Ухвала

від 07.04.2011 по справі 1-250/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа 1-250/11

Номер провадження 1/1412/250/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2011 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:

судді - Бобрової І.В.

при секретарі - Демянюк І.А.

за участю прокурора - помічника прокурора прокуратури Заводського району міста Миколаєва ОСОБА_1,

адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, цигана, неовіченого, неодруженого, маючого малолітню дитину, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше засудженого: 03.04.2006 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.2 КК Ураїни до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік; 12.03.2007 року іспитовий строк замінено на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 15.04.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 309 ч.1, 185 ч.2 КК Ураїни до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 15.06.2010 року біля 15.00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою помешкання ОСОБА_4, в квартирі АДРЕСА_1, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на тайне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку останнього, таємно повторно викрав майно ОСОБА_4, а саме: спортивний костюм PUMA вартістю 200 грн., пару кросівок BONA вартістю 200 грн., дві аудіо колонки Радиотехника вартістю 300 грн., радіотелефон PHILIPS вартістю 300 грн., стільниковий телефон Sony Ericsson вартістю 500 грн. та зарядний пристрій до нього вартістю 35 грн., гроші в сумі 100 грн., зв'язку ключів в кількості 4 одиниць вартістю 60 грн., після чого зкрився з місця злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Суду показав, що в 2010 році, точну дату не пам'ятає, але на вулиці було тепло, біля 14.00 годин, він на підпитку зустрів на привокзальній площі знайомого ОСОБА_4, який попросив відвести його до дому. Він виконав прохання ОСОБА_4, провів його додому 105 по вулиці Фрунзе, завів в квартиру № 92, де останній ліг спати, а він взяв спортивний костюм, пару кросівок, дві аудіоколонки, радіотелефон PHILIPS , стільниковий телефон Sony Ericsson , гроші в сумі 100 грн., зв'язку ключів в кількості 4 одиниць та пішов з квартири. Одежу він взяв для особистого користування, стільниковий телефон Sony Ericsson продав не знайомому чоловіку, гроші використав на власні потреби, іншим майном розпорядитися не зміг, так як вони були вилучені працівниками міліції. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов на суму 635 грн.00 коп. визнав в повному обсязі.

Крім повного визнання вини підсудним, його винність у таємному викраденні чужого майна стверджується зібраними по справі доказами, фактичні обставини по якій не оспорюються учасниками судового розгляду.

Кваліфікуючи дії підсудного, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, таємно, викрав чуже майно, повторно його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України.

Враховуючи, що підсудний свою вину по ст. 185 ч.2 УК України визнав повністю, з урахуванням поглядів учасників судового розгляду, суд на підставі ст. 299 ч. 3, вважає недоцільним досліджувати інші докази в відношенні фактичних обставин справи, які не заперечуються сторонами.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 в останнє засуджений 15.01.2009 року Ленінським районним судом міста Миколаєва за вчинення умисного злочину за ст. 185 ч.2 КК України та ст. 309 ч.1 КК України, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний корисливий злочин, що характеризує його як суспільно-небезпечну особу. На обліку в Миколаївській обласній психоневрологічній лікарні №1 не знаходиться, з 2008 року знаходиться на обліку в миколаївському обласному наркодиспансері з діагнозом: синдром залежності від алкоголю, зловживання каннабіноїдами.

Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який виховувався з дитинства в неповній сім?ї, неосвічений, по місцю проживання характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Також підлягає до задоволення цивільний позов на суму 635 грн..

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324, 332-335 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.

Речові докази - спортивний костюм PUMA , пара кросівок BONA , дві аудіоколонки Радиотехника , радіотелефон PHILIPS , зв'язка ключів, що передані на зберігання ОСОБА_4 - залишити власнику ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 635 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 09.11.2010 року, тобто з моменту затримання.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.

Суддя Боброва І.В.