Ухвала

від 31.01.2017 по справі 813/4501/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 876/9018/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства Авто-драйв ойл до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2013 року позивач - Приватне підприємство Авто-драйв ойл звернулося до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2013 р. №0007861520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28843,00 грн., в тому числі за основним платежем - 25 480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 363,00грн; № 0007861520, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 626,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 22.05.2013 р. №0007861520 та № 0007861520.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ПП Сьомий день (продавець) та ПП Авто-драйв ойл 22.10.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 22/10-10 згідно з умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар - запчастини в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірений сторонами. Також, між ПП Імпел ЛТД (продавець) та ПП Авто-драйв ойл 01.08.2011р. укладено договір купівлі-продажу № 3 згідно з умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, по цінам та на суму, які вказуються в накладний або в додаткових угодах, що являються невід'ємною частиною даного договору.

Реальність здійснення господарських операцій ПП Авто-драйв ойл з його контрагентами - ПП Сьомий день , ПП Імпел ЛТД підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками. Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ПП Сьомий день серії А01 № 719050, копію свідоцтва про реєстрацію вказаного платника податку на додану вартість № 100297935; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 737111 відносно ПП Імпел ЛТД (продавець), довідку з єдиного реєстру підприємств та організацій України № 500799, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100078562.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що отриманий товар ПП Авто-драйв ойл реалізував у власній господарській діяльності.

Крім того, між ДТГО Львівська залізниця (покупець) та ПП Авто-драйв ойл (постачальник) укладено договір від 26.07.2010р. № №Л/ДРЕА-1040, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця вузли та деталі до автомобілів відповідно до специфікації. Виконання умов даного договору позивачем підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Суд першої інстанції зазначає, що у вироку Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2015 у справі № 461/10489/13-к, яким визнано винними у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.358 КК України ОСОБА_1. та ОСОБА_2 та за ч. 2 ст. 205 КК України їх виправдано, зазначено, що в ході судового розгляду не здобуто доказів того, що саме ОСОБА_1. та ОСОБА_2 брали участь у створенні зазначених суб'єктів, підготовці їх установчих та реєстраційних документів, а також вчиняли дії з подальшої державної реєстрації ПГІ Наладка , ТОВ Сьомий день , ТОВ Олекс , ПП Симетрія , ПП Імпел-ЛТД , з метою здійснення фіктивного підприємництва. Крім того, у долученій до матеріалів справи копії вироку зазначено підприємства Сьомий день , ПП Імпел ЛТД , однак господарські операції описані в акті не пов'язані з господарськими операціями, які відбувались між ПП Авто-драйв ойл та Сьомий день , ПП Імпел ЛТД згідно договорів договір купівлі-продажу від 22.10.2010 р. № 22/10-10, від 01.08.2011р. № 3 та жодної згадки про вказані договори у вироку немає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що в процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що в ПП Сьомий день та ПП Імпел ЛТД власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ПП Авто драйв ойл . Вказане свідчить про фіктивний характер діяльності зазначених підприємств з огляду на відсутність в ПП Сьомий день та ПП Імпел ЛТД належних адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності.

Крім того, апелянт стверджує, що із змісту договорів купівлі-продажу укладених позивачем з ПП Сьомий день від 22.10.2011 №22/10-10 та ПП Імпел ЛТД від 01.08.2011 №3, неможливо встановити, про які істотні умови надання послуг сторони дійшли згоди, а саме: в договорі відсутні конкретизація та обсяг певного виду товару, його якість, не визначено яким чином відбувалось замовлення товару, та ін. умови договору.

Звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено допит свідка, а саме особи, яка на момент здійснення оспорюваних господарських операцій виконував обов'язки директора ПП Авто-Драйв ойл , який не зміг пояснити яким чином відбувалась господарська операція, а саме як здійснювалось замовлення товару, яким чином перевірялась якість товару, а також як здійснювалось транспортування даного товару.

Факт виконання зобов'язань з контрагентами ПП Імпел ЛТД та ПП Сьомий день позивач обґрунтовує податковими накладними, видатковими накладними та доказами оплати придбаних товарів. В свою чергу, в якості оплати ПП Авто-Драйв-Ойл представлено банківські виписки, які не засвідчують факту оплати товарів, поставка яких складала предмет договорів від 22.10.10 №22/10- 10 та від 01.08.11 №3.

Таким чином, апелянт вважає, що факт оплати податку на додану вартість в ціні товару в розмірі 4 876,82 грн. не підтверджена платіжними документами, що позбавляє позивача права на віднесення зазначеної суми до податкового кредиту.

Вищевказані розбіжності в документах, які за своєю юридичною природою покликані підтверджувати здійснення господарської операції, в сукупності з інформацією про сумнівний характер діяльності ПП Сьомий день та ПП Імпел ЛТД , свідчать про виключне документування господарських операцій в податковому обліку в цілях отримання податкової вигоди.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 25.04.2013р. по 25.04.2013р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП Авто-драйв ойл з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП Сьомий день за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., з 01.04.2011р. по 31.08.2011р. та ПП Імпел ЛТД за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.

За результатами проведеної перевірки 25.04.2013р. складено акт №1501/15-20/37073100, згідно висновків якої перевіркою встановлено порушення: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу Україні, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку . Вказані у акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП Сьомий день , ПП ПП Імпел-ЛТД .

На підставі вказаного акта ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби 22.05.2013р винесено податкові повідомлення-рішення: №0007861520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28843,00 грн., в тому числі за основним платежем - 25 480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 363,00грн; № 0007861520, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 626,00 грн.

Встановлено, що між ПП Сьомий день (продавець) та ПП Авто-драйв ойл 22.10.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 22/10-10 згідно з умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар - запчастини в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірений сторонами.

На виконання договору ПП Сьомий день передало, а ТОВ ПП Авто-драйв ойл прийняло товар згідно видаткових накладних від 13.10.2010р. № РН-1013002, від 02.11.2010р. № РН-1102006, від 16.11.2010р. № РН-11-1603, від 09.12.2010р. № РН-1209002, від 07.02.2011р. № РН-0070202, від 25.02.2011р. № РН-0250205, від 04.04.2011р. № РН-0040401, від 12.04.2011р. № РН-0120401, від 10.05.2011р. № РН-0100501, від 18.05.2011р. № РН-0180501, від 31.05.2011р. № РН-0310501, від 14.06.2011р. № РН-0140601, від 30.06.2011р. № РН-0300601, від 04.07.2011р. № РН-0040701, від 05.07.2011р. № РН-0050701, від 06.07.2011р. № РН-0060701, від 14.07.2011р. № РН-0140701, від 29.07.2011р. № РН-0290701, від 01.08.2011р. № РН-0010801.

На зазначену продукцію ПП Сьомий день виписало позивачу податкові накладні від 13.10.2010р. № 1013000001, від 02.11.2010р. № 1102000006, від 16.11.2010р. № 1116000005, від 09.12.2010р. № 1209000002, від 07.02.2011р. № 17, від 25.02.2011р. № 58, від 04.04.2011р. № 11, від 12.04.2011р. № 25, від 10.05.2011р. № 20, від 18.05.2011р. № 29, від 31.05.2011р. № 37, від 14.06.2011р. № 19, від 30.06.2011р. № 44, від 04.07.2011р. № 5, від 05.07.2011р. № 8, від 06.07.2011р. № 9, від 14.07.2011р. № 12, від 29.07.2011р. № 16, від 01.08.2011р. № 1.

В матеріалах справи наявні копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту. Позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 719050, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100297935.

Також встановлено, що між ПП Імпел-ЛТД (продавець) та ПП Авто-драйв ойл 01.08.2011р. укладено договір купівлі-продажу №3 відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцеві, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, по цінам та на суму, які вказуються в накладних або в додаткових угодах, що являються невід'ємною частиною даного договору.

На виконання договору ПП Імпел-ЛТД передало, а ПП Авто-драйв ойл прийняло товар згідно видаткових накладних від 18.08.2011р. № РН-0180801, від 22.08.2011р. № РН-0220803, від 14.09.2011р. № РН-0140901, від 29.09.2011р. № РН-0280901, від 11.11.2011р. № РН-0111101, від 14.11.2011р. № РН-0141101.

На зазначену продукцію ПП Імпел-ЛТД виписало позивачу податкові накладні від 18.08.2011р № 36, від 22.08.2011р. № 41, від 14.09.2011р. № 34, від 28.09.2011р. № 70, від 11.11.2011р. № 57, від 14.11.2011р. № 62.

В матеріалах справи наявні копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту. Позивачем до матеріалів справи долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 737111, довідку з єдиного реєстру підприємств та організацій України № 500799, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100078562.

Отриманий товар ПП Авто-драйв ойл реалізував у власній господарській діяльності.

Між ДТГО Львівська залізниця (покупець) та ПП Авто-драйв ойл (постачальник) укладено договір від 26.07.2010р. № №Л/ДРЕА-1040, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця вузли та деталі до автомобілів відповідно до специфікації. Виконання умов даного договору підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

В силу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 року первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між позивачем та його конрагентами ПП Сьомий день , ПП Імпел-ЛТД , факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

На момент видачі податкових накладних ПП Сьомий день та ПП Імпел-ЛТД були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і ними було правомірно видано податкові накладні.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у вироку Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2015 у справі № 461/10489/13-к, яким визнано винними у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.358 КК України ОСОБА_1. та ОСОБА_2 та за ч. 2 ст. 205 КК України їх виправдано, зазначено, що в ході судового розгляду не здобуто доказів того, що саме ОСОБА_1. та ОСОБА_2 брали участь у створенні зазначених суб'єктів, підготовці їх установчих та реєстраційних документів, а також вчиняли дії з подальшої державної реєстрації ПГІ Наладка , ТОВ Сьомий день , ТОВ Олекс , ПП Симетрія , ПП Імпел-ЛТД , з метою здійснення фіктивного підприємництва. Крім того, у долученій до матеріалів справи копії вироку зазначено підприємства Сьомий день , ПП Імпел ЛТД , однак господарські операції описані в акті не пов'язані з господарськими операціями, які відбувались між ПП Авто-драйв ойл та Сьомий день , ПП Імпел-ЛТД згідно договорів договір купівлі-продажу від 22.10.2010 р. № 22/10-10, від 01.08.2011р. № 3 та жодної згадки про вказані договори у вироку немає.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі №813/4501/13-а за позовом Приватного підприємства Авто-драйв ойл до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.02.2017 року.