Ухвала

від 31.01.2017 по справі 910/7348/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.01.2017Справа № 910/7348/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді: Комарової О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Міл Трейдінг"

про стягнення 11 380,87 грн.

представники сторін:

від позивача (заявника) не з'явились

від відповідача (боржника) не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ломака В.С.) 19 травня 2015 року у справі № 910/7348/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Міл Трейдінг" про стягнення 11 380, 87 грн., позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ МІЛ ТРЕЙДІНГ" (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 18/7; код ЄДРПОУ 38864568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (02090, місто Київ, вулиця Сосюри, будинок 6; код ЄДРПОУ 32306522) 8147 (вісім тисяч сто сорок сім) грн. 53 коп. основного боргу, 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 75 коп. пені, 66 (шістдесят шість) грн. 30 коп. 3 % річних, 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1629 (одну тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 51 коп. штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

05 червня 2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/7348/15-г від 19.05.2015 року було видано наказ.

10.10.2016 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" надійшла заява б/н, б/д про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.10.2016 року зазначену заяву передано для розгляду судді Комаровій О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року прийнято до провадження справу № 910/7348/15-г та призначено розгляд заяви на 01.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 року розгляд справи відкладено на 29.11.2016 року.

29 листопада 2016 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебування судді Комарової О.С. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року розгляд справи призначено на 13.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 року розгляд справи відкладено на 31.01.2017 року.

Господарським судом міста Києва 17.01.2017 року винесено окрему ухвалу на адресу Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Розглянувши в судовому засіданні 31.01.2017 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" через відділ діловодства суду 17.01.2017 року заяву про залишення заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Так, приписами ст. 81 Господарського процесуального кодексу України врегульовані правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Перелік підстав залишення позову без розгляду, визначений ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В даному випадку суд звертає увагу на те, що ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості залишити без розгляду позовну заяву на підставі заяви учасника судового процесу.

Представники сторін у судове засідання 31.01.2017 року не з'явилися, про причини неявки до суду не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Разом з цим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши докази, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ломака В.С.) від 19.05.2015 року у справі № 910/7348/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Міл Трейдінг" про стягнення 11 380, 87 грн., позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ МІЛ ТРЕЙДІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" 8147 грн. 53 коп. основного боргу, 839 грн. 75 коп. пені, 66 грн. 30 коп. 3 % річних, 697 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1629 грн. 51 коп. штрафу та 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

05 червня 2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/7348/15-г від 19.05.2015 року було видано наказ.

20.08.2015 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві - Власюк С.В. відкрито виконавче провадження ВП № 48426354 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/7348/15-г від 05.06.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ МІЛ ТРЕЙДІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" заборгованості в сумі 13 207,87 грн.

27.05.2016 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві - Власюк С.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні ВП № 48426354 з підстав того, що в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що майно боржника на яке можливо звернути стягнення відсутнє, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Так, у поданій до суду заяві про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г заявник зазначає, що державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій не було дотримано строків здійснення виконавчого провадження, що суперечить положенням ст. 30 Закону України Про виконавче провадження , чим грубо порушено права заявника. Крім того, заявник вказує, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354 була отримана заявником 08.09.2016 року.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" статтею 17 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду у справі "СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Більше того, скасування такого рішення після того, як воно набуло статусу остаточного та не підлягало оскарженню, є втручанням в право заявника на мирне володіння своїм майном (рішення у справі Brumгrescu v. Romania від 28.10.1999).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Виходячи з принципу обов'язковості виконання судових рішень, законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску (ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354) визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

За приписами ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354) унормовано, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 3 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354) визначено, що про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом .

Частиною 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354) встановлено, що Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Положеннями ч. 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354)визначено, що розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення . Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Так, у поданій заяві про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г заявник вказує, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354 старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві - Власюк С.В. надійшла до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" тільки 08.09.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354 старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві - Власюк С.В. 01.09.2016 року була направлена заявнику супровідним листом № 596/7 від 27.05.2016 року та отримана останнім 08.09.2016 року , тобто з порушенням строку встановлено ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження". Факт направлення заявнику постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354 саме 01.09.2016 року підтверджується фіскальним чеком № 2645 від 01.09.2016 року, реєстром згрупованих рекомендованих відправлень від 01.09.2016 року (копії містяться в матеріалах справи), а факт її отримання заявником 08.09.2016 року підтверджується роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Тобто, обґрунтованим є висновок, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354, в порушення вимог ст.ст. 31, 48 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48426354), не була направлена скаржнику у встановлений законодавством строк.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вищенаведені рішення Європейського суду з прав людини та норми права, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" щодо поважності причин пропуску ним строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г, а отже, про наявність підстав для поновлення вказаного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 119, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г.

2. Поновити строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року у справі № 910/7348/15-г.

3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова