Рішення

від 31.01.2017 по справі 909/25/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 909/25/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури , вул. Гаркуші ,9 , м. Івано-Франківськ , 76000 в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського ,21 , м. Івано-Франківськ , 76000

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1 , вул. Сорохтея ,9Б/43 , м. Івано-Франківськ ,76000

про : стягнення збитків у розмірі 40633,26 грн.

за участю:

Прокурор : Хомин М.В. ( посвідчення №044477 від 05.10.16)

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 2310/01 - 20/14 - в від 30.12.2016 року; паспорт серія СС № 969570 від 10.08.2000 року

від відповідача: не з"явились

встановив: Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 40633,26 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що використання відповідачем земельної ділянки без належних правовстановлюючих документів , позбавило Івано-Франківську міську раду права одержати дохід в повному обсязі у виді орендної плати за землю.

В судовому засіданні прокурор та представник Івано-Франківської міської ради позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином,

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до зробленого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.01.2017р. щодо відповідача вбачається, що Підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою вул. вул. Сорохтея ,9Б/43 , м. Івано-Франківськ ,76000, тобто адресою, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалі суду, що надсилалась відповідачу.

Отже, за наведеного, ухвала по справі направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу отримав у приватну власність 109/1000 частки нежитлових приміщень по вул. Б. Хмельницького ,90-а у м. Івано-Франківську . Земельна ділянка на якій знаходиться нерухоме майно , перебуває у комунальній власності .

13 березня 2015 року інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,8001 га за адресою : вул. Б. Хмельницького ,90-а м. Івано-Франківськ , за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 23 (копія знаходиться в матеріалах справи) , відповідно до якого встановлено , що даною земельною ділянкою користуються декілька суб"єктів господарювання , а саме ПП" Калина -К13" ( 21/1000 частки будівлі), підприємець ОСОБА_3 ( 46/1000 часток будівлі) , підприємець ОСОБА_1 ( 109/1000 часток будівлі) , ТОВ " Інвіт -5" ( 452/1000 частки будівлі) та ВАТ " Медтехніка" ( 372/1000 частки будівлі ) без оформлення правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги статей 125, 126 ЗК України.

Обстеженням земельної ділянки встановлено, що на ній знаходяться відокремлені будівлі і споруди . Основна триповерхова адміністративно виробнича будівля відчинена , на вході є охорона. Частково відчинені офісні та складські приміщення , здійснюється господарська діяльність.

Згідно з актом про визначення збитків власнику землі від 05 серпня 2016 року (копія знаходиться в матеріалах справи), затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23 вересня 2016 року № 635, сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками , які нанесені міській раді за час фактичного використання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,8001 га, за адресою вул. Б. Хмельницького ,90-а у м. Івано-Франківську складає 40633 грн. 26 коп.

Розрахунок збитків у розмірі 40633 грн. 26 коп. зроблено за період із 05 .08.13 року по 05 .08. 2016 року.

Підставою для нарахування шкоди стало порушення вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Листом-клопотанням №173/04-03/08 в від 23.03.2015 року управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради звернулось до відповідача із вимогою вчинити дії, направленні на виготовлення документів, які б посвідчували право на користування земельною ділянкою за адресою вул. Б. Хмельницького ,90-а у м. Івано-Франківську , площею 0,0352 га, ( кадастровий номер 2610100000:05:001:0061) та відшкодування збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Однак відповідач зазначені вимоги не виконав, що підтверджується Листом ДПІ у м. Івано-Франківську №948/9/09-15-12-03-34/1713 від 28.07.16

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічні визначення містить норма статті 373 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

В силу ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна (позадоговірна) відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди необхідно встановити наявність в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Предметом позову у даній справі є збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без законних підстав (правовстановлюючих документів).

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Оскільки одним із обов'язків землекористувачів є своєчасне внесення плати за користування земельною ділянкою, а одним із прав власника земельної ділянки - отримання цієї плати, то невиконання цього обов'язку Підприємцем ОСОБА_1 спричинило порушення права Івано-Франківської міської ради щодо отримання такої плати (упущена вигода).

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, згідно п. 3 якого відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Під збитками розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Щодо наявності у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), то суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано суду доказів ,що ним з поважних причин не здійснено оформлення землекорустування ..

Протиправна поведінка відповідача виражається у користуванні земельною ділянкою без внесення плати за таке використання, збитки - це неотриманий міською радою дохід за використання відповідачем земельної ділянки. Причинний зв'язок виражається в тому, що невнесення плати за користування земельною ділянкою відповідачем, має наслідком неотримання цієї плати міською радою. Вина проявляється у ставленні відповідача до своєї бездіяльності, виражена у формі прямого умислу, оскільки відповідач усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності по оформленню документів на користування, та невнесення плати за користування земельною ділянкою, передбачав, що така бездіяльність призведе до неотримання міською радою доходу, та бажав спричиненню збитків міському бюджету.

Згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, згідно пунктів 3.7, 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284 (надалі - Порядок).

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин , суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позову першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 40633,26 грн. та таких, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід відшкодувати прокурору за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 14 Конституції України, ст. ст. 78, 116, 123, 152, 156, 157 Земельного кодексу, ст. ст. 16, 22, 373, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. ст. 82, - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

задовольнити позов першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 40633,26 грн.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 , вул. Сорохтея ,9Б/43 , м. Івано-Франківськ ,76000 ( ІПН НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРЮОФОП 33644700 ; р/р 33219812700002 в УДСУв Івано-Франківській області ,код платежу 18010600, МФО 836014 ) збитки в розмірі 40633 грн. 26 коп. (сорок тисяч шістсот тридцять три гривень двадцять шість копійки).

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 , вул. Сорохтея ,9Б/43 , м. Івано-Франківськ ,76000 ( ІПН НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Івано-Франківської області вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ ( р/р 35215084003924 Державна казначейська служба України , м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 03530483) судовий збір в сумі 1378,00 грн. ( тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.02.17

Суддя Гриняк Б.П.