Ухвала

від 23.01.2017 по справі 461/178/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 876/8304/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Кухтея Р.В., Левицької Н.Г,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

за участю (представника) позивача Кузика Ю.І.

за участю (представника) відповідача Гордєєвої О.В.

за участю (представника) третьої особи Чупахіна І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Департамента містобудування Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року по справі за позовом Департамента містобудування Львівської міської ради до Львівської міської ради, треті особи - Франківський відділ Львівського міського головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Львівській області , товариство з обмеженою відповідальністю Аметрин про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент містобудування Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2015 року № 4986 Про надання дозволу ТзОВ Аметрин на зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Трускавецькій, 11-а .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вказана земельна ділянка розташована в шумовій зоні міжнародного аеропорту Львів імені Данила Галицького, де шумовий коридор становить 80-85 ДБ, що суттєво перевищує рівні шуму, встановлені санітарними нормами для території жилих будинків, відтак вказане рішення суперечить чинному законодавству України.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд виходи в з того, що копія висновку експлуатації та копія висновку провайдера є частиною дозвільної документації яка необхідна для отримання погодження Деравіаслужби України розташування об'єкта на прикордонній території. При цьому, вказане погодження охоплює і вимоги щодо обмеження впливу авіаційного шуму та інших несприятливих екологічних факторів, і вимоги щодо безпеки авіації та роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження.

З огляду на Закон України Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення , наказ Міністерства охорони здоров'я № 173 від 16.06.1996 року, яким затверджені державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, перебування земельної ділянки, що призначена для будівництва житлових будинків та громадських споруд, або об'єктів житлової забудови на при аеродромній території не має імперативної заборони.

Відтак, на думку суду, вимоги нормативно-правових актів та експертних матеріалів, що в матеріалах справи, не визначають неможливим, а навпаки допускають і встановлюють певні умови будівництва на спірній земельній ділянці.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що 14.07.2015 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4986 Про надання дозволу ТзОВ Аметрин на зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Трускавецькій, 11-а у м.Львові . Між Львівською міською радою та ТзОВ Аметрин укладено договір оренди землі терміном на 5 років до 21.05.2020 року для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Оскільки, вказана земельна ділянка розташована у шумовій зоні міжнародного аеропорту Львів імені Данила Галицького, де шумовий коридор становить 80-85 ДБ, що суттєво перевищує рівні шуму, встановлені санітарними нормами для території жилих будинків, відтак вказане рішення суперечить чинному законодавству України.

Крім того, ні рада ні суд не взяли до уваги наявні обмеження якими заборонялось здійснення капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне задоволити частково таку з наступних підстав.

Судом встановлено, що Львівською міською радою 21.05.2015 року прийнято ухвалу № 4698 Про передачу ТзОВ Аметрин земельної ділянки на вул. Трускавецькій, 11-а, у м.Львові та в подальшому між Львівською міською радою та ТзОВ Аметрин укладено договір оренди зазначеної землі терміном на 5 років до 21.05.2020 року для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

14.07.2015 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4986 Про надання дозволу ТзОВ Аметрин на зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Трускавецькій, 11-а у м.Львові , яка є предметом оскарження.

Згідно прийнятої ухвали, ТзОВ Аметрин надано дозвіл на зміну цільового призначення наведеної земельної ділянки для будівництва житлових будинків та громадських споруд площею 0,6256 га на вул.Трускавецькій, 11-а.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір стосується правомірності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, що перебуває у користуванні юридичної особи, тобто цивільного права, що підтверджується наявними у справі матеріалами, а отже, місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судом першої інстанції норм ЗК, колегія суддів вважає, що в даному випадку невірно застосовано статтю 6 Конвенції стосовно суду, встановленого законом . Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, позицію Верховного Суду з приводу цього, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є наслідком скасування постанови суду та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, та у відповідності до ч.2 ст.157 КАС України слід роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 157, 160 ч. 3, 195, 196 ч.4, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департамента містобудування Львівської міської ради - задоволити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року скасувати та провадження у справі № 461/178/16-а за позовом Департамента містобудування Львівської міської ради до Львівської міської ради, треті особи - Франківський відділ Львівського міського головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю Аметрин про визнання незаконним та скасування рішення - закрити.

Роз'яснити департаменту містобудування Львівської міської ради, що даний спір підлягає до розгляду в порядку господарського судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Р.В. Кухтей

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 30.01.2017 року