Постанова

від 17.01.2017 по справі 802/2326/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

17 січня 2017 р. Справа № 802/2326/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Булейка Станіслава Миколайовича,

державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Грушковської Альони Юріївни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Немирівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Булейко Станіслава Миколайовича, державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Грушковської Альони Юріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Немирівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії .

Позивач є власником земельної ділянки площею 0.2500 га цільове призначення: для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0.2800 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 Немирівського району Вінницької області, вказане підтверджується рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 25.03.2011 (справа № 2-225/2011), рішення набрало законної сили 05.04.2011.

ОСОБА_1 з метою державної реєстрації земельних ділянок власником яких він є, подано на державну реєстрацію технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Однак, державними кадастровими реєстраторами відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області прийнято рішення №№РВ-0500233572016, РВ-0500233592016, від 13.12.2016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Вважаючи, що вказані відмови є протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, проте через відділ прийому суду подали заперечення та просили розгляд справи проводити без їх участі.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2. ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З урахуванням положень ст. 128 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи за даною явкою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.2500 га цільове призначення: для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0.2800га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 Немирівського району Вінницької області, вказане підтверджується рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 25.03.2011 (справа № 2-225/2011), рішення набрало законної сили 05.04.2011.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 25.03.2011 року у справі №2-225/2011 позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки: площею 0,2500 га. для обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0.2800 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1, Немирівського району, Вінницької області (а.с.16 ).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в установленому законом порядку замовлено, а приватним підприємством "Земельно-кадастрове бюро" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства на території Никифорівецької сільської ради Немирівського району Вінницької області інвентарний №03-00053 від 18.11.2016 року. В подальшому, вказану технічну документацію подано державному кадастровому реєстратору відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області.

Позивачем, з метою державної реєстрації земельних ділянок власником яких він є, подано для державної реєстрації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

За результатами розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 01.12.2016 року (реєстраційний номер ЗВ-0506238652016) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру. Відмова мотивована тим, що встановлена невідповідність електронного документа установленим вимогам. А саме, перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_1. Площа співпадає на 100% (накладка) із землями сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населеного пункту, які проінвентаризовані 21.11.2013 року площею 2,5513 га за рахунок коштів державного бюджету. Земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Відповідно до ст. 38 ЗКУ для розміщення житлової забудови використовуються земельні ділянки в межах населеного пункту. Знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Вказана відмова оформлена рішенням державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Булейко Станіслава Миколайовича № РВ-0500233592016 від 13.12.2016 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а. с. 5)

За результатами розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 01.12.2016 року (реєстраційний номер ЗВ-0506238762016) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру. Відмова мотивована тим, що встановлена невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_1. Площа співпадає на 100% (накладка) із землями сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населеного пункту, які проінвентаризовані 21.11.2013 року площею 2,5513 га за рахунок коштів державного бюджету. Земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення. Знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Вказана відмова оформлена рішенням державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Грушковської Альони Юріївни № РВ-0500233572016 від 13.12.2016 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ( а. с. 7 )

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-111, Законом України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 р. №3613-VІ та Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051 (далі-Порядок).

Відповідно до пункту 67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати, зокрема, вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами, а державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру.

Приписами ст. 195 Земельного кодексу України встановлено, що основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, до реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 3, 4 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Аналогічні норми закріплені і пунктами 67 та 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2012 р. №1051.

Відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до пункту 70 Порядку державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Абзац 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплює, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України. Положення ч.1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплюють, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Суд відмічає, що імперативність зазначеної вище норми полягає у точності та дійсності даних технічної документації існуючим характеристикам самої земельної ділянки. Пунктом 98 Порядку передбачено, що підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць є: подання документів, передбачених пунктом 96 цього Порядку, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. А згідно до частини третьої статті 173 ЗК України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не зумовлює припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються сільськими, селищними, міськими радами. Земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися в комунальну власність), переходять у власність територіальної громади за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів, які розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів та затверджуються сільськими, селищними, міськими радами. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна міська рада. З урахуванням вказаних обставин суд зазначає, що відповідачами було вчинено усі необхідні дії визначені нормами чинного законодавства. На підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи містяться протокол №ПП-0500101022016 від 13.12.2016 року та протокол №ПП-0500101012016 від 13.12.2016 року про проведення перевірки електронного документу.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України).

Згідно із статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Відтак, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень №РВ-0500233572016 від 13.12.2016 року, прийнятого державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Грушковською Альоною Юріївною та №РВ-0500233592016 від 13.12.2016 року, прийнятого державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області Булейком Станіславом Миколайвичем відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар