701702, рішення від 25.03.2016 № 0018721702, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2 260,28 грн.; податкового повідомлення-рішення від 25.03.2016 № 0018771702, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 13 257 грн. 43 коп. податкового повідомлення-рішення від 25.03.2016 № 18741702, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем військовий збір на 299,35 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що у період з 09.02.2016 по 29.02.2016 посадовими особами Тетіївської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання норм законодавства повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, за період 01.01.2013 по 31.12.2015 року - Підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок Київської РССК" код ЄДРПОУ 01561166 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 09.03.2016 № 66/173/01561166, згідно з висновками якого виявлено порушення позивачем: підпункту 168.1.1., пункту 168.1, статті 168, пункту 176.2, статті 176, підпункту 177.8 статті 177 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 10 605,95 гривень; підпункту 5 пункту 1 статті 1, пункту 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний внесок, за період, що перевірявся, на суму 22 602,85 грн; пункту 16 (1) підрозділу 10 інших перехідних положень Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті заниження фонду оплати праці на який нараховується військовий збір, встановлено його заниження за період з 01.08.2014 по 31.12.2015 всього в сумі 239,48 грн.

Висновки мотивовано тим, що працівникам, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, нараховувалась заробітна плата у розмірі нижче мінімальної заробітної плати встановленої законодавством України, у зв'язку з чим, фонд оплати праці занижений в сумі 68 416,54 грн. В результаті заниження фонду оплати праці з якого утримується єдиний соціальний внесок (3,6 %) та на який нараховується єдиний соціальний внесок (36,8%) занижено єдиний соціальний внесок, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 22 602,85 грн. Крім того, заниження фонду оплати праці, призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 10 219,10 грн. Також, в результаті заниження фонду оплати праці на який нараховується військовий збір, встановлено його заниження за період з 01.08.2014 по 31.12.2015 всього в сумі 239,48 грн.

Крім того, при перевірці вимог розділу IV ПК України встановлено, що ОСОБА_4 в III кварталі 2013 року був виплачений дохід визначений підпунктом 165.1.36, пункту 165.1, статті 165, ПКУ, в сумі 624 грн. без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб згідно пункту 177.8 статті 177 ПК України, водночас, відповідно до відомостей, та інформації яка міститься в Тетіївській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області встановлено, що ОСОБА_4 РНОКПП (НОМЕР_3) 15.12.2011 року знятий з обліку платників податків за № 2838. Крім того, ОСОБА_14 в III кварталі 2015 року був виплачений дохід визначений підпунктом 165.1.36, пункту 165.1, статті 165, ПКУ, в сумі 1 655 грн. без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб згідно пункту 177.8 статті 177 ПК України, проте відповідно до відомостей, та інформації яка міститься в Тетіївській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області встановлено, що ОСОБА_14 РНОКПП (НОМЕР_4) 15.01.2015 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Вказане призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 341,85 гривень, чим порушено підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

від 25.03.2016 № 0018771702 форми "Р", яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 13 257 грн. 43 коп., з яких за податковими зобов'язаннями 10 605,95 грн. та за штрафними санкціями 2 651,48 грн.;

від 25.03.2016 № 0018741702, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем військовий збір на 299,35 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 239,48 грн. та за штрафними санкціями 59,87 грн.

Також відповідачем було прийнято рішення від 25.03.2016 № 0018721702 "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску", яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2 260,28 грн. та виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2016 № Ю-0018701702, відповідно до якої позивачу потрібно сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі: 22 602,85 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішеннями, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про заниження позивачем фонду оплати праці є безпідставними, оскільки в спірний період на підприємстві позивача діяв колективний договір на 2011 - 2015 рік, реєстраційний № 44 від 09.11.2011, при цьому працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 працюють на 0,5 тарифної ставки, відповідно до їх заяв, а праця оплачувалась за погодинне відпрацювання, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Також суд відхилив доводи відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 341,85 грн. при виплаті ОСОБА_4 та ОСОБА_14 доходу з огляду на їх необгрунтованість та непідтвердженість належними і допустимими доказами.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України Про оплату праці джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оплату праці організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про оплату праці основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Тарифна система оплати праці не поширюється на гранти.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Згідно з ч. 1 ст.2 вказаного Закону колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони. Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" передбачено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Відповідно до ч.1 ст.56 КзпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Відповідно до ч.2 ст. 56 КзпП оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі" від 05.05.2010 № 330 мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується: на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу; фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці; в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці. Пропозиції щодо прийняття таких рішень вносить Міністерство праці та соціальної політики за ініціативою центральних та місцевих органів виконавчої влади і після консультацій з відповідними галузевими профспілками.

Як встановлено судом, в спірний період на підприємстві позивача діяв Колективний договір на 2011 - 2015 рік, реєстраційний № 44 від 09.11.2011.

Зазначений Колективний договір на час виникнення спірних правовідносин є чинним, при цьому недійсним у судовому порядку не визнавався.

Відповідно до Додатку № 1 до Розділ 11 п. 10.3 вказаного Колективного договору, контролери, рубщики, вагар, машиніст з рання та ремонту спецодягу працюють на неповному робочому тижні 0,5 тарифної ставки 2 рази в тиждень, четвер та неділю з 6 години ранку до 14 години дня, що відповідає положенням пункту 7 Розділу I Правил торгівлі ПСК "Тетіївський ринок" Київської регіон споживспілки, які затверджені Рішенням Тетіївської міської ради від 21.04.2011 № 112.

Згідно додатку № 3 до Розділу 1 п. 15.2 Колективного договору, робітники по благоустрою території, прибиральниця та машиніст з прання та ремонту спецодягу, сторожа, вагар, контролери, рубачі - погодинна плата.

Судом встановлено, що працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 були прийняті на роботу на підставі поданих заяв, у яких просили прийняти на 0,5 ставки, та згідно з трудовою угодою. Так, відповідно до наказу по Тетіївському ринку "Про прийняття на роботу працівників" від 03.04.2006 № 5-б, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зараховано на посаду - контролера ринку, ОСОБА_8 зараховано на посаду - рубщика м'ясного павільйону, ОСОБА_10 зараховано завідувачем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_11 зараховано - вагарем м'ясного павільйону, ОСОБА_12 прийнято на роботу контролером туалету (згідно резолюції на заяві). Крім того, відповідно до наказу по Тетіївському ринку від 30.04.2010 № 13 ОСОБА_9 зараховано на посаду рубщика в м'ясному відділенні.

Згідно із наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 від 28.02.2016, ними підтверджено доводи позивача стосовно того, що вони працювали на 0,5 тарифної ставки, а праця оплачувалась за погодинне відпрацювання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів контролюючого органу з приводу заниження позивачем фонду оплати праці, оскільки відповідач не перевірив і не взяв до уваги тих обставин, що на підприємстві позивача укладено колективний договір, працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 працюють на 0,5 тарифної ставки, а праця оплачувалась за погодинне відпрацювання, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 341,85 грн. при виплаті ОСОБА_4 та ОСОБА_14 доходу з огляду на необгрунтованість та непідтвердженість всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України цих доводів належними і допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи, що висновок відповідача про заниження єдиного соціального внеску, який підлягає сплаті до бюджету, заниження податку на доходи фізичних осіб, заниження військового збору обґрунтований виключно висновком про заниження позивачем фонду оплати праці, що визнаний судом необґрунтованим, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та скасуванню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 № 0018771702 та № 18741702, рішення про застосування штрафних санкцій № 0018721702 та вимоги про сплату боргу № Ю-0018701702, скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі за позовом Підприємства споживчої кооперації Тетіївський ринок Київської регіон споживспілки до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст виготовлено 27 січня 2017 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.