Ухвала

від 30.01.2017 по справі 916/3109/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди

та припинення провадження по справі

"30" січня 2017 р.Справа № 916/3109/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної фірми „Спеценергоюг»

до відповідача: Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт»

про зобов'язання виконати умови договору

за зустрічним позовом: Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної фірми „Спеценергоюг»

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 38125,10грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно ордеру №240233 від 16.11.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №03-16/21від 01.12.2016р.

В засіданні 30.01.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно ордеру №240233 від 16.11.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №03-16/21від 01.12.2016р.

Суть спору: про зобов'язання ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати умови договору №91-Р від 20.07.2016р., шляхом прийняття товару та його оплати у розмірі 117308грн.;

за зустрічним позовом: про зобов'язання ТОВ „Виробничо-комерційної фірми „Спеценергоюг» вивезти трансформатор ТМ 1000/10 У1 6/0,4 схема Y/Yн- 0 з території ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» , про стягнення з ТОВ „Виробничо-комерційної фірми „Спеценергоюг» на користь ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» 38125,10грн. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 18.11.2016р. порушено провадження у справі №916/3109/16 за позовом ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» до ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» про зобов'язання виконати умови договору №91-Р від 20.07.2016р.

Так, позовні вимоги первісного позову обґрунтовуються тим, що на виконання умов укладеного між ДП „Ізмаїльський МТП» та ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» договору на постачання №91-Р від 20.07.2016р. останнім було поставлено відповідачу трансформатор із супровідними технічними документами до нього, від прийняття якого відповідач відмовився із зазначенням про неналежну якість товару. Після чого позивач повторно зробив вимірювання і випробування цього трансформатору та встановив, що він відповідає заявленим показникам та придатний до експлуатації, та повторно поставив відповідачу цей трансформатор, але останній від його прийняття відмовився, посилаючись на невідповідність умовам якості. Позивач за первісним позовом наполягав на тому, що поставлений ним товар є якісним, з підстав чого просив суд зобов'язати відповідача прийняти товар та сплатити його вартість.

Однак, ДП „Ізмаїльський МТП» із первісними вимогами позивача не погодився, про що виклав у відзиві від 12.12.2016р. за вх.№29918/16.

Ухвалою суду від 14.12.2016р. прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» до ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 38125,10грн.

ДП „Ізмаїльський МТП» зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» за договором №91-Р від 20.07.2016р. двічі було поставлено трансформатор, що не придатний до експлуатації, яку виявлено за допомогою електротехнічних лабораторних досліджень, у зв'язку з чим ДП „ІМТП» відмовився приймати вказаний товар, з огляду на що висунув вимогу до постачальника забрати трансформатор з території порту.

Клопотання сторін від 23.11.2016р. за вх.№28535/16, від 23.01.2017р. за вх.№1523/17 про відкладення розгляду справи, від 13.12.2016р. за вх.№30116/16 про долучення документів до матеріалів справи, від 17.01.2017р. за вх.№2-264/17 про продовження строку розгляду справи були судом задоволені.

30.01.2017р. за вх.№2-527/17 ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» відмовився від первісних позовних вимог щодо зобов'язання ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати умови договору №91-Р від 20.07.2016р., шляхом оплати товару у розмірі 117308грн.

30.01.2017р. відповідач відмовився від частини зустрічних позовних вимог щодо стягнення 28125,10грн.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Згідно ч.6 ст.22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищезазначене, так як відмова позивача від позову не порушує права та інтереси інших осіб, суд приймає її та припиняє провадження у справі №916/3109/16 в порядку п.4 ст.80 ГПК України.

Також, 30.01.2017р. за вх.№2-526/17 сторонами подано до суду клопотання про затвердження укладеної між ними 30.01.2017р. мирової угоди, із якої вбачається, що її укладено по справі №916/3109/16 між ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» (позивач), в особу директора ОСОБА_3, та ДП „ІМТП» (відповідач), в особі в.о. директора ОСОБА_4, та дана мирова угода містить наступні умови:

„1. Позивач протягом 5 (п'яти)банківських днів з моменту затвердження Господарським судом Одеської області даної мирової угоди сплачує на банківський рахунок відповідача понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 2756грн. та штрафні санкції у розмірі 10000грн.

2. Сторони визнають, що дію договору на постачання товару №91-Р від 20.07.2016р. припинено з 30.09.2016р. позивач зобов'язується, з дотриманням діючих у відповідача інструкцій та правил з вивезення товарів, вивезти трансформатор ТМ 1000/10 У1 6/0,4 схема Y/Yн-0 зав.№000913 з території ДП „Ізмаїльський МТП» протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту затвердження Господарським судом Одеської області даної мирової угоди.

3. Сторони засвідчують, що після виконання мирової угоди вони не будуть мати між собою жодних неврегульованих майнових та правових питань та претензій, що стосуються предмету спору та договору на постачання товару №91-Р від 20.07.2016р.

4. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі права та інтереси держави.

5. Сторони, що уклали цю мирову угоду, домовились повідомити про це суд. подавши заяву про затвердження мирової угоди із припиненням провадження у справі, додавши до заяви дану мирову угоду.

6. При цьому, сторони усвідомлюють і розуміють у повному обсязі наслідки затвердження господарським судом мирової угоди, передбачені статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, та припинення провадження по справі №916/3109/16.

7. Дана мирова угода складена українською мовою в трьох примірниках по одному для кожної зі сторін і для Господарського суду Одеської області, набуває чинності з моменту її затвердження Господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідачів.» .

Таким чином, із аналізу наданої на затвердження суду мирової угоди від 30.01.2017р. вбачається, що мирова угода, укладена між ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» та ДП „ІМТП» , не суперечить законодавству і не порушує прав і законних інтересів інших осіб, відповідає вимогам норм матеріального права щодо змісту угод, підписана особами, які мають на це повноваження, не містить умов, які виходять за межі предмету спору, містить відомості про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін, стосується осіб, які є сторонами справи, тому у суду наявні законні підстави для її затвердження.

Статтею 78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до матеріалів справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п.7 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

За положеннями п.3.19 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК України)... Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК України), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

З огляду на те, що вказана мирова угода, укладена між сторонами спору, відповідає чинному законодавству, стосується прав і обов'язків сторін, що визначаються предметом спору, умови мирової угоди безпосередньо стосуються предмета спору, вона підлягає судом затвердженню, у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі №916/3109/16 у відповідності з п.7 ст.80 ГПК України.

Відповідно до абз.3 п.5.1. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України), сплачені суми судового збору не повертаються.

Так, згідно ст.44, 49 ГПК України, з врахуванням того, що ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» від позову відмовився, з огляду на положення п.5.1. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р., сплачений ним судовий збір в сумі 1759,62грн. за розгляд первісного позову поверненню позивачу не підлягає.

З огляду на визначення сторонами у мировій угоді про те, що ТОВ „ВКФ „Спеценергоюг» протягом 5 (п'яти)банківських днів з моменту затвердження Господарським судом Одеської області даної мирової угоди сплачує на банківський рахунок відповідача понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 2756грн., судовий збір стягненню судом зі сторони не підлягає.

Керуючись п.п.4, 7 ст.80, ст.ст.49, 78, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Затвердити мирову угоду від 30.01.2017р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спеценергоюг» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, код 38848635) та Державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова.7, код 33827956) в наступному змісті:

„1. Позивач протягом 5 (п'яти)банківських днів з моменту затвердження Господарським судом Одеської області даної мирової угоди сплачує на банківський рахунок відповідача понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 2756грн. та штрафні санкції у розмірі 10000грн.

2. Сторони визнають, що дію договору на постачання товару №91-Р від 20.07.2016р. припинено з 30.09.2016р. позивач зобов'язується, з дотриманням діючих у відповідача інструкцій та правил з вивезення товарів, вивезти трансформатор ТМ 1000/10 У1 6/0,4 схема Y/Yн-0 зав.№000913 з території ДП „Ізмаїльський МТП» протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту затвердження Господарським судом Одеської області даної мирової угоди.

3. Сторони засвідчують, що після виконання мирової угоди вони не будуть мати між собою жодних неврегульованих майнових та правових питань та претензій, що стосуються предмету спору та договору на постачання товару №91-Р від 20.07.2016р.

4. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі права та інтереси держави.

5. Сторони, що уклали цю мирову угоду, домовились повідомити про це суд. подавши заяву про затвердження мирової угоди із припиненням провадження у справі, додавши до заяви дану мирову угоду.

6. При цьому, сторони усвідомлюють і розуміють у повному обсязі наслідки затвердження господарським судом мирової угоди, передбачені статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, та припинення провадження по справі №916/3109/16.

7. Дана мирова угода складена українською мовою в трьох примірниках по одному для кожної зі сторін і для Господарського суду Одеської області, набуває чинності з моменту її затвердження Господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідачів.» .

2. Припинити провадження у справі №916/3109/16.

3. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ухвала Господарського суду Одеської області набирає законної сили в день її винесення, тобто, 30.01.2017р.

4. У випадку невиконання мирової угоди Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спеценергоюг» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, код 38848635) у добровільному порядку, ухвала дійсна для пред'явлення до примусового виконання з 07.02.2016р. в строки, визначені Законом України „Про виконавче провадження» .

5. Стягувачем за цією ухвалою є: Державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова.7, код 33827956).

6. Боржником за цією ухвалою є: Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спеценергоюг» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, код 38848635).

Суддя І.А. Малярчук