Постанова

від 01.02.2017 по справі 912/2835/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 року Справа № 912/2835/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шевченкове" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2016 року у справі № 912/2835/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист", с. Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область

до відповідача: Приватного підприємства "Шевченкове", с.Кропивницьке, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

про стягнення 461 197 грн. 45 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (надалі - ТОВ "Агрохімічний захист") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Шевченкове" (надалі - ПП "Шевченкове") на свою користь 461 197 грн. 45 коп. заборгованості та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2016 року у справі № 912/2835/16 (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено; з ПП "Шевченкове" на користь ТОВ "Агрохімічний захист" стягнуто 461 197 грн. 45 коп. заборгованості та 6 917 грн. 97 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Шевченкове" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції:

- дійшов невірного висновку відносно того, що сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб, оскільки, не визначено конкретного строку дії договору, а отже в силу ч.3 ст. 180 та ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, договір є неукладеним, не створює правових наслідків для його сторін, а відтак, не може бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості за невиконання передбачених ним зобов'язань;

- при стягненні з відповідача заборгованості не врахував платіжні доручення №1 від 02.06.2015 року на суму 120 000 грн. та №16 від 09.06.2015 року на суму 15145 грн. 26 коп., за якими було здійснено часткову оплату за отриманий товар.

ТОВ "Агрохімічний захист" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін; вказує, що проведення відповідачем часткових платежів отриманого за спірними видатковими накладними товару, а також відображення відповідних господарських операцій сторонами у податковому обліку, свідчать про вчинення відповідачем дій щодо підтвердження отримання товару, який має бути сплачений.

Сторони на виклик суду не з'явились, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 209-211), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Цивільні права та обов'язки між позивачем та відповідачем виникли на підставі домовленості, відповідно якої ТОВ "Агрохімічний захист" (позивач) поставило та передало у власність ПП "Шевченкове" (відповідач) на підставі довіреності від 20.04.2015 року №3, виданої Карман З.М. (а.с.17), Етанол 300л, Нельсон 280 л, Альфа Прометрин 20 л на загальну суму 98 553 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 196 від 20.04.2015 року (а.с. 15); на підставі довіреності від 12.05.2015 року №5, виданої Карман З.М. (а.с. 25), Грінфорт ІГ 480 500 л на суму 67 560 грн., що підтверджується видатковою накладною № 283 від 12.05.2015 року (а.с. 19), Грінфорт ТМ 750 12 л. на суму 15 696 грн., що підтверджується видатковою накладною № 296 від 14.05.2015 року (а.с. 22), Діанат 120 л та Альфа Нуфурон 38,5 кг. на загальну суму 181 376 грн. 16 коп., що підтверджується видатковою накладною № 297 від 18.05.2015 року (а.с. 26); на підставі довіреності від 19.05.2015 року №6, виданої Карман З.М. (а.с. 34) Діанат 130л на суму 51 012 грн., що підтверджується видатковою накладною № 325 від 19.05.2015 року (а.с. 28), Грінфорт ІГ 480 1340 л на суму 175 272 грн., що підтверджується видатковою накладною № 341 від 21.05.2015 року (а.с. 30), Діанат 50 л та Альфа-Нуфурон 7 кг на загальну суму 42 824 грн. 03 коп., що підтверджується видатковою накладною № 359 від 27.05.2015 року (а.с. 32) та Бату 4,5 кг на суму 29 025 грн., що підтверджується видатковою накладною №379 від 04.06.2015 року (а.с. 35).

Всього ПП "Шевченкове" отримано від ТОВ "Агрохімічний захист" товару (засоби захисту рослин) на загальну суму 661 318 грн. 79 коп.

Як зазначає ТОВ "Агрохімічний захист" у позовній заяві, в подальшому, позивач направив відповідачу лист № 45 від 07.07.2015 року з пропозицію про підписання договору поставки № АХЗ 15_К130 від 17.04.2015 року та додаткових угод до нього № АХЗ 15К_207/130 від 24.04.2015 року, № АХЗ 15К_245/130 від 14.05.2015 року, № АХЗ 15К_246/130 від 14.05.2015 року, № АХЗ 15К_274/130 від 21.05.2015 року, № АХЗ 15К_282/130 від 25.05.2015 року (а.с. 38-46), проте, відповідач від підписання договору ухилився.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч. 1 статті 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дії сторін (передача продавцем товару покупцю за накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки, між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

В силу ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Фактичні обставини проведення відповідачем часткових платежів отриманого за спірними видатковими накладними товару, а також відображення сторонами у податковому обліку відповідних господарських операцій свідчать про вчинення відповідачем дій щодо підтвердження отримання засобів захисту рослин.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання, за загальним правилом, є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплата товару проведена частково, на загальну суму 200 121 грн. 34 коп. (а.с. 37) та позивачем при поданні позову, а місцевим господарським судом при прийнятті рішення враховані часткові оплати відповідача, на які посилається апелянт, на суму 120 000 грн. та на суму 15145 грн. 26 коп.

Таким чином, ТОВ "Агрохімічний захист" виконало свої зобов'язання по поставці товару, втім відповідач його частково не сплатив, чим прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 461 197 грн. 45 коп.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з листом від 14.09.2015 року № 104, яким вимагав здійснити оплату 461 197 грн. 45 коп. заборгованості (а.с.47-48), на який відповіді не отримав.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не надано, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шевченкове" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2016 року у справі № 912/2835/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Березкіна

повний текст постанови складено 02.02.2017 року.