Рішення

від 24.01.2017 по справі 905/3185/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.2017р. Справа № 905/3185/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область, в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу , м. Єнакієве, Донецька область

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН , м. Донецьк

про розірвання договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013р. та стягнення 50 000 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 03-121 від 28.12.2016р.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.01.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область, в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу , м. Єнакієве, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН , м. Донецьк про стягнення авансу в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 06.12.2016р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.12.2016р. розгляд справи відкладено на 10.01.2017р.

10.01.2017 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область, в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу , м. Єнакієве, Донецька область про зміну предмету позову, в якій позивач просить розірвати договір підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року та стягнути з відповідача 50 000грн. 00 коп. збитків.

Ухвалою від 10.01.2017 року на підставі ст.22 ГПК України суд прийняв вказану заяву про зміну предмету спору та розглядає позовні вимоги про розірвання договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року та стягнення з відповідача 50 000 грн. 00 коп. збитків.

Ухвалою від 10.01.2017 року господарським судом Донецької області на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено та відкладено розгляд справи на 24.01.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року позивач перерахував на рахунок відповідача передплату в сумі 500 000 грн.00 коп., у встановлений договором строк відповідач свої зобов'язання по виконанню робіт реконструкція котельні на твердому паливі Грабовської фільтрувальної станції Єнакіївського РВУ не виконав, що свідчить про істотне порушення вимог договору з боку відповідача, вказаними діями відповідач спричинив позивачу збитки в сумі 50 000 грн. 00 коп..

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії : договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року; Додаток №2 до договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року Графік виконання робіт з реконструкції котельної на твердому паливі Грабовської фільтрувальної станції ; додаткову угоду від 01.10.2013р. до договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року; листа № 1324 від 19.08.2013 року; листа № 32 від 20.08.2013 року; виписки банку від 20.08.2013 року, від 28.08.2013 року; листа №637 від 27.02.2014 року; листа №1625 від 23.06.2014 року; листа №3030 від 14.11.2014 року; акт про відсутність ТОВ МАСТЕР САН за місцем державної реєстрації від 15.06.2016 року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 22, 509, 525-527, 530, 599, 632, 651, 837, 849, 852 ЦК України, статтями 193, 224-225 ГК України, статтями 1, 12, 15, 22, 44, 49, 54, 55 ГПК України.

Представник позивача у судових засіданнях 10.01.2017 року та 24.01.2017 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання з відповідачем договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року та невиконання останнім своїх зобов'язань щодо виконання робіт.

Згідно даних витягу з ЄДРПОУ, який міститься в матеріалах справи, юридична адреса відповідача : 83014, м. Донецьк, вул. Ахтирська, буд.8А.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ Укрпошта №7-14-286 від 24.06.2016 року відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Інформація про час та місце судових засідань щодо розгляду справи № 905/3185/16 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідними повідомленнями.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

За висновками суду в наявних матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область (далі - замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН , м. Донецьк ( далі підрядник) був укладений Договір підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати роботи і здати наступний об'єкт, а саме Реконструкція котельні на твердому паливі Грабовської фільтрувальної станції Єнакієвського РВУ, в строки визначені умовами Договору, відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик, передати Підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію та дозвільну документацію, прийняти об'єкт та оплатити роботи відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору, замовник не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після набрання чинності Договору передає підрядникові будівельний майданчик, що знаходиться за адресою : Донецька область, с. Грабово, Шахтарського району, вул. Радянська, 48, проектно-кошторисну документацію і дозвільну документацію відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п.2.1. Договору загальний термін виконання робіт підрядником за Договором становить з моменту отримання від замовника передплати у розмірі встановленого умовами договору, будівельного майданчика, затвердженої проектно-кошторисної документації та дозвільної документації відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до 11.11.2013 року включно.

Згідно п.3.1. загальна вартість договору, виходячи з договірної ціни (Додаток №1), складає 1 039 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 173 166, 67 грн.. Договірна ціна є приблизна та може змінюватися в бік зменшення.

Відповідно до п.3.1.1. Договору, замовник перераховує підряднику 100% передплату вартості обладнання у розмірі 425 566 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ - 70 927грн. 80 коп. та 30% вартості будівельно-монтажних робіт у розмірі 184 029, 96 грн., в т.ч. ПДВ - 36 805, 99, протягом 5 (п'яти) банківських днів.

Відповідно до п. 3.1.2. остаточний розрахунок, що визначається на підставі актів виконаних робіт (Ф. КБ -2В, КВ - 3), замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт (Ф. КБ -2В, КВ - 3).

Згідно п.10.1. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1. договору та закінчується 31.12.2013 року, а у частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами.

Відповідно до п. 10.7. договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, договорі або у чинному законодавстві України.

Зі змісту договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо : предмету договірного зобов'язання, об'єму робіт, а також їх вартості та строку виконання.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України, зазначений договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено у п. 3.1.1. Договору, замовник перераховує підряднику 100% передплату вартості обладнання у розмірі 425 566 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ - 70 927 грн. 80 коп. та 30% вартості будівельно-монтажних робіт у розмірі 184 029 грн. 96 коп., в т.ч. ПДВ - 36 805 грн. 99коп. протягом 5 (п'яти) банківських днів.

Згідно виписки банку за 20.08.2013р. позивач сплатив відповідачу 20.08.2013 року 250 000 грн.00 коп. з вказівкою призначення платежу - передплата на придбання обладнання та матеріалів на реконструкцію котельної ГФС згідно договору №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року, в т.ч. ПДВ 41 666 грн. 67коп.

Згідно виписки банку за 28.08.2013 р. позивач сплатив відповідачу 28.08.2013 року 74 433 грн. 80 коп. з вказівкою призначення платежу - будівельно-монтажні роботи по реконструкції котельної ГФС згідно договору №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року по рахунку №0000014 від 20.08.2013р., в т.ч. ПДВ 12 405 грн. 53 коп. та сплатив 28.08.2013р. 175 566 грн. 80 коп. з вказівкою призначення платежу - придбання обладнання на реконструкцію котельної ГФС згідно договору №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року по рахунку №0000013 від 20.08.2013р., в т.ч. ПДВ 29 261 грн. 13 коп.. Належним чином засвідченні копії означених доказів містяться в матеріалах справи.

Термін виконання робіт визначено у п.2.1. договору та становить з моменту отримання від замовника передплати у розмірі встановленого умовами договору, будівельного майданчика, затвердженої проектно-кошторисної документації та дозвільної документації відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до 11.11.2013 року включно.

Таким чином, умовами договору встановлено початковий та кінцевий строк виконання відповідачем робіт за договором, та саме у вказані строки відповідач повинен був вказані роботи виконати, зокрема початок вказаного строку пов'язаний з фактом отримання від замовника передплати у розмірі встановленого умовами договору, будівельного майданчика, затвердженої проектно-кошторисної документації та дозвільної документації відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а кінцевий строк - у будь-якому випадку не повинен перевищувати 11.11.2013 року з моменту здійснення попередньої оплати.

Окрім того, як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з листом ( № 1324 від 19.08.2013р.) в якому Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , у зв'язку з тяжким фінансовим становищем просить розпочати роботи з реконструкції котельні після здійснення передплати у розмірі 500 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 100 000 грн. 00 коп.

В свою чергу відповідачем було надіслано відповідь на зазначений лист, за змістом якої, враховуючи ситуацію позивача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН дало згоду на відступлення від умов укладеного договору та початок робіт з перерахуванням позивачем заявленої суми передплати 500 000 грн. 00 коп.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами фактично були змінені умови, що обумовлюють обов'язок підрядника розпочати виконання робіт з перерахуванням замовником суми передплати 500 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальний термін виконання робіт підрядником до 11.11.2013 року включно.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з умовами п. 4.1.9. після завершення робіт підрядник зобов'язан надати у встановлений договором термін акт виконаних робіт.

Відповідно до п.5.3. договору, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, підписати і повернути підрядникові акт виконаних робіт не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання від підрядника акту виконаних робіт.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем у встановлений договором строк робіт та підписання акту виконаних робіт у порядку п.5.3. договору суду не надано.

Листом №1625 від 23.06.2014року позивач вимагав від відповідача належного виконання робіт. Факт направлення листа на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №8642700216072 від 24.06.2014 року, що долучений до матеріалів справи.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія листа №3030 від 14.11.2014року з яким позивач звернувся до відповідача з приводу належного виконання останнім своїх зобов'язань за договором. Факт направлення листа на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №8642700211747 від 14.11.2014року, що долучений до матеріалів справи.

Предмет позовних вимог - розірвання договору №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року на підставі ст.651 ЦК України, стягнення 50 000 грн. 00 коп. збитков.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

З системного аналізу ч. 2 ст. 651 ЦК України слідує, що умовою для розірвання договору в судовому порядку є істотне порушення його умов, тобто вчинення стороною договору такого порушення, яке за своїм наслідком позбавляє іншу сторону договору того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених матеріалами справи обставин справи суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України правових підстав для розірвання спірного договору виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Як передбачено сторонами у п.10.7 договору договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, договорі або у чинному законодавстві України.

З наявних в матеріалах справи документів, судом не вбачається, що станом на момент звернення до господарського суду Донецької області з вимогою про розірвання договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року та стягнення 50 000 грн. 00 коп. збитків, між сторонами відбувалось листування з пропозиціями розірвати договір або укладалась додаткова угода на предмет розірвання договору.

При цьому, недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України N 50/101-08 від 01.12.2009року).

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині виконання робіт у повному обсязі у встановлений договором строк позбавило позивача, як Замовника, того на що він розраховував при укладенні правочину, що дає підстави вважати допущене Виконавцем порушення істотним та є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

Позивач вважає, що невиконання відповідачем умов договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року свідчить про наявність вини відповідача у заподіянні збитків та причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем умов договору та збитками позивача, під збитками у даному випадку розуміються витрати зроблені управленою стороною, втрата її майна, вартість втраченого виражена у перерахованій Замовником на рахунок Виконавця відповідно до п. 3.1.1 договору та згідно виписки банку від 20.08.2013р. у сумі 250 000 грн.00 коп., виписок банку від 28.08.2013 року у сумі 74 433 грн. 80 коп. та 175 566грн. 80 коп.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 623 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності. При цьому, збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. При цьому, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Згідно п.7.1. договору у випадку порушення зобов'язання договору сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору згідно виписок банку від 20.08.2013р. та від 28.08.2013 року перерахував на рахунок підрядника попередню оплату у сумі 500 000 грн. 00 коп.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Положення статті 33 ГПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року, зокрема, не надано суду двосторонніх актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств. Також відповідач не надав суду доказів направлення актів здачі-приймання виконаних робіт для підписання на адресу позивача.

Отже, позивачем натомість доведено суду належними засобами доказування наявність факту заподіяння йому збитків - сплату у встановленому договором порядку попередньої оплати, розмір зазначених збитків, факт невиконання відповідачем його договірних зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. В той же час відповідач не довів суду відсутність його вини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов в цій частині повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 50 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. ст. 22, 509, 525,526, 527, 612, ч.1 ст. 651, ч.ч. 4, 5 ст. 653, 837 Цивільного кодексу України; ч.4 ст. 188, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 28, 33, 34, 38, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область, в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу , м. Єнакієве, Донецька область до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН , м. Донецьк про розірвання договору підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року та стягнення 50 000 грн. 00 коп. збитків задовольнити.

Розірвати договір підряду №300-7/15М/66 від 19.08.2013 року, що укладений між Комунальним підприємством Компанія Вода Донбасу , м. Маріуполь, Донецька область, в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу , м. Єнакієве, Донецька область та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАСТЕР САН , м. Донецьк.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР САН", м. Донецьк (83014, м. Донецьк, вул.. Ахтирська, буд. 8А, ідентифікаційний код 34877023 ) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження - 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, будинок 177А) в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ ВП 35581077, місцезнаходження - 86402, Донецька область, місто Єнакієве, вул. Жовтневої Революції, будинок 135) збитки в сумі 50 000 грн. 00 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 2 756 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 24.01.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2017 р.

Суддя Ю.С. Мельниченко