Рішення

від 26.01.2017 по справі 904/10212/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.2017 Справа № 904/10212/16

За позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-1: Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, м. Марганець Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Марганець Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міський еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді Марганецької міської ради, м. Марганець Дніпропетровської області;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Відділ освіти Марганецької міської ради, м. Марганець Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору від 01.11.2014р. №003/14-2 оренди міського комунального майна та зобов'язання звільнити і повернути нежиле приміщення

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Шустова В.А. - прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, служб. посв. від 20.07.2015р. №034470;

від відповідача-1: ОСОБА_3 - представник, дов. від 28.11.2016р. №2;

від відповідача-2: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (був присутній у судовому засіданні 13.12.2016р.,

від третьої особи-1: Четверикова О.М. - керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (був присутній у судовому засіданні 13.12.2016р. та 22.12.2016р.);

від третьої особи-2: Коновал Н.І. - представник, дов. від 12.12.2016р. (був присутній у судовому засіданні 13.12.2016р. та 22.12.2016р.).

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави просить визнати недійсним договір оренди міського комунального майна від 01.11.2014р. №003/14-2 - нежитлового приміщення загальною площею 26, 2 кв. м., розташованого по вул. Лермонтова, 27-а у м. Марганці, для здійснення побутового обслуговування населення (перукарня), що знаходиться на балансі відділу освіти Марганецької міської ради, укладений між відповідачами-1, -2.

Зобов'язати відповідача-2 звільнити і повернути з подальшим підписанням акту приймання-передачі третій особі-2 нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 26, 2 кв. м., вартістю 54 633 грн. 00 коп., розташоване за адресою: вул. Лермонтова, 27-а, м. Марганець Дніпропетровської області.

Відповідач-1 у відзиві (вх.№76449/16 від 13.12.2016р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що: - відповідач-1 має право надавати в оренду фізичним і юридичним особам особам не експлуатоване майно та вільні площі закладів, які знаходяться на балансі відповідача-1; - додатковим джерелом фінансування є доходи від реалізації продуктів навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; - прокуратурою не доведено порушення прав позивача, який не був стороною спірного договору оренди та був реорганізований після укладення договору; - ОСОБА_6 особисто узгодила оспорюваний правочин та акт прийому-передачі приміщень до договору, що додатково свідчить про недоведеність порушення.

Відповідач-2 у спростуванні (вх.№76775/16 від 13.12.2016р.) позовних вимог просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - під час укладення договору оренди майна №003/14-2 сторони узгодили всі істотні умови договору, а також порядок приймання-передачі орендованого майна; - додатковим джерелом фінансування є доходи від реалізації продуктів навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; - матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів прокурора щодо наявності підстав для визнання недійсним договору оренди від 01.11.2014р. №003/14-2; - визнання договору недійсним створить ситуацію, за якої позивач та третя особа будуть фактично позбавлені можливості отримувати орендні платежі від передачі майна в оренду та зумовлять необхідність у третьої особи нести тягар утримання цього майна за власні кошти.

Третя особа-1 у мотивованому відзиві (вх.№76777/16 від 13.12.2016р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів прокурора щодо наявності підстав для визнання недійсним договору оренди від 01.11.2014р. №003/14-2; - під час укладення договору оренди майна №003/14-2 сторони узгодили всі істотні умови договору, а також порядок приймання передачі орендованого майна; - визнання договору недійсним створить ситуацію, за якої позивач та третя особа будуть фактично позбавлені можливості отримувати орендні платежі від передачі майна в оренду та зумовлять необхідність у третьої особи нести тягар утримання цього майна за кошти місцевого бюджету.

Третя особа-2 у відзиві (вх.№76741/16 від 13.12.2016р.) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що: - третя особа-2 має право надавати в оренду фізичним та юридичним особам не експлуатоване майно та вільні площі закладів, які знаходяться на балансі відділу освіти; - прокурором не надано доказів стосовно того, що орендоване приміщення задіяне в учбовому процесі та використовується як частина навчального закладу; - під час укладення договору оренди майна №003/14-2 сторони узгодили всі істотні умови договору, а також порядок приймання орендованого майна; - відповідач-2 утримує майно в належному стані, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендні платежі.

Прокурор у письмових поясненнях (вх.№76743/16 від 13.12.2016р.) (в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України) зазначає про те, що: - в законодавстві міститься пряма заборона щодо передачі в оренду приміщень, призначених для розташування позашкільних закладів; - спірний договір оренди не відповідає вимогам статей 759, 761 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України щодо права власника передачі у найм майна; - обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Також, прокурор у письмових поясненнях (вх.№79335/16 від 22.12.2016р.) зазначає про те, що: - частиною 5 статті 63 Закону України "Про освіту", частиною 2 статті 9 Закону України "Про позашкільну освіту" встановлено пряму заборону щодо можливості передачі приміщень позашкільних навчальних закладів в оренду; - доводи представника третьої особи-1 не дивлячись на те, що вони здебільшого не стосуються предмету спору, не можуть залишатися поза увагою прокурора, оскільки вони викривляють дійсний стан речей; - приміщення будівлі позашкільного навчального закладу здаються 10-ти орендарям; - неспроможними є доводи представника третьої особи щодо використання коштів від оренди на проведення автономного опалення.

Третя особа-2 у клопотанні (вх. №5079/17 від 26.01.2017р.), що надійшло засобами електронного зв'язку, просить розглянути справу за відсутності його представника за наявними матеріалами справи, враховуючи пояснення, надані під час попередніх судових засідань, позовні вимоги прокурора не визнає.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками прокурора, сторін та третіх осіб-1, -2 заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурорів, представників сторін та третіх осіб господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.11.2014р. між відповідачем -1 - Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області, як орендодавцем, та відповідачем -2 - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди міського комунального майна № 003/14-2 (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 26,2 кв.м., розташоване по АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради, надалі-майно, згідно з актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 Договору оренди передбачено, що орендар використовує майно міської комунальної власності для здійснення побутового обслуговування населення (перукарня).

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта прийому - передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди вищезазначене нежиле приміщення було передано відповідачем-1 відповідачу-2 згідно акту приймання-передачі від 01.11.2014р. (а.с. 26).

Цей договір діє з 01.11.2014р. до 30.09.2017р. (пункт 11.1. Договору оренди).

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно із частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 вказаного Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про освіту" встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

У відповідності до частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи приміщення по АДРЕСА_2 перебувають на балансі третьої особи-2 - Відділу освіти Марганецької міської ради. У вказаних приміщеннях знаходиться третя особа-1 - Міський еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді, який є позашкільним навчальним закладом та знаходиться у комунальній формі власності (пункт 1.1 Статуту Міського еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді виконавчого комітету Марганецької міської ради).

Відповідно до пункту 1.4 Статуту Міського еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді виконавчого комітету Марганецької міської ради його засновником є Марганецька міська рада.

Міський еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді виконавчого комітету Марганецької міської ради фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Положеннями статті 4 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до статті 4 Закону України "Про загальну середню освіту" систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Приписами статті 6 Закону України "Про загальну середню освіту" встановлено, що здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти.

Згідно зі статтею 44 Закону України "Про загальну середню освіту" матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання та інші цінності. Вимоги до матеріально-технічної бази визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", органи виконавчої влади, адміністрації навчально-виховних закладів, які організовують або забезпечують навчальний та виховний процеси зобов'язані забезпечити при цьому умови, які відповідають вимогам санітарних норм.

Статтею 50 Закону України "Про освіту" визначено, що учасниками навчально-виховного процесу є представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: надання послуг перукарнями та салонами краси.

Оскільки діяльності відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не передбачає надання послуг у галузі освіти, приміщення загальною площею 26,2 кв.м., розташоване по АДРЕСА_2, не може бути об'єктом оренди для використання його у підприємницькій діяльності відповідача-2.

Отже, суд вважає, що Договір оренди не відповідає актам цивільного законодавства, а тому є недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності право чину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до пункту 11.3 Договору оренди закінчується внаслідок, у тому числі, недодержання однією із сторін положень дійсного договору.

Орендар повертає майно орендодавцю в 10-ти денний термін після закінчення терміну дії цього договору (пункт 2.4. Договору оренди).

Отже, приміщення, загальною площею 26,2 кв.м. по АДРЕСА_2 підлягає поверненню третій особі-2.

З урахуванням викладеного судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідачів-1,-2, а позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів-1,-2.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 01.11.2014р. № 003/14-2 оренди міського комунального майна, укладений між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради (ідентифікаційний код 04052181) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (53400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити і повернути Відділу освіти Марганецької міської ради (53400, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 13-а; ідентифікаційний код 02142359) з подальшим підписанням акту приймання-передачі приміщення загальною площею 26,2 кв.м., розташоване по АДРЕСА_2

Стягнути з Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області (53407, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Єдності, буд. 29-а; ідентифікаційний код 04052181) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) 1 378 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) 1 378 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"31" січня 2017р.