Рішення

від 30.01.2017 по справі 904/11098/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2017 Справа № 904/11098/16 За позовом: керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, смт. Межова Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія", м. Нікополь Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Конгур-Д", м. Дніпро

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 9 від 10 січня 2017 року, представник

Від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність №1/16 від 09 грудня 2016 року, юрисконсульт

В засіданні брали участь: ОСОБА_3, посвідчення № 023761 від 20 грудня 2013 року, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області

С У Т Ь С П О Р У:

Керівник Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду із позовом, яким просить:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.06.14, площею 3,6856 га (кадастровий номер 1222655100:04:003:0001) за адресою: просп. Незалежності 5, смт. Межова Дніпропетровської області, укладений між Межівською селищною радою (ЄДРПОУ 04338428) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (ЄДРПОУ 31337984);

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (ЄДРПОУ 31337984) повернути земельну ділянку, площею 3,6856 га (кадастровий номер 1222655100:04:003:0001), вартість якої становить 4 523 913,67 грн. Межівській селищній раді (ЄДРПОУ 04338428) за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог керівник Синельниківської місцевої прокуратури зазначає, що у користуванні ТОВ "Нікопольська зернова компанія" знаходиться земельна ділянка площею 3,6856 га (кадастровий номер 222655100:04:003:0001) за адресою: просп. Незалежності 5, смт. Межова Дніпропетровської області, яку передано в оренду Межівською селищною радою Межівського району Дніпропетровської області відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 червня 2014 року. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 жовтня 2016 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: проспект Незалежності 5, смт. Межова Дніпропетровської області, тобто на спірній земельній ділянці, належить ТОВ "Конгур-Д" (ЄДРПОУ 40195278) на підставі договору купівлі-продажу комплексу від 29 грудня 2015 року зареєстрованого в реєстрі за №1106.

Відповідно до вимог ст. 377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять ті права на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - право власності або право користування.

Також керівник Синельниківської місцевої прокуратури зазначає, що згідно ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що розірвання договору є способом припинення договірного зобов'язання, а договір оренди земельної ділянки від 02.06.14 вже припинився. Договір оренди земельної ділянки від 02.06.14 припинений з 23.02.16, про припинення договору оренди земельної ділянки позивач повідомлений належним чином. Оскільки право користування земельною ділянкою (1222655100:04:003:0001) перейшло до ТОВ "Конгур-Д" (індентифікаційний номер 40195278) з 23.02.16 і земельна ділянка не перебуває у володінні товариства, відповідач вважає вимоги прокуратури не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Конгур-Д".

Третя особа проти задоволення позову не заперечує, однак письмового відзиву не надала.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2016 розгляд справи було відкладено на 23.01.2017, з 23.01.2017 на 30.01.2017.

У судовому засіданні 30 січня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, відповідача та третьої особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2014 року між Межівською селищною радою Дніпропетровської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1. якого орендодавець на підставі рішення від 29.05.2014 №805-39/VІ передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розташування виробничих споруд і будівель (млин), розміщену на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області в межах населеного пункту за адресою: смт. Межова, вул. пр-т Карла Маркса, 5 (кадастровий номер 222655100:04:003:0001).

05 березня 2015 року державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:19919027 від 11.03.2015, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" було зареєстровано право оренди земельної ділянки (інше речове право), номер запису про інше речове право: 9005139.

Згідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3, 6856га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2527584,48грн.

Договір укладено строком на п'ять років (п.3. договору).

Відповідно до п.5 договору земельна ділянка передається в оренду для розташування виробничих будівель.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за адресою: смт. Межова, вул. пр-т Карла Маркса, 5 (акт приймання-передачі від 2014 року, а.с.16 том 1).

Договір оренди землі від 02.06.2014 підписаний та скріплений печатками сторін.

Умови повернення земельної ділянки закріплені у п.7 договору, відповідно до якого після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Обов'язок орендаря повернути земельну ділянку після закінчення дії цього договору за актом приймання-передачі встановлено п.9 договору.

29 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конгур-Д" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу комплексу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вулиця Карла Маркса, будинок 5.

Договір купівлі-продажу посвідчено ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстровий №1106, номер запису про право власності 13460344 від 23.03.2016.

Згідно пункту 3 договору купівлі-продажу об'єкт купівлі-продажу розташований на земельній ділянці площею 3,6856га, кадастровий номер 1222655100:04;003:0001.

08 квітня 2016 року відповідач надіслав на адресу позивача заяву за вих. №54 від 08.04.2016 про припинення договору оренди земельної ділянки з 23.02.2016 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу комплексу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Конгур-Д" (а.с.35-36, том 1). Відповіді на заяву про припинення договору оренди земельної ділянки відповідач не отримав.

Прокурор просить розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку орендодавцю, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з ч.1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 за №220.

Укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця або за результатами аукціону.

Закон передбачає необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Закон України "Про оренду землі" визначає підстави і порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

При цьому, ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Крім того, відповідно до ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Умови переходу права оренди земельної ділянки як майна, що потребує державної реєстрації, а не як перехід прав і обов'язків орендаря за договором оренди як зобов'язанням (заміна боржника і кредитора за зустрічними зобов'язаннями у цьому договорі) визначені статтею 7 Закону України "Про оренду землі".

Частиною третьою ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Таким чином, виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та об'єктом нерухомості, який розташовано на ній, здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині розірвання договору.

Суд враховує, що така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 19 червня 2012 року у справі № 36/368-9/63.

Доводи відповідача, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем є припиненим в силу закону і не потребує додаткового підтвердження рішенням суду про розірвання договору оренди землі, відхиляються судом з огляду на таке.

Посилання відповідача на автоматичне припинення Договору та перехід права оренди до нового власник нерухомого майна, не приймається як належне, оскільки відсутній подібний механізм переоформлення договорів оренди.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Відповідно до п. 2.12 наведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Отже, перехід права власності на об'єкт нерухомості не тягне за собою автоматичного переходу до нового власника права користування земельною ділянкою, на якій він розташований.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

В той же час, доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки новому власнику (третій особі) суду надано не було.

Відповідач не довів обставин припинення договору оренди землі у визначеному його умовами порядку, а так само відповідач не розірвав договір в судовому порядку, тому твердження про наявність підстав вважати договір припиненим невірні.

Відповідно до умов договору оренди землі від 02.06.2014 (п.12) зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи - орендаря;

- договір припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін;

- рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Отже, перехід права власності на відповідні будівлі не свідчить про автоматичне припинення дії договору оренди (як помилково стверджує відповідач), а лише про виникнення підстави для розірвання договору в загальному чи судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Обов'язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку після закінчення дії цього договору встановлено також пунктом 9 договору.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та об'єктом нерухомості, який розташовано на ній, здійснює її новий власник, cуд зазначає, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендарем орендодавцеві з моменту державної реєстрації припиненого речового права; за наявності припиненого речового права оренди на земельну ділянку (згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 14.04.2016 вчинено запис про припинення речового права - оренди землі, індексний номер рішення 29226165), відсутності у відповідача об'єкта оренди та фактичного використання земельної ділянки за обставин, що склалися, вимога про зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 378,00грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Згідно п.2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

При зверненні з позовом до суду про розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії прокуратурою Дніпропетровської області за платіжним дорученням №2946 від 03.11.2016 було сплачено до бюджету судовий збір у сумі 69 236,72грн. Між тим, за розгляд цих вимог прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі 2 756,00грн. (1378,00грн. х2).

Отже, зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню з державного бюджету України у сумі 66 480,72грн. (69 236,72грн. - 2 756,00грн.).

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п.1 частини першої цієї статті сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Станом на час розгляду справи клопотання про повернення суми судового збору від прокурора не надходило, тому питання повернення судового збору не вирішується судом, що не позбавляє прокурора права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.06.14, площею 3,6856 га (кадастровий номер 1222655100:04:003:0001) за адресою: просп. Незалежності 5, смт. Межова Дніпропетровської області, укладений між Межівською селищною радою (ЄДРПОУ 04338428) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (ЄДРПОУ 31337984).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Електрометалургів,224, ЄДРПОУ 31337984) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького,38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, ЄДРПОУ 02909938, код класифікації бюджету - 2800) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1378,00грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 01.02.2017