Рішення

від 30.01.2017 по справі 927/1107/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

« 30» січня 2017 року Справа № 927/1107/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство Українська залізниця ,

вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680

В особі: Регіональної філії Південно - Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

проспект Миру, 43, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР ,

вул. Вокзальна, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16601

Предмет спору: про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 99959,97 грн.

Суддя Мурашко І.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність нот. від 25.10.2016, представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2 довіреність № 7 від 05.01.2017 р., представник

В судовому засіданні 30.01.2017 р., після закінчення оголошеної перерви в судовому засіданні 16.01.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно - Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР про стягнення заборгованості в сумі 99959,97 грн., з якої 80525,45 грн. борг з орендної плати за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року; 13797,74 грн. пені за період з 12.09.2015 по 26.10.2016 та 5636,78 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.09.2009 за № 225-09 разом з додатковими угодами до нього та умовами договору від 01.02.2016 про заміну сторони в договорі оренди від 28.09.2009 за № 225-09.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.12.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (код ЄДРПОУ 14243893) (а.с.94-96).

Позивач у судових засіданнях 16.01.2017 та 30.01.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказавши на те, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року ним як балансоутримувачем орендованого майна заявлено до стягнення з відповідача 30% орендної плати у відповідності до п. 3.6 договору оренди № 225-09 від 28.09.2009 та починаючи з лютого 2016 року по травень 2016 року ним вже, в якості орендодавця за вказаним договором, з урахуванням укладеного договору від 01.02.2016 про заміну сторони, заявлено до стягнення з відповідача 100% орендної плати, з якої 70 % в подальшому перераховується до Державного бюджету України у відповідності до п. 3.6 вказаного договору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судових засіданнях 16.01.2017 та 30.01.2017 заявлений позов підтримала в повному обсязі, пояснивши, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області виступало орендодавцем за договором оренди від 28.09.2009 за № 225-09, однак починаючи з лютого 2016 року функції орендодавця за вказаним договором перейшли до ПАТ «Українська залізниця» на підставі договору від 01.02.2016 про заміну сторони за договором оренди від 28.09.2009 за № 225-09. Третя особа повідомила суд, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати (70%) перед Державним бюджетом у період з листопада 2015 року по січень 2016 року присуджена до стягнення за рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.05.2016 в межах справи № 927/327/16 (а.с.101).

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судові засідання 20.12.2016, 16.01.2017 та 30.01.2017 не з'явився, повноважного представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений неодноразово належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 81, 100, 144).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець, третя особа по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР (орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 225-09, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі їдальні (надалі майно) площею 514,61 кв.м., в т.ч. приміщення 1-го поверху площею 103,91 кв.м., 2-го поверху - площею 410,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Вокзальна, 1-Б ( далі- майно ). Майно перебуває на балансі Ніжинської дистанційної колії Державного територіально - галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця (надалі балансоутримувач), вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 31 серпня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 685597,72 грн. Майно передається в оренду для наступного використання: - 53,42 кв.м. - для розміщення офісних приміщень; -75,30 кв.м. - для розміщення складських приміщень; -385,89 кв.м. - для розміщення цеху для здійснення виробничої діяльності в галузі хлібопекарської промисловості (розміщення хлібопекарні малої потужності)(п.п. 1.1 -1.2 договору оренди з урахуванням редакції угоди від 05.10.2012 року до договору оренди від 28.09.2009 № 225-09) (а.с.11-15, 22-23).

Статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.2007 серії ЯЯЯ № 144345, нежитлова будівля їдальня , що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Вокзальна, 1б, - перебуває у державній власності. Власником нерухомого майна є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, зазначене майно знаходиться на праві господарського відання Державного територіально - галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця (а.с.83-84).

У відповідності до ст. 5 ЗУ Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 за № 2269-ХІІ, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Враховуючи, що орендоване майно знаходилось у державній власності, суд дійшов висновку, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області було повноважне на передачу його в оренду відповідачу.

За приписами п.п. 2.1, 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

На виконання умов договору оренди, згідно акта приймання-передачі від 28 вересня 2009 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам, державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення першого та другого поверхів будівлі їдальні площею 514,61 кв.м. (надалі - майно), що знаходиться на балансі Ніжинської дистанційної колії Державного територіально - галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця (балансоутримувач) і розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Вокзальна, 1-Б (а.с.17).

Розділом 3 договору Орендна плата сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року за № 786, з урахуванням змін і доповнень до неї, і за базовий місяць оренди - серпень 2012 року становить 6799,55 грн. Орендна плата за жовтень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень 2012 року (з урахуванням редакції угоди від 05.10.2012 до договору оренди від 28.09.2009 № 225-09) (а.с.22). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п. 3.3 договору оренди).

Пунктом 3.6 договору оренди визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

Так, згідно до роз'яснень наданих Державною податковою адміністрацією України листом від 12.05.2000 за № 3403/5/16-1218, нарахування податку на додану вартість проводиться виходячи із повної вартості орендної плати, при цьому на рахунок підприємства - балансоутримувача спрямовується 30% орендної плати та сума податку на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати (а.с.122). Листом від 04.02.2016 за № 2383/6/99-99-19-03-02-15 Державною фіскальною службою України роз'яснено, що послуги з надання орендодавцем держаного майна в оренду є об'єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця, в повному обсязі. На дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ державне підприємство - орендодавець складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв (а.с.156-157)

Згідно п. 3.10 договору оренди, зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вносить в рахунок плати за останній місяць оренди. Пунктом 5.2 договору на орендаря було покладено обов'язок внести завдаток, передбачений цим договором, протягом місяця після підписання договору. Завдаток стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 договору (70% та 30%). Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку.

Судом встановлено, що завдаток до Державного бюджету України в сумі 3669,46 грн., що складав 70% від орендної плати за базовий місяць, був сплачений відповідачем 09.10.2009 року згідно витягу з виписки Держказначейства від 12.10.2009 за № 992 (а.с. 146). Третя особа ствердила, що завдаток в сумі 3669,46 грн. був зарахований в рахунок оплати за січень 2016 року згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 05.05.2016 по справі № 927/357/16 (а.с.145, 114-115). При цьому, згідно довідці Виробничого підрозділу Ніжинської дистанційної колії регіональної філії Південно - Західна залізниця ПАТ Українська залізниця від 25.01.2017 за № 17 , завдаток на користь балансоутримувача (позивача) відповідачем внесений не був (а.с.150).

У відповідності до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 23.02.2002 за № 4442-VI та постанови Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 за № 200, було утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця (позивач по справі), до статутного капіталу якого було увійшло Державне територіально - галузеве об'єднання Південно - Західна залізниця , виробничий підрозділ якого (Ніжинська дистанційна колія) виступав балансоутримувачем орендованого майна за договором від 28.09.2009 за № 225-09 (а.с.129-131).

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 29.01.2016 за № 112 Щодо передачі функцій орендодавця публічному акціонерному товариству Українська залізниця по діючих договорах оренди майна, що увійшло до статутного капіталу ПАТ та внесення змін до договорів оренди державного майна, що залишилось поза статутним капіталом вказаного товариства та передано йому на праві господарського відання , - Публічному акціонерному товариству Українська залізниця було передано з 01.02.2016 функції орендодавця по діючих договорах оренди, майно по яких увійшло до статутного капіталу ПАТ Укрзалізниця , у тому числі і щодо нежитлового приміщення першого та другого поверхів будівлі їдальні, за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Вокзальна, 1-б.(а.с.87-88,102, 104-108).

Виходячи зі змісту частини 2 статті 15 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Вказане узгоджується з пунктом 10.5 договору оренди, згідно якого реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком приватизації орендованого майна орендарем.

Як наслідок, 01 лютого 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР було укладено договір про заміну сторони в договорі оренди від 28.09.2009 за № 225-09. Так, сторони погодили, що орендодавцем за договором оренди майна від 28.09.2009 за № 225-09 виступає Публічне акціонерне товариство Українська залізниця . З моменту підписання даного договору Публічне акціонерне товариство Українська залізниця набуло всіх прав та обов'язків по договору оренди державного майна від 28.09.2009 за № 225-09 (а.с.28).

Таким чином, суд дійшов висновку, що починаючи з 01 лютого 2016 року позивач набув всіх прав та обов'язків орендодавця за договором оренди від 28.09.2009 за № 225-09.

Договір оренди нерухомого майна було укладено строком на 2 роки 364 дні та встановлено, що договір діє з 28 вересня 2009 року до 26 вересня 2012 року включно (п. 10.1 договору). Пунктом 3 угоди від 05.10.2012 до договору оренди від 28.09.2009 за № 225-09 строк дії договору було пролонговано на 1 рік до 26.09.2013 року (а.с.22-23). Пунктом 1 угоди від 30.10.2013 року до договору оренди від 28.09.2009 за № 225-09 строк дії договору було пролонговано на 1 рік до 29.09.2014 року (а.с.25). Пунктом 1 угоди від 08.10.2014 до договору оренди від 28.09.2009 за № 225-09 строк дії договору було пролонговано до 01.04.2015 року (а.с.26). Пунктом 1 угоди від 27.02.2015 року до договору оренди від 28.09.2009 за № 225-09 строк дії договору було пролонговано на 1 рік до 31.03.2016 року (а.с. 27).

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання - передання. Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання про повернення майна покладено на відповідача (п. 10.10 договору).

01 червня 2016 року відповідачем було передано, а виробничим підрозділом Ніжинською дистанційною колією регіональної філії Південно - Західна залізниця ПАТ Українська залізниця прийнято нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверхів будівлі їдальні, що знаходяться за адресою м. Ніжин, вул. Вокзальна, 1-Б, площею 514,61 кв.м., про що сторонами складено та підписано акт приймання - передачі нерухомого майна (а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, що у період з жовтня 2015 року по травень 2016 року сторонами були складені акти прийому - передачі виконаних робіт (послуг) № 127 від 30.10.2015 року на суму 14314,93 грн. (за жовтень 2015 року), № 141 від 30.11.2015 року на суму 14601,23 грн. (за листопад 2015 року), № 7 від 31.12.2015 року на суму 14703,43 грн. (за грудень 2015 року), № 5 від 31.01.2016 року на суму 14703,43 грн. (за січень 2016 року), № 17 від 25.02.2016 року на суму 14703,42 грн. (за лютий 2016 року), № 29 від 31.03.2016 року на суму 14703,43 грн. (за березень 2016 року), № 39 від 25.04.2016 року на суму 14703,43 грн. (за квітень 2016 року), № 52 від 26.05.2016 року на суму 14703,43 грн. (за травень 2016 року) (а.с. 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51). На оплату вартості послуг оренди у спірному періоді відповідачу були виставлені наступні рахунки: № 127 від 30.10.2015 (за жовтень 2015 року), № 141 від 30.11.2015 року (за листопад 2015 року), № 7 від 31.12.2015 року (за грудень 2015 року), № 5 від 31.01.2016 року (за січень 2016 року), № 17 від 25.02.2016 року (за лютий 2016 року), № 29 від 31.03.2016 (за березень 2016 року), № 39 від 25.04.2016 року (за квітень 2016 року), № 52 від 26.05.2016 року (за травень 2016 року) (а.с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50).

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частина 1 ст. 762 вказаного Кодексу передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок орендаря своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату передбачено п. 5.3 спірного договору. При цьому пунктом 3.11 договору оренди сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору - за послуги з оренди нерухомого майна у спірному періоді розрахувався частково на суму 2500,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 57). Решту вартості послуг в сумі 80525,40 грн. (з урахуванням переплати в сумі 89,58 грн. за попередні місяці) з оренди нерухомого майна у період з жовтня 2015 року по травень 2016 року відповідач не сплатив.

31 травня 2016 року позивачем була вручена відповідачу претензія від 31.05.2016 за № 334 про сплату заборгованості, що станом на 01 червня 2016 року складала 89825,06 грн., з якої 8655,41 грн. відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання послуг орендарю за договором від 15.10.2009 року за № ПЗ/ПЧ5-096262; 80525,45 грн. заборгованості із сплати орендної плати за договором від 28.09.2009 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а також 644,20 грн. пені (а.с.63-64). 01 червня 2016 року сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого загальний розмір заборгованості ТОВ Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР перед позивачем станом на 01червня 2016 року складав 89825,06 грн. Вказаний акт підписаний та завірений печатками обох сторін (а.с. 65-66).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з жовтня 2015 року по травень 2016 року нараховано 80525,45 грн. боргу з орендної плати, з якого 21711,73 грн. (з урахуванням ПДВ) борг з орендної плати, що заявлений позивачем до стягнення в якості балансоутримувача за спірним договором у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року, та 58813,72 грн. (з урахуванням ПДВ) борг з орендної плати, що заявлений позивачем до стягнення в якості орендодавця за спірним договором у період з лютого 2016 року по травень 2016 року.

На момент винесення рішення по справі відповідач наявну заборгованість не погасив, доказів сплати до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та третьої особи, перевіривши наданий розрахунок (а.с.58-59), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з орендної плати за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 80525,40 грн., враховуючи наявність арифметичної помилки в розрахунку позивача.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 сторони передбачили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. При цьому пунктом 3.11 договору сторони погодили, що закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету та балансоутримувачу.

Позивачем на підставі пунктів 3.7 - 3.8 договору заявлено до стягнення 13797,74 грн. пені за період з 12.09.2015 року по 26.10.2016 року та 5636,78 грн. штрафу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту абз. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф, як лише форми її сплати.

Таким чином, суд, виходячи із принципу свободи договору, дійшов висновку про можливість одночасного стягнення пені та штрафу, як різновидів неустойки.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання із сплати орендної плати, суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с. 60-62, 123-124), вирішив позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольнити повністю в сумі 5636,78 грн., а в частині пені - частково в сумі 13797,35 грн., враховуючи наявність арифметичної помилки в розрахунку позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 34, 49, 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - російське підприємство СЄВЄР (16601, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Вокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30941849, з будь -якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ ВП 40081221, р. 26001300030323 у філії Чернігівське обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 353553) - 80525,40 грн. заборгованості з орендної плати, 13797,35 грн. пені, 5636,78 грн. штрафу та 1499,25 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.02.2017.

Суддя І.Г. Мурашко