ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3648/16
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Лук'янчук О.В., судді -Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РР Україна до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
В липні 2016 року ТОВ РР Україна (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 08.04.2016 року №0000171401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з платежем - податок на прибуток іноземних юридичних осіб у вигляді штрафної санкції на суму 170,00 грн.;
- від 08.04.2016 року №0000161401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 150261,04 грн., з яких 120208,83 грн. - за основним платежем та 30052,21 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 06.06.2016 року №0000371401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 195857,65 грн., з яких 120208,83 грн. - за податковим зобов'язанням та 75648,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №885/15-52-14-02/374477280 від 17.03.2016 року стосовно неутримання позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виконання умов агентського договору №А-003/2013 від 01.09.2013 року, укладеного позивачем з нерезидентом Russian Fishing USA LLC, у зв'язку з чим позивач вважає, що спірні повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як такі, що суперечать чинному податковому законодавству.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Спірні податкові повідомлення-рішення від 08.04.2016 року винесені за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.012014 року по 01.02.2016 року, результати якої оформлені актом №885/15-52-14-02/374477280 від 17.03.2016 року (надалі - Акт перевірки).
За висновками Акту перевірки порушення податкового законодавства, які вплинули на прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, полягають в наступному:
- в порушення п.160.2 ст.160 ПК України позивачем занижені зобов'язання з податку на доходи нерезидента за 2014 рік на суму 120208,83 грн.;
- в порушення п.103.9 ст.103 ПК України позивачем не подано органу державної податкової служби Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, за формою, затвердженою Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства , за 2014 рік.
Податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 року №0000371401 прийнято відповідачем на підставі Рішення головного управління ДФС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги позивача від 17.05.2016 року №1060/10/15-32-10-01-07 (а.с.55-61), за змістом якого до позивача за заниження податку на доходи нерезидента згідно п.127.1 ст.127 ПК України слід застосувати штраф на суму 75648,82 грн., а не 30052,21 грн., як зазначено у ППР №0000161401 від 08.04.2016 року.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 року №000071401 винесено лише у зв'язку із збільшенням розміру штрафної санкції за заниження податку на доходи нерезидента.
В той же час, позивач оскаржує в судовому порядку як податкові повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000161401, №0000171401, так і рішення від 06.06.2016 року №0000371401 з тих підстав, що рішенням ДФС України від 01.08.2016 року про результати розгляду скарги обидва податкових повідомлення - рішення від 08.04.2016 року залишено без змін (а.с.61а-65).
Згідно Акту перевірки висновок ДПІ про заниження позивачем зобов'язань з податку на доходи нерезидента за 2014 рік на суму 120 208,83 грн. ґрунтується на тому, що ТОВ РР УКРАЇНА в 2014 році під час здійснення перерахувань грошових коштів в адрес нерезидента Russian Fishing USA LLC за агентським договором №А-003/2013 від 01.09.2013 року повинен був нарахувати та сплатити податок на доходи нерезидента за ставкою 15%, оскільки, по-перше - позивачем не надано довідку, яка підтверджує, що Russian Fishing USA LLC є податковим агентом країни, з якою Україною укладений міжнародний договір щодо уникнення подвійного оподаткування, що обов'язковою умовою для звільнення позивача від обов'язку нараховувати та сплачувати такий податок; по-друге - ДПІ вважає, що Russian Fishing USA LLC не є беніфіціарним (фактичним) отримувачем (власником) нарахованого йому доходу, що в свою чергу зобов'язувало позивача нараховувати та сплачувати такий податок.
Така позиція податкового органу стала підставою для винесення спірних повідомлень-рішень №0000161401 від 08.04.2016 року та №0000371401від 06.06.2016 року.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000171401, то єдиною підставою для його винесення став висновок Акту перевірки про неподання позивачем Розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, за формою, затвердженою Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства , за 2014 рік.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акту перевірки про те, що нерезидент Russian Fishing USA LLC не є беніфіціарним (фактичним) отримувачем (власником) нарахованого йому доходу, та не є платником податку в країні своєї реєстрації, є безпідставними.
Колегія погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи, у 2014 році позивач здійснював перерахування грошових коштів в адрес нерезидента Russian Fishing USA LLC за агентським договором №А-003/2013 від 01.09.2013 року (надалі - Агентський договір).
Відповідно до п.2.1 Агентського договору TOB PP Україна , як комерційний агент (посередник) Russian Fishing USA LLC, за винагороду надає послуги із укладення від імені та в інтересах Russian Fishing USA LLC договорів, метою яких є розповсюдження продукції Russian Fishing USA LLC серед необмеженого кола кінцевих споживачів на території України.
З метою реалізації зобов'язань за вказаним Агентським договором, TOB РР Україна має право, відповідно до п.2.3 названого Агентського Договору, здійснювати пошук кінцевих споживачів продукції на території України, укладати з ними договори, приймати грошові кошти в інтересах Russian Fishing USA LLC за укладеними договорами тощо.
Відповідно до п.1.1 Агентського договору: Продукція Принципала - програмне забезпечення як послуга і програмні продукти Принципала. Програмний продукт - програмне забезпечення, призначене для невизначеного кола споживачів і поставляється на умовах Як є , зі стандартними для всіх споживачів функціями. Програмне забезпечення як послуга - програмне забезпечення на вимогу - бізнес-модель використання програмного забезпечення, при якому Принципал розробляє веб-додаток і самостійно керує ним, надаючи споживачам доступ до програмного забезпечення через мережу Інтернет. .
Згідно п.160.1 ст.160 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст.160 ПК України.
У п.160.2 ст.160 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до п.103.1 ст.103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Згідно із п.103.2 ст.103 ПК України закріплено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Відповідно до п.103.3 ст.103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Пунктом 103.4 зазначеної статті ПК України передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі-довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті ПК України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 ПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 4, ч.1, п. а ч.2 ст.8 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, ратифікованої Законом України від 26.05.1995 року №180/95-ВР, для цілей цієї Конвенції термін Резидент Договірної держави означає будь-яку особу, яка відповідно до законодавства цієї Держави належить до оподаткування в ній на підставі свого місця проживання, місця перебування, громадянства, місця корпоратизації чи будь-якого іншого аналогічного критерію. Однак цей термін не включає в себе будь-яку особу, яка належить до оподаткування в цій Державі тільки щодо прибутків з джерел, що знаходяться в цій Державі, або розташованого там майна.
Згідно п.1 ст.7 вказаної вище Конвенції прибуток від комерційної діяльності резидента Договірної Держави може оподатковуватись тільки у цій Державі, якщо резидент не здійснює або не здійснював комерційну діяльність в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо резидент здійснює або здійснював комерційну діяльність як вказано вище, прибутки від цієї комерційної діяльності резидента можуть оподатковуватися в цій другий Державі, але тільки в тій частині, яка може бути віднесена до активів або діяльності цього постійного представництва.
Таким чином, між Україною та Сполученими штатами Америки існує договір про уникнення подвійного оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого резидентом Договірної Держави від комерційної діяльності в другій Договірній Державі.
Право на застосування переваг вказаної Конвенції мають резиденти США за наявності сертифіката резиденції за формою 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США, і яка є єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на пільги, передбачені Конвенцією.
До матеріалів справи долучений лист казначейської служби США від 22.06.2016 року за формою 6166 (а.с.29-30), з якого вбачається, що Russian Fishing USA LLC є податковим резидентом на території США.
При цьому цей лист стосується податкового періоду 2014 року, тобто року, в якому здійснювались операції позивачем з Russian Fishing USA LLC, які стали підставою для винесення спірних рішень.
Доводи ДПІ про те, що вказана довідка про податкову резидентність Russian Fishing USA LLC в США не може бути врахована, оскільки датована 22.06.2016 року, а нарахування доходу здійснювалося протягом 2014 року, були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що лише сам факт отримання позивачем довідки про резидентський статус фірми Russian Fishing USA LLC після здійснення виплат доходу цьому нерезиденту, не може бути безумовною підставою для позбавлення позивача права на звільнення від оподаткування вказаних виплат на підставі міжнародного договору, оскільки дата видачі такої довідки жодним чином не спростовує того факту, що на момент отримання від позивача у 2014 році доходу з джерелом походження з України ця фірма-нерезидент була належним чином зареєстрованим платником податку на прибуток на території США.
Крім того, як вже зазначено вище, долучена до матеріалів справи довідка казначейської служби США від 22.06.2016 року стосується податкового періоду 2014 року, в якому саме і відбувалась виплата позивачем доходу на корить фірми Russian Fishing USA LLC.
Таким чином, факт резидентності фірми Russian Fishing USA LLC, як платника податків на території США у 2014 році, є доведеним, що в свою чергу підтверджує правомірність здійснених позивачем у 2014 році виплат на користь Russian Fishing USA LLC без нарахування та сплати податку на доходи нерезидента.
Стосовно висновку Акту перевірки про те, що компанія Russian Fishing USA LLC не була беніфіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, сплаченого позивачем, то суд першої інстанції вірно зазначив, що такий висновок не підтверджений належними доказами, і в матеріалах справи відсутні документи, які б доводили те, що ця компанія є посередником чи агентом щодо доходу, і не визначає самостійно долю нарахованого доходу, та має будь-які договірні чи законні зобов'язання з виплати більшої частини чи усього нарахованого доходу на користь будь-якої іншої особи.
До матеріалів справи долучений відомості Бюро з реєстрації патентів і торгових марок Сполучених Штатів Америки з перекладом (а.с.108-109), з яких слідує, що виключні права на комп'ютерну гру Рашн Фішинг належать компанії Russian Fishing USA LLC.
Як пояснив позивач, ця комп'ютерна гра була предметом Агентського договору.
Колегія суддів вважає, що посилання в Акті перевірки на те, що компанія Russian Fishing USA LLC не була беніфіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу є лише припущенням податкового органу, не підтвердженим належними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним рішення суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень №0000161401 від 08.04.2016 року та №0000371401від 06.06.2016 року.
В той же час, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000171401.
Як вже зазначено вище, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000171401 на суму 170,00 грн. винесено на підставі висновку Акту перевірки про неподання позивачем Розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, за формою, затвердженою Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства , за 2014 рік.
Слід зазначити, що позивач ні в позовній заяві, ні в заяві про збільшення позовних вимог факт такого порушення жодним чином не заперечив.
Суд першої інстанції в оскарженій постанові це порушення окремо не дослідив та не дав йому належної правової оцінки.
Згідно із п.103.9 ст.103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України додатки до декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно із п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено звільнення платників податків, у тому числі юридичних осіб-платників єдиного податку, яким на час проведення спірних операцій було ТОВ РР Україна , від декларування сум доходів нерезидентів, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидентів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком Акту перевірки, що в силу вимог п.103.9 ст.103 ПК України позивач зобов'язаний був у 2014 році подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872.
Оскільки позивач висновок ДПІ про невиконання цього обов'язку не спростував, і матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вказаного обов'язку, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000171401 про застосування до позивача штрафу на суму 170 грн. винесено правомірно, і підстави для його скасування відсутні.
На підставі всього вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню лише в тій частині, яка стосується постанови суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 року №0000171401.
Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 08 квітня 2016 року №0000171401.
Прийняти в цій частині позовних вимог нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю РР Україна до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2016 року №0000171401.
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64471405 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні