Постанова

від 27.01.2017 по справі 824/1015/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/1015/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача Віняра Ю.С. та представника відповідача Фуштея М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25 листопада 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках перевірки, а твердження відповідача щодо порушень, викладених в акті перевірки, є необґрунтованими.

Зокрема, позивач вказував, що оплата за товар згідно накладних не може вважатися передоплатою, як стверджує відповідач, а тому його висновок про заниження товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість у взаємовідносинах з фізичною особою ОСОБА_3 є помилковим.

Крім того, позивач посилався на необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за ставкою 20% на загальну суму 422 057 грн, внаслідок виявлення помилок у податкових накладних, наданих постачальниками ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт та ТОВ Тема-Станіслав . Стверджував, що недоліки в таких податкових накладних, на які вказувалось відповідачем в акті перевірки, відсутні. Зазначав, що отримавши від постачальників податкові накладні, складені у паперовому вигляді та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в яких відсутні будь-які недоліки, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, вказані у таких паперових податкових накладних. Також наголошував на необов'язковості згідно вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України такого реквізиту у податковій накладній як місцезнаходження покупця, а тому не заповнення такого чи помилки у його заповненні не можуть бути єдиною підставою для позбавлення права на податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Надавши пояснення з приводу встановлених перевіркою обставин, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. В наданих суду письмових запереченнях пояснив, що перевіркою повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 565 269 грн.

Так, товариством не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей в сумі 200,00 грн товариству з обмеженою відповідальністю Українські промислові ресурси , що є порушенням підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 та пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Також вказував, що перевіркою встановлено не включення позивачем до складу податкових зобов'язань податку на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар на суму 118 567 грн по контрагенту-покупцю ОСОБА_3 . Таким чином, позивачем порушено пункт 187.1 статті 187, пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України та встановлено заниження податкового зобов'язання всього на суму 118 567 грн, а саме не відображено в складі податкового зобов'язання суми податку на додану вартість отриманої від попередньої оплати на товар.

Відповідач зазначав, що крім того перевіркою встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту сум нарахованих у зв'язку із придбанням товарів від продавців ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав , що підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, а саме: вказана неправильна податкова адреса покупця. В зв'язку із указаним наголошував, що товариством порушено підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 № 1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071. Указане, стверджував відповідач, призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за ставкою 20 % всього на суму 422 057,0 грн, в тому числі за січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року та завищення податкового кредиту з ПДВ за ставкою 7% всього на суму 2524,0 грн за червень 2014 року і липень 2014 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову. Посилаючись на правомірність оскаржуваних висновків та, відповідно, законність податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25 листопада 2016 року, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 35029568, місце знаходження: 58008, м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Чкалова, 34 К.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної фіскальної служби 19 квітня 2007 року за №4521 та є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Наказом № 333 від 13 вересня 2016 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області доручено провести документальну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року тривалістю 20 робочих днів з 23 вересня 2016 року.

Згідно направлень №№ 571, 572, 573, 574, 575 від 23 вересня 2016 року дану перевірку доручено провести головному державному ревізору-інспектору Білій І.О., начальнику відділу перевірок ризикових платників Гричук О.В., головному державному ревізору-інспектору Ончул Н.І., заступнику начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями Шапці М.Д., головному державному ревізору-інспектору Івашко Л.В.

Згодом на підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №386 від 21 жовтня 2016 року продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина на 10 робочих днів з 24 жовтня 2016 року.

За результатами проведеної документальної планової перевірки складено Акт №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року.

Указаний Акт містить висновки про порушення товариством з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина :

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), пункти 10,11,12 П (С) БО Доходи , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 565 269 грн, у тому числі за січень 2014 року в сумі 69 276,0 грн, лютий 2014 року в 72 723,0 грн, березень 2014 року в сумі 73 430,0 грн, квітень 2014 року в сумі 81 119,0 грн, травень 2014 року в сумі 79 603,0 грн, червень 2014 року в сумі 41 642,0 грн, липень 2014 року в сумі 23 511,0 грн, серпень 2014 року в сумі 101 908,0 грн, вересень 2014 року в сумі 9,0 грн, жовтень 2014 року в сумі 9,0 грн, грудень 2014 року в сумі 18,0 грн, березень 5 року в сумі 5 832,0 грн, квітень 2015 року в сумі 16 121,0 грн, травень 2015 року в сумі 8,0 грн, липень 2015 року в сумі 16,0 грн, жовтень 2015 року в сумі 26,0 грн, листопад 2015 в сумі 9,0 грн, грудень 2015 року в сумі 9,00 грн;

- пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів належно оформлених згідно із законодавством України платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 3 343,76 грн;

- пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та пункту 3 Порядку складення звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а саме, у періоді, що перевірявся, проводилась видача відповідній особі готівкових коштів під звіт без дотримання нею умови щодо звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти на загальну суму 3 011,10 грн;

- пункту 164.1, підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 170.9 статті 170 та пункту 176.2.а) статті 176 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме, не перераховано та не утримано до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що кінцево оподатковуються при виплаті та за рахунок платників за період вересень 2014 року - грудень 2015 року в сумі 590,06 грн;

- підпункту 176.2.а) пункту 176.2 статті 176, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством за І - ІV квартали та за І квартал 2015 року не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб по фізичній особі-підприємцю, по якому відсутні документи, що підтверджують його державну реєстрацію на загальну суму 4 453, 02 грн.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина , а саме директор та головний бухгалтер відмовилися підписати Акт №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року, про що посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області складено Акт №19/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року. При цьому примірник Акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 вказані посадові особи товариства отримали, що підтверджується їх підписами в даному Акті. Підписами названих осіб засвідчено також, що з висновками перевірки вони не погоджуються.

На підставі Акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року, за порушення позивачем підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, відповідачем 25 листопада 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення за формою Р №0001001402.

Указаним рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 847904, 50 грн, з них 565269,00 грн - за основним платежем, 282635,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина звернулось до суду з даним позовом.

До встановлених обставин суд застосовує наступні положення законодавства та робить відповідні висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI.

Статтею 9 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість визначено як загальнодержавний податок, а підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Постачанням послуг в силу підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

У відповідності до підпункту б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Предметом даного адміністративного позову є податкове повідомлення-рішення за формою Р №0001001402 від 25 листопада 2016 року, яким відповідач позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 847904, 50 грн, з них 565269,00 грн - за основним платежем, 282635,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно наданого відповідачем в ході судового розгляду справи розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій за результатами акту планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина (код ЄДРПОУ 35029568) №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року (в частині нарахування ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25 листопада 2016 року) за порушення податкового законодавства, яке полягало у :

- не включенні до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ Українські промислові ресурси - позивачу донараховано 300,0 грн, з них за основним платежем - 200,0 грн, за штрафними санкціями - 100,0 грн;

- не включенні до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю ОСОБА_3 - донараховано 177850,50 грн, з них за основним платежем - 118567,0 грн, за штрафними санкціями - 59283,50 грн;

- завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав - донараховано 636871,50 грн, з них за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн;

- завищенні від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року - донараховано 32881,50 грн, з них за основним платежем - 21921,0 грн, за штрафними санкціями - 10960,50 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається та підтверджувалось представниками позивача в судовому засіданні те, що позивачем не заперечуються виявленні відповідачем за результатом проведення перевірки такі порушення як не включення до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ Українські промислові ресурси , за що позивачу донараховано 300,0 грн (з них за основним платежем - 200,0 грн, за штрафними санкціями - 100,0 грн), та завищення від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року, за що позивачу донараховано 32881,50 грн (з них за основним платежем - 21921,0 грн, за штрафними санкціями - 10960,50 грн).

Оскільки позивачем визнавались наведені вище порушення, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25 листопада 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 33181,50 грн (300,00 грн + 32881,50 грн) відсутні.

Щодо не включення позивачем до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю ОСОБА_3 та, як наслідок, донарахування позивачу в оскаржуваному рішенні 177850,50 грн (з них за основним платежем - 118567,0 грн, за штрафними санкціями - 59283,50 грн), суд зазначає таке.

Як вбачається з обставин справи, в ході проведення перевірки було встановлено, що в 2014 році товариством з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина проведено господарську операцію по контрагенту-покупцю ОСОБА_3 .

В Акті від 11 листопада 2016 року вказано, що станом на 01 січня 2014 року на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту ОСОБА_3 значиться дебетове сальдо у розмірі 711400,74 грн.

У липні-серпні 2014 року по даному контрагенту були проведенні господарські операції з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку записами по Д-ту рахунку 311 Поточні рахунки в національній валюті та рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями на суму 711 400,74 грн.

Як для перевірки контролюючому органу, так і суду були надані тільки виписки банку та меморіальні ордери щодо внесення через термінал протягом липня-серпня 2014 року коштів на суму 711400,74 грн.

Згідно змісту Акту від 11 листопада 2016 року в ході перевірки посадовим особам не було представлено жодного первинного документу, який би підтверджував виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ОСОБА_3 .

При цьому в поясненнях посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина , наданих на лист-запит податкового органу №1881/10/24-13-14-02 від 18 жовтня 2016 року, зазначено, що згідно наказу №44-К від 06 травня 2014 року ОСОБА_10 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ Тема-Буковина (на той час ТОВ Космея-Тема ). При передачі справ від попереднього директора ОСОБА_11 була виявлена дебіторська заборгованість по контрагенту ОСОБА_3 в сумі 711400,74 грн.

Також вказано, що 25 грудня 2012 року від фізичної особи ОСОБА_3 надійшов лист про те, що він визнає заборгованість перед ТОВ Космея-Тема і зобов'язується сплатити борг найближчим часом.

Враховуючи те, що борг був протермінованим, директором ОСОБА_10 було прийнято рішення не звертатися до суду, а в 2014 році контрагент ОСОБА_3 повністю сплатив свої борги перед товариством.

Для перевірки, як вказано в акті від 11 листопада 2016 року, було надано картку по рахунку 361 за 2009 рік по контрагенту ОСОБА_3, відповідно до даних якої: станом на 01 січня 2009 року по контрагенту ОСОБА_3 значиться дебетове сальдо по рахунку 361 в сумі 6080,98 грн; 31 грудня 2009 року ОСОБА_3 був реалізований товар за видатковими накладними в кількості 166 штук на суму 705319,76 грн; станом на 31 грудня 2009 року по контрагенту ОСОБА_3 значиться дебетове сальдо по рахунку 361 в сумі 711400,74 грн.

Крім цього, відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в м. Чернівці від 03 листопада 2016 року відомості щодо реєстрації громадянина ОСОБА_3 відсутні.

Позивачем не було представлено жодного первинного документу, який би підтверджував виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ОСОБА_3 (відсутній договір про реалізацію товарів, укладений з фізичною особою ОСОБА_3; видаткові накладні на реалізацію товарів фізичній особі ОСОБА_3, виписані податкові накладні; товарно-транспортні накладні на доставку даного товару чи довіреності тощо).

Крім того, в акті №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, міститься посилання на акт попередньої планової перевірки №374/24-12-22-05/35029568 від 18 березня 2015 року. А саме, вказано, що у додатку №5 до попереднього акту Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ТОВ Тема-Буковина (код за ЄДРПОУ 35029568) перебувало у господарських відносинах в періоді з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року , що був підписаний директором ТОВ Тема-Буковина ОСОБА_10, відсутні відомості щодо дебіторської заборгованості на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту ОСОБА_3. станом на 01 січня 2014 року у розмірі 711400,74 грн.

Посадовими особами органу ДФС в ході перевірки на підставі зібраних пояснень, інформації від оперативного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, а також наданих товариством банківських виписок зроблено висновок, що у липні-серпні 2014 року невідомими особами були внесені кошти, як оплата за товар на суму 711400,74 грн.

Як вказано в Акті перевірки, відповідно до представлених товариством регістрів бухгалтерського обліку в порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України не включено до складу податкових зобов'язань за першою подією отримані авансові платежі за товар в липні 2014 року на суму 100 000,0 грн, в тому числі ПДВ 16 667,0 грн та в серпні 2014 року на суму 611 400,74 грн, в тому числі ПДВ 101 900 грн.

Таким чином, перевіряючими встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) занизило податкове зобов'язання всього на суму 118567 грн, а саме не відобразило в складі податкового зобов'язання суми податку на додану вартість отриманої від попередньої оплати за товар.

Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг в силу підпункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи встановлені відповідачем в ході проведення перевірки вказані вище обставини, що підтверджуються матеріалами даної адміністративної справи та не спростовані позивачем, зважаючи на те, що позивач ні в ході проведення відповідачем перевірки, ні в ході судового розгляду справи не надав жодних первинних документів на підтвердження господарських операцій із ОСОБА_3, які за твердженням позивача мали місце у 2009 році, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем наведених вище вимог законодавства та заниження податкового зобов'язання на суму 118567,00 грн, в тому числі: за липень 2014 року на суму 16667 грн, за серпень 2014 року на суму 101900 грн.

При цьому, з огляду на встановленні в ході судового розгляду справи обставини, суд погоджується із твердженням відповідача про те, що у липні-серпні 2014 року невідомими особами на рахунок позивача були внесені кошти як оплата за товар на суму 711400,74 грн.

Поряд з цим суд звертає увагу і на низку неточностей та неповноту відомостей в меморіальних ордерах та платіжних дорученнях, складених протягом липня-серпня 2014 року, й наданих позивачем при перевірці посадовим особам контролюючого органу, а також суду. Зокрема, в розділі призначення платежу вказано плата за товар згідно накладної , однак не у кожному випадку зазначено дату та номер такої накладної; у меморіальному ордері №@2PL497140 від 01 серпня 2014 року на суму 80 000,00 грн у розділі призначення платежу вказано плата за товар згідно накладної №1 ОСОБА_13, однак жодних документів та обґрунтованих пояснень з приводу господарських операцій із такою особою позивачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність донарахування відповідачем в оскаржуваному позивачем рішенні 177850,50 грн (з них за основним платежем - 118567,0 грн, за штрафними санкціями - 59283,50 грн) за не включення до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю ОСОБА_3 .

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав , внаслідок чого оскаржуваним рішенням донараховано позивачу 636871,50 грн (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн), суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки від 11 листопада 2016 року в ході перевірки відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року встановлено, що за указаний період товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина придбавало:

- засоби гігієни у ТОВ Фрешбері (код ЄДРПОУ 34272972) відповідно до договору поставки №Ф/2012-09 від 03 січня 2012 року в період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року всього на суму 1158 332,28 грн (в тому числі ПДВ 193055,38 грн);

- товари побутової хімії у ТОВ Домосвіт (код ЄДРПОУ 34273007) відповідно до договору поставки №Д/2012-11 від 03 січня 2012 року в період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року всього на суму 1287 661,50 грн (в тому числі ПДВ 214 610,25 грн);

- товари особистої гігієни у ТОВ Тема-Станіслав (код ЄДРПОУ) відповідно до договору купівлі-продажу №КТ-28 від 23 січня 2014 року в період з 20 червня 2014 року по 24 липня 2014 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за ставкою 20% за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року встановлено, що отримані товариством з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина податкові накладні від ТОВ Фрешбері на суму податкового кредиту в розмірі 191 387,92 грн та від ТОВ Домосвіт на суму податкового кредиту в розмірі 212 093,00 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна податкова адреса покупця . Отримані податкові накладні від ТОВ Тема-Станіслав за ставкою 20% на загальну суму податкового кредиту в розмірі 18576,07 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником, з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна податкова адреса покупця .

На підставі зазначеного, посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про завищення позивачем в періоді, що перевірявся, податкового кредиту з ПДВ за ставкою 20% всього на суму 422057,0 грн, чим порушено підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071.

Також в Акті від 11 листопада 2016 року зазначено, що перевіркою відображених у рядку 10.1.1, колонки Б Декларацій (для 2014-2015 років) або у рядку 10.2, колонки Б Декларацій (для 2016 року) Придбання з податком на вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків та нульовою ставкою показників за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року в загальній сумі 59 860,0 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операції з придбання товарів медичного призначення.

В ході перевірки відображеного показника за січень-грудень 2014 року, за січень-грудень 2015 року та за січень-червень 2016 року встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 10.1.1, колонки Б Декларацій (для 2014-2015 років) або у рядку 10.2, колонки Б Декларацій (для 2016 року) Придбання з податком на вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків та нульовою ставкою всього на суму 2524,0 грн.

За змістом Акту перевірки указаний показник було сформовано за рахунок того, що товариство з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина придбавало товари особистої гігієни у ТОВ Тема-Станіслав (код ЄДРПОУ 33860155) відповідно до договору купівлі-продажу №КТ-28 від 23 січня 2014 року.

Отримані позивачем від ТОВ Тема-Станіслав накладні за ставкою 7% на загальну суму податкового кредиту в розмірі 2524 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником, з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна податкова адреса покупця .

В зв'язку із указаним, як свідчить зміст акту перевірки від 11 листопада 2016 року, товариством з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина порушено підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки від 11 листопада 2016 року та підтверджувалось відповідачем в ході судового розгляду справи до такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на встановлення під час перевірки неправильного зазначення адреси покупця товару, тобто позивача, у електронних податкових накладних, виписаних його контрагентами: ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав .

При цьому інших недоліків в первинних бухгалтерських документах та, відповідно, сумнівів стосовно реальності господарських операцій позивача з указаними вище контрагентами відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено.

За таких обставин, суд зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно із пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції, чинній до 01 січня 2015 року).

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) встановлює, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (на час здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071.

У відповідності до пункту 4 названого Порядку місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (пункт 6.2 Порядку).

В силу пункту 6.3 Порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Таким чином, за операціями поставки обов'язком постачальника є заповнити усі обов'язкові реквізити податкової накладної, зареєструвати її у реєстрі та видати покупцю на його вимогу. Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підставою для виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту є відсутність податкових накладних або їх складання в порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України. Єдиним пунктом статті 201 Податкового кодексу України, який місить вимоги щодо оформлення та наявності обов'язкових реквізитів у податковій накладній, що є визначальними для можливості її включення до складу податкового кредиту, є пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Стаття 198 Податкового кодексу України при визначенні критеріїв для можливості включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними - посилання на норми Порядку заповнення податкової накладної, на який посилався відповідач, не містить.

Судом встановлено, що позивачем щодо вказаних вище постачальників був обраний паперовий вигляд податкової накладної, що відповідає положенням статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій).

В таких податкових накладних відсутня відмітка про те, що такі податкові накладні складені в електронній формі. В зв'язку з цим, отримавши від постачальників податкові накладні, складені в паперовому вигляді та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких відсутні будь-які недоліки, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що вказані в таких накладних.

Крім того, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) визначено виключний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, відповідно до якого такий реквізит як місцезнаходження покупця не відноситься до вказаного переліку.

Визначальний та вичерпний перелік ознак та реквізитів, що мають значення для кваліфікації (оцінки) податкової накладної як документа який може (не може) бути включений у податкову звітність, визначений виключно пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому будь-яких порушень у частині складання спірних податкових накладних вимогам, що містяться саме у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, актом перевірки від 11 листопада 2016 року не визначено.

Сама по собі помилка у необов'язкових реквізитах податкової накладної, допущена контрагентами позивача, за відсутності у контролюючого органу інших претензій до досліджуваних господарських операцій позивача з ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав не може бути підставою для позбавлення платника податку на податковий кредит згідно таких накладних. Платник податку не може нести відповідальність за помилки контрагентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, (неправильне зазначення постачальниками адреси покупця), не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у рішеннях від 06 листопада 2014 року у справі № 2а-6602/09/1370 (К/9991/61402/12), від 03 лютого 2016 року у справі № 815/1892/14 (К/800/56473/14), від 18 квітня 2016 року у справі № 808/8812/13-а (К/800/43598/15) та від 23 травня 2016 року у справі № 9104/104953/12 (К/800/60094/13).

За таких обставин, висновок про порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, є неправомірним.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 636871, 50 грн (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн) за порушення, яке полягало у завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ Фрешбері , ТОВ Домосвіт , ТОВ Тема-Станіслав , - протиправне, а тому підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2016 року №0001001402 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 636871 грн 50 коп.

Відповідно до частини першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З матеріалів справи видно, що при зверненні до суду з цим позовом майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12718,57 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (на суму 636871,50 грн, що складає 75% заявлених вимог), то сплачений позивачем за цю частину позовних вимог судовий збір у розмірі 9538,92 (12718,57 грн х 75% / 100 %) підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2016 року №0001001402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 636871 грн 50 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тема-Буковина судовий збір у розмірі 9538 грн 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 01 лютого 2017 року.