Постанова

від 25.01.2017 по справі 921/361/16-г/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р. Справа № 921/361/16-г/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1І

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області б/н від 13.12.2016 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2016 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Київ, в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м.Тернопіль

про визнання незаконними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області

у справі № 921/361/16-г/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Київ, в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м.Тернопіль

до відповідача: Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль

про стягнення 5 905,39 грн. заборгованості.

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 11/63-03.07 від 23.01.2017 року

від ГУ ДКСУ у Тернопільській області: ОСОБА_3 - довіреність № 30 від 03.01.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком , м. Київ, в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №10-09/136 від 04.10.2016 р. на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, в якій просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р., виданого на примусове виконання рішення суду від 21.07.2016р. у даній справі без виконання; та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2016 року (суддя Андрусик Н.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м.Київ, в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м.Тернопіль, про визнання незаконними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області задоволено. Суд виніс ухвалу, якою:

- визнав незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р. №921/361/16-г/17 без виконання.

- зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р. №921/361/16-г/17.

Не погоджуючись з даною ухвалою Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області подало апеляційну скаргу б/н від 13.12.2016 року, в якій просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2016 року скасувати, прийняти постанову якою відмовити в задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повернуло наказ Господарського суду Тернопільської області, оскільки у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Тернопільській області відсутній на обслуговуванні такий боржник як Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації.

Відповідачем було подано до суду пояснення б/н і дати (вх. № 01-04/500/17 від 23.01.2017 року, в яких стверджує, що дії Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення наказу Господарського суду Тернопільської області є правомірними.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016р. стягнуто з Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м.Київ, в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком 5 905,39 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги згідно договору про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти №256 від 24.03.2016р.

06.09.2016 року на примусове виконання даного рішення Господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ № 921/361/16-г/17.

23.09.2016р. позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області із заявою №10-09/133 про виконання даного наказу суду.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області виконавчий документ згідно листа №12-018/270-4272 від 27.09.2016р. повернуто стягувачеві без виконання з посиланням на те, що боржник за судовим наказом - Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, на момент його пред'явлення до виконання, відсутній на обслуговуванні у казначейській установі. Додатково зазначив, що відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №757-од від 09.12.2015р. Департамент реорганізовано шляхом поділу на Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження та Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, з визначенням їх правонаступниками зобов'язань, прав та обов'язків Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА.

Одночасно, територіальним органом казначейства рекомендовано стягувачеві звернутися до органу, який видав виконавчий документ, із відповідною заявою з метою здійснення заміни особи боржника його правонаступником.

Скаржник, не погоджуючись з такими діями Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області, в порядку ст.121 2 ГПК України зі скаргою, в якій вважає дії казначейства необґрунтованими, такими, що не відповідають приписам Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 09.12.2015р. №757-од Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження та Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступниками зобов'язань, прав та обов'язків Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.03.2016р. №157-од затверджено Положення про Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації, а також Положення про Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації. В п. 3 цього розпорядження зазначено, що останнє набирає чинності з моменту державної реєстрації юридичних осіб (Управління та Відділу).

Пізніше, Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації звертався до Державної казначейської служби України із заявами від 06.05.2016р., 12.01.2016р., 21.01.2016р.. 17.05.2016р., 06.05.2016р. про закриття бюджетних рахунків №№37116070088618, 35215003088618, 37119044088618, 35314023088618, 35329115088618.

Судом встановлено, що боржником вчинялись дії, спрямовані на проведення реорганізації Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 39356826). Водночас, як вбачається з спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001711808 від 17.11.2016р., Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації перебуває у стані припинення, за рішенням засновників.

За таких обставин слід вважати, що станом на момент повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області боржнику виконавчого документа без виконання, згідно листа №12-018/270-4272 від 27.09.2016р., Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації не припинив свою діяльність, оскільки такий запис за ідентифікаційним кодом особи 39356826 в Реєстрі відсутній.

Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи положення ст.115 ГПК України, яким встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 8459).

Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому, на органи казначейства покладено обов'язок вживати заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів (підпункт 2 п.4 та підпункт 5 п.5 Порядку).

Судом встановлено, що виконавчий документ - наказ Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р., виданий на примусове виконання рішення суду від 21.07.2016р., територіальним органом казначейства повернуто стягувачу по причині відсутності у органу казначейства на обслуговуванні особи боржника - Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА, та відповідно, відсутні рахунки такого боржника.

Так, підпунктом 1 п.9 Порядку встановлено, що виконавчий документ повертається без виконання у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням встановленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки .

Наведений перелік підстав повернення виконавчого документу стягувачеві не є вичерпним. Разом з тим, інші підстави повернення виконавчого документа мають бути чітко встановлені будь-якою іншою правовою нормою.

Втім, ні Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, ні інший законодавчий акт не передбачає такої підстави повернення виконавчого документа без виконання, як відсутність боржника на обслуговуванні.

Як слідує з матеріалів справи, боржником є орган державної влади, а тому за імперативними вказівками, що викладені у статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів із такого боржника може виконуватися виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у даному разі, - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Здійснивши системний аналіз обставин справи в сукупності із нормами закону, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про неправомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо відмови в прийнятті наказу суду до виконання та зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р. №921/361/16-г/17.

Щодо посилань представника апелянта на те, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, слід зазначити таке.

Нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області наголошує на тому, що не є органом державної виконавчої служби та не входить до системи органів Міністерства юстиції України, а тому, подання стягувачем скарги суперечить нормам чинного процесуального законодавства, зокрема, статті 121 2 ГПК України.

Оскарження дій чи бездіяльності органів Казначейства прямо не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, однак правила господарського процесуального законодавства, Закону України "Про виконавче провадження" пов'язують виконання судового рішення не лише з органом державної виконавчої служби, а й органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, з огляду на той факт, що рішення у даній справі прийнято господарським судом; виконання судового рішення є останньою стадією судового процесу, незалежно від того, який орган здійснює його виконання, тому оскарження дій органу державної казначейської служби, як органу, який відповідно до законодавства України повинен здійснювати виконання рішення суду в цій справі підлягає оскарженню до суду, яким вирішено господарський спір між сторонами, що відповідає вимогам статті 121 2 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Судді Дубник О.П.

ОСОБА_1