Рішення

від 10.01.2017 по справі 925/1397/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа № 925/1397/16

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 263582 грн. 95 коп.

За зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг"

про стягнення 41916 грн. 47 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" - ОСОБА_2 за довіреністю від 03.01.2017;

від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 264746 грн. 68 коп. майнової шкоди, заподіяної пошкодженням вантажу при його перевезенні.

В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" вказало на неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як перевізником зобов'язання за укладеним між сторонами договором про перевезення вантажів від 30.03.2016 №30/03/2016 щодо збереження вантажу під час його перевезення.

Ухвалою від 11.11.2016 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 06.12.2015 у приміщенні господарського суду.

6 грудня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" подало до господарського суду заяву про забезпечення позову, а представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - клопотання про відкладення розгляду справи на інший день.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.12.2016 за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг", Господарський суд Черкаської області розглянув заяву цього товариства про забезпечення позову і ухвалою від 06.12.2016 залишив її без задоволення.

Іншою ухвалою від 06.12.2016 24 Господарський суд Черкаської області за клопотанням представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відклав розгляд справи на 12 год. 30 хв. 28.12.2016 в приміщенні господарського суду.

28 грудня 2016 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подав зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" про стягнення 41916 грн. 47 коп. боргу за надані послуги з перевезення вантажу, а також відзив на первісний позов названого товариства про стягнення 264746 грн. 68 коп. майнової шкоди.

В обґрунтування зустрічного позову представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказав на невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про перевезення вантажів від 30.03.2016 №30/03/2016 щодо оплати наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 цьому товариству послуг з перевезення вантажу.

У відзиві на первісний позов представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечив, вказавши при цьому на:

безпідставність визначення позивачем розміру шкоди повною вартістю усієї пошкодженої частини вантажу, а не сумою, на яку зменшилася його вартість, з огляду на те, що позивач прийняв увесь пошкоджений вантаж;

вжиття відповідачем заходів щодо заміни транспортного засобу, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і доставки вантажу до місця призначення;

неправомірність визначення позивачем ціни позову за офіційним курсом НБУ євро до гривні станом на день митного оформлення вантажу, а не на день подачі позову;

неправильність розрахунку стягуваної суми збитків через визначення їх як за втрату вантажу, а не за його пошкодження та через завищення вартості пошкодженого вантажу у порівнянні з його вартістю, вказаною в рахунку вантажовідправника (інвойсі).

Ухвалою від 28.12.2015 Господарський суд Черкаської області прийняв зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду разом із первісним і відклав розгляд справи на 11 год. 30 хв. 10.01.2017 у приміщенні господарського суду.

10 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" подало до господарського суду заяву про уточнення первісного позову і відзив на зустрічний позов.

Заявою про уточнення первісного позову товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" зменшило розмір позовних вимог з 264746 грн. 68 коп. до 263582 грн. 95 коп. за рахунок приведення застосованих для розрахунку стягуваної суми шкоди цін на пошкоджений товар у відповідність до його цін, вказаних в рахунку вантажовідправника (інвойсі) і застосування при цьому офіційного курсу НБУ гривні до євро станом на день подачі позову.

Господарський суд прийняв вказане зменшення товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" розміру позовних вимог за первісним позовом.

У відзиві на зустрічний позов товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" заперечило проти позовних вимог через неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору про перевезення вантажів від 30.03.2016 №30/03/2016 і відсутність у цьому вини відповідача за зустрічним позовом, відсутність у сторін підстав для підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) за цим договором, ненастання терміну виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2017 за участю представників обох сторін, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" підтримав первісний позов з вказаних у ньому підстав і заперечення проти зустрічного позову з вказаних у відзиві на нього підстав, а представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтримав зустрічний позов з вказаних у ньому підстав і заперечення проти первісного позову з вказаних у відзиві на нього підстав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" як замовник і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як перевізник уклали між собою договір про перевезення вантажів №30/01/2016 (далі - договір №30/03/2016), згідно з п. 1.1 якого перевізник зобов'язується надавати замовнику послуги з перевезення вантажів до пункту призначення, у тому числі шляхом залучення для виконання перевезень третіх осіб (перевізників), та видачі вантажів особі, яка має право на їх одержання, оформлення відповідної документації, а також надавати інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів відповідно до замовлення, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

У розділі 2 договору №30/03/2016 передбачені обов'язки сторін, зокрема і такі:

2.1. Замовник зобов'язується:

2.1.1. Своєчасно надавати замовлення на перевезення вантажу. Замовлення надається в усній формі по телефону, а також за домовленістю сторін може надаватися у письмовій формі за допомогою факсу (факсова копія замовлення має силу оригіналу). Сторонами обов'язково в усній або письмовій формі оговорюється маршрут перевезення, його вартість, строки надання транспорту під завантаження і строк доставки.

2.1.5. Своєчасно прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

2.2. Перевізник зобов'язується:

2.2.3 Прийняти до перевезення та доставки вантаж у визначений в СМR пункт призначення в терміни, зазначені замовником , та передати вантаж уповноваженій особі вантажоодержувача відповідно до кількості місць, зазначених в товарно-транспортній накладній (СМR). Здача вантажів вантажу вантажоодержувачу в пункті призначення за масою та кількістю місць проводиться згідно із супровідними документами на вантаж у порядку і спосіб, за якими вантаж був прийнятий від замовника.

2.2.4 Забезпечити збереження вантажу в дорозі та супроводження вантажу на маршруті слідування. При наданні послуг виконавець зобов'язаний дотримуватися вказівок замовника щодо маршруту слідування, супроводження вантажу тощо.

Відповідно до п. 3.1 договору №30/03/2016 вартість послуг визначається в акті наданих послуг.

У п. 3.2 договору №30/03/2016 його сторони встановили, що підставою для проведення розрахунків за цим договором є підписаний сторонами акт наданих послуг та оригінал товарно-транспортної накладної (СМR) з печатками та підписами вантажовідправника та вантажоодержувача. Замовник зобов'язаний підписати акт наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту його пред'явлення перевізником (але не раніше ніж через 5 банківських днів від дати прийняття вантажу вантажоодержувачем, проставленої у СМR, або у такий самий термін письмово повідомити перевізника про свої заперечення. Замовник зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг, якщо інше не узгоджено сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору №30/03/2016 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу з моменту його прийняття до моменту передачі уповноваженій особі вантажоодержувача.

Пункт 4.3 договору №30/03/2016 передбачає, що за втрату (недостачу) вантажу перевізник несе відповідальність в розмірі вартості втраченого (розміру недостачі) вантажу, вказаної у супровідних документах на вантаж, та штрафних санкцій, які були пред'явлені замовнику вантажоодержувачем. В разі пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність в розмірі сум, на яку зменшилася вартість вантажу, вказана у супровідних документах на вантаж та штрафних санкцій, які були пред'явлені замовнику вантажоодержувачем. При цьому доказом вини перевізника є акт, складений і підписаний представниками вантажоодержувача і водієм перевізника (або представником незалежної організації або ТПП), в якому відображено факт втрати (недостачі) або пошкодження вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, замовник має право від нього відмовитись та вимагати відшкодування як за втрату вантажу.

Відповідно до п. 7.1 договору №30/03/2016, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.

5 серпня 2016 року сторони узгодили письмову заявку №2-К на перевезення вантажу за маршрутом м. Роттердам (Нідерланди) - м. Баришівка (Україна), у якій визначили дату завантаження вантажу - 09.08.2016, дату його доставки - 15.08.2016, місце розмитнення - м. Київ, місце розвантаження - м. Баришівка, вартість послуги з перевезення вантажу - 1500 євро по курсу НБУ на день розмитнення, марку і номерні знаки автомобіля та напівпричепа - ДАФ СА0343ВР, СА3868ХТ тощо.

9 серпня 2016 року на виконання договору №30/03/2016 та заявки від 05.08.2016 №2-К на перевезення вантажу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як перевізник через водія ОСОБА_4 прийняв від вантажовідправника у м. Роттердамі (Нідерланди) згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) NL VZ011606 і інвойсом від 09.08.2016 №S0182661 замовлений товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" вантаж для перевезення його автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 і доставки до вантажоодержувача.

13 серпня 2016 року близько 5 години під час руху автомобіля НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2, що здійснював перевезення замовленого товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" вантажу, на 202 кілометрі автодороги Київ-Ковель сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої механічні пошкодження отримали: автомобіль у вигляді розбитих переднього лобового скла, правого дзеркала, бокового скла правої сторони кабіни, а також каркас напівпричепа, на якому тримається тент і сам тент, що підтверджується довідкою старшого інспектора Олевського відділення поліції Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 13.08.2016.

Через вказану дорожньо-транспортну пригоду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснив заміну автомобіля НОМЕР_3, НОМЕР_4 та водія ОСОБА_4 на інші автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6 та водія ОСОБА_6, якими в подальшому й була здійснена доставка вантажу до пункту його розмитнення та до вантажоодержувача.

16 серпня 2016 року під час передачі перевізником замовнику (вантажоодержувачу) вантажу, доставленого згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) NL VZ011606 і інвойсом від 09.08.2016 №S0182661, сторони виявили пошкодження вантажу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.08.2016, про що сторони склали і підписали двосторонній акт про виявлення недостачі (пошкодження) товару від 16.08.2016.

У цьому акті сторони вказали кількість прийнятого до перевезення, доставленого і пошкодженого товару, а також вартість пошкодженого товару в сумі 10474,08 євро і зазначили при цьому, що пошкоджений товар втратив свою придатність до використання на суму 10474,08 євро і вважається недоставленим перевізником, а його вартість підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) NL VZ011606 у графі 24 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" зробило відмітку про прийняття вантажу з пошкодженням згідно з актом.

19 серпня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав претензію товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" від 17.08.2016 №67 з вимогою відшкодувати заподіяну пошкодженням вантажу шкоду в розмірі 10474,08 євро. На цю претензію на її звороті фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав відповідь про те, що він зобов'язується сплатити суму шкоди в розмірі 10474,08 євро за таким графіком: 1000 євро - 19.08.2016, 5000 євро - до 30.09.2016 і 4474,08 євро - до 19.10.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" визнало факт сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до подання позову 1000 євро в рахунок відшкодування заподіяної пошкодженням вантажу шкоди, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день сплати становило 264746,68 грн.

Решту шкоди у розмірі 9474,08 євро фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в позасудовому порядку товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" не відшкодував, що й спричинило спір за первісним позовом.

У свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2016 №ОУ-0000136 на суму 41916 грн. 47 коп. для підписання і рахунок-фактуру від 10.08.2016 №СФ-0000082 на оплату міжнародних транспортних послуг по маршруту м. Роттердам (Нідерланди) - м. Баришівка Київська область вартістю 41916 грн. 47 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" " акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2016 №ОУ-0000136 не підписало і рахунок-фактуру від 10.08.2016 №СФ-0000082 не оплатило через неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань за договором №30/03/2016 та заявкою від 05.08.2016 №2-К на перевезення вантажу щодо збереження вантажу під час його перевезення, що й спричинило спір за зустрічним позовом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частини 1 та 2 ст. 307 Господарського кодексу України визначають, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Частиною 4 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

Складення вище згадуваної міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) NL VZ011606 підтверджує укладення між сторонами договору перевезення вантажу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" є замовником перевезення і вантажоодержувачем, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - перевізником. Умови договору перевезення визначенні у договорі №30/03/2016 та заявці від 05.08.2016 №2-К на перевезення вантажу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення п. 4.2 договору №30/03/2016, ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України не забезпечив повного збереження вантажу під час його перевезення, який зазнав пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з транспортним засобом перевізника.

Незабезпечення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 збереження вантажу під час його перевезення означає про не належне виконання ним своїх зобов'язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" за договором перевезення вантажу і є підставою для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 передбаченої п. 4.3 договору №30/03/2016, ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України ч. 3 та 4 ст. 314 Господарського кодексу України відповідальності у вигляді відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" заподіяної пошкодженням вантажу шкоди.

З двостороннього акта про виявлення недостачі (пошкодження) товару від 16.08.2016, складеного за результатами прийняття вантажу вантажоодержувачем від перевізника, на який зроблено посилання і у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) NL VZ011606, вбачається, що сторони визнали пошкоджену частину товару такою, що втратила свою придатність до використання і є недоставленою, а відповідно й не прийнятою вантажоодержувачем, що відповідно до п. 4.3 договору №30/03/2016 та ч. 4 ст. 314 Господарського кодексу України є підставою для вантажоодержувача вимагати від перевізника відшкодування шкоди не як за пошкодження вантажу, а як за його втрату.

Отож доводи представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про прийняття товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" усього пошкодженого вантажу і безпідставне визначення останнім розміру шкоди повною вартістю усієї пошкодженої частини вантажу, а не сумою, на яку зменшилася його вартість, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам п. 4.3 договору №30/03/2016 і ч. 4 ст. 314 Господарського кодексу України.

При визначенні розміру заявленої у первісному позові суми майнової шкоди позивач дійсно допустив завищення вартості пошкодженого вантажу у порівнянні з його вартістю, вказаною в рахунку вантажовідправника (інвойсі), і безпідставно застосував офіційний курс НБУ євро до гривні станом на день митного оформлення вантажу, а не на день подачі позову. Проте ці дві невідповідності позивач за первісним позовом усунув заявою про уточнення первісного позову, якою зменшив розмір позовних вимог з 264746 грн. 68 коп. до 263582 грн. 95 коп.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст. 618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлена відповідальність безпосередньо виконавця.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включає, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначену відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування майнової шкоди, необхідною є наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправність поведінки особи; наявність майнової шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та заподіяною нею майновою шкодою; вина особи, що заподіяла майнову шкоду.

Отже особа, майну якої завдана шкода, вимагаючи її відшкодування, має довести три перші умови відповідальності, зокрема: протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду, наявність і розмір шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою. Вина особи, яка завдала шкоду, презюмується та не підлягає доведенню особою, якій завдано збитки.

Оцінивши доводи, приведені позивачем за первісним позовом в обґрунтування протиправності поведінки відповідача, наявності і розміру майнової шкоди та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою майновою шкодою, господарський суд вважає їх переконливими і такими, що ґрунтуються на належних і допустимих доказах. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Протиправність поведінки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як перевізника полягає у порушенні ним господарського зобов'язання, яке виникло із укладеного між сторонами договору перевезення вантажу і проявилося у пошкодженні частини вантажу під час його перевезення, що підтверджується двостороннім актом про виявлення недостачі (пошкодження) товару від 16.08.2016.

Пошкодження частини вантажу унеможливило її використання за прямим призначенням, стало підставою для неприйняття пошкодженої частини вантажу вантажоодержувачем і фактично призвело до втрати товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" пошкодженої частини вантажу, вартість якої й становить суму майнової шкоди, заподіяної цьому товариству.

Зроблений товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" у заяві про уточнення первісного позову розрахунок стягуваної суми майнової шкоди у розмірі 263582 грн. 95 коп. відповідповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тобто є правильним.

Причинний зв'язок між заподіяною товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" майновою шкодою та протиправною поведінкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 полягає у тому, що ця майнова шкода була заподіяна саме внаслідок порушення останнім як перевізником вказаного вище господарського зобов'язання, а не внаслідок протиправної поведінки іншої особи чи внаслідок іншої події.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1М не довів відсутності своєї вини у заподіянні товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" майнової шкоди, оскільки не довів, що вживав усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань у спірних правовідносинах.

Заміна фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 транспортного засобу, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, і подальша доставка вантажу до місця призначення є діями перевізника, спрямованими на належне виконання господарського зобов'язання з перевезення вантажу, які ніяким чином не свідчать про відсутність вини перевізника у пошкодженні вантажу при його перевезенні.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди.

За таких обставин первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за первісним позовом підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 3953 грн. 74 коп. витрат на сплату судового збору.

Вказана у погодженій сторонами заявці від 05.08.2016 №2-К на перевезення вантажу провізна плата у сумі 1500 євро була передбачена наперед для оплати належним чином виконаного зобов'язання з перевезення вантажу.

Разом з тим, у п. 3.1 договору №30/03/2016 його сторони передбачили, що вартість послуги визначається в актах надання послуг, тобто остаточна вартість після надання послуги з перевезення вантажу з урахуванням фактичного ступеня (повноти) виконання своїх зобов'язань перевізником.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як уже зазначалося вище, зобов'язання з перевезення вантажу виконав не належним чином, проте це не змінило і не припинило передбачених п. 3.2 договору №30/03/2016 зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" щодо підписання акта наданих послуг про визначення остаточної провізної плати і її сплати перевізнику у розмірі, який би відповідав фактичному ступеню (повноті)виконання своїх зобов'язань перевізником.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" в порушення передбачених п. 3.2 договору №30/03/2016 зобов'язань на надані йому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до підписання і оплати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2016 №ОУ-0000136 і рахунок-фактуру від 10.08.2016 №СФ-0000082 остаточний розмір провізної плати за фактично надані послуги з перевезення вантажу не визначило і не запропонувало його перевізнику.

Погодженого акта надання послуг, який би передбачав розмір провізної плати з урахуванням ступеня (повноти) виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язання з перевезення вантажу, сторони не підписали.

Враховуючи відсутність домовленості між сторонами про остаточний розмір провізної плати за фактично надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуги з перевезення вантажу, господарський суд вважає правильним застосування у спірних правовідносинах положення ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розумної провізної плати у розмірі 1000 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на день розмитнення вантажу становить 27944 грн. 32 коп.

За таких обставин зустрічний позов підлягає задоволення лише в частині стягнення 27944 грн. 32 коп. боргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 918 грн. 67 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" (вул. Олександра Пироговського, 19, корпус 7/14, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38679057) - 263582 грн. 95 коп. майнової шкоди та 3953 грн. 74 коп. витрат на сплату судового збору.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Райсінг" (вул. Олександра Пироговського, 19, корпус 7/14, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38679057) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) - 27944 грн. 32 коп. боргу та 918 грн. 67 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 30.01.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко