Ухвала

від 31.01.2017 по справі 522/7204/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7204/16-к

Провадження № 1-кс/522/1632/17

У Х В А Л А

31.01.2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді Деруса А.В., при секретарі Багрій Г.В., за участю заявника ОСОБА_1, прокурора Непорада В.М., слідчого Касаджик М.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить визнати необґрунтованим та скасувати арешт майна, накладений 25.05.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. № 522/7204/16-к) в повному обсязі.

У своєму клопотанні заявник посилається на те, що 25 травня 2016 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. ухвалою по справі № 522/7204/16-к наклав арешт на тимчасового вилучені предмети і документи у кримінальному провадженні № 22016160000000083 від 29.03.2016 р., а саме: мобільний телефон Samsung , IMEI: НОМЕР_1; 6 (шість) банківських карток ПриватБанк ; мобільний телефон Samsung , s/n: НОМЕР_2 флеш-картка срібного кольору 16 Gb; флеш-картка чорного кольору SP 8Gb; банківська картка ОТП Банк ; банківська картка Укрсіббанк ; банківська картка Delta ; 2 (дві) банківські картки Банк Михайлівський ; банківська картка Portmone ; 4 (чотири) банківські картки Банк Кредит Дніпро ; банківська картка Банк Фінанси та Кредит ; 6 (шість) холдерів від сім-карток Life ; 3 (три) холдери від сім-карток Київстар ; 2 (дві) холдери від сім-карток МТС-Україна ; кліше печатки ТОВ Мартініка ; пристрій чорного кольору, схожий на блокиратор сигналу зв'язку; короб білого кольору у середині якого знаходяться фінансово-господарські документи; грошові кошти у сумі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень; датчик руху у середині якого знаходиться відеокамера з позначенням LC-101-CAM та пристрій для передачі сигналу; короб (електрична доза) у середині якого знаходиться відеокамера; канцелярський файл з ТТН; папка для паперів з написом на папці Для КСД Архів ; пакунок з прикріпленим аркушем для нотаток з написом Дорстрой Санта Фе з різноманітними документами всередині; пакунок з Нової Пошти з прикріпленим аркушем для нотаток з написом База з різноманітними документами всередині; папка синього кольору з різноманітним документами всередині; папка (тримач) жовтого кольору з написом Заезд з різноманітними документами; Зошит з зображенням квітки соняшника та тризубця з записом на другій стороні ІНФОРМАЦІЯ_1 зошит в лінійку з написом Romantic Flowers ; папка бардового кольору з написом СП2 ОСОБА_1. ; блокнот червоного кольору; мобільний телефон Samsung IMEI: НОМЕР_3 з сім-карткою Київстар ; мобільний телефон Meizu сірого кольору; грошові кошти у розмірі 337388 гривень, 118883 доларів США, 3755 Євро, 1605 фунтів, 205000 рублів та 346 малайзійських рінгіт; 21 аркуш паперу, з різноманітними записами; журнал реєстрації перевірок.

Слідчий суддя погодився із доводами слідчого та прокурора, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно вилучене в ході обушку приміщення 20.05.2016 р. та 23.05.2016 в ході обшуку приміщення по АДРЕСА_1, пославшись на положення ч. 1 ст. 98 КПК України, п. 7 ст. 237 КПК України, п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України та ч. 2 ст. 170 КПК України.

З вказаною ухвалою слідчого судді не погоджується, вважає ухвалу необґрунтованою і немотивованою, такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Статтею 9 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України,цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокуратура про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з ухвали про накладення арешту від 25.05.2016 року: 20.05.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Каплі О.І. від 26.04.2016 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого вилучено предмети:… .

Таким чином, предмети, на які накладений арешт зазначені у резолютивній частині ухвали з п. 1 по п. 37 вилучено 20.05.2016 року в ході обшуку, який проводився слідчим на підставі ухвали слідчого судді. Отже, зовсім очевидним, є той факт, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно, зазначене в тексті ухвали від 25.05.2016 р. підготовлене та подане слідчим до суду в порушення абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, тобто не протягом 48 годин після вилучення майна, з порушеннями процессуального строку на звернення до суду із вказаним клопотанням..

Статтею 172 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про арешт майна і встановлено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Таким чином, судом не враховано та порушено вимоги ч. 3 ст. 172 КПК України, розглянуто клопотання, яке подано без додержання вимог статті 171 КПК України, а саме клопотання про арешт майна, вилученого в ході обшуку 20.05.2016 р. подано після спливу 48 годин після вилучення, однак, судом цього зроблено не було, не повернуто клопотання прокурору, не було постановлено відповідну ухвалу.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, предмети, вилучені в ході обшуку 20.05.2016 р. і на які в подальшому накладено арешт, не мають жодного відношення до кримінального провадження № 22016160000000083 від 29.03.2016, не містять ознак, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України.

Таким чином, арешт на предмети вилучені в ході обушку 20.05.2016 р. за адресою: АДРЕСА_2 накладено необґрунтовано.

Окрім того, вказаною ж ухвалою також накладено арешт на грошові кошти, 21 аркуш паперу, журнал реєстрації перевірок, що відбулось 23.05.2016 р. в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (п. 38-40 ухвали слідчого судді від 25.05.2016 р.)

Слідчий суддя послався на те, що вказані кошти є грошима набутими кримінально протиправним шляхом, оскільки отримані під час ведення незаконної діяльності з переведення грошових коштів в готівку.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Судом не враховано правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя обмежився лише доводами викладеними в клопотанні про арешт, не перевіривши на наявність інших доказів, а саме не було досліджено і не надано оцінку обставинам хто є власник майна, не залучено власника майна до розгляду вказаного клопотання.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, вислухавши заявника, прокурора та слідчого, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України , зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.

Відповідно до ст. 22 КПК України , кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, або обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо во необгрунто ни доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено вано.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 171, 173-174 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений 25.05.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. № 522/7204/16-к в повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Дерус А.В.

31.01.2017