Постанова

від 30.01.2017 по справі 912/71/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017 року Справа № 912/71/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2013 року у справі № 912/71/13-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛЕКС , 04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 2/6

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна група ЛІДЕР , 25002, м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 24, кв. 124

про банкрутство відсутнього боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2013 року у даній справі (суддя Поліщук Г.Б.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛІДЕР". Ліквідовано юридичну особу - банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛІДЕР" - ідентифікаційний код 34362086, яке зареєстроване за адресою: 25002, м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 24, кв. 124. Провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (з врахуванням уточнень), доданих до них документів вбачається, що при здійсненні ліквідаційних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛІДЕР" майна, яке можна було включити у ліквідаційну масу, не виявлено.

Залишку коштів на рахунках боржника ( згідно довідки ПАТ "ОТП Банк" відсутній рух коштів на рахунках банкрута, залишок коштів на рахунку №26007501317275 складає 0.00 грн., на рахунку №26002001317275 - 17,26 грн.; згідно довідки Кіровоградської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" від 06.02.2013 року №5-191-10/144 залишок коштів на рахунку №26000151392 складає 102,39 грн.) недостатньо для виготовлення ліквідатором пакету документів (зокрема, копії установчих документів, печатки, карток зразків підписів), необхідного для зняття коштів з рахунку банкрута та закриття відповідного рахунку

З вказаних причин визнана постановою господарського суду та ліквідатором заборгованість перед кредиторами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛЕКС" в сумі 100000,00 грн. та 5735,00 грн. судового збору, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" - в сумі 2045186,23 грн. та 1147,00 грн. судового збору, Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" в сумі 342985,66 грн. не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 22.12.2011 року) вважається погашеною за відсутністю майна банкрута.

Інші кредитори з вимогами до банкрута не звертались.

Листом від 20.05.2013 року вих. № б/н ТОВ "ОТП Факторинг Україна" повідомило про відсутність заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Листом КОД АБ "Укргазбанк" вих. № 51202/100 від 24.06.2013 року кредитор повідомив господарський суд про відсутність заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

При винесені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався приписами ст. 32, п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

Суд першої інстанції не врахував того, що відповідно до ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції від 04.11.12р.) (далі - Закон про банкрутство) ліквідатор не зробив :

- не виявив, чи належить божнику на праві власності рухоме майно (транспорті засоби, морські судна, літальні пристрої);

- не з'ясував, чи належать боржнику земельні ділянки на всій території України та закордоном;

- не вжив заходів, спрямованих на розшук заставного майна кредитора АБ Укргазбанк , а саме не звертався до правоохоронних органів із заявою про втрату заставного майна;

- не вжив заходів, спрямованих на виявлення виконавчих проваджень, відкритих стосовно боржника;

- не вжив заходів щодо виявлення правочинів, які були укладені боржником до визнання банкрутом, та не вжив заходів щодо оскарження цих правочинів.

Також, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність затвердження звіту ліквідатора та закриття процедури на тій підставі, що від кредитора та апелянта (Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ) були направлені листи про відсутність заперечень щодо затвердження звіту.

Дане твердження, на думку скаржника, є хибним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу Україні у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Дана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, враховуючи приписи ч.1 ст. 8 Цивільного кодексу України, де зазначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

При затверджені звіту суд першої інстанції повинен був врахувати те, що визнання звіту кредитором тягне за собою наступний правовий наслідок - погашення вимог кредитора та неможливість їх задоволення в майбутньому. За таких обставин скаржник вважає, що заява про визнання позову останнім не може бути безумовною підставою для затвердження звіту.

Також, сума заборгованості, що виникла на підставі протесту на вексель та виконавчого напису, не може підтверджувати безспірність заборгованості, оскільки доказом наявності заборгованості може бути лише рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно вимог ст. 6 Закону про банкрутство підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, Закон про банкрутство передбачає можливість порушення справи про банкрутство як за загальною процедурою, так і за спрощеною, за доведеності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Отже, в силу імперативних приписів ст. 7 Закону про банкрутство заява про порушення справи, подана кредитором, має відповідати цим загальним вимогам, зокрема, має містити обґрунтування безспірності вимог із посиланням на відповідні виконавчі документи.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.

Апеляційна скарга прийнята скаржником до провадження апеляційного суду, розгляд справи декілька разів відкладався через неявку учасників апеляційного провадження. Але прийняти рішення по суті судова колегія не може через необхідність деталізації апеляційної скарги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою від 07.02.2013 року господарський суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛІДЕР" (ідентифікаційний код 34362086, що зареєстроване за адресою: 25002, м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 24, кв. 124) банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута, призначивши ліквідатором банкрута (ТОВ "Торгівельна група "ЛІДЕР") ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛЕКС".

Даною постановою господарський суд зобов'язав ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛЕКС" письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом власника боржника, усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника (в тому числі направити таке повідомлення Кіровському відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції), копії письмових повідомлень подати господарському суду до 07.03.2013 року; здійснити у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку заходи по задоволенню вимог кредиторів; до 07.05.2013 року подати господарському суду відомості (інформацію) про виконану роботу по проведенню ліквідаційної процедури; не пізніше 07.08.2013 року подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зроблено посилання на те, що листом від 20.05.2013 року вих. № б/н ТОВ "ОТП Факторинг Україна" повідомило про відсутність заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (т. 2, а.с. 105).

Водночас у апеляційній скарзі це ж товариство зазначає, що такий висновок суду першої інстанції суперечить інтересам його і законодавству.

Враховуючи цю суперечність і для її усунення судова колегія декілька разів викликала представників учасників процесу і особливо скаржника у засідання апеляційного суду, але жодного разу він не з'явився, що наштовхує на думку про те, що апеляційна скарга втратила для нього інтерес або ж її було подано з якихось формальних міркувань. Нез'явлення представника перешкоджає також і з'ясуванню інших обставин, що мають суттєве значення для справи, а в цілому і вирішенню спору в апеляційній інстанції.

У відповідності до змісту ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи розглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наслідки щодо нез'явлення сторони (учасника процесу) подібні за змістом у суді першої і апеляційної інстанції, наслідком чого є неможливість вирішення справи по суті колегія суддів вважає за можливе застосувати аналогію закону і залишити подану апеляційну скаргу без розгляду.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2013 року у справі № 912/71/13-г залишити без розгляду.

Повний текст складений 30.01.2017 року.

Головуючий Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Л.А. Коваль