Ухвала

від 30.01.2017 по справі 813/2407/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            30 січня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/33165/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня               2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №813/2407/15 (876/6578/16) за позовом Приватного підприємства «Галенерго» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- встановив :                      ПП «Галенерго» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2014 року №0004112210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44863,73 грн. за основним платежем та 22431,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 30 жовтня 2014 року №1711/13-04-22-10/34462266, щодо порушення ПП «Галенерго» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформованих за результатами фінансово-господарських відносин із                            ТОВ «Компанія Бітіком», які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.   Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня               2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено.           Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що                              21 січня 2012 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки за січень, лютий, березень, квітень, травень, листопад 2010 року, в яких відображено заміну контрагентів, а саме: ТОВ «Агентство українські ділові контакти» зі знаком «-» на                  ТОВ «Компанія Бітіком» зі знаком «+».           При цьому, суди зазначили, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.           Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій врахували долучені позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: акти виконаних робіт, податкові накладні, докази оплати виконаної роботи. Суми податку на додану вартість згідно із спірними податковими накладними відповідають сумам, зазначеним в уточнюючих розрахунках за січень, лютий, березень, квітень, травень, листопад 2010 року, поданих 21 січня 2012 року.           Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.           На момент здійснення спірних господарських операцій ПП «Галенерго» та                    ТОВ «Компанія Бітіком» були належним чином зареєстровані як юридичні особи, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.                     Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.    Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня               2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №813/2407/15 (876/6578/16) за позовом Приватного підприємства «Галенерго» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених                          статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             Н.Є. Маринчак