Ухвала

від 31.01.2017 по справі 334/10877/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 334/10877/15-ц Головуючий у 1-й інстанції. Лисенко Л.І.

Провадження № 22-ц/778/562/17 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В. суддів:Гончар М.С. Спас О.В. секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2016 року у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року банк звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.11.2013 року між ПАТ Український Бізнес Банк і відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №КЭКСФ/1014981.7, за яким позичальнику було надано кредит в сумі 31 500,00 грн. на споживчі цілі на термін з 26.11.2013р. по 25.11.2016р., зі сплатою 0,29 % річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день по методу факт/факт , тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у році. А також пунктом 1.5.2 кредитного договору сторони домовились, що позичальник зобов'язується сплачувати банку щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 941,85 грн.

23.04.2014 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору, якою були внесені зміни до п.1.3 в частині строку кредитування з 26.11.2013 по 25.05.2017.

ПАТ Укрбізнесбанк свої зобов'язання за кредитним договором виконав.

Відповідач ОСОБА_6 належним чином не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на 07.12.2015р. у відповідача утворилася заборгованість в сумі 35 825,27 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 24025,06, в т.ч. прострочена сума - 9951,17 грн.; заборгованістю по відсоткам - 84,89 грн.; сума заборгованості по сплаті щомісячної комісії 11715,32 грн., в т.ч. прострочена сума 10773,47 грн.

Банк просив стягнути з відповідача борг в сумі 35825,27 грн., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6, на користь ПАТ Український Бізнес Банк заборгованість за кредитним договором 35825,27 грн., а також судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 26.11.2013 року між ПАТ Український Бізнес Банк і відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № КЭКСФ/1014981.7, за яким позичальнику було надано кредит в сумі 31 500,00 грн. на споживчі цілі на термін з 26.11.2013р. по 25.11.2016р., зі сплатою 0,29 % річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день по методу факт/факт , тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у році. А також пунктом 1.5.2 кредитного договору сторони домовились, що позичальник зобов'язується сплачувати банку щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 941,85 грн.

Пунктом 2.1.1 кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_2 для обліку суми заборгованості за кредитом, та транзитний рахунок № НОМЕР_1 для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості за цим договором.

Пунктом 2.1.2 кредитного договору передбачено, що позичальник доручає розподілити суму зазначену у п.1.2 кредитного договору у наступному порядку: 30000,00 грн. видати готівкою через касу банку; 1 500,00 грн. перерахувати на рахунок Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Страхові гарантії ЄДРПОУ 21957067, № НОМЕР_3 у ПАТ Укрбізнесбанк код банку 334969 на оплату страхового платежу з призначенням страхування життя позичальника від нещасного випадку згідно договору страхування № 005727/03/13 від 25.11.2013 без ПДВ.

Згідно з п.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався в процесі користування кредитом дотримуватися принципів кредитування: строковості, зворотності, платності. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватися графіку погашення, приведеного у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Згідно із п.3.3 кредитного договору, боржник зобов'язався у разі виникненні простроченої заборгованості сплачувати банку відсотки у розмірі 0,58% річних на суму простроченої заборгованості від дати виникнення заборгованості до дати її погашення.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору зокрема у випадку невиконання позичальником даного кредитного договору.

23.04.2014 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору, якою були внесені зміни до п.1.3 в частині строку кредитування з 26.11.2013 по 25.05.2017.

ПАТ Укрбізнесбанк свої зобов'язання за кредитним договором виконав.

Відповідач ОСОБА_6 належним чином не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на 07.12.2015р. у відповідача утворилася заборгованість в сумі 35 825,27 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 24025,06, в т.ч. прострочена сума - 9951,17 грн.; заборгованістю по відсоткам - 84,89 грн.; сума заборгованості по сплаті щомісячної комісії 11715,32 грн., в т.ч. прострочена сума 10773,47 грн.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, 23.07.15р. відповідачу була направлена претензія за вих .№ 3952 з вимогою погасити заборгованість за наданим кредитом, однак, то теперішнього час заборгованість не погашена.

На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач допустив односторонню відмову від виконання зобов'язання, то з нього підлягає стягненню заборгованість за наданий кредит в сумі 35825,27 грн.

З даним висновком суду погоджується і колегія суддів.

Доводом апеляційної скарги є те, що відсутні докази надання банком відповідачеві кредитних коштів. Однак, вказаний довід спростовується як заявою на видачу готівки №TR.362749.21701.462 від 26.11.2013 року про отримання ОСОБА_6 30000 грн. з каси банку (а.с. 9), а також підписанням через 5 місяців після отримання кредиту ОСОБА_6 23.04.2014 Додаткової угоди до кредитного договору, якою були внесені зміни до п.1.3 в частині строку кредитування з 26.11.2013 по 25.05.2017 (а.с. 7), та погашенням щомісячно ОСОБА_6 заборгованості за основним боргом за договором починаючи з 25.11.2013 року по 28.11.2014 року в загальній сумі 7474,94 грн. (а.с. 49)

Довід скарги про те, що відсутні документи на підтвердження розрахунку заборгованості є безпідставними, оскільки банк надав свій розрахунок заборгованості (а.с. 62-64), який відповідач фактично не оспорив, інших доказів про сплату заборгованості в більшому розмірі ніж зазначив банк як і свого розрахунку суду не надав.

Вказані доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2016 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: