Постанова

від 18.01.2017 по справі 11/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 січня 2017 р. Справа № 11/136

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом малого приватного підприємства „Гранат» , м. Тячів до Тячівської міської ради, м. Тячів

про визнання нечинним та скасування рішення Тячівської міської ради від 26.04.2007р. № 460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП „Гранат» вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану „Україна» в м.Тячів (далі - оспорюване рішення)

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, представник за довіреністю

Позивач, як користувач земельної ділянки у м. Тячів площею 0,35 га, що надана йому рішенням Тячівської міської ради від 20.04.94 на праві постійного користування для відкриття платної автостоянки і речового ринку з видачею Державного акту на право постійного користування землею від 17.06.94 серії ЗК 011 № 00036, звернувся до суду із наведеними вимогами, вважаючи оспорюване рішення незаконним та таким, що порушує його права, оскільки з прийняттям цього рішення припинено дію пункту 2 рішення Тячівської міської ради від 20.04.1994р. Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів (далі - рішення про надання дозволу) щодо дозволу позивачеві …обладнати круглодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна , а також організувати на ній речовий ринок міста. В вихідні дні організувати продаж легкових автомобілів .

Позивач вважає оспорюване рішення незаконним через необґрунтованість підстав його прийняття зазначених відповідачем: нестворення ринку в належній організаційно-правовій формі за Правилами торгівлі на ринках (затв. Наказом Мінекономіки України, МВС України, ДПА України від 26.02.02 № 57/188/84/105) - з огляду на рекомендаційний характер цих Правил; нечинність акту державної приймальної комісії від 1.06.94 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту речового ринку-автостоянки через відсутність підписів членів державної приймальної комісії - органів архітектурного контролю, держбуднагляду та генерального проектувальника - з огляду на затвердження цього акту рішенням Тячівської міської ради від 1.06.94 № 388; недотримання порядку створення ринку визначеного наказом МЗЕЗторгУкраїни від 21.05.96 № 290 Про затвердження положення про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду , оскільки наданню МПП Гранат дозволу на обладнання ринку повинно було передувати проведення конкурсу - з огляду на те, що рішення про надання дозволу позивачеві прийнято раніше, ніж зазначений наказ.

Крім того, на обґрунтування підстав позову посилається на відсутність повноважень органу місцевого самоврядування припиняти дію чи скасовувати прийняті ними рішення індивідуальної дії, які застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Таким рішенням індивідуальної дії вважає рішення про надання дозволу позивачеві, яке мало одноразове застосування, тому відповідач не мав повноважень припиняти його дію оспорюваним рішенням.

Відповідач письмовими поясненнями проти заявлених позовних вимог заперечує. Вважає оспорюване рішення законним, прийнятим відповідно до фактичних обставин справи та на підставі законодавчих приписів.

Зокрема, вважає правомірним прийняття оспорюваного рішення про припинення раніше наданого позивачеві дозволу на організацію речового ринку з огляду на нестворення позивачем на протязі тривалого періоду - 1994-2002рр. - ринку як суб'єкта господарювання за приписами нормативно-правових актів чинних у цей період. При цьому, наполягає, що статус суб'єкта господарювання повинен мати, власне, ринок, а не особа, якій для створення ринку було надано дозвіл, - позивач у справі.

Заперечує також факт введення в експлуатацію речового ринку, посилання ж позивача на Акт державної комісії від 1.06.94 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту речового ринку-автостоянки вважає таким, що позбавлений доказової сили та не може братися до уваги через непідписання його членами державної приймальної комісії - представниками органів архітектурного контролю, державного будівельного нагляду та генерального проектувальника. Заперечує наявність рішення Тячівської міської ради від 1.06.94 № 388 про затвердження цього акту.

Стверджує також про те, що позивачеві за змістом рішення Тячівської міської ради від 20.04.94 не було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,325 га.

Провадження у даній справі відкрито 25.06.07 суддею господарського суду Якимчук Л.М. за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі неодноразово зупинялося до вирішення у судовому порядку питання визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею від 17.06.94 серії ЗК 011 № 00036 виданого позивачеві, яке за позовами відповідача на протязі 2007-2016рр. вирішувалося в порядку і адміністративного і господарського судочинства. Востаннє провадження у справі було зупинено ухвалою від 28.07.15 до вирішення справи № 907/799/15 за позовом Тячівської міської ради до МПП Гранат про визнання недійсним та скасування зазначеного Державного акту.

19.11.15 у зв'язку з припиненням повноважень судді Якимчук Л.М. справу передано у встановленому порядку судді Ушак І.Г.

5.12.16 провадження у справі поновлено у зв'язку з тим, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень суду стало відомо про завершення касаційного провадження по справі № 907/799/15 з винесенням Вищим господарським судом України постанови від 02.11.16 про залишення без змін рішень місцевого та апеляційного судів; рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.04.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17.06.1994 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 325 га, виданий МПП "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку.

У ході судового розгляду справи після поновлення провадження, про час та місце проведення якого сторони були належним чином повідомлені (докази чого містяться у матеріалах справи) сторонами не було надано суду письмових пояснень по суті спірних відносин.

Представник позивача письмовими заявами від 13.12.16, 17.01.17 клопотав про відкладення розгляду справи через його зайнятість в інших судових процесах.

Розгляд справи призначений на 20.12.16 не відбувся через хворобу судді, ухвалою суду від 26.12.16 розгляд справи відкладено на 18.01.17 з урахуванням клопотання представника позивача про призначення судового засідання у справі після 29.12.16 (заява представника позивача від 13.12.16). У дане судове засідання - 18.01.17 - представник позивача не з'явився, заявою від 17.01.17 повторно просить відкласти розгляд справи на інший час після 1.02.17. Клопотання представника позивача судом відхилено з огляду на те, що позивач як юридична особа не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. За таких обставин суд вважає, що неприбуття в судове засідання представника сторони позивача не є перешкодою для розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у письмових запереченнях раніше поданих суду. Звертає увагу суду, що судовими актами у межах справи № 907/799/15 визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17.06.1994 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 325 га виданий МПП "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку, оскільки встановлено незаконність його видачі через відсутність затвердженого проекту відведення землі для таких цілей та самого рішення ради щодо передачі зазначеної земельної ділянки площею 0, 325 га МПП "Гранат" у постійне користування.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всебічно, повно, об'єктивно всі обставини справи у їх сукупності та керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

20.04.94 Тячівська міська рада прийняла рішення Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів (рішення про надання дозволу), пунктом 2 якого дозволила МПП Гранат …обладнати круглодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна , а також організувати на ній речовий ринок міста. В вихідні дні організувати продаж легкових автомобілів .

26.04.07 Тячівська міська рада прийняла оспорюване у даній справі рішення за № 460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП „Гранат» вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану „Україна» в м.Тячів , яким припинила дію зазначеного вище п. 2 рішення про надання дозволу.

Як вбачається з тексту оспорюваного рішення його прийняттю передувало рішення Тячівської міської ради від 2.11.06 за № 247 Про окремі обставини функціонування ринку МПП Гранат біля ресторану Україна в м. Тячів , яким було встановлено недоліки організації МПП Гранат торгівлі у формі ринку та здійснення заходів контролю по його виконанню.

Міською радою констатовано, що зі спливом піврічного строку після прийняття зазначеного рішення № 247, МПП Гранат не створено ринок у належній організаційно-правовій формі, яка вимагалася як за діючими на цей час Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02р. №57/188/84/105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за №288/6576 (Правила 2002), так і раніше діючими Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 157 від 12.03.1996р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.1996р. за №138/1163 (Правила 1996).

Так, відповідно до п.п. 2, 3 Правил 1996, ринок - це підприємство сфери торгівлі, функціональними обов'язками якого є надання послуг по забезпеченню належних умов для здійснення продажу продовольчих та непродовольчих товарів за цінами, що складаються в залежності від попиту і пропозицій, створення необхідних зручностей для їх купівлі; ринок здійснює свою діяльність після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності в місцевих органах державної виконавчої влади.

Аналогічним чином Правила 2002 визначають (п. 2), що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

У даній справі позивачем всупереч наведених приписів на протязі періоду з 1994р., коли було прийнято рішення про надання дозволу, і до квітня 2007р., коли прийнято оспорюване рішення про припинення дії рішення про надання дозволу не було здійснено реєстрацію ринку як суб'єкта господарювання.

Правила 1996, Правила 2002 - є нормативно-правовими актами міністерств, інших органів виконавчої влади, що мають міжвідомчий характер та зареєстровані Міністерством юстиції України, а отже, згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органів, які видали нормативно-правовий акт.

Наведеним спростовується твердження позивача про рекомендаційний характер приписів Правил торгівлі на ринках для позивача як підприємства, що не входить до сфери управління органів, які видали ці Правила, та про необов'язковість створення та реєстрацію ринку як суб'єкта господарювання, оскільки таким суб'єктом господарювання є позивач, що здійснює торгівельну діяльність та якому надано дозвіл на організацію речового ринку.

Твердження позивача про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту речовий ринок спростовується тим, що Акт державної приймальної комісії від 1.06.94 про прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкту не містить підписів членів державної приймальної комісії - представників органів архітектурного контролю, державного будівельного нагляду та генерального проектувальника, що позбавляє його доказової сили. Наведене встановлено також рішенням суду - постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.07 у справі № 2/259 за участю цих же сторін у спорі про скасування рішення № 247 Про окремі обставини функціонування ринку МПП Гранат біля ресторану Україна в м. Тячів (а.с. 38-39).

Таким чином, у ході судового розгляду доведено наявність фактичних обставин справи, що послугували підставою прийняття оспорюваного рішення, - незавершення у встановленому порядку будівництвом об'єкта речовий ринок та нестворення ринку як суб'єкта господарювання - на протязі з 1994 р., коли позивачеві з прийняттям рішення відповідача від 20.04.94 було надано дозвіл організувати речовий ринок міста і до 2007р., коли прийнято оспорюване рішення про припинення цього дозволу.

Повноваження на прийняття оспорюваного рішення, яким врегульовуються питання організації місцевих ринків, встановлення відповідно до законодавства правил з питань, зокрема, торгівлі на ринках, за змістом статей 26, 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні віднесено до компетенції, в тому числі міських рад та їх виконавчих органів. Тому оспорюване рішення відповідача прийняте з наведених фактичних підстав на пленарному засіданні міської ради є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак - відсутні підстави для задоволення позовних вимог, у позові належить відмовити.

Твердження позивача про незаконність оспорюваного рішення про припинення дії рішення про надання дозволу через вичерпання останнім своєї дії одноразовим застосуванням судом не приймається, оскільки ненормативні акти з конкретними приписи звернутими до окремого суб'єкта чи юридичної особи, яким є рішення про надання дозволу, застосовуються одноразово, однак вичерпують свою дію після реалізації. У даному випадку рішення про надання дозволу позивачеві на організацію речового ринку міста не реалізовано на протязі тривалого періоду, що слугувало підставою прийняття відповідачем у межах його повноважень оспорюваного рішення про припинення дії рішення про надання такого дозволу та що не спростовано ході судового розгляду справи.

За приписами ч. 4 ст. 118 КАС України заходи забезпечення адміністративного позову вжиті судом (ухвала суду у даній справі від 25.06.07 про зупинення дії оспорюваного рішення) зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 70, 71, 86, 94, 118, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд постановив:

1. У позові відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено судом 18.01.17. Повний текст постанови виготовлено та підписано 2.02.17.

Суддя Ушак І.Г.