Рішення

від 14.10.2010 по справі 18/189/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10 Справа № 18/189/10

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Ейдженсі» (юридична адреса: 65069, АДРЕСА_1; поштова адреса: 65005, АДРЕСА_2)

до відповідача: приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 4; поштова адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , -товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ЛТД» (юридична адреса: 65026, АДРЕСА_3; поштова адреса: 65005, АДРЕСА_4)

про стягнення 36057,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3585,34 грн. пені, 813,57 грн. 3 % річних та 1444,57 грн. втрат від інфляції,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, наказ 8-к від 08.10.2010 р., паспорт серія КК 986060 від 05.08.2002 р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 12 від 11.03.2010 р., паспорт серія СВ 505992 від 28.01.2002 р.;

від третьої особи: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.07.2010 р. звернувся позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Ейдженсі» з позовною заявою до відповідача -приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ЛТД» про стягнення 44 857,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3861,34 грн. пені, 569,39 грн. 3 % річних та 1 302,51 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 05.07.2010 р. порушено провадження у справі № 18/189/10, судове засідання призначене на 22.07.2010 р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 22.07.2010 р., було продовжено строк вирішення спору на один місяць до 02.10.2010 р. Розгляд справи відкладався на 29.09.2010 р. Ухвалою суду від 29.09.2010 р., в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін, строк вирішення спору був продовжений, судове засідання призначено на 14.10.2010 р.

У судовому засіданні 14.10.2010 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, де просив суд стягнути із відповідача 36 057,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3 585,34 грн. пені, 813,57 грн. 3 % річних та 1 444,57 грн. втрат від інфляції. Вказані уточнення до позовної заяви відповідали вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечили чинному законодавству України, не порушували будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів та були приняті судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги. Крім того, представник позивача надав пояснення по суті спору, яке прийняте судом до уваги.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: 16.11.2009 р. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» та ПП «НПКО «ТАТА» уклали договір № 75 транспортного експедирування. На виконання умов договору, ПП «НПКО «ТАТА» була надана ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» довіреність № 1791 від 21.12.2009 р. на проведення всіх необхідних дій, пов'язаних із отриманням, експедируванням та доставкою вантажів, які прибули у контейнерах ССLU3038207 FSCU3448929 (графітові електроди з ніпелями) та вантажів у контейнерах ССLU3963623, ССLU3052904 (заготівки графітові з ніпелями). Сторонами, як факт засвідчення здачі-приймання вантажів у зазначених контейнерах, були поставлені печатки та підписи уповноважених осіб підприємств в CMR 0709 І-1, CMR 2909 І-1, CMR 2309 І/1 та CMR 0409 І/2. На виконання умов договору, позивачем відповідачу були виставлені відповідні рахунки, які з боку ПП «НПКО «ТАТА» були частково оплачені, і за якими сума боргу складає 36057,84 грн. (згідно уточнень до позовної заяви). 12.04.2010 р. у рахунок сплати непогашеної кредитної заборгованості ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) б/н, сторонами якого є: ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» та ТОВ «ОСОБА_1 Ейженсі» . 17.06.2010 р. ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» направило на юридичну і фактичну адреси ПП «НПКО «ТАТА» повідомлення № 365 про відступлення права вимоги. Отже, ТОВ «ОСОБА_1 Ейджесі» має право вимоги оплати наданих ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , послуг. Позивач на підставі договору транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р., договору на відступлення права вимоги (цесії) від 12.04.2010 р., керуючись ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» , ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 549, 550, 610, 611, 624 ЦК України та ст.ст. 20, 232 ГК України, просив суд стягнути із відповідача 36 057,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3 585,34 грн. пені, 813,57 грн. 3 % річних та 1 444,57 грн. втрат від інфляції (згідно уточнень до позовної заяви від 14.10.2010 р.).

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2010 р. проти задоволення позову заперечив. У відзиві на позовну заяву від 22.09.2010 р. № 1, який наданий у судовому засіданні 29.09.2010 р., відповідачем зазначено, що 16.11.2009 р. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» та ПП «НПКО «ТАТА» уклали договір транспортного експедирування № 75, предметом якого, є забезпечення ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» за дорученням та за рахунок ПП «НПКО «ТАТА» транспортно-експедиційним обслуговуванням експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів ПП «НПКО «ТАТА» , а також надання інших, не передбачених договором послуг, які сторони можуть надавати одна одній за взаємною згодою. Згідно пункту 1.3. Договору загальна сума договору визначається, як сума вартості послуг згідно додатків (заявок) до даного договору. З метою проведення з боку ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» всіх необхідних дій, що є предметом Договору, ПП «НПКО «ТАТА» надало ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» довіреності від 04.12.2009 р. та від 21.12.2009 р. Впродовж терміну дії Договору ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» направляло на адресу ПП «НПКО «ТАТА» рахунки на оплату наданих послуг. Залишок пред'явлених до сплати за рахунками ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» сум ПП «НПКО «ТАТА» не сплачувались, оскільки ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» направляло на адресу ПП «НПКО «ТАТА» рахунки про оплату послуг, які ПП «НПКО «ТАТА» йому не замовляв на умовах пункту 1.2. Договору. На думку, ПП «НПКО «ТАТА» , посилання позивача на лист № 15 від 08.01.2010 р., як на факт визнання ПП «НПКО «ТАТА» заборгованості, не може розглядатися як доказ, оскільки зазначений лист підписаний комерційним директором, який не був уповноважений підприємством на підписання таких документів, оскільки згідно статуту ПП «НПКО «ТАТА» інтереси підприємства у відносинах з юридичними та фізичними особами представляє генеральний директор. Отже, відповідач, на підставі вище викладеного, просив суд в позові відмовити. Третя особа у судове засідання 14.10.2010 р. не прибула, про причини неявки суд не повідомила.

Розгляд справи був закінчений 14.10.2010 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ЛТД» (надалі третя особа, виконавець) та приватне підприємство «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (надалі відповідач, замовник) уклали договір транспортного експедирування № 75 (надалі договір).

У п. 1.1 договорі, визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем за дорученням та за рахунок замовника транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів замовника, а також надання інших, не передбачених даним договором послуг, які сторони можуть надати один одному по даному договору.

Послуги надаються згідно письмовим заявкам замовника, які є невід'ємною частиною даного договору та в яких зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, найменування вантажоотримувача, транспортні характеристики вантажу, строки виконання зобов'язань, підтвердження оплати вартості послуг виконавцем, перелік інших послуг, які замовник доручає виконавцю, а також інші додаткові інструкції по доставці та видачі вантажу отримувачу. Загальна сума договору визначається, як сума вартості послуг згідно додаткам (заявкам) до даного договору (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Довіреністю (вих. № 1791 від 21.12.2009 р.) ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» в особі генерального директора ОСОБА_5, діючого на підставі статуту, доручило ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , здійснити усі необхідні дії, пов'язані із отриманням, експедируванням та доставкою на адресу ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» вантажу, який прибув у контейнерах ССLU3963623, ССLU3052904 по коносаменту ХNGLEG0910011, дана довіреність видана строком до 31.12.2009 р.

На виконання умов договору, 08.12.2009 р. та 29.12.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ЛТД» здійснило експедирування вантажу у контейнерах ССLU3038207, FSCU3448929, ССLU3963623, ССLU3052904, що підтверджується міжнародними транспортними накладними: CMR 0709 І/1 від 08.12.2009 р., CMR 2909 І/1 від 08.12.2009 р., CMR 2309 І/1 від 29.12.2009 р. та CMR 0409 І/2 від 29.12.2009 р., які є підписними з боку виконавця і замовника .

Отже, замовник прийняв послуги з транспортно-експедиторської доставки контейнерів ССLU3038207, FSCU3448929, ССLU3963623, ССLU3052904, надані виконавцем.

Пунктом 2.2.4 договору визначено, що замовник забезпечує митне оформлення та завантаження/розвантаження транспортного засобу, наданого для виконання перевезення протягом 48 годин з моменту прибуття ТЗ у пункт призначення, який зазначений у заявці.

Вантаж вважається прийнятим замовником з моменту підписання відповідного товаросупровідного документу (п. 4.2.4 договору).

У п. 4.3.2. договору встановлено, що замовник відшкодовує витрати за простій автомашин після 2-х діб вільного часу у розмірі 550 грн. за добу за автомашину.

Згідно із п.п. 4.3.1., 4.3.5. договору, замовник несе відповідальність перед виконавцем за користування контейнерним та іншим обладнанням понад встановленого строку (демередж), згідно із умовами та тарифами, встановленими суднохідною лінією, власністю якої дане обладнання і є.

ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» були виставлені рахунки на сплату демереджу (штраф за понад нормоване використання контейнерів), транспортно-експедиторське обслуговування та зберігання в порту, а саме: рахунок № 101018 від 04.01.2010 р. на суму 1479,82 грн., рахунок № 912373 від 30.12.2009 р. на суму 9394,65 грн., рахунок № 912374 від 30.12.2009 р. на суму 164,42 грн., рахунок № 101027 від 05.01.2010 р. на суму 1485,22 грн., рахунок № 101028 від 05.01.2010 р. на суму 823,32 грн. та рахунок № 101276 від 27.01.2010 р. на суму 2854,16 грн.

Так, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 2309 І/1 від 29.12.2009 р. та CMR 0409 І/2 від 29.12.2009 р., відбулося надмірне використання автомобілів, які перевозили вантаж у контейнерах ССLU3963623, ССLU3052904. Відповідно до відмітки Запорізької митниці, митне оформлення було завершене 14.01.2010 р. та вантаж у цей же день був доставлений на склад вантажоотримувача. Отже, вбачається, що ПП «НКПО «ТАТА» не виконало умови договору щодо забезпечення вчасного митного оформлення та завантаження/вивантаження транспортного засобу, наданого для виконання перевезення протягом 48 годин (двох діб вільного часу) з моменту прибуття транспортного засобу в пункт призначення, вказаний у заявці, і, відповідно, виконавець вимагав від замовника відшкодування витрат за простій ТЗ у період з 13.01.2010 р. по 14.01.2010 р у розмірі 550 грн. за добу з одного автомобіля.

Кількість днів прострочення використання вказаних контейнерів з 13.01.2010 р. по 22.01.2010 р., ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» у рахунку-фактурі № СЛ0000000015 від 14.01.2010 р. на суму 1927,36 грн. зазначило суму за надмірне використання автотранспорту, яка склала 1600,80 грн.; у рахунку-фактурі № СЛ0000000034 від 10.02.2010 р. суму за надмірне використання автотранспорту, що склала 6080,66 грн.; у рахунку-фактурі № СЛ0000000040 від 12.03.2010 р. суму за надмірне використання автотранспорту, що склала 3318,54 грн.

Представник позивача пояснив суду, що замість рахунку-фактури № СЛ0000000034 від 10.02.2010 р. на суму 6080,66 грн. та рахунку-фактуру № СЛ0000000040 від 12.03.2010 р. на суму 3318,54 грн., ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» повинно було виставити рахунок на 599,20 грн. у зв'язку із невірним розрахунком.

ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» виставило ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» за транспортно-експедиторське обслуговування контейнерів ССLU3038207, FSCU3448929, ССLU3963623, ССLU3052904, рахунки-фактури, а саме: № СЛ0000000001 від 05.01.2010 р. на суму 54 401,19 грн., № СЛ0000000002 від 05.01.2010 р. на суму 2 480,16 грн., № СЛ0000000015 від 14.01.2010 р. на суму 1927,36 грн., № СЛ0000000020 від 18.01.2010 р. на суму 816,12 грн., № СЛ0000000026 від 27.01.2010 р. на суму 1 061,52 грн., № СЛ000000414 від 29.12.2009 р. на суму 52 405,50 грн., № СЛ0000000024 від 25.01.2010 р. на суму 1 479,82 грн. та 599,20 грн. Всього ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , було надано послуг (разом із сумою відшкодування витрат за простій ТЗ) на загальну суму 123 970,87 грн. (6080,66 + 3318,54 = 9399,2; 9399,2 - 599,2 = 8800; 123 970,87 - 8800 = 115 170,87), а після перевиставлення двох зазначених вище рахунків, на загальну суму 115 170,87 грн., зазначені рахунки були оплачені відповідачем частково.

У розділі 3 договору визначений порядок розрахунків: замовник оплачує: послуги виконавця, морський фрахт та інші платежі, пов'язані із виконанням даного договору, шляхом 100 % оплати на розрахунковий рахунок виконавця; оплата послуг виконавця по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів замовника, здійснюється у національній валюті України по рахункам, які виставлені згідно із попередньою письмово узгодженими ставками протягом 3-х банківських днів із дня отримання рахунку; експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб на користь, із коштів, за рахунок та по дорученню клієнта (вантажоотримувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, які надходять на рахунок експедитора від клієнта, не переходять до його власності та не є виручкою, а вважаються транзитними для наступної оплати перевезення та інших послуг третіх осіб. У власність експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законом. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами перевізника, клієнтів замовника або інших осіб (п.п. 3.1., 3.2., 3.7. договору).

Відповідач вказані рахунки-фактури оплатив частково, борг у розмірі 36 057,84 грн., який у себе включає і суму за надмірне використання автотранспорту, і вартість демереджу, є несплаченим з боку ПП «НКПО «ТАТА» .

Згідно листа (вих. № 15 від 08.01.2010 р.), адресованого директору ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , ПП «НПКО «ТАТА» гарантувало оплату 42 683,82 грн. по рахункам № 1 від 05.01.2010 р. на суму 40 203,66 грн., № 2 від 05.01.2010 р. на суму 2 480,16 грн. за надані послуги згідно умов договору № 75 від 16.11.2009 р. по транспортно-експедиторським послугам за доставку контейнерів ССLU3038207, FSCU3448929, ССLU3963623, ССLU3052904, до 13.01.2010 р.

Однак, до встановленого, у вказаному вище листі, строку (13.01.2010 р.), відповідач повністю не сплатив борг перед виконавцем.

У зв'язку із невиконанням замовником своїх обов'язків за договором, ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» направило ПП «НПКО «ТАТА» претензію № 1 від 04.02.2010 р. про стягнення боргу, у якій просило в добровільному порядку виконати покладене на замовника зобов'язання щодо сплати боргу та пені у розмірі 35913,66 грн.

ПП «НПКО «ТАТА» направило лист (№ 35 від 26.02.2010 р., стосовно претензії № 1 від 04.02.2010 р.), у якому зазначило, що для прийняття рішення по суті заявлених вимог, ПП «НПКО «ТАТА» не має у своєму провадженні деяких документів, тому просило направити на його адресу необхідні документи.

ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» направило ПП «НПКО «ТАТА» претензію № 1 від 16.02.2010 р. (уточнену про стягнення боргу), у якій просило сплатити 46256,31 грн. боргу та пені, а також направило рахунки.

Відповідно до п. 3.6. договору сторони складають ОСОБА_5 виконаних робіт протягом 3-х днів після зарахування оплати на рахунок виконавця. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), однак, з боку замовника, вони є не підписаними.

ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» , в порушення умов договору, лише частково оплачував виставлені рахунки-фактури, що підтверджується банківськими виписками. Сума боргу у розмірі 36057,84 грн., на момент розгляду справи у суді, є несплаченою з боку відповідача.

Отже, із вищезазначеного слідує, що ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , були належним чином виконані умови договору транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р., в свою чергу, ПП «НПКО «ТАТА» неналежним чином виконало свої зобов'язання.

12.04.2010 р. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» (цедент) та ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» (цесіонарій, позивач) уклали договір відступлення права вимоги (цесії) (надалі договір цесії).

В порядку та на умовах, визначеним договором цесії, ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» відступає ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» , а ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» набуває право вимоги, належне ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» і стає кредитором за договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р. між ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» і ПП «НПКО «ТАТА» (боржник). За даним договором ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків за договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р. До ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» переходить право вимоги ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення даного договору. Право вимоги, що відступається ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» , засвідчується договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р. Право на вимогу від боржника належного виконання обов'язків за договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р. переходить до ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» у рахунок сплати непогашеної кредитної заборгованості ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» (п.п. 1, 2, 2.1, 5 договору цесії).

Згідно п. 8 договору цесії, цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Згідно листа (вих. № 365 від 15.06.2010 р.) ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» повідомило приватне підприємство «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» , про укладення 12.04.2010 р. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» та ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» договору відступлення права вимоги (цесії) щодо договору транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р.

Отже, ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» 02.07.2010 р. звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення із ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» 36057,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3585,34 грн. пені, 813,57 грн. 3 % річних та 1444,57 грн. втрат від інфляції (згідно уточнення до позовної заяви від 14.10.2010 р.).

Відтак, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача 36057,84 грн. основного боргу за надані послуги транспортного експедирування, 3585,34 грн. пені, 813,57 грн. 3 % річних та 1444,57 грн. втрат від інфляції, обґрунтованими, підтвердженими документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (стаття 530 ЦК України).

Правовідносини щодо надання послуг з перевезення вантажу виникли між ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» та ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» на підставі договору транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення глави 65 «Транспортне експедирування» ЦК України поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Такі самі положення встановлені нормами ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (ст. 9) та приписами ст. 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу.

Тобто, укладаючи правочин, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» транспортно-експедиторські послуги у повному обсязі не припинено.

Доказів належного виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р., а саме оплати наданих транспортно-експедиторських послуг у строк та на умовах передбачених договором, ПП «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» суду не надало.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.ст. 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, право на вимогу від боржника належного виконання обов'язків за договором транспортного експедирування № 75 від 16.11.2009 р. перейшло до ТОВ «ОСОБА_1 Ейдженсі» у рахунок сплати непогашеної кредитної заборгованості ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» , за таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 36057,84 грн. боргу обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 даного Кодексу (ст. 934 ЦК України).

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, 14 44,545 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 29.01.2010 р. по 14.10.2010 р. та 813,57 коп. 3 % річних за період з 29.01.2010 р. по 14.10.2010 р. відповідно до представленого уточненого розрахунку.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних -є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий розрахунок 3 % річних у сумі 813,57 грн. за період часу з 29.01.2010 р. по 14.10.2010 р., є вірним, а заявлена вимога обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню

Розрахунок втрат від інфляції у сумі 1 444,57 грн. за період часу з 29.01.2010 р. по 14.10.2010 р., суд вважає невірним, але вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню, не дивлячись на допущені помилки у розрахунку суми втрат від інфляції, за умови здійснення нормативно-обґрунтованого розрахунку, заявлена до стягнення сума є такою, що підлягає стягненню, оскільки є меншою, ніж при здійсненні вірного розрахунку.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3585,34 грн. пені, за період часу з 29.01.2010 р. по 31.07.2010 р., відповідно до представленого уточненого розрахунку.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони в п. 3.4. договору обумовили, що за прострочку платежу замовник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочки такого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати (недоплати) за кожен день прострочки.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3 585,34 грн. пені, за період часу з 29.01.2010 р. по 31.07.2010 р., є вірним, а вимога позивач про стягнення із відповідача 3585,34 грн. пені такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду документальних доказів, які б спростували позицію позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 4; поштова адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13, код ЄДРПОУ 19264196, п/р № 26009584403 в АТ «АБ «МетаБанк» , МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Ейдженсі» (юридична адреса: 68069, АДРЕСА_1; поштова адреса: 65005, АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 34736776, п/р № 26005311927201 Банк АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209) 36 057 (тридцять шість тисяч п'ятдесят сім) грн. 84 коп. боргу, 3 585 (три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 34 коп. пені, 813 (вісімсот тринадцять) грн. 57 коп. 3 % річних, 1 444 (одну тисячу чотириста сорок чотири) грн. 57 коп. втрат від інфляції, 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 29.10.2010 р.