Ухвала

від 06.12.2016 по справі 7/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.12.2016Справа № 7/361

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"

на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №7/361 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг"

про стягнення 405 150,44 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від скаржника (позивач): не з'явилися;

від боржника (відповідач): не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.11.2010 року на примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2010 року по справі № 7/361 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, код ЄДРПОУ 31368043) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу за простроченими кредитами, 2 652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 06 коп. - заборгованість за простроченими процентами, 2 372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 60 коп. - пені за несвоєчасною сплатою по кредиту, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 78 коп. - пені за несвоєчасною сплатою процентів, а також понесені ним по справі судові витрати - 4 442 (чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 19 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" надійшла скарга на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2016 року розгляд скарги призначено на 06.12.2016 року.

У судове засідання 06.12.2016 року представники скаржника, ВДВС та боржника (відповідач) не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2015 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Московенко С.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47789130 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року №7/361.

29.08.2016 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко В.А. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №47789130, згідно якого державний виконавець керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Законом України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999) зазначив, що в ході, проведення виконавчих дій розшукати кошти та майно боржника, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості не вдалося. Згідно відповіді Регіонального сервісного центу МВС в м. Києві за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості на боржника відсутні. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держгеокадастру у м. Києві, майно, що належить на праві власності боржнику - не зареєстровано. Згідно відповіді ДПС України за боржником зареєстровані відкриті рахунки в банківських установах. Постановою держаного виконавця арештовано кошти, які знаходяться на рахунках боржника, але згідно відповідей банківських установ кошти для виконання рішення суду на рахунку платника відсутні .

В обґрунтування скарги, скаржник зазначив, що державним виконавцем не вчинено всіх можливих дій по виявленню майна боржника чим порушено приписи Законом України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999).

Наказ Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року №7/361 пред'явлено стягувачем за правилами, встановленими Законом України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999).

При цьому, згідно зі ст. 58 Конституції України, яка в силу положень частини другої статті 8 Конституції України є нормою прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Вищевказане положення має офіційне тлумачення Конституційного Суду України, яке було дане останнім у рішенні від 09.02.1999 року №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, в абзаці 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-7/99 зазначено наступне: В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт. під час дії якого вони настали або мали місце .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними .

Як вбачається з наданих, та не спростованих ВДВС, доказів державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №47789130, з метою розшуку майна Боржника, вчинено наступні заходи:

- здійснено запит до Регіонального сервісного центу МВС в м. Києві про наявність у власності Боржника транспортних засобів;

- здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності Боржника нерухомого майна;

- здійснено запит до Національної комісії з цінних папері та фондового ринку про наявність у власності Боржника цінних паперів;

- здійснено запит до Держгеокадастру у м. Києві про наявність у власності Боржника земельних ділянок;

- здійснено запит до банківських установ про наявність коштів Боржника на його рахунках в банківських установах.

Однак, відповіді на вищезазначені запити, якими державний виконавець обґрунтовує постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №47789130 від 29.08.2016 року, були датовані та отримані ще до 29.08.2016 року.

Зокрема, станом на 29.08.2016 року майновий стан Боржника міг змінитися, і відповідно об'єктивних та законних підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві у державного виконавця не було, так як він не здійснив заходів щодо встановлення майнового стану боржника станом на день (29.08.2016) прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №47789130 від 29.08.2016 року.

Крім того, державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №47789130, не було вжито усіх можливих дій по виявленню майна боржника.

Частиною 1 статті 11 Закону України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999) встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999) державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

А тому, суд дійшов до висновку, що державним виконавцем не були здійснені всі можливі запити для виявлення майна та майнових прав боржника.

Зокрема, державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №47789130 для виявлення майна та майнових прав боржника не здійснено запити до:

- Держрибагентств а про наявність зареєстрованих за боржником риболовних суден;

- Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про наявність зареєстрованих за боржником торгівельних та інший суден;

- Державної авіаційної служби про наявність зареєстрованих за боржником повітряних суден;

- Державної інспекції сільського господарства про наявність зареєстрованих за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних і сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів;

- державної реєстраційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником корпоративних прав.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що державними виконавця під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року №7/361 у виконавчому провадженні ВП №47789130 не вчинено всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999) заходів примусового виконання рішень, не неупереджено, не своєчасно і в не повному обсязі вчинено виконавчі дії, чим порушено ч. 1 ст. 11, ч. 8 ст. 52, п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (№606-ХІV від 21.04.1999).

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З врахуванням вищевикладеного та встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка виражається у не здійсненні усіх можливих дій по виявленню майна боржника у виконавчому провадженні ВП №47789130.

3. Визнати недійсною Постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.08.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №47789130.

4. Зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести всі можливі виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року №7/361 у виконавчому провадженні ВП №47789130.

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко