Постанова

від 25.01.2017 по справі 915/1036/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 915/1036/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Удовиченка О.С., суддів :Ткаченко Н.Г., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" 2. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії в м. Миколаєві на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 (про затвердження звіту ліквідатора) у справі№ 915/1036/15 господарського суду Миколаївської області за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Публічного акціонерного товариства "ВОЗКО" пробанкрутство ліквідаторСимончук О.М. в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Діамантбанк"Дячок І.О., Масеха Б.О. ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України " Арбітражний керуючий Корінний А.В. Симончук О.М. В С Т А Н О В И В :

Голова ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "ВОЗКО" (далі - ПАТ "ВОЗКО") Кістеченко І.М. звернувся 18.06.2015 до господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ВОЗКО" посилаючись на те, що загальними зборами акціонерів 11.04.2015 прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "ВОЗКО" у зв'язку з тим, що вартості майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів, складений 16.06.2015 ліквідаційною комісією проміжний ліквідаційний баланс від 17.06.2015 свідчить про неплатоспроможність боржника: дебіторська заборгованість складає 2928349,36 грн., вартість активів - 227823000,00 грн., а кредиторська заборгованість становить 867687430,87 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.06.2015 прийнято заяву ПАТ "ВОЗКО" до розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "ВОЗКО" за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 визнано ПАТ "ВОЗКО" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ "ВОЗКО" призначено арбітражного керуючого Симончука О.М., зобов'язано ліквідатора скласти реєстр вимог кредиторів та надати його на затвердження суду в строк до 10.09.2015.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "ВОЗКО" на загальну суму 917001119,58 грн., окремо внесені до реєстру кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.12.2015, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора ПАТ "ВОЗКО" арбітражного керуючого Симончука О.М.; надано дозвіл на продаж майна банкрута ПАТ "ВОЗКО", яке є предметом забезпечення.

Ліквідатором банкрута подано до господарського суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора ПАТ "ВОЗКО", ліквідаційного балансу ПАТ "ВОЗКО", припинення юридичної особи ПАТ "ВОЗКО", припинення провадження у справі. (т.4 а.с. 157-187; т.5 а.с.24-150).

В судовому засіданні 29.12.2015 відмовлено ПАТ "Діамантбанк" у задоволенні скарги на дії ліквідатора ПАТ "ВОЗКО" арбітражного керуючого Симончука О.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 (суддя Василяка К.Л.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПАТ "ВОЗКО" станом на 22.12.2015; ліквідоване ПАТ "ВОЗКО", провадження у справі припинено; вимоги кредиторів визнано погашеними, повноваження ліквідатора припинено.

Не погодившись з ухвалою про припинення провадження у справі ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.4 2 , 4 3 , 4 7 , 22, 32, 43 ГПК України, ст.ст.1, 2, 26, 42, 44, 58, 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.6 а.с. 91-96, т.7 а.с. 28-40).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 залишено без змін, апеляційні скарги ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк" залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Підставою скасування постанови суду апеляційної інстанції стало порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права: на момент здійснення апеляційного провадження на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 про припинення провадження у справі, не було завершено апеляційний розгляд апеляційної скарги ПАТ "Діамантбанк" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 про відмову у задоволенні ПАТ "Діамантбанк" скарги на дії ліквідатора у зв'язку зі скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016 ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 про відмову у відновленні процесуального строку на оскарження ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 відносно скарги на дії ліквідатора та направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 (колегія суддів: Воронюк О.Л., Лашин В.В., Величко Т.А.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 (про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі) залишено без змін, а апеляційні скарги ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк" залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 та ухвалою господарського Миколаївської області від 29.12.2015, ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Укрексімбанк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування касаційних скарг ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Укрексімбанк" посилаються на порушення судами при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: 41, 43, 44, 46, 50, 58, 64, 66, 69, 83, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 35, 98, 101, 104 ГПК України. Заявниками зазначено, що судом першої інстанції прийнято рішення про припинення юридичної особи без повідомлення сторін; поданий ліквідатором на затвердження звіт містить відомості, одержані з порушенням вимог ст.41, 43, 44, 49, 65, 66 Закону, оскільки, на думку заявників, інвентаризація та реалізація майна в ліквідаційній процедурі здійснена з порушенням вимог чинного законодавства.

ПАТ "Діамантбанк" подано додаткові пояснення до касаційної скарги від 15.11.2016, від 16.11.2016, від 22.11.2016, від 06.12.2016, в яких останній зазначає, зокрема, що порушення провадження за заявою ПАТ "ВОЗКО" здійснювалося без дотримання передумов необхідних для звернення до суду, тому судами порушено ч.1, 2, 5, 6 ст.105, ч.ч. 1, 3, 7 ст.111 ЦК України (в редакції, що діяла під час прийняття 11.04.2015 рішення загальними зборами акціонерів ПАТ "ВОЗКО"). Крім того, зазначає, що в порушення вимог ч.6 ст.95 Закону, оскаржуваній ухвалі від 29.12.2015 суд не зазначив про порушення під час процедури ліквідації за рішенням власника.

Арбітражним керуючим Симончук О.М. подано 11.11.2016, 19.12.2016 заперечення на касаційні скарги ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Укрексімбанк", в яких посилається на належне здійснення ним всіх дій в ліквідаційній процедурі, передбачених ст.41 Закону, зокрема, належне виявлення майна банкрута, проведення його інвентаризації та продаж, пропорційне погашення вимог кредиторів визнаних судом, схвалення дій ліквідатора комітетом кредиторів банкрута. Посилаючись на дотримання ліквідатором порядку продажу майна банкрута, арбітражним керуючим Симончук О.М. долучено рішення господарських судів у справах №915/677/16, №915/47/16, які набрали законної сили, якими відмовлено ПАТ "Діамантбанк" у задоволенні позову про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ "ВОЗКО" в провадженні у справі про банкрутство.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Укрексімбанк" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.46 Закону господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також власнику майна та органам доходів і зборів за місцезнаходженням банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута 22.12.2015 подано до господарського суду клопотання, в якому ліквідатор просив суд затвердити звіт ліквідатора ПАТ "ВОЗКО", затвердити ліквідаційний баланс ПАТ "ВОЗКО", затвердити звіт про оплату послуг, витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство ПАТ "ВОЗКО", припинити юридичну особу ПАТ "ВОЗКО", припинити повноваження ліквідатора, провадження у справі припинити. До клопотання ліквідатором надано звіт ліквідатора та протокол засідання комітету кредиторів ПАТ "ВОЗКО" від 22.12.2015.

Затверджуючи звіт ліквідатора, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення майнових активів банкрута, які можна включити до складу ліквідаційної маси та реалізувати його. Зокрема, ліквідатором виявлено майно банкрута, здійснено його інвентаризацію, замовлено рецензії на звіти з незалежної оцінки ринкової вартості належного банкруту майна; комітетом кредиторів прийнято рішення про затвердження початкової вартості майна банкрута, визначений організатор аукціону - товарна біржа "Корпоративна", ліквідатором укладено з організатором аукціону договір на організацію та проведення аукціону. Згода на продаж майна заставних кредиторів надана ліквідатору ухвалою господарського суду від 11.12.2015.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута здійснено продаж рухомого та нерухомого майна ПАТ "ВОЗКО" на суму 11 008 901,00 грн. Складено відомість про реалізацію майна. Здійснено розподіл отриманих коштів. Складено звіт про оплату витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Ліквідатором складено розшифровку дебіторської заборгованості за період з 07.07.2015 по 29.12.2015, вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості на суму 12 454 435,17 грн. В ході ліквідаційної процедури частково погашено кредиторську заборгованість згідно черговості встановленої Законом. Залишок заборгованості перед кредиторами складає 905 409 557,99 грн., який не може бути задоволений у зв'язку з відсутністю рухомого та нерухомого майна боржника. Ліквідатором банкрута перевірена інформація щодо наявності чи відсутності у підприємства об'єктів нерухомості, транспортних засобів, спецтехніки, земельних ділянок, шляхом направлення відповідних запитів до органів, які здійснюють реєстрацію зазначеного майна. Національна комісія з цінних паперів України листом від 02.09.2015 №12/02/18985/НК повідомила ліквідатора про зупинення обігу акцій ПАТ "ВОЗКО" згідно з розпорядженням від 01.09.2015 №79-КФ-3.

Судом першої інстанції встановлено на підставі даних: Національної комісії з цінних паперів України, що ПАТ "ВОЗКО" відсутнє серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів; Миколаївської митниці ДФС України, що ПАТ "ВОЗКО" на обліку в митних органах не перебуває; Вознесенського відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, що на виконанні у відділі ДВС не перебувають виконавчі провадження, де є стороною ПАТ "ВОЗКО". Документи банкрута постійного зберігання передано ліквідатором до Архівного відділу Вознесенської міської ради Миколаївської області; печатка банкрута знищена; за юридичною адресою підприємство діяльності не здійснює.

Враховуючи, що за результатами ліквідаційної процедури, проведеної відповідно до вимог Закону, після часткового задоволення вимог кредиторів не залишилося майна банкрута, протоколом загальних зборів кредиторів №2 від 13.10.2015 звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури схвалено, у зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст.46 Закону, винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо належного проведення ліквідатором ліквідаційної процедури, та дійшов висновку, що доводи, наведені в апеляційних скаргах ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк", які зводяться до незгоди кредиторів з процедурою реалізації майна банкрута, що є предметом забезпечення ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк", не можуть бути підставою для скасування ухвали про затвердження звіту ліквідатора виходячи з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що комітетом кредиторів банкрута встановлено порядок продажу майна банкрута, визначено його оцінку. Ліквідатор звертався до ПАТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Діамантбанк" для отримання згоди на продаж майна. У зв'язку з ненаданням такої згоди, ліквідатор банкрута звернувся до суду, ухвалою суду від 11.12.2015 надано згоду на продаж майна ПАТ "ВОЗКО", що є предметом забезпечення. Рішенням комітету кредиторів від 09.10.2015 погоджено порядок продажу майна банкрута шляхом проведення аукціону відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ліквідатор розпочав продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 917001119,58 грн., що дорівнює загальній вартості всіх визнаних судом грошових вимог кредиторів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що організатором аукціону та ліквідатором банкрута проведено продаж заставного майна банкрута відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відносно посилань ПАТ "Укрексімбанк" на недоліки, які містить інвентаризаційна відомість про результати інвентаризації майна банкрута (відсутні дані про наявність чи відсутність грошових коштів у касі підприємства, стан розрахунків з дебіторами/кредиторами підприємства, наявність/відсутність земельних ділянок), суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені дані містяться у довідці про дебіторську заборгованість станом на 16.06.2016, розшифровці дебіторської заборгованості та реєстрі вимог кредиторів із зазначенням сум погашення; довідці боржника про наявність земельних ділянок, інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.11.2015 №48097236, у звітах про оцінку майна ПАТ "ВОЗКО", відомостях про наявність у боржника залишку коштів на банківському рахунку та готівкових коштів у касі підприємства.

Враховуючи, що ліквідатором банкрута відповідно до вимог ст.ст.41, 46 Закону вжито всіх заходів на пошук, виявлення, повернення майна боржника, повноважними зборами комітету кредиторів банкрута прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, судом апеляційної інстанції, на підставі доказів наявних в матеріалах справи, зроблено вірний висновок про правомірність затвердження судом першої інстанції ліквідаційного балансу ПАТ "ВОЗКО", його ліквідацію та правомірність винесення господарським судом Миколаївської області ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ВОЗКО".

Відповідно до статті 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Обставини справи відносно заявлених ПАТ "Дімантбанк" та ПАТ "Укрексімбанк" недоліків інвентаризаційної відомості, відсутності даних про наявність чи відсутність грошових коштів у касі підприємства, стан розрахунків з дебіторами/кредиторами підприємства, наявність/відсутність земельних ділянок, викладені у касаційних скаргах, були встановлені судом апеляційної інстанції та їм надано юридичну оцінку відповідно до вимог ст.ст.4 3 , 4 7 , 43 ГПК України, тому доводи касаційних скарг відносно не дослідження апеляційним судом звіту ліквідатора боржника є переоцінкою обставин справи.

Доводи заявників касаційних скарг відносно порушення ліквідатором банкрута порядку та організації проведення аукціону не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на те, що зазначені обставини були встановлені судом апеляційної інстанції та їм надано юридичну оцінку відповідно до вимог ст.ст.4 3 , 4 7 , 43 ГПК України, а крім того, станом на день розгляду справи в суді касаційної інстанції, рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 у справі №915/47/16, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Діамантбанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ "ВОЗКО".

Відносно тверджень ПАТ "Діамантбанк", наведених у додаткових поясненнях, що в ухвалі суду про припинення провадження у справі не встановлено обставини дотримання ліквідаційною комісією порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно ч.5 ст.95 Закону невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 6 ст.95 Закону передбачено, що власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Відповідно до законодавства України обов'язковими умовами для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону є дотримання заявником необхідних передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України. Господарський суд у разі виявлення недотримання заявником необхідних передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, зазначає про ці обставини при затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що визнаючи боржника банкрутом, судом першої інстанції встановлено обставини дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України та, з урахуванням встановлених обставин, зроблено висновок, що головою ліквідаційної комісії фактично здійснено всі необхідні заходи, що передують ліквідації підприємства, зокрема, здійснено оцінку майна, виявлено кредиторів та встановлено повний обсяг кредиторської заборгованості, повідомлено орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складено проміжний ліквідаційний баланс, який розглянуто та затверджено загальними зборами акціонерів ПАТ "ВОЗКО".

Постанова господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 про визнання боржника банкрутом набрала законної сили, а тому, з огляду на ст. 124 Конституції України, є обов'язковою до виконання на всій території України та в силу ст.35 ГПК України містить обставини, які не потребують доказування.

Крім того, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15.04.2015 внесено запис про прийняття рішення акціонерів ПАТ "ВОЗКО" про припинення юридичної особи, в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва №315 (10) опубліковано про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, комісією з припинення повідомлено всіх можливих кредиторів ПАТ "ВОЗКО", державні фонди та податкові органи подали свої кредиторські вимоги на підставі відповідних перевірок, Фонд соціального страхування та податкова інспекція були учасниками провадження у справі про банкрутство, їх вимоги погашені в установленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки до затвердження звіту ліквідатора, судом першої інстанції досліджувалися обставини дотримання ліквідаційною комісією порядку ліквідації юридичної особи, встановленим обставинам надавалась юридична оцінка в судовому рішенні, яке не було оскаржено учасниками провадження у справі, доводи ПАТ "Діамантбанк" відносно того, що оприлюднення про припинення юридичної особи було здійснено не на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як це передбачалось ч. 2 ст.105 ЦК України в редакції Закону з 05.04.2015, а в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва №315 (10), як це передбачалосьч.2 ст. ст.105 ЦК України, що діяла до 05.04.2015, без зазначення конкретних наслідків та порушень його прав та прав інших учасників провадження таким повідомленням, з огляду на принцип остаточності рішення, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду про припинення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, оскаржувані постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 та ухвала господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії в м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 (про затвердження звіту ліквідатора) у справі №915/1036/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Н.Г. Ткаченко

В.Ю. Поліщук