Постанова

від 31.01.2017 по справі 823/2011/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року справа № 823/2011/16

15 год. 30 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Сизька Б.Б. (за довіреністю),

представника відповідача - Крицького Ю.Г. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика" до Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2016 року до суду з позовною заявою звернулося приватне акціонерне товариство "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика", в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області №0002041407 від 28.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 8103,60 грн.

Позов мотивовано тим, що позивачем не було допущення порушення вимог податкового законодавства, оскільки оприбуткування готівки в касі відбулось своєчасно, а касир помилково зазначив у касовій книзі іншу дату. Крім того, застосований штраф за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, що відповідно до ст.250 Господарського кодексу України може бути застосований не пізніше 1 року з дня виявлення порушення. Оскільки виявлене податковим органом порушення вчинене 05.08.2015, а оскаржуване рішення прийняте 28.09.2016 сплинув річний термін застосування штрафних санкцій. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що штрафні санкції згідно з оскаржуваним рішенням застосовані правомірно за виявлене за наслідками перевірки порушення ведення касових операцій. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення, доводи та міркування сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач зареєстрований юридичною особою з 02.03.1994 (код ЄДРПОУ 00374479).

Суд встановив, що відповідно до наказів від 08.07.2016 №246 та від 18.08.2016 №300 службова особи відповідача здійснили документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 до 31.12.2015. За наслідками перевірки складено акт від 12.09.2016 №40/23-00-14-0107/1/00374479 (далі - акт перевірки).

У ньому зафіксовано, серед іншого, порушення позивачем вимог п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення), а саме: встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки до каси товариства в сумі 1620,72 грн на підставі фіскального чека від 05.08.2015 №1042 в книзі обліку розрахункових операцій. Запис здійснено 09.08.2015.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване ППР від 28.09.2016 №0002041407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 8103,60 грн.

Не погоджуючись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки, позивач оскаржував його в адміністративному порядку, проте, його скарги залишені без задоволення.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд врахував наступне.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ №436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З аналізу наведених норм матеріального права суд дійшов висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 1 квітня 2014 року (справа № 21-54а14), що відповідно до вимог ст.244-2 КАС України обов'язкова для врахування усіма судами.

Суд встановив, що згідно з даними Z-звіту від 05.08.2015 №1042 магазину ПРАТ "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика", що розташований за адресою: м. Золотоноша, вул.Комунарівська, 14, - загальна сума виручки за цей день становить 1620,72 грн.

Разом з тим, у книзі КОРО записи за 05.08.2015 щодо оприбуткування вказаної суми коштів відсутні, що є порушенням вимог п.2.6. Положення та є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі Указу № 436/95.

Доводи позивача, що касир помилково вказав у КОРО дату оприбуткування вищевказаних коштів 04.08.2015 не спростовує суті виявленого порушення.

Посилання позивача, що відповідач пропустив, встановлений ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України річний строк застосування штрафних санкцій, суд не врахував, у зв'язку з наступним.

Частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI ст.250 Господарського кодексу України доповнено частиною 2 відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Закон України від 02.12.2010 № 2756-VI набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.265. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01.01.2011 (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що штрафні санкції оскаржуваним рішенням застосовані в межах строку, встановленого чинним законодавством. Отже позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір - поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 28.09.2016 №0002041407 - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 02.02.2017