Постанова

від 10.05.2017 по справі 11/136

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/2578/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Гранат" на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2017 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "Гранат" до Тячівської міської ради Закарпатської області про визнання нечинним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач - МПМ Гранат 01 червня 2007 року звернувся в суд з позовом до відповідача - Тячівської міської ради Закарпатської області, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення VІІ сесії V скликання Тячівської міської ради від 26 квітня 2007 року №460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП Гранат вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану Україна у м.Тячів , яким припинено дію п. 2 рішення Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів .

Провадження у справі відкрито 25 червня 2007 року та розглянуто господарським судом за правилами адміністративного судочинства згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями КАС України.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що рішення Тячівської міської ради №460 від 26 квітня 2007 року Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП Гранат вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану Україна у м.Тячів в частині дії пункту 2 рішення Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів порушує вимоги ст.8, 143 Конституції України, ст.26, 30, 59, 60 Закону України Про місцеве самоврядування , оскільки Тячівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не мала правових підстав та повноважень щодо внесення змін, припинення дії чи скасування раніше прийнятих радою рішень. Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що рішення Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року не було в повному обсязі виконано позивачем, тобто не вичерпало своєї дії. Разом з тим, дія цього рішення, яке є актом індивідуальної дії, вичерпалася шляхом складання та затвердження Акту приймальної державної комісії від 01 червня 1994 року про здачу та прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва - речового ринку - автостоянки, виготовленням та реєстрацією Державного акта на право постійного користування земльною ділянкою розміром 0,325 га серії ЗК ОІІ від 17 червня 1994 року. Крім того, покликається на те, що судом прийнято постанову у відсутності представника позивача, який просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому розгляді справи. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Представник позивача (апелянта) - Чорба П.П. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Візичканич В.І. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити в частині мотивів з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 1994 року Тячівська міська рада прийняла рішення Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів , пунктом 2 якого дозволила МПП Гранат обладнати круглодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна , а також організувати на ній речовий ринок міста. У вихідні дні організувати продаж легкових автомобілів.

Рішенням Тячівської міської ради від 02 листопада 2006 року № 247 Про окремі обставини функціонування ринку МПП Гранат біля ресторану Україна в м. Тячів встановлено недоліки організації МПП Гранат торгівлі у формі ринку та здійснення заходів контролю щодо його виконання, зокрема, зафіксовано бездіяльність МПП Гранат , яка полягала у нестворенні ринку у належній організаційно-правовій формі, що свідчить про порушення п.2 рішення XIV сесії ХХІ скликання Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів .

26 квітня 2007 року Тячівська міська рада прийняла рішення № 460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП Гранат вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану Україна у м.Тячів , яким припинила дію п.2 рішення XIV сесії ХХІ скликання Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року Про надання дозволу МПП Гранат на обладнання двох платних автостоянок та відкриття речового ринку в м. Тячів .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення відповідача прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; рішення про надання дозволу позивачеві на організацію двох платних автостоянок та речового ринку міста від 20 квітня 1994 року не реалізовано на протязі тривалого періоду, що стало підставою прийняття відповідачем у межах його повноважень оскаржуваного рішення про припинення дії рішення про надання такого дозволу.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся в суд з позовом до відповідача - Тячівської міської ради Закарпатської області, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення VІІ сесії V скликання Тячівської міської ради від 26 квітня 2007 року №460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП Гранат вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану Україна у м.Тячів .

Крім того, як ствердив представник позивача та встановлено судом, що рішення VІІ сесії V скликання Тячівської міської ради від 26 квітня 2007 року №460 Про вжиття заходів з приводу невиконання МПП Гранат вимог законодавства щодо організації торгівлі біля ресторану Україна у м.Тячів є актом індивідуальної дії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.105, 162 КАС України визначено способи захисту порушеного права, які не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин.

Так, вимога про визнання нечинним акта суб'єкта владних повноважень може стосуватися лише нормативно-правового акта, який носить загально- державний характер і дія якого поширюється на невизначене коло суб'єктів, а визнання протиправним - індивідуального акта, дія якого поширюється на конкретного суб'єкта. Нечинним нормативно- правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах. Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, то позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта загально-державного характеру, дія якого поширюється на невичначене коло осіб - визнання його нечинним.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, заявляючи вимогу про визнання нечинним акта індивідуальної дії, обрав неправильний спосіб захисту, оскільки не врахував того, що деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, разом з тим, неправильно зазначив мотиви відмови, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.201 КАС України оскаржувану постанову необхідно змінити з цих підстав.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 201, 206, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Гранат" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2017 року у справі №11/136 - змінити в частині викладення мотивів відмови у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2017 року.