Постанова

від 24.01.2017 по справі 926/2483/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р. Справа № 926/2483/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В.Зварич

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представника позивача - ОСОБА_2В.( дов. №1/2016 від 13.07.2016);

представник відповідача (скаржника) - не з'явився ( належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пелет-Груп Еко» , б/н від 03.11.2016 (вх.№01-04/5288/16 від 11.11.2016)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2016

у справі №926/2483/16

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» , м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пелет-Груп Еко» , с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області

про: стягнення 46 267,98грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ПАТ ЕК Чернівціобленерго звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ Компанія Пелет-Груп Еко про стягнення 46 267,98грн заборгованості за перевищення обсягів споживання електроенергії у червні 2016 року. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно із звітом про використану електричну енергію від 29.06.2016 та актом прийняття-передавання електричної енергії від 29.06.2016 відповідач спожив у червні 2016 року 87 462 кВт/год електроенергії. Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії №1449 від 30.07.2013 встановлені договірні обсяги постачання електроенергії на кожен місяць в обсязі 60 000 кВт/год. Позивач вказує, що перевищення договірної величин споживання електроенергії становить 27 462 кВт/год. За перевищення договірної величини споживання електроенергії на підставі ст.ст. 26,27 ЗУ Про електроенергетику , п.10.2.2 ПКЕЕ та п.4.2.2 договору було нараховано 46 267,98 грн та виставлено рахунок №37272 від 29.06.2016 на суму 46 267,98грн, який відповідач не оплатив.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2016 у справі №926/2483/16 (суддя Бутирський А.А.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ Компанія Пелет-Груп Еко на користь ПАТ ЕК Чернівціобленерго 46 267,98грн заборгованості за перевищення договірних величин та 1 378грн судового збору. Рішення суду мотивоване ст. 276 ГК України, ст. 26 ЗУ Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.5.1 договору про постачання електричної енергії №1449 від 30.07.2013 для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання. Відповідач до 01.11.2015 таких відомостей на 2016 рік позивачу не надав, відтак суд вказав, що позивач правомірно самостійно встановив на 2016 рік обсяги споживання електроенергії на рівні відповідних періодів 2015 року, зокрема, на червень 2016 року встановлено ліміт 60 000 кВт/год. Суд також вказав на можливість коригування договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду згідно з п.5.5 договору та п.4.4 ПКЕЕ та встановив, що 31.05.2016 відповідач звернувся до позивача із заявою про збільшення договірної величини споживання електроенергії на червень 2016 року до 80 000 кВт/год. У відповідь на заяву відповідача позивач листом від 06.06.2016 повідомив, що збільшення договірної величини споживання буде проведено за умови оплати виданих рахунків, відсутності заборгованості за активну електроенергію в розмірі 21 426, 44грн, реактивну електроенергію в розмірі 25 920, 84грн, перевищення договірної величини на суму 43 919,37грн, 224,26грн пені, 17,71грн 3% річних та попередньої оплати за додатково заявлені обсяги в розмірі 161 740,80грн. Відповідач сплатив платіжним дорученням №282 від 07.06.2016 лише 141 370,53грн. Суд не прийняв до уваги платіжне доручення №272 від 26.05.2016 на суму 32 638,31грн як належний доказ сплати попередньої оплати за додатково заявлені обсяги на червень 2016року, оскільки в платіжному дорученні в призначенні платежу вказано перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно з рахунком №24884 від 29.04.2016 по договору №1449 від 30.07.2013 . Суд також відхилив лист відповідача від 27.05.2015 про зміну призначення вказаного платежу, оскільки позивач такої зміни не погодив. Крім того, суд вказав, що відповідач не сплатив існуючу заборгованість, що відповідно до абз. 3 п. 4.4 ПКЕЕ є підставою для відмови споживачеві у коригуванні (збільшенні) договірних величин, та вказав, що наявність заборгованості відповідача підтверджується рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016 у справі №926/1850/16. Таким чином, встановивши, що позивач не надсилав відповідачу повідомлень про рівні відкоригованих договірних величин та факт перевищення договірних величин споживання відповідачем на 27 462 кВт/год у червні 2016 року, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини на суму 46 267,98грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2016 у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вказує, що п.п. 4.4 ПКЕЕ визначені дві умови для коригування договірних величин: попередня оплата додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Ці умови для коригування договірних величин на червень 2016 року відповідач виконав, а саме: 31.05.2016 звернувся із заявою про коригування договірних величин; платіжними дорученнями №272 від 26.05.2016 та №282 від 07.06.2016 відповідач сплатив за активну електроенергію за червень 2016 року в обсязі 60 000 кВт/год та сплатив за додатково заявлений обсяг 20 000 кВт/год згідно з рахунком №30796 від 25.05.2016 на загальну суму 174 008,74грн, яка є більшою , ніж вартість 80 000 кВт/год

Скаржник вважає незаконним висновок суду про визнання платіжного доручення №272 від 26.05.2016 неналежним доказом оплати попередньо заявлених обсягів. Він посилається на п.6.5 ПКЕЕ та зазначає, що ПКЕЕ визначено випадки, при настанні яких енергопостачальна організація має право зараховувати платіж за електроенергію за своїм вибором. В інших випадках зарахування коштів відбувається згідно з призначенням, вказаним споживачем у платіжному дорученні, в тому числі при уточненні такого призначення. Відтак вважає, що позивач не мав права самостійно зараховувати кошти, сплачені п/д № 272, інакше, ніж вказано в уточнюючому листі від 27.05.2016 вих.№2016-05-27/001.

Скаржник також не погоджується з висновками суду про несплату відповідачем існуючої заборгованості та стверджує, що платіжними дорученнями від 07.06.2016 №№279, 280,281 ним сплачено 25 920,84грн за реактивну енергію, 224,26гн пені та 17,71грн 3% річних. Вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016, оскільки це рішення стосується відносин сторін, що виникли за попередні періоди ( травень 2016 року) і не є предметом розгляду по даній справі.

Скаржник вважає недоведеним висновок суду першої інстанції про те, що позивач відмовив відповідачу у збільшенні обсягу договірних величин споживання на червень 2016 року. Вказує, що листом №31/8378 від 06.06.2016 позивач визначив умови, які повинен виконати споживач для коригування договірних величин, і цей лист не свідчить про відмову від такого коригування. Стверджує, що відповідач виконав умови позивача, здійснивши 07.06.2016 платежі за активну електроенергію за червень 2016 року та за додатково заявлений обсяг у розмірі в 20 000 кВт/год. Позивач не надсилав будь-якого письмового повідомлення про відмову в коригуванні протягом шести робочих днів від дня отримання звернення відповідача, ні від дня здійснення ним оплат (після 07.06.2016), що на думку скаржника, свідчить про згоду позивача на збільшення договірних величин споживання електроенергії до 80 000кВт/год. Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що коригування договірної величини до 80 000кВт/год відбулось ще в квітні 2016 року, коли листом від 13.04.2016 ПАТ ЕК Чернівціобленерго повідомило споживача, що коригування договірної величини буде проведено за наявності коштів на рахунку позивача не пізніше 18.04.2016 у розмірі 152 582,40грн (80 000кВт/год*1, 90728), і вказана сума була сплачена товариством наступного дня. Відтак скаржник вказує, що лист позивача від 13.04.2016 є повідомленням про рівні відкоригованих договірних величин та є невід'ємною частиною договору, а отже з 14.04.2016 договірна величина споживання електроенергії узгоджена сторонами на рівні 80 000кВт/год, яка діє до моменту припинення договору або її зміни сторонами. Посилаючись на п.4.4 ПКЕЕ та ст. 610 ЦК України, скаржник вказує, що підставою для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин є нездійснення ним оплати за електроенергію взагалі, а у даному випадку споживач лише неналежно виконував свої зобов'язання щодо здійснення оплати, допустивши наявність певної заборгованості, що не є підставою для відмови споживачу у коригуванні договірних величин. Відтак апелянт зазначає, що у червні 2016 року ним допущено перевищення споживання електроенергії лише на 7 462кВт/год, позов про стягнення якого позивач не заявляв.

У відзиві від 29.11.2016 на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, споживач у квітні ( так само як і в травні та червні) звертався із заявою про коригування договірних величин споживання. Вважає хибним твердження скаржника про коригування договірної величини до 80 000кВт/год ще у квітні 2016 року. Зазначає, що відповідач звертався із заявою від 31.05.2016 про збільшення договірної величини споживання на червень 2016 з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год. Позивач повідомив відповідача, що збільшення договірної величини споживання буде проведено за умови сплати заборгованості за активну електроенергію в розмірі 21 426, 44грн, реактивну електроенергію в розмірі 25 920, 84грн, перевищення договірної величини на суму 43 919,37грн, 224,26грн пені, 17,71грн 3% річних та попередньої оплати за додатково заявлені обсяги в розмірі 161 740,80грн, в той час як відповідач сплатив 07.06.2016 лише 141 370,53грн.

У письмових поясненнях (вх. №01-04/90401/16 від 15.12.2016) скаржник заперечує доводи позивача, викладені у відзиві, та вказує, що 14.04.2016 він звернувся до позивача з листом про внесення змін до договору №1449 від 30.07.2013 щодо зміни режиму роботи. Додатковою угодою №1 від 27.04.2016 до договору було збільшено режим роботи ТОВ Компанія Пелет-ГрупЕко до 7 днів на тиждень та 12 годин на добу, що дозволяє збільшити договірну величину споживання електроенергії до 80 000кВт/год. Однак позивач визнав коригування договірної величини лише до 63 840 кВт/год, виходячи з дозволеної потужності 380 кВт та режиму роботи споживача 8 год 5 днів на тиждень.

У письмових поясненнях (вх.№01-04/9059/16 від 15.12.2016) та додаткових поясненнях(вх.№01-04/410/17 від 19.01.2017) позивач вказує, що відповідачу було скориговано договірну величину на квітень 2016року до 63 840 кВт/год, фактично він спожив 84 375 кВт/год, у зв'язку з чим йому було виставлено рахунок №24885 від 29.04.2016 за перевищення договірної величини споживання на суму 32 638,33грн. Протягом розрахункового періоду травня 2016 року (25.04.2016 по 25.05.2016) відповідач звернувся із заявою від 05.05.2016 про збільшення договірних величин споживання електроенергії на травень 2016 року. Проте збільшення договірних величин на травень 2016 року не відбулося, оскільки відповідач не сплатив у встановлені строки попередньої плати за заявлені обсяги. На червень 2016 року споживач не здійснив оплату додатково заявленого обсягу, тому коригування договірних величин також не відбулося. Крім того, не сплатив заборгованість за перевищення договірних величин у сумі 43919,37грн за попередній період.

Апеляційна скарга прийнята до провадження ухвалою суду від 14.11.2016, розгляд справи призначено на 06.12.2016.

В судовому засіданні 06.12.2016 оголошено перерву до 15.12.2016.

Ухвалою від 15.12.2016 строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 24.01.2017.

В судове засідання 24.01.2017 представник позивача не з'явився. Представник скаржника в судовому засіданні 24.01.2017 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та в письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.07.2013 ПАТ ЕК Чернівціобленерго (постачальник) та ТОВ Компанія Пелет-ГрупЕко (споживач) уклали договір №1449 про постачання електричної енергії (а.с.9-19), умовами якого встановлено, що постачальник зобов'язується постачати електроенергію споживачу в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору в додатку №2 Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу до договору, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатку №1 Порядок розрахунків та додатку №4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Пунктом 3.2.1 договору встановлено право споживача на зміну (коригування) договірних величин споживання електроенергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №2 Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу ) з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

За умовами пункту 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт/год і більше (п. 4.2.2 договору).

Згідно з п. 1 додатку №1 Порядок розрахунків до договору №1449 від 30.07.2013 (а.с. 157) розрахунковим вважається період з 25 числа календарного місяця до такого ж числа наступного місяця

Пунктом 2 вказаного додатку визначено, що споживач протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку здійснює попередню оплату в обсязі 100% величини вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період.

Споживач самостійно протягом 10 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п.2 цього додатку, а також проводить оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору (п.7 додатку).

Додатком №2 Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу до договору №1449 від 30.07.2013 визначено обсяги постачання електроенергії до деревообробного цеху споживача в с. Чорногузи на кожен місяць 2015 року у розмірі 60 тис. кВт/год (а.с.23, 155).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до позивача із заявою № 343 від 25.03.2016 про збільшення договірної величини споживання електроенергії на квітень 2016 року з 60 000кВт/год до 80 000кВт/год (а.с. 152).

У відповідь на вказану заяву позивач листом вих. № 31/5082 від 31.03.2016 повідомив відповідача, що обсяг споживання електроенергії згідно з ПКЕЕ та умовами договору № 1449 буде збільшено до максимально дозволеної величини - 63 840кВт/год (дозволена потужність 380кВт/год, режим роботи 8 год 5 днів на тиждень) за умови погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 21 064грн, за спожиту реактивну електроенергію в сумі 25 538 грн, заборгованості за перевищення договірних величин споживання в сумі 17 553,31грн та попередньої плати за додатково заявлені обсяги, тобто, за наявності на рахунках позивача коштів, сплачених відповідачем не пізніше 15.04.2016 в сумі 121 760,76грн(63 840 кВт/год * 1, 90728). Крім того, в цьому листі вказано, що для подальшого збільшення договірного обсягу споживання більше максимально дозволеної величини необхідно внести зміни до договору в частині режиму роботи підприємства (а.с. 151).

Листом № 31/5408 від 13.04.2016 позивач повідомив відповідача , що коригування договірної величини споживання електроенергії на квітень 2016року буде проведено згідно з ПКЕЕ за умови виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати електроенергії відповідно до наданих рахунків, відсутності заборгованості та попередньої плати за додатково заявлені обсяги, тобто, за наявності на рахунках позивача коштів, сплачених відповідачем не пізніше 18.04.2016 в сумі 152 582,40грн(80 000 кВт/год * 1, 90728) ( а.с. 143).

Платіжними дорученнями № 246 від 14.04.2016 на суму 114 436,80грн та № 246 від 14.04.2016 на суму 38 145,60грн підтверджено, що відповідач перерахував позивачу планові платежі за активну електроенергію на загальну суму 152 582,40грн ( а.с. 71).

27.04.2016 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1449 від 30.07.2013, якою внесли зміни до договору та встановили режим роботи деревообробного цеху в с.Чорногузи 7 днів на тиждень та 12 год на добу, а також продовжили строк дії договору до 31.12.2016 (а.с. 75).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у квітні 2016року відповідач спожив 84375 кВт/год електроенергії. Позивач виставив рахунок №24885 від 29.04.2014 на оплату 32 638,33грн за перевищення на 20 535 кВт/год (84375 -63 840) обсягів договірної величини споживання у квітні 2016року (а.с. 124, 140).

Крім того, позивач виставив відповідачу рахунок №24884 від 29.04.2016 на оплату планового платежу за активну електроенергію на травень 2016року в обсязі 60 000кВт/год на суму 114 436,80грн (а.с. 125, 139).

Платіжним дорученням №272 від 26.05.2016 відповідач сплатив позивачу 32 638,31грн за перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно з рахунком №24884 від 29.04.2016 (а.с. 73).

В подальшому відповідач звернувся до позивача листом вих.№2016-05-27/001 від 27.05.2016 (вх.№ 726 позивача від 31.05.2016), в якому вказав, що у платіжному дорученні №272 від 26.05.2016 на суму 32 638,31грн допущено помилку у призначенні платежу, просив замість призначення за перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно з рахунком №24884 від 29.04.2016 вважати правильним призначення платежу плановий платіж за активну електроенергію згідно з рахунком №30796 від 25.05.2016 (а.с.,84, 90).

У відповідь на звернення відповідача позивач листом вих. №31/8281 від 02.06.2016 повідомив про відсутність правових підстав для задоволення звернення відповідача, який у квітні 2016 року допустив перевищення договірних обсягів споживання електроенергії, у зв'язку з чим відповідно до ст. 26 ЗУ Про електроенергетику було нараховано підвищену плату за електроенергію, спожиту понад встановлені договором обсяги, яка має інший податковий режим, ніж оплата за спожиту електроенергію (а.с. 91).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача із заявою № 587 від 05.05.2016 про коригування договірної величини споживання електроенергії на травень 2016 року, на яку позивач надав відповідь листом від 13.05.2016 №31/6978, в якому повідомив, зокрема, про можливість встановлення договірного обсягу - 66 880кВт/год за умови, що станом на 17.05.2016 споживач проведе оплату 127 558,89грн за 66 880кВт/год, сплатить 8 344,36грн боргу за активну електроенергію, 27 558,12грн боргу за реактивну електроенергію та 32 638,31грн за перевищення договірної величини (а.с. 80, 153).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016 у справі № 926/1850/16 за позовом ПАТ ЕК Чернівціобленерго до ТОВ Компанія Пелет-Груп Еко про стягнення 43 919,37грн заборгованості за перевищення у травні 2016 року договірних величин споживання електроенергії на 26068 кВт/год, яке набрало законної сили згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, встановлено, що збільшення договірних величин споживання електроенергії на травень 2016року не відбулося у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасної передоплати за електроенергію. Також названим рішенням встановлено, що у травні 2016 року відповідач спожив фактично 86 068 кВт/год електроенергії, перевищення договірних величин (60 000 кВт/год ) становить 26 068 кВт/год. Відтак суд дійшов висновку про правомірність нарахування двократної вартості в сумі 43 919,37грн за перевищення на 26 068 кВт/год договірних величин споживання електроенергії у травні 2016 року та про стягнення її відповідача( а.с.59).

В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 926/1850/16, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області. Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016 вбачається, що підставою скасування рішень судів попередніх інстанцій було, зокрема, те, що судами обох інстанцій не досліджувалося питання про дату отримання споживачем листа-повідомлення позивача від 13.05.2016 №31/6978, не повно досліджені обставини наявності чи відсутності заборгованості за спожиту електроенергію за період - травень 2016року.

Відповідач звернувся до позивача із заявою від 31.05.2016 про збільшення ліміту споживання електроенергії на червень 2016 року з 60 000кВт/год до 80 000 кВт/год (а.с. 82).

У відповідь на заяву відповідача позивач листом від 06.06.2016 № 348378 повідомив відповідача, що збільшення договірної величини споживання електроенергії на червень 2016 року буде проведено згідно з ПКЕЕ за умови оплати виставлених рахунків, відсутності заборгованості за активну електроенергію в розмірі 21 426,44грн, за реактивну електроенергію в розмірі 25 920,84гн, за перевищення договірної величини -43 919,37грн, 224,26грн пені, 17,71грн річних та сплати попередньої оплати за заявлені обсяги не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до закінчення розрахункового періоду за договором №1449, тобто, за наявності сплачених коштів на рахунку енергопостачальної компанії не пізніше 20.06.2016 в сумі 161 740,80грн ( 80 000кВт/год * 2,02176грн) (а.с. 88).

Вказаний лист надісланий відповідачу 06.06.2016, що підтверджено копією фіскального чеку (а.с. 87).

Рахунок позивача №30796 від 25.05.2016 на оплату планованого платежу на червень 2016 року за 60 000кВт/год активної електроенергії на суму 121 305,60грн (а.с. 138), відповідач оплатив платіжним дорученням №282 від 07.06.2016 в сумі 141 370,53грн з призначенням платежу плановий платіж за активну електроенергію згідно з рахунком №30796 від 25.05.2016 (а.с. 72).

Листом вих.№31/9153 від 22.06.2016 позивач повідомив відповідача, що йому відмовлено в коригуванні договірного обсягу споживання електроенергії на червень 2016 року у зв'язку з тим, що за заявлені обсяги (80 000кВт/год) він мав сплатити до 20.06.2016 161 740,80грн попередньої оплати. Однак станом на 22.06.2016 розмір передоплати споживача становить 119 944,09грн, що є меншим ніж договірний обсяг, а також через те, що у споживача існує заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 43 919,37грн (а.с. 89).

Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції - електроенергії від 29.06.2016, підписаним двома сторонами, за розрахунковий період - червень 2016року було спожито електроенергії в обсязі 87 462 кВт/год на загальну суму 176 827,15грн(87 462 кВт/год * 1,6848грн) (а.с. 20).

29.06.2016сторони підписали акт прийняття-передавання електроенергії (перевищення договірних величин споживання електроенергії), відповідно до якого величина перевищення споживання електроенергії становить 27 462 кВт/год (а.с. 21).

За перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2016 року на 27 462 кВт/год позивач виставив до оплати рахунок №37272 від 29.06.2016 на суму 46 267,98грн (27 462 кВт/год * 1,6848грн) (а.с. 19), який відповідач не оплатив.

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, заслухавши пояснення представника скаржника, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скаргам не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Законом України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії (частини 1, 2 ст.26 Закону).

Пунктом 2.1 договору № 1449 встановлено, що під час виконання договору сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією.

Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, затверджені Правила користування електричною енергією(далі -ПКЕЕ). Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ( у редакції постанови НКРЕ від 04.02.2010 №105) договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що додатком №2 Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу до договору №1449 про постачання електричної енергії визначено обсяги постачання електроенергії до деревообробного цеху споживача в с. Чорногузи на 2015 рік у розмірі 60 тис. кВт/год на кожен місяць.

За умовами п.5.1 договору №1449 для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання. Як встановлено судом першої інстанції, відповідач до 01.11.2015 таких відомостей на 2016 рік позивачу не надав, відтак суд вірно вказав, що позивач правомірно самостійно встановив обсяги споживання електроенергії на 2016 рік на рівні відповідних періодів 2015 року, а саме встановив договірні величини споживання на кожен місяць 2016року в обсязі 60 000 кВт/год.

Водночас, за приписами 4.4. ПКЕЕ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.5 договору № 1449 також передбачено можливість коригування договірних величин протягом поточного розрахункового періоду. При цьому звернення споживача про коригування розглядається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, тобто, в порядку визначеному п.4.4 ПКЕЕ.

Отже, згідно з п. 4.4 ПКЕЕ необхідними умовами для проведення коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду є наявність попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача про коригування не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. При цьому постачальник електричної енергії вправі відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджено, що при зверненні із заявою від 31.05.2016 про збільшення договірної величини споживання електроенергії на червень 2016 року з 60 000кВт/год до 80 000 кВт/год, відповідачем не були дотримані необхідні умови для проведення коригування, у зв'язку з чим позивач відмовив у проведенні коригування на червень 2016року.

Так, за умовами додатку №1 Порядок розрахунків до договору №1449 розрахунковим вважається період з 25 числа календарного місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1). Споживач протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку здійснює попередню оплату в обсязі 100% величини вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період (п.2). Остаточний розрахунок за активну електроенергію споживач самостійно здійснює протягом 10 операційних днів після дати отримання рахунку шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п.2 цього додатку, а також проводить оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору (п.7 додатку).

Отже, за заявлені обсяги споживання на червень 2016 року (80 000кВт/год) відповідач мав сплатити попередню плату в сумі 161 740,80грн, з яких 121 305,60грн згідно з рахунком позивача №30796 від 25.05.2016 на оплату планованого платежу на червень 2016 року за 60 000кВт/год активної електроенергії та 40435,20грн за додатково заявлений обсяг у розмірі 20 000кВт/год. Проте, відповідач сплатив платіжним дорученням № 282 від 07.06.2016 кошти в сумі 141 370,53грн з призначенням платежу плановий платіж за активну електроенергію згідно з рахунком №30796 від 25.05.2016 .

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги як належний доказ сплати попередньої оплати за додатково заявлені обсяги на червень 2016 року платіжне доручення №272 від 26.05.2016 на суму 32 638,31грн, в призначенні платежу якого вказано перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно з рахунком №24884 від 29.04.2016 по договору №1449 від 30.07.2013 , та правомірно відхилив лист відповідача від 27.05.2015 про зміну призначення вказаного платежу з огляду на наступне.

По платіжному дорученню № 272 від 26.05.2016 кошти були списані банком з рахунка відповідача 26.05.2016. В листі Національного банку України Про заміну інформації у реквізиті Призначення платежу від 09.06.2011 N 25-111/1438-7141 роз'яснено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку. Позивач відмовив відповідачу у погодженні зміни призначення платежу у платіжному дорученні №272.

Відповідач вважає відмову позивача у зміні призначення платежу неправомірною та стверджує, посилаючись лист позивача від 13.04.2016, що з 14.04.2016 договірна величина споживання електроенергії узгоджена сторонами на рівні 80 000кВт/год.

Однак, матеріалами справи (листами позивача № 31/5082 від 31.03.2016 та № 31/5408 від 13.04.2016, умовами договору № 1449 та додаткової угоди №1 від 27.04.2016 до договору №1449 від 30.07.2013) підтверджується, що договірна величина споживання електроенергії на квітень 2016 року була збільшена з 60 000кВт/год до максимально дозволеної величини - 63 840кВт/год, виходячи з дозволеної потужності 380кВт/год та режиму роботи цеху 8 год 5 днів на тиждень. Додаткова угода №1 до договору №1449 від 30.07.2013, якою сторони внесли зміни до договору та встановили режим роботи цеху 7 днів на тиждень та 12 год на добу, була укладена сторонами лише 27.04.2016, тобто після закінчення розрахункового періоду - квітня 2016року. Названі обставини спростовують доводи відповідача та свідчать про неможливість, виходячи з умов договору, встановлення договірної величини споживання електроенергії упродовж розрахункового періоду (квітня 2016року) на рівні 80 000кВт/год. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2016року відповідач фактично спожив 84 375 кВт/год електроенергії. Отже, перевищення договірної величини у квітні 2016року становило 20 535кВт/год (84 375 -63 840), у зв'язку з чим позивач виставив рахунок №24885 від 29.04.2014 на оплату 32 638,33грн за перевищення на 20 535 кВт/год обсягів договірної величини споживання. Платіжним дорученням №272 від 26.05.2016 відповідач сплатив позивачу 32 638,31грн за перевищення договірної величини споживання електроенергії. Зазначення відповідачем в платіжному дорученні №272 рахунка №24884 від 29.04.2016, замість рахунка №24885 від 29.04.2016, не може бути підставою для зміни призначення платежу за перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно з рахунком №24884 від 29.04.2016 на плановий платіж за активну електроенергію згідно з рахунком №30796 від 25.05.2016 , оскільки інших доказів виконання умов договору та здійснення оплати за перевищення договірної величини споживання електроенергії у квітні 2016 року, крім платіжного доручення №272 від 26.05.2016, відповідач суду не подав.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про неправомірність відмови позивача у зміні призначення платежу у платіжному дорученні №272 від 26.05.2016 та про незаконність оцінки судом платіжного доручення №272 від 26.05.2016 як неналежного доказу оплати попередньо заявлених обсягів.

Щодо розрахункового періоду - травня 2016року, то на момент вирішення судом першої інстанції (24.10.2016) спору у даній справі (№926/2483/16) набрало законної сили та було чинним рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016 у справі № 926/1850/16, яким було встановлено, що збільшення договірних величин споживання електроенергії на травень 2016 року не відбулося. У травні 2016 року відповідач спожив фактично 86068 кВт/год електроенергії, чим перевищив договірні величин (60 000 кВт/год) на 26068 кВт/год. За перевищення договірних величин споживання електроенергії у травні 2016 року на 26068 кВт/год цим судовим рішенням було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача двократну вартість електроенергії в сумі 43 919,37грн. Назване рішення суду від 05.09.2016 у справі № 926/1850/16 було скасоване постановою суду касаційної інстанції від 13.12.2016, якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто, після вирішення судом спору (24.10.2016) у даній справі (№926/2483/16).

Оскільки рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом з урахуванням обставин, які існували на момент його прийняття, апеляційний суд не може брати до уваги постанову суду касаційної інстанції 13.12.2016 у справі № 926/1850/16.

Крім того, при вирішенні спору у даній справі (№926/2483/16), предметом спору у якій є стягнення плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2016 року, суд не може розглядати та надавати оцінку правовідносинам сторін щодо розрахункового періоду - травня 2016року, оскільки такі розглядаються та оцінюються судом у справі № 926/1850/16.

Водночас, з урахуванням обставин, які існували на момент вирішення спору судом першої інстанції, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договірна величини споживання електроенергії на червень 2016 року не була збільшена, вона залишилася в обсязі 60 000кВт/год, визначеному договором, у зв'язку з тим, що відповідач не сплатив попередню плату за додатково заявлені обсяги споживання на червень 2016року, не сплачував існуючої заборгованості. В той же час за червень 2016року відповідач фактично спожив 87 462 кВт/год електроенергії на загальну суму 176 827,15грн (87 462 кВт/год * 1,6848грн), перевищення договірної величини становить 27 462 кВт/год. Рахунок позивача №37272 від 29.06.2016 на суму 46 267,98грн(27 462 кВт/год * 1,6848грн) за перевищення договірної величини у червні 2016 року відповідач не оплатив.

Згідно з ч.6 ст. 26 ЗУ Про електроенергетику споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14 Правил).

Підпунктом 7 пункту 8.1 ПКЕЕ визначено, що за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності постачальник електричної енергії має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію відповідно до актів законодавства та умов договору.

Відповідно до п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від16.12.2015 N3 Узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання вказано, як встановлено пунктом 6.16 ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Отже, названі нарахування за своєю правовою природою не є санкціями, а є спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу (у разі перевищення договірних величин споживання). Питання сплати двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірні величини, розглядалося Верховним Судом України при перегляді постанови Вищого господарського суду України у справі про стягнення заборгованості за використану електроенергію та двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання (справа N 6/75). Верховний Суд України залишив без змін судові рішення, якими з посиланням на приписи статті 509 ЦК України, частини п'ятої статті 26 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підпункту 7 пункту 8.1 Правил позовні вимоги про стягнення заборгованості за використану в обумовлених договором межах електроенергію та двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання задоволено. Верховний Суд України у цій справі взяв до уваги також пояснення НКРЕ, відповідно до яких у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину споживач повинен сплатити вартість використаної електричної енергії за обсяг, обумовлений договором, та двократну вартість електричної енергії за обсяг, що дорівнює різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 N 6/75).

Таким чином, апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи, доводи скаржника про перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2016 року лише на 7 462кВт/год, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 46 267,98грн за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в червні 2016 року двократної вартості законним і обгрунтованим.

Інші доводи скаржника не беруться до уваги як такі, що не спростовують правомірних висновків суду, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Поряд з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі прийняття судом за результатами нового розгляду справи № 926/1850/16 рішення, яким будуть встановлені обставини щодо розрахункового періоду - травня 2016року, які спростовують висновки суду, покладені в основу оскаржуваного рішення у даній справі (від 24.10.2016 № 926/2483/16), сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2016 у справі №926/2483/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 30.01.2017

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В. Зварич

Суддя Я.О. Юрченко