Рішення

від 30.01.2017 по справі 912/4426/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 рокуСправа № 912/4426/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4426/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім",

про стягнення 133793,27 грн,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.12.2016;

від відповідача - ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 21.12.2016 (була присутня у судових засіданнях 12.01.2017 та 27.01.2017).

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ" (надалі - ТОВ "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 92387,16 грн основного боргу, 8956,03 грн - інфляційних втрат, 2435,00 грн - 3% річних, 39769,23 грн - пені, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару за договором поставки №04/06-15 від 04.06.2015.

Ухвалою від 30.11.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 22.12.2016, від сторін витребував необхідні для розгляду справи по суті докази.

В судовому засіданні 22.12.2016 розгляд справи відкладався до 12.01.2017 та від сторін витребовувалися необхідні для розгляду справи документи.

12.01.2017 в судовому засіданні представником відповідача були надані письмові пояснення відповідно до яких відповідач зазначає, що ним було виконано всі зобов'язання за договором та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 12.01.2017 оголошувалась перерва до 27.01.2017.

Представником позивача в судовому засіданні 27.01.2017 було надано заяву про уточнення позовних вимог від 26.01.2017 відповідно до якої позивач зазначає, що в ході судового розгляду справи було виявлено невідповідність між розрахунковими даними ціни позову у прохальній частині позовної заяви та вказаними за змістом її описової частини. Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім" заборгованість в сумі 144097,42 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 92387,16 грн, інфляційні в сумі 8956,03 грн, 3 % річних в сумі 2985,00 грн, пеню в розмірі 39769,23 грн (а.с. 93)

Також позивачем було надано суду заяву про уточнення позовних вимог від 27.01.2017, у якій він зазначає, що з урахуванням положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 та положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо періоду нарахування штрафних санкцій, проведено детальний розрахунок суми пені, тому відповідно до останнього розрахунку здійсненого позивачем він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім" заборгованість в розмірі 133793,27 грн, з яких: сума основного боргу 92387,16 грн, інфляційні в сумі 11465,45 грн, 3 % річних у сумі 3463,39 грн, пеня в розмірі 26477,27 грн (а.с. 94).

Господарський суд враховуючи, передбачене нормами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, право позивача на зменшення розміру позовних вимог, прийняв зазначену заяву та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Відповідач у своїх письмових поясненнях, які були надані господарському суду 10.01.2017 та 30.01.2017, не визнав позовні вимоги лише в частині нарахованої пені. В цій частині відповідач просить в задоволенні позову відмовити, в той же час просить зменшити суму нарахованої пені на 70%.

У судовому засіданні 30.01.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2017.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2015 між ТОВ "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім" (надалі - ТОВ "Істок-Оптім", покупець) укладено договір поставки № 04/06-15 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, матеріали, далі за текстом "товар", відповідно до специфікацій до Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору, в яких визначаються кількість, асортимент та ціна товару, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його.

Ціна Договору визначається розміром вартості фактично поставленого товару за Договором згідно специфікацій (накладних) (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору покупець здійснює передоплату в розмірі 76 % від суми специфікації, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку фактури згідно специфікації до Договору.

Кінцеву оплату в розмірі 24 % від суми специфікації, покупець здійснює шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох банківських днів з моменту підписання останньої товарної накладної, згідно специфікації до Договору (пункт 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що товар поставляється згідно специфікації (сплаченого рахунку - фактури) по накладній, яка повинна відповідати специфікації (сплаченому рахунку-фактури).

Згідно з пунктом 3.2. Договору строк поставки товару: протягом 46 календарних днів з моменту передоплати.

Відповідно до пункту 3.4. Договору підтвердженням поставки товару являється підпис уповноваженого представника покупця на товарній накладній. Моментом поставки товару покупцю вважається дата підписання уповноважених представників обох сторін товарної накладної.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2015 (пункт 8.1. Договору).

Відповідно до умов Договору 09.06.2015 ТОВ "Істок-Оптім" здійснило передоплату шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 492614,10 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.88).

Позивачем відповідно до видаткових накладних ТОВ "Істок - Оптім" було поставлено товар на загальну суму 613001,26 грн, а саме згідно:

- видаткової накладної № 14 від 08.07.2014 на суму 252924,29 грн (а.с.47-49);

- видаткової накладної № 25 від 15.08.2015 на суму 257476,63 грн (а.с.50-52);

- видаткової накладної № 37 від 26.10.2015 на суму 102600,34 грн (а.с.53).

В подальшому в період з 30.05.2016 по 21.09.2016 ТОВ "Істок-Оптім" перерахував ТОВ "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ" за поставлений товар кошти в розмірі 28000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.54-60).

Таким чином, з урахуванням попередньої оплати, розмір заборгованості ТОВ "Істок-Оптім" за поставлений товар становить 92387,16 грн.

Відповідачем суму основного боргу в розмірі 92387,16 грн заперечено не було.

Вирішуючи спір про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором поставки, господарський суд враховує положення частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір №04/06-15 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарському суду не надано доказів погашення заборгованості в сумі 92387,16 грн.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 92387,16 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11465,45 грн інфляційних витрат, 3463,39 грн 3 % річних та 26477,27 грн пені.

Розглядаючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 11465,45 грн та 3 % річних - 3463,39 грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 26477,27 грн пені за період з 30.10.2015 по 30.04.2016.

Згідно з пунктом 5.2. Договору, покупець за несвоєчасну оплату поставленого товару по даному Договору сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

При цьому, судом враховано зміст пункту 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з яким щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, господарський суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені в сумі 26477,27 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені до 70%, господарський суд враховує положення пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, який надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

З огляду на викладене клопотання відповідача про зменшення нарахованої пені до 70 % не підлягає задоволенню господарським судом.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує положення частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до господарського суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2161,47 грн, враховуючи суму стягнення - 144097,42 грн.

В ході вирішення спору у даній справі позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 133793,27 грн.

Таким чином, на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 2006,90 грн.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог з 144097,42 грн до 133793,27 грн, господарський суд звертає увагу позивача, що сплачений судовий збір в сумі 154,57 грн підлягає поверненню позивачу на підставі поданого ним клопотання.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Оптім" (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 35189330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАСТ ІНЖИНІРИНГ" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 14, ідентифікаційний код 31761134) - 133793,27 грн, в тому числі: 92387,16 грн основного боргу, 11465,45 грн інфляційних втрат, 3463,39 грн 3% річних, 26477,26 грн пені та 2006,90 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу (25006, АДРЕСА_2).

Повне рішення складено 31.01.2017.

Суддя О.Б. Шевчук