Постанова

від 30.01.2017 по справі 910/8388/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/8388/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.,

за участю представників:

від позивача: Шевченко О.М. - представник за довіреністю № 199 від 03.10.2016;

від відповідача: Павлов І.Г. - представник за договором № 23-11/15 від 23.11.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок мрій

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016

у справі № 910/8388/16 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок мрій

про стягнення 65 443,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок мрій (надалі - відповідач) про стягнення 53 203,01 грн. заборгованості за період з 01.08.2015 по 31.01.2016 за надані послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, 1 165,13 інфляційних втрат, 317,52 грн. трьох процентів річних, 5 437,66 грн. пені та 5 320,30 грн. штрафу в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 06.02.2014 №11840/4-05.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 позов задоволено частково: стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок мрій на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 35 303 грн. 67 коп. основного боргу, 1 032 грн. 76 коп. інфляційних втрат, 293 грн. 14 коп. 3 % річних, 5 080 грн. 02 коп. пені, 5 320 грн. 30 коп. штрафу та 990 грн. 28 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У зв'язку з перебування судді Майданевича А.Г. у відпустці на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016 для розгляду апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок мрій на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/8388/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В., вказана судова колегія прийняла ухвалою від 26.12.2016 до свого провадження, розглянула апеляційну скаргу по суті та ухвалила постанову у даній справі.

В судовому засіданні 30.01.2017 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 03.08.2016 в частині задоволених позовних вимог - скасувати, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2017 проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, перевіривши наявні матеріали, оглянувся оригінали документів, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київводоканал" (як постачальником) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (як абонентом, ОСББ "Будинок мрій") укладено договір на водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №11840/4-05 (надалі - договір), який укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" та за цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних у систему каналізації м. Києва за адресам об'єктів водоспоживання, зазначених у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - умови), а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (надалі - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879, зареєстрованим в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903, а також дотримуватися норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за цим договором (пункт 1.1. договору).

Підпунктом 2.1.1. договору визначено, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобів обліку, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженним з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з підпункту 2.1.2. договору, зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водопостачання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Підпунктом 2.1.4. договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до правил користування.

Відповідно до підпункту 2.1.6. договору, облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами для проведення звіряння обсягів наданих послуг у відповідному звітному періоді та розрахунків. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведення абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з підпунктом 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Підпунктом 2.2.3. договору визначено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Так, матеріалами справи, зокрема, актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, дебетово-інформаціними повідомленнями та/або їх реєстрами, що надсилались відповідачу за період з 11.07.2105 по 31.12.2015 (копії зазначених актів та повідомлень містяться в матеріалах справи) підтверджується факт надання позивачем відповідачу в період з 01.08.2015 по 30.11.2015 послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на виконання умов договору №11840/4-05 від 06.02.2014 на загальну суму 35 303,67 грн.

При цьому, у зв'язку з тим, що позивачем починаючи з 01.12.2015 було укладено з мешканцями будинку №55 по пр. Г. Сталінграда прямі договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі згідно договору №11840/4-05 від 06.02.2014 за період з 01.12.2015 по 31.01.2016 в розмірі 17 899,34 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати заборгованості за надані послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за договором №11840/4-05 від 06.02.2014 та має перед позивачем заборгованість за надані послуги за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 року в розмірі 35 303,67 грн.

Доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України сплати відповідачем зазначеної заборгованості ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції надано не було.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача на про те, що договір №11840/4-05 від 06.02.2014 припинив свою дію у зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за електроносії від 10.04.2014, оскільки зазначений закон надає право позивачу укладати договори безпосередньо з фізичними особами - мешканцями багатоквартирних будинків та цим законом передбачено можливість споживачам (юридичним особам) отримувати послуги на підставі уже укладених договорів (як колективний споживач), при цьому прийняття вказаного Закону не тягне за собою автоматичного припинення раніше укладених договорів. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 19 травня 2016 року у справі № 910/30230/15).

Колегія суддів також не приймає доводи апелянта про те, що ним неодноразово направлялись листи на адресу позивача про відмову від отримання послуг за договором, а також про незгоду з кількістю або вартістю таких послуг з урахуванням наступного. Так, матеріали справи дійсно містять докази направлення відповідних листів на адресу позивача (дана обставина не заперечується самим позивачем). Однак, в цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача з посиланням на п. 2.2.4 договору, відповідно до якого, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною. Матеріали справи не містять жодних доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України направлення представника відповідача з обґрунтовуючими документами, проведення звіряння та підписання акту. А тому за умовами договору відмова відповідача з урахуванням недодержання порядку визначеного п. 2.2.4. договору (самостійно узгодженого сторонами) вважається безпідставною.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта в цій частині як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів апелянта про те, що у ОСББ Будинок мрій не працює співробітник ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться акти зняття показань з приладів обліку за період, починаючи з липня 2014, показання з яких знімались особою ОСОБА_4 Разом з цим, відповідачем у повному обсязі оплачувалась надані послуги, які розраховувались за актами (відомості в яких вносились вказаною особою). При цьому жодних заяв, звернень відповідача щодо встановлення факту, ким саме знімались такі показання, відповідачем до порушення провадження у даній справі не ставились. А тому, враховуючи прийняття відповідачем кількості та вартості наданих послуг (які розраховувались за показаннями, знятими ОСОБА_4), за період до серпня 2015, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі згідно договору №11840/4-05 від 06.02.2014 підлягають задоволенню частково, а саме - за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 року в розмірі 35 303,67 грн.

Окрім суми основного боргу позивачем до стягнення також було заявлено 1165,13 грн. - інфляційних витрат, 317,52 грн. - 3% річних, 5 437,66 грн. - пені та 5 320,30 грн. - штрафу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14).

Суд апеляційної інстанції перевірив здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку, що даний розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 1 032,76 грн. - інфляційних втрат та 293,14 грн. - 3% річних (розрахованих виходячи з суми основного боргу в розмірі 35 307,67 грн. за період з 01.08.2015 по 31.01.2016) правомірно задоволені судом першої інстанції. В іншій частині позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції правомірно відмовив. А тому рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 5 439,66 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

У відповідності до пункту 4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за наданні послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

З урахуванням вище зазначених норм матеріального права та умов договору позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню (з урахуванням суми основного боргу в розмірі 35 307,67 грн.). Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої пені в розмірі у розмірі 5 080,02 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, дійшов висновку, що останній є арифметично невірним: обґрунтованою є пеня в розмірі 4 359,49 за заявлені періоди, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення 963,81 грн. пені підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Окрім цього, на підставі п 4.6. договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.

Так, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за надані послуги позивачем було заявлено до стягнення 5 320,30 грн. штрафу.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд у мотивувальній частині рішення дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у розмірі 3 530,77 грн. за перерахунком суду, здійсненим на суму основного боргу в розмірі 35 303,67 грн. Однак, в резолютивній частині рішення помилково присудив до стягнення суму штрафу в розмірі 5 320,28 грн. А тому (з урахуванням допущеної помилки в резолютивній частині) рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1 789,30 штрафу підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Таким чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 303,67 грн. - суми основного боргу, 1 032,76 грн. - інфляційних втрат, 293,75 грн. - 3% річних та 3 530,37 грн. - штрафу.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення в цій частині, про відмову в позові. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню в частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як за розгляд справи в суді першої, так і апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/8388/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/8388/16 в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 55; код 38799253) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код 03327664) 963,81 грн. пені та 1 789,93 грн. штрафу та в частині розподілу судових витрат - скасувати з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові з новим розподілом судових витрат.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 55; код 38799253) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код 03327664) 4 356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 49 коп. пені та 3 530 (три тисячі п'ятсот тридцять) грн. 37 коп. штрафу.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 55; код 38799253) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код 03327664) 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 36 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/8388/16 в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 55; код 38799253) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код 03327664) 35 303 (тридцять п'ять тисяч триста три) грн. 67 коп. основного боргу, 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 14 коп. 3% річних - залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код 03327664) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок мрій" (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 55; код 38799253) 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 71 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

7. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинними законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім