ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2017 року Справа № 923/1212/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до Управління соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації, Херсонська область
про стягнення 12600 грн. 15 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 1303 від 12.12.2016 р.;
від відповідача - не прибув.
Сутність спору: Позивач (Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", 01601, м. Київ, код ЄДРПОУ 01188861) звернувся з позовом в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Управління соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації, смт. Іванівка, код ЄДРПОУ 22738692) 12600 грн. 15 коп. в рахунок відшкодування наданих населенню пільг на оплату послуг зв'язку щодо абонентної плати за користування телефоном за період з 01 грудня 2015 р. по 01 вересня 2016 р. включно.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем проживання з дня пред'явлення документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідач є виконавчим органом райдержадміністрації, до компетенції якого відносяться обов'язки щодо прийняття від підприємств, що надають послуги зв'язку окремим пільговим категоріям громадян, розрахунків на компенсацію та відшкодування витрат за надані пільги, звірки їх з інформацією, що міститься в реєстрі та обов'язок їх компенсації.
Позивач належним чином виконував зобов'язання по наданню послуг пільговій категорії громадян та направляв відповідачу акти виконаних робіт по наданих послугах за період з 01.12.2015 р. по 01.09.2016 р.
Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач примірники одержаних актів не підписав та позивачу не повернув, понесені ПАТ "Укртелеком" витрати в сумі 12600 грн. 15 коп. по наданих на пільгових умовах телекомунікаційних послугах не відшкодував, чим порушив право позивача на відшкодування належної йому компенсації.
Позивач також наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів для відшкодування внаслідок недофінансування коштами субвенції з Державного бюджету не є підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.
Відповідач, в установленому порядку повідомлений про дату і місце вирішення спору, явку представника не забезпечив.
В наданому суду письмовому відзиві позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.
Зазначає, що понесені підприємством зв'язку в результаті надання послуг пільговій категорії населення витрати, підлягають відшкодуванню за рахунок субвенцій з Державного бюджету на відповідний рік у межах обсягів, затверджених місцевим бюджетом.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", кошти в Державному бюджеті на фінансування витрат з надання пільговій категорії громадян послуг зв'язку не передбачені.
У зв'язку з цим, головою Іванівської райдержадміністрації був розроблений та направлений Головному територіальному управлінню юстиції в Херсонській області для одержання правового висновку проект розпорядження "Про затвердження порядків відшкодування витрат за надання пільг окремим громадянам за рахунок районного бюджету", на який відповіді станом на 20.12.2016 р. не одержано.
Договір про відшкодування витрат на надання послуг пільговій категорії громадян, на який позивач посилається у позові відповідачем не одержувався і не укладався.
У зв'язку з відсутністю субвенцій з Державного бюджету для відшкодування витрат, починаючи з 01.01.2016 р. жоден з актів звіряння по наданих пільговій категорії населення послугах зв'язку відповідачем не підписувався.
Таким чином, відповідач вважає, що борг виник через незалежні від управління обставини, а внаслідок відсутності бюджетного фінансування. Відтак, з урахуванням положень ч. 1 ст. 614 ЦК України, вина відповідача у створенні бюджетного боргу внаслідок відсутності фактичної субвенції відсутня, отже він не має відповідати за цим позовом.
Позивач не має заперечень щодо здійснення розгляду справи без участі представника відповідача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Зважаючи на те, що правова позиція відповідача викладена в наданому ним письмовому відзиві, наданих документів достатньо для винесення рішення, господарський суд розглядає справу без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, письмові пояснення відповідача, викладені в письмовому відзиві, дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг визначено, що встановлені законом пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
ПАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії протягом грудня 2015 р., січня-серпня місяців 2016 р. надавав на пільгових умовах послуги зв'язку населенню Іванівського району Херсонської області, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, на яких поширюється дія приписів п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".
Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому, згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Іванівського району є Управління соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку № 256).
На підставі вищевказаних нормативних актів, відповідач, за рахунок державних субвенцій, зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені позивачем внаслідок надання населенню Іванівського району Херсонської області послуг зв'язку на пільгових умовах.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства та положень Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 № 20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 64 Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій ), відповідач не здійснив в повному обсязі відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговій категорії населення, внаслідок чого станом на 01.10.2016 р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12600 грн. 15 коп.
Як вбачається та встановлено з матеріалів справи, у період з 01 грудня 2015 р. по 01 вересня 2016 р. позивачем надавалися послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають на території Іванівського району, які мають право на встановлені чинним законодавством України пільги. У зв'язку з цим, позивачем понесені витрати по наданих зазначеній категорії пільговиків послугах на загальну суму 12600 грн. 15 коп. (у тому числі: учасникам Великої вітчизняної війни - 11039 грн. 52 коп.; учасникам ЧАЕС - 927 грн. 69 коп.; багатодітним сім'ям - 42 грн.; ветеранам МВС - 590 грн. 94 коп.).
На підтвердження факту понесення витрат по наданих пільговій категорії населення послугах зв'язку позивачем надано розрахунок суми компенсації на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з січня 2015 р. по серпень 2016 р. включно (а.с. 9-10).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами за вих. № 651250/01-03/176 від 18.08.2016 р. та № 651250/01-03/181 від 23.09.2016 р., до яких були додані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2- пільга та акти звіряння розрахунків за формою № 3 - пільга, з проханням звірити інформацію та повернути екземпляри підписаних актів (а.с. 11-14).
В наданій відповіді (лист за вих. № 01-20/101 від 24.11.2016 р., а.с. 54) відповідач повідомив про неможливість здійснення компенсації та відмовив у підписі актів звіряння, зважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" кошти на зазначені пільги в Державному бюджеті не передбачені, повідомивши при цьому про розроблений та схвалений головою райдержадміністрації проект програми щодо компенсаційних виплат за послуги зв'язку, надані пільговій категорії населення на 2016-2017 р. за рахунок коштів місцевого бюджету.
Відповідач повідомив про направлення цього проекту для отримання правового висновку щодо його відповідності положенням Конвенції про захист прав людини Головному територіальному управлінню юстиції в Херсонській області, який до наступного часу залишається на розгляді. У зв'язку із неможливістю здійснення компенсації та з метою припинення надання пільг пільговій категорії населення, відповідач направляв позивачу також лист № 75/05-18 від 14.07.2016 р. (а.с. 55).
Всупереч положенням чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання пільговій категорії населення послуг зв'язку за грудень 2015 р., січень-серпень 2016 р. відповідач не відшкодував.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з урахуванням наступного.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В Законі України від 22.10.1993 р. № 3551 - XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Законі України від 23.03.2000 р. № 1584-111 Про жертви нацистських переслідувань , Законі України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законі України від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законі України від 26.04.2001 р. № 2402 - ІІІ Про схорону дитинства передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування суд вважає безпідставним.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.
За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Врахувавши викладене, позовні вимоги судом визнані обґрунтованими і задовольняються.
Витрати по оплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації, 75400, Херсонська область, смт. Іванівка, вул. Стаханова, 4, код ЄДРПОУ 22738693, р. рахунки не відомі на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, рахунок № 26007443058 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 01188661 12600 (дванадцять тисяч) грн. 15 коп. основного боргу та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. витрат по оплаті судового збору.
Повне рішення складено 01.02.2017 р.
Суддя Н.О. Задорожна
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64467625 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Задорожна Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні