Рішення

від 27.01.2017 по справі 214/1110/16-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1110/16-ц

2/214/103/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 січня 2017 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бєлікової О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні гаражами та відшкодування завданих збитків та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС , ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні гаражами та відшкодування завданих збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 25.02.2016 року, в подальшому збільшивши вимоги 24.05.2016 року (а.с.63-64), просив суд: визнати незаконними дії ГБК ЛОТОС щодо блокування автогаражів, які належать на праві користування йому, ОСОБА_1 - НОМЕР_1, НОМЕР_2, ОСОБА_6 - НОМЕР_3, ОСОБА_3 - НОМЕР_4, ОСОБА_7 - НОМЕР_5, ОСОБА_4 - НОМЕР_6, ОСОБА_5 - НОМЕР_7; стягнути з відповідача ГБК ЛОТОС на його користь 21 175 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих блокуванням та пошкодженням спірних гаражів; стягнути судові витрати.

В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що йому як членові ГБК ЛОТОС належить право користування гаражами НОМЕР_1 та НОМЕР_2. 15.03.2009 року на загальних зборах ГБК ЛОТОС було обрано нове правління кооперативу із головою ОСОБА_9, якого він та інші члени кооперативу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримували, у зв'язку з чим між ними та колишнім головою кооперативу ОСОБА_8 склались неприязні стосунки. При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відомості про керівника ГБК вказані саме про ОСОБА_8 В результаті неприязних стосунків, за безпосередньою вказівкою ОСОБА_8, починаючи з 2013 року та по теперішній час електрозваркою заблоковано доступ до гаражів, які знаходились в його користуванні та вказаних членів кооперативу шляхом заглушення отворів внутрішніх гаражних замків металевими предметами. Крім того, наказом керівництва ГБК ЛОТОС за №20 від 15.05.2013 року його виключено із складу членів кооперативу через допущення порушень фінансової дисципліни. Вважаючи безпідставним прийняття вказаного наказу, який з огляду на відсутність рішення загальних зборів про виключення його зі складу членів кооперативу не позбавляє його статусу члена ГБК, з метою захисту своїх прав на володіння та користування гаражами 03.08.2015 року він уклав договір із ФОП ОСОБА_10 на проведення робіт по розблокуванню гаражів, вартість яких згідно кошторису становить 3025 грн., що розцінює як завдану йому матеріальну шкоду, однак проведення таких робіт планується лише після вступу в законну силу рішення суду за результатами розгляду пред'явленого ним позову. Враховуючи неправомірність дій керівництва ГБК ЛОТОС стосовно обмеження та порушення його прав на вільне володіння, користування гаражами, він вимушений звернутись до суду за захистом як своїх прав, так і прав інших членів ГБК, які згідно договору від 17.02.2016 року передали йому свої права та обов'язки на усунення перешкод в користуванні гаражами та відшкодування збитків.

28.11.2016 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в порядку ст.34 ЦПК України пред'явили позов до ГБК ЛОТОС та ОСОБА_8, як треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, в подальшому уточнивши їх (а.с.179-180), просили суд: визнати неправомірними дії ГБК ЛОТОС в особі ОСОБА_8 щодо блокування гаражів ОСОБА_1 - НОМЕР_1 і НОМЕР_2, ОСОБА_6 - НОМЕР_3, ОСОБА_3 - НОМЕР_4, ОСОБА_7 - НОМЕР_5, ОСОБА_4 - НОМЕР_6 та ОСОБА_5 - НОМЕР_7; стягнути солідарно з ГБК ЛОТОС та ОСОБА_8 кошти за завдані збитки щодо пошкодження гаражних воріт у наступному розмірі: на користь ОСОБА_1 - по гаражам НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в сумі 6050 грн., ОСОБА_6 по гаражу НОМЕР_3 - 3025 грн., ОСОБА_3 - по гаражу НОМЕР_4 в сумі 3025 грн., ОСОБА_7 по гаражу НОМЕР_5 в розмірі 3025 грн., ОСОБА_4 по гаражу НОМЕР_6 - 3025 грн., ОСОБА_5 по гаражу НОМЕР_7 - 3025 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача та третіх осіб судові витрати.

Ухвалою суду від 28.11.2016 року пред'явлені ними вимоги об'єднано в одному провадженні з позовними вимогами ОСОБА_1 для їх спільного розгляду (а.с.152).

Ухвалою суду від 27.01.2017 року позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ГБК ЛОТОС , ОСОБА_8 про визнання неправомірними дій, стягнення завданих збитків - залишено без розгляду; позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ГБК ЛОТОС , ОСОБА_8 в частині визнання неправомірними дій ГБК ЛОТОС , ОСОБА_8 - залишено без розгляду.

В обґрунтування пред'явлених вимог щодо стягнення збитків, третя особа ОСОБА_3 посилався на аналогічні підстави та обставини, викладені в первісному позові ОСОБА_1 стосовно неправомірності дій голови ГБК ЛОТОС ОСОБА_8 щодо блокування йому доступу до гаража НОМЕР_4, який перебуває в його користуванні на законних підставах як члена ГБК, що вважав достатньою правовою підставою для солідарного стягнення з відповідачів на його користь майнових збитків в сумі 3025 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2, кожен окремо, пред'явлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача ГБК ЛОТОС ОСОБА_8 заперечував проти задоволення позовних вимог як ОСОБА_1, так і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3, посилаючись на їх протизаконність, оскільки, на його думку, рішення загальних зборів членів кооперативу, їх дії не можуть бути оскаржені в судовому порядку, окрім як оскарження рішення про виключення зі складу членів кооперативу. Так, рішенням загальних зборів від 15.05.2013 року ОСОБА_1 та інших членів кооперативу - третіх осіб по справі, було виключено зі складу членів кооперативу у зв'язку з допущенням ними порушень Статуту, фінансової дисципліни, наявністю заборгованості по сплаті внесків за період з 01.01.2010 року по 01.04.2016 року в сумі 41 764,47 грн., та як наслідок - позбавлено права користування земельною ділянкою, виділеною їм для стоянки автомобілів в якості місця під гараж, про що повідомлено як усно, так і письмово протягом 2-х місяців після прийняття рішення. Незважаючи на це, вони продовжували користуватись майном. Посилання позивача та третіх осіб на договори №1-7 від 12.09.2015 року щодо виконання робіт по розблокуванню доступу до гаражів вважає необґрунтованим та недоведеним, оскільки фактично таких робіт на території кооперативу не проводилось, а надані ними товарні чеки - є сфальсифікованими. Не заперечував, що дійсно керівництвом ГБК створювались перешкоди в користуванні гаражами шляхом блокування доступу до них колишнім членам кооперативу шляхом блокування дверей частковим зварюванням, які не сплачували членські внески та ігнорували численні попередження керівництва стосовно можливості їх виключення, через що дійсно рішенням правління були виключені з його складу. Однак, в жовтні 2013 року ОСОБА_1 самостійно розблокував гаражі та продовжує користуватись ними, з того часу доступ до них не заблокований. На теперішній час за розпорядженням керівництва ГБК охорона не допускає позивача та третіх осіб на територію кооперативу, оскільки вони не є його членами, а, отже, не мають права користуватися майном, яке знаходиться на його території.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги в частині стягнення збитків підтримав, наполягав на їх задоволенні. Будучи допитаним в якості свідка, показав, що він є членом ГБК ЛОТОС , зі сторонами по справі знайомий. В той момент, коли вирішувалось питання, хто буде головою ГБК, знаючи, що ОСОБА_8 хотів займати вказану посаду, він запропонував його кандидатуру членам кооперативу. Однак після призначення його головою ГБК ЛОТОС , він почав вчиняти дії всупереч інтересам членів кооперативу з допущення порушення та обмеження їх прав, на їх звернення не реагував, а надалі взагалі заблокував доступ до гаража НОМЕР_4, який знаходився в його користуванні, вимкнув подачу електроенергії до нього. За даним фактом він звернувся із заявою до правоохоронних органів, в ході проведення перевірки за якою дізнався про його виключення зі складу членів ГБК. Підтвердив, що самостійно розблокування гаражу не здійснював, а наймав бригаду для цього, натомість з 2013 року та по теперішній час гаражем не має можливості користуватись з огляду на чинення йому перешкод з боку ОСОБА_8

Третя особа ОСОБА_7, будучи допитаним в якості свідка, показав, що він є членом ГБК ЛОТОС , зі сторонами по справі знайомий - ОСОБА_8 знає як голову кооперативу, ОСОБА_1 - члена кооперативу. З 2013 року він не має можливості потрапити до свого гаража НОМЕР_5, вільно користуватись ним, оскільки доступ до нього заблоковано шляхом заварювання замка на вхідних воротах. Вважав, що заблокувати доступ міг ОСОБА_8 або інші особи, підпорядковані голові ГБК, обставини здійснення блокування гаражів підтвердив. З приводу неправомірності таких дій з відповідною заявою до правоохоронних органів звертався його батько ОСОБА_3, який також є членом кооперативу. Стосовно виключення його зі складу членів кооперативу він нічого не знав, жодних заяв чи повідомлень з цього приводу на його адресу не надходило.

Будучи допитаним в якості свідка третя особа ОСОБА_6 показав, що він є членом ГБК ЛОТОС та має у користуванні гараж НОМЕР_3, членські внески платив належним чином та своєчасно ОСОБА_8, а податок за землю - до податкової інспекції. Влітку 2013 року став очевидцем здійснення ОСОБА_8 блокування гаражів, зокрема шляхом заварювання замків на них охоронцем Костянтином за безпосередньою вказівкою голови ГБК. Зазначив, що відшкодування збитків ОСОБА_8 він не потребує, окрім як відновлення криши гаража і воріт, які він також заварив. Станом на теперішній час доступу до гаража він не має.

Третя особа ОСОБА_4, будучи допитаною в якості свідка, показала, що знайома з ОСОБА_8 з 2007 року - моменту призначення головою ГБК ЛОТОС , до того часу він пропонував свою кандидатуру, обіцяючи навести лад в кооперативі. Однак після призначення на посаду голови ГБК, він почав збирати з членів кооперативу внески, а 04.07.2013 року вона виявила, що гараж, який вони з чоловіком побудували, заблоковано шляхом заварювання замка. Особисто хто саме це зробив вона не бачила, проте від ОСОБА_3 дізналась, що це вчинив ОСОБА_8, і з його гаражем також. Про те, що її виключили зі складу членів ГБК їй нічого не відомо, будь-яких повідомлень від загальних зборів кооперативу вона не отримувала. Неправомірними діями ОСОБА_8 їй спричинено матеріальні збитки, розмір яких вона не змогла самостійно визначити, посилаючись на те, що це повинен встановити суд. На даний час гаражем вони з чоловіком не користуються.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 - третя особа по справі, показав, що він є членом ГБК ЛОТОС . До 2010 року ОСОБА_8 був головою ГБК, однак через неналежне виконання своїх обов'язків, не надання належних квитанцій по сплаті членських внесків, обрано ОСОБА_9 на цю посаду, після чого сплачувати членські внески ОСОБА_8 члени кооперативу припинили. У зв'язку з цим останній почав погрожувати, що заблокує доступ до гаражів, а влітку 2013 року взагалі заварив замки на воротах гаражів усіх 14 членів кооперативу, які проголосували за його зняття з посади голови правління, чим повністю позбавив можливості користуватись гаражами до теперішнього часу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні вимог третьої особи ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України Про кооперацію , кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Судом встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив ЛОТОС , код ЄДРПОУ 25789170, є юридичною особою, створений 26.07.1991 року з метою забезпечення необхідних умов для обслуговування, зберігання та охорони транспортних засобів, що належать на праві особистої власності громадянам - членам кооперативу, є окремою юридичною особою та діє на підставі Статуту, вид діяльності згідно КВЕД 81.10. Комплексне обслуговування обєктів, що підтверджується виписками та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с.38,39,122-123).

Як вбачається із протоколу загальних зборів членів кооперативу, проведених 30 вересня 2012 року, де були присутні 158 членів кооперативу, обрано правління у складі: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8 та головою кооперативу обрано ОСОБА_8 (а.с.46, 140-141).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.03.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області (а.с.165-167, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64327887)встановлено легітимність та законність проведення загальних зборів членів кооперативу 30.09.2012 року щодо обрання нового складу правління та головою ОСОБА_8

Як слідує з наявних в матеріалах справи паспортів на гаражі, ОСОБА_1 є користувачем гаража НОМЕР_1; ОСОБА_6 - НОМЕР_3; ОСОБА_3 - НОМЕР_4; ОСОБА_7 - НОМЕР_5; ОСОБА_4 - НОМЕР_6; ОСОБА_5 - НОМЕР_7, побудові ними на земельних ділянках в межах кооперативу, виділених на законних підставах (на підставі договору купівлі-продажу, рішення органу виконавчої влади тощо), що сторонами у справі не оспорюється (а.с.16-20).

Згідно ст.12 Закону України Про кооперацію , основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання своїх зобов'язань перед кооперативом та сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Так, відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів, вказані особи вносили членські внески, у тому числі оплату за землю, охорону (а.с.10-16), що розцінюється як виконання ними своїх обов'язків як членами ГБК.

Натомість, підставою для звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду стало порушення їх права на користування гаражами в ГБК з боку керівництва кооперативу, тобто спір між сторонами стосується реалізації ними своїх прав як членами кооперативу, а тому при вирішенні справи суд керується положеннями ЦК України, Закону України Про кооперацію , іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини між ГБК та його членами.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів , судам підвідомчі справи за позовами членів кооперативу про усунення перешкод в користуванні гаражами, інші порушення їх прав.

Положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Гарантії здійснення прав володіння, користування та розпорядження майном, їх захист також регламентовано ст.41 Конституції України, відповідно до якої громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння та користування. Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує. Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Згідно ст.19 Закону України Про кооперацію , член відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням, якщо він не викупив це майно.

В ході судового розгляду встановлено, що ні позивач, ні треті особи гаражі, які перебували в їх користуванні, розташовані на території ГБК ЛОТОС не викупили, у приватну власність не оформили.

Як вказував представник відповідача ОСОБА_8, що також підтверджується протоколами зборів членів правління ГБК ЛОТОС від 12.05.2013 року, 31.08.2013 року (а.с.147, 149-151) та наказом №20 від 15.05.2013 року, з урахуванням рішення від 30.09.2012 року, у зв'язку з істотними порушеннями фінансової дисципліни, наявністю заборгованості по сплаті членських внесків та щомісячних цільових внесків зі складу членів кооперативу з 30.09.2012 року виключено ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Доводи позивача ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_12 та третіх осіб стосовно неправомірності їх виключення зі складу членів кооперативу, необізнаності з наявністю рішення загальних зборів правління з цього приводу та неповідомленням у встановленому порядку про його прийняття, яке вони вважають неправомірним, суд залишає поза увагою, оскільки такі вимоги в рамках даної справи сторонами не заявлялись, предмету спору не стосуються, а тому в силу ст.11 ЦПК України суд не вправі давати їм оцінку при ухваленні рішення.

Натомість як підтвердив в ході судового розгляду представник відповідача ОСОБА_8, саме виключення позивача та третіх осіб зі складу членів кооперативу стало підставою для блокування ним доступу до гаражів, які перебували в їх користуванні, адже втрата статусу учасника ГБК ЛОТОС позбавляє права користування належною кооперативові власністю.

Так, відповідно до акту від 12.06.2013 року, складеного ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 слідує, що під час прибуття ними на територію ГБК ЛОТОС ними виявлено пошкодження гаража НОМЕР_5, що перебував у користуванні ОСОБА_7, а саме: заварювання електрозваркою вертикального стику гаражних воріт, пошкодження внутрішніх замків гаражних воріт шляхом забиття в них сторонніх предметів, пошкодження гвинтового замка шляхом забиття в його отвір металічного круглого предмету (а.с.18).

Аналогічні обставини також зазначені в протоколі огляду від 08.10.2013 року, складеному працівниками Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровської області під час перевірки звернення ОСОБА_1 з приводу блокування доступу до гаража, розташованого на території ГБК ЛОТОС , та підтверджуються фото-таблицею пошкоджень (а.с.19, 21-29).

Крім того, в ході судового розгляду треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, кожен окремо, будучи допитаними в якості свідків, підтвердили дійсність блокування доступу до гаражів, що перебували в їх користуванні, чим порушено їх майнові права як власників як рухомого, так і нерухомого майна, що знаходилось в них.

В той же час, третя особа ОСОБА_6, будучи допитаним в якості свідка, показав, що особисто був очевидцем обставин здійснення блокування гаражів ОСОБА_8, що останній не спростовував, визнавши дійсність вчинення ним таких дій з огляду на втрату як ОСОБА_6, ОСОБА_1, так і іншими третіми особами по справі статусу членів ГБК ЛОТОС , що також вбачається з відповіді Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровської області від 30.05.2014 року ЖЕО-1243 (а.с.20).

Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових.

Згідно ч.1 ст.179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом цієї норми слідує, що цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна або користувач (в даному випадку позивач) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку інших осіб (тобто відповідача).

Враховуючи те, що в ході судового розгляду позивачем доведена, а відповідачем не спростована умисність дій керівництва ГБК ЛОТОС щодо блокування доступу до гаражів, що знаходились в користуванні членів кооперативу, маючих в них особисте майно, суд приходить до висновку про неправомірність та протиправність таких дій, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань: фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення; юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як акцентує увагу Верховний Суд України в постанові № 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Пред'являючи вимоги про відшкодування збитків, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилались на договори, укладені 03.08.2015 року з ФОП ОСОБА_10 щодо виконання робіт по звільненню воріт гаражів від блокування електрозваркою (а.с.30-36), вважаючи їх як достатні докази в рахунок підтвердження завдання їм керівництвом ГБК ЛОТОС матеріальної шкоди.

Натомість такі докази суд не може розцінювати як належні та достатні, оскільки всі договори є однотипними, дія їх визначена з 12.10.2015 року по 28.12.2015 року, та на момент звернення позивача та третьої особи до суду фактично припинена. Крім того, всупереч п.2.1 договорів, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові не надано калькуляції та акта прийняття-здачі послуг (робіт), які б підтверджували їх виконання, а відтак і дійсність факту спричинення збитків на суму 21 175 грн. ОСОБА_1 та на 3025 грн. - ОСОБА_3

Між іншим, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилались на те, що виконання зазначених робіт планується ними лише після ухвалення судом рішення, тобто на майбутнє, що виключає обставини спричинення їм матеріальної шкоди на момент вирішення судом спору, а відтак і деліктної відповідальності відповідача ГБК ЛОТОС в розумінні ст.1166 ЦК України. Хоча як вказували свідки, роботи по частковому розблокуванню гаражів виконувались, однак наявним обсягом доказів не підтверджено обсяг витрат, понесених сторонами на це. Разом з тим, із змісту наданих ОСОБА_1 договорів не вбачається, що їх предметом є виконання робіт на майбутнє.

За даних обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 щодо відшкодування збитків з огляду на їх недоведеність та передчасність.

Інші доводи сторін суд залишає поза увагою в силу їх неналежності для вирішення даного спору.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 із визнанням протиправними дій ГБК ЛОТОС щодо блокування гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які належать йому на праві користування, та відмовою в задоволенні позову в іншій частині.

Правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення збитків, які він підтримав після залишення без розгляду позовних вимог про визнання неправомірними дій, суд не вбачає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК України, з огляду на задоволення судом немайнової вимоги ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ГБК ЛОТОС на його користь 551,20 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1). Натомість, враховуючи, що збільшивши позовні вимоги та додатково пред'явивши вимогу майнового характеру, за яку ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн. не доплатив, в той час як в її задоволенні відмовлено, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст.4-10, 15, 60, 61, 74, 79, 88, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 294, 296, 360-7 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні гаражами та відшкодування завданих збитків - задовольнити частково.

Визнати дії Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС щодо блокування гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які належать на праві користування ОСОБА_1 - протиправними.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС , ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні гаражами та відшкодування завданих збитків - відмовити.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу ЛОТОС на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Євтушенко О.І.