Рішення

від 25.01.2017 по справі 907/724/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

25.01.2017 р. Справа № 907/724/16

За позовом ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства „Авар» , с. Оноківці Ужгородського району

до відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства „Стефанія - Агро» , с. Тийглаш Ужгородського району

про стягнення 28 400 грн. заборгованості за надані товари, матеріали та послуги,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 сільськогосподарським підприємством „Авар» , с. Оноківці Ужгородського району заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства „Стефанія - Агро» , с. Тийглаш Ужгородського району про стягнення 28 400 грн. заборгованості за надані товари, матеріали та послуги.

Позовні вимоги у справі обґрунтовано посиланням позивача на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1/1 від 12.03.2013 року (із змінами до нього) в частині повного та своєчасного повернення останнім коштів перерахованих згідно платіжного доручення № 1 від 01.08.2013 року у сумі 28 400 грн.

У судовому засіданні 28.12.2016 року брали участь: від позивача - ОСОБА_2, керівник, від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.09.2016 року, оголошувалась перерва за згодою сторін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 29.12.2016 року до 10 год. 30 хв. з метою врегулювання спору в позасудовому порядку.

Після перерви, представник позивача повідомила суд, що сторони не дійшли спільної згоди щодо укладення мирової угоди.

Представник відповідача у судове засідання з'явилася, однак, витребуваних ухвалами суду документів не подала.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2016 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено на 10.01.2017 року.

Призначене на 10.01.2017 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці, з огляду на що, з врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалою суду від 11.01.2017 року розгляд справи відкладено на 25.01.2017 року.

В судове засідання 25.01.2017 року представник позивача не з'явився, витребуваних ухвалами суду документів не подав. Надіслана на адресу позивача, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 89412, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Залізнична, 23, ухвала господарського суду від 11.01.2017 року повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив. Представник відповідача хоча і була присутня в судових засіданнях по розгляду справи 28.12.2016 року та 29.12.2016 року, однак витребуваних судом письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не надала.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

12.03.2013 року між ОСОБА_1 сільськогосподарським підприємством „Авар» (позивачем у справі) та ОСОБА_1 сільськогосподарським підприємством „Стефанія - Агро» (відповідачем у справі) укладено договір № 1/1, за умовами якого відповідач зобов'язався замовити в позивача різноманітну продукцію, послуги та необхідні матеріали для проведення фінансово - господарської діяльності в об'ємах, що заздалегідь узгоджуються сторонами, а позивач зобов'язався надати останньому зазначену продукцію, необхідні матеріали та послуги, в тому числі в грошовому виразі.

Умови та порядок виконання договору сторонами погоджено в п. 2 Договору, яким визначено, що сторони погоджують об'єми, вартість та строки виконання поставки продукції, або надання послуг у сумі до 200 000 грн. Сторони співпрацюють на партнерських відносинах, тобто надають товари та послуги, за які можлива оплата з відтермінуванням платежу, але не більше 6-ти місяців з дня виконання. За поставлені товари та надані послуги чи інші цінності видається документальне підтвердження, що є обов'язковим до виконання документом для проведення взаєморозрахунків.

Додатком № 1 від 01.03.2014 року до договору № 1/1 від 12.03.2013 року сторони погодили доповнення п. 2.2. договору, виклавши його наступного змісту «Оплата за отриманий товар чи послуги, або повернення раніше перерахованих коштів проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця в строки дії договору» , а також пролонговано строк дії договору на один рік, до повного виконання фінансових зобов'язань та взаєморозрахунків, але не пізніше 31.12.2015 року.

На виконання умов укладеного договору, 01.08.2013 року позивачем ПСП «Авар» згідно платіжного доручення № 1 перераховано на рахунок відповідача ПСП «Стефанія - Агро» суму 28 400 грн. грошових коштів для здійснення господарської діяльності.

За твердженням позивача, не запереченим відповідачем, перераховані у сумі 28 400 грн. кошти відповідач у строки визначені договором не повернув.

Актом звірки взаєморозрахунків від 30.12.2015 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, визначено заборгованість відповідача в сумі 28 400 грн. коштів, що переховані згідно платіжного доручення № 1 від 01.08.2013 року.

У відповідь на претензію позивача № 6 від 04.07.2016 року відповідач ПСП „Стефанія - Агро» визнав заборгованість у сумі 28 400 грн. та інформував про неможливість задоволення претензії з огляду на непроведення фінансово - господарської діяльності.

Неповернення відповідачем наданих йому коштів в сумі 28 400 грн. та залишення без задоволення надісланої йому претензії № 6 від 04.07.2016 року стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення вказаної суми з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положення ст. 628 Цивільного кодексу України надають сторонам право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами спору у даній справі договір № 1/1 від 12.03.2013 року (із змінами до нього) є змішаним договором, що поєднує в собі елементи договору поставки та договору надання послуг.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в

інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, надані йому кошти для здійснення фінансово - господарської діяльності у терміни, встановлені умовами договору № 1/1 від 12.03.2013 року та додатком № 1 від 01.03.2014 року не повернув, в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1378 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства „Стефанія - Агро» , Ужгородський район, с. Тийглаш, вул. Сечені, буд 23 (код ЄДРПОУ 33222632) на користь ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства „Авар» , Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Залізнична, 23 (код ЄДРПОУ 37637613) суму 28 400 (Двадцять вісім тисяч чотириста гривень) грн. заборгованості, а також суму 1 378 (ОСОБА_2 тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.01.2017 року

Суддя Пригара Л.І.