Рішення

від 27.01.2017 по справі 921/774/16-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2017 р.Справа № 921/774/16-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Коляски І.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: малого приватного підприємства "Нара", с. Гаї, Бродівського району Львівської області

до відповідача: комунального підприємства "Кременецька оселя" Кременецької міської ради, м. Кременець, вул. Потік Ірва, 35 Тернопільської області

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_1 - представника, довіреність б/н від 01.10.2016 року;

Відповідача: не прибув;

Представнику сторони у судовому засіданні роз'яснено його процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Суть справи: ОСОБА_1 приватне підприємство "Нара", с. Гаї Бродівського району Львівської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства "Кременецька оселя" Кременецької міської ради, м. Кременець про стягнення боргу згідно Договору №1206-15 від 11.06.2015р. про виконання ремонтних робіт по поточному ремонту дороги комунальної власності по вул. Шевченка в місті Кременець Тернопільської області на загальну суму 92 459,39 грн. : 53 521,20 грн основного боргу, в тому числі ПДВ 8 920,20 грн.; 30 611,19 грн суму пені ; 2 217,00 грн - 3% річних та 6 110,00 грн інфляційні витрати за порушення умов договору ; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог мале приватне підприємство надало суду Договір №1206-15 про виконання ремонтних робіт від 11.06.2015р.; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 29 червня 2015 року (форма № КБ-3); ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.06.2015р. (форма № КБ-2), претензію від 03.10.2016р.; інші документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на постанову КМУ №668 Про затвердження загальних умов укладення та виконання договір підряду в капітальному будівництві , ст. ст. 1, 3, 4 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та приписи статей 22, 549-552, 611, 625, 875, 883, 886 ЦК України; статті 229-232, 234, 322, 343 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 12 грудня 2016 року порушено провадження у справі №921/774/16-г/10 та призначено розгляд справи о 10 годині 00 хвилин 23 грудня 2016 року.

Ухвала господарського суду від 12.12.2016 року була направлена сторонам по справі за адресами, вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.

Представник позивача у судове засідання 23 грудня 2016 року прибув, надав суду оригінали поштової квитанції та опис вкладення від 07.12.2016р. про направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання 23 грудня 2016 року не забезпечив, витребуваного ухвалою суду від 23 грудня 2016 року відзиву на позов не надав, причин неявки не повідомив, хоча про дату та час слухання справи належним чином повідомлявся в порядку ст. 64 ГПК України. Поштове повідомлення 16 грудня 2016 року повернулося на адресу суду з відміткою "відмова адресата від одержання".

Ухвалою господарського суду від 23 грудня 2016 року у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався до 14 годин 45 хвилин 10 січня 2017 року.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання 10 січня 2017 року повторно не забезпечив.

Поштове повідомлення від 03 січня 2017 року повернулося на адресу суду з відміткою "відмова адресата від одержання".

Ухвалою суду від 10 січня 2017 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 10 год. 30 хв. 27 січня 2017 року та зазначено, що у разі незабезпечення відповідачем у судове засідання без поважних причин участі повноважного представника та неподання відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справа буде розглянута за правилами ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

27 січня 2017 року представник позивача МПП Нара прибув та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - КП Кременецька оселя Кременецької міської ради повторно не прибув, жодних заперечень чи клопотань суду не надав.

З даного приводу суд зазначає наступне.

У підпункті 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12. 2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних 20 осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Таким чином, беручи до уваги, що: сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою; брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку із неявкою відповідача; наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Суд перейшов до розгляду спору по суті.

У судовому засіданні 27.01.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення в порядку статті 85 ГП України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Позивач по справі - мале приватне підприємство Нара , місцезнаходження органів управління якого с. Гаї Бродівського району Львівської області є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку та включене до єдиного державного реєстру, ідентифікаційний код 22363217, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серії АА № 692405, виданого Державним реєстратором ОСОБА_3, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову ОСОБА_1 приватне підприємство "Нара", с. Гаї Бродівського району Львівської області визначило стягнення з Комунального підприємства Кременецька оселя Кременецької міської ради боргу в загальній сумі 92 459,39 грн. за Договором №1206-15 від 11.06.2015р. про виконання ремонтних робіт по поточному ремонту дороги комунальної власності по вул. Шевченка в місті Кременець.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі Комунальне підприємство Кременецька оселя , місцезнаходження якого м. Кременець вул. Потік Ірва, 35, мале приватне підприємство Нара вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 11.06.2015 року між сторонами по справі було укладено Договір №1206-15, а саме: Замовником КП Кременецька оселя Кременецької міської ради та Підрядником - Малим приватним підприємством Нара , згідно умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту дороги комунальної власності вулиці Шевченка в місті Кременець Тернопільської області відповідно до Договірної ціни і обумовлений договором строк (п.1.1. Договору); Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію у 3-х денний строк, після підписання Договору, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт (будівельних та інших матеріалів) 9п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору договірна ціна робіт, що доручні підряднику по цьому договору складає 53 521,20 грн., в тому числі ПДВ 8 920,20 грн.

Роботи по предмету Договору в межах виділених коштів повинні розпочатись у 3-х денний термін після передачі Підряднику проектно-кошторисної, дозвільної та іншої відповідної документації, будівельного майданчику і завершитися в 30-ти денний строк (з правом дострокового виконання) (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони визначили, що роботи вважаються виконаними після підписання представниками ОСОБА_2 приймання виконаних робіт.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 7-ми днів після підписання акту приймання виконаних (п. 4.2. Договору).

Здавання-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкта здійснюється у відповідності до чинного порядку, оформляється ОСОБА_2 приймання виконаних робіт (п. 11.1. Договору); перелік документів, що оформляються при здаванні об'єкта в експлуатацію, відповідає передбаченому будівельними нормами і правилами (п. 11.2. Договору).

Відповідно до п. 14.1 даного Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Договір №1206-15 від 11.06.2015 року між МПП Нара та КП Кременецька оселя Кременецької міської ради укладений в письмовій формі; сторони погодили умови договору, зокрема: предмет договору: виконання робіт по поточному ремонту дороги комунальної власності вулиці Шевченка в місті Кременець ( п.1.1. Договору ); строк виконання робіт - розпочинаються у 3-денний термін після передачі Підряднику необхідної документації і завершуються в 30-денний строк (з правом дострокового виконання) (п. 3.1. договору); умови та порядок оплати; порядок здавання-приймання робіт; відповідальність сторін; визначили взаємні права та обов'язки, отже, досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини між сторонами виникли на основі договору №1206-15, що за свою правовою природою є договором підряду на виконання ремонтних робіт, відноситься до господарських договорів, виходячи із змісту статей 173,174 ГК України і відповідно до статті 1 ГПК України є предметом його регулювання.

Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх

Частиною 1 статті 877 Цивільного Кодексу України визначено, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 Цивільного кодексу України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаними обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Уклавши договір №1206-15 від 11.06.2015р. сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Як вбачається з матеріалів справи, Підрядником - МПП Нара виконано роботи Замовнику - КП Кременецька оселя Кременецької міської ради на загальну суму 53 521,20 грн. (в т.ч. 8 920,20 грн. ПДВ), що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 29 червня 2015 року (форма №КБ-3); актом приймання виконаних будівельних робіт від 29 червня 2015 року (форма №КБ-2в), які підписані обома сторонами, зокрема: замовник - ОСОБА_4 та підрядник - ОСОБА_5 та скріплені печатками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Отже, вищезазначеним ОСОБА_2 сторони підтвердили, що МПП Нара , с. Гаї Львівської області виконало роботи з на загальну суму 53 521,20 грн.; згідно пункту 4.2. Договору Замовник (відповідач у справі) проводить розрахунок із Підрядником (позивачем) на протязі 7-ми днів після підписання акту приймання виконаних робіт, тобто не пізніше 05 липня 2015 року.

05 жовтня 2016 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 03 жовтня 2016 року щодо погашення заборгованості за Договором про виконання ремонтних робіт та сплату пені, яка залишена останнім без відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Кременецька оселя Кременецької міської ради своїх зобов'язань згідно договору №1206-15 від 11.06.2015 року не виконало, оплату за виконані роботи позивачем не провело.

Вказана у позовній заяві вимога про стягнення боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

МПП Нара просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, що становить 6 110,00 грн. та 3% річних в сумі - 2 217,00 грн. відповідно до представлених розрахунків.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, а саме: періоду виникнення боргу, суд задовольняє 6 110,00 грн. - інфляційних нарахувань та 2 217,00 грн . - 3% річних як таких, що заявлених правомірно .

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Передбачене ч. 6 ст. 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом (п. 1.3. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача30 611,19 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки, то приймаючи до уваги, що згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі та згідно вимог ст.1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, однак , як слідує з умов укладеного між сторонами Договору № 1206-15 від 11.06.2015 року, сторони, в якості забезпечення виконання зобов'язань, не встановили сплату Виконавцем (відповідачем у справі) пені за порушення строків оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, а посилання позивача на ч. 6 ст. 231 ГК України, є безпідставними, оскільки, в даній нормі йдеться про порядок визначення розміру пені, а не встановлено її конкретний розмір для спірних правідносин, то відповідно позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач - МПП "Нара" надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 53 521,20 грн. основного боргу, 6 110,00 грн. інфляційних втрат, 2 217,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст. ст. 11, 16, 525, 526, 599, 610, 611, 625, 639, 837, 875, 876, 879 ЦК України, ст. ст. 1, 20, 193 ГК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Кременецька оселя" Кременецької міської ради, м. Кременець, вул. Потік Ірва, 35 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37524774 на користь малого приватного підприємства "Нара", с. Гаї Бродівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 22363217 суму - 53 521,20 грн. основного боргу; 6 110,00 грн. втрат від інфляції; 2 217,00 грн. - 3% річних; 1386 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

5. Повне рішення складено 30 січня 2017 року.

Суддя М.Є. Півторак