Ухвала

від 02.02.2017 по справі 757/4567/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4567/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі представника заявника ТОВ Брент Ойл - адвоката Григоренка Д.А.,

розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Брент Ойл ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на банківські рахунки у кримінальному провадженні № 12015000000000461 від 30.07.2015,

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ Брент Ойл ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ Брент Ойл № 26046010305222 (українська гривня), № 26002010305222 (українська гривня), відкритих в ПАТ ВТБ Банк (МФО 321767), накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016р. у кримінальному провадженні 757/45330/16-к в рамках кримінального провадження

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ БРЕНТ ОЙЛ до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну господарську діяльність, жодній посадовій особі ТОВ БРЕНТ ОЙЛ про підозру не оголошено, грошові кошти на вищевказаному рахунку речовими доказами в кримінальному провадженні не визнано. За таких обставин стверджувати про те, що грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ БРЕНТ ОЙЛ відповідають визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України критеріям не надається можливим. Зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні представник заявника подане клопотання підтримав та просив суд задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у ньому.

Представник органу досудового розслідування за клопотанням якого накладено арешт на майно в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши обґрунтування представника заявника, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015, за фактом створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленими обставини, що ТОВ Брент Ойл причетне до здійснення операцій по легалізації (відмиванню) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, в цей час, використовують розрахункові рахунки, відкриті для фіктивних підприємств та зазначених фізичних осіб у ПАТ ВТБ Банк (МФО 321767), юридична адреса: м. Київ, бул. Тараса Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26, тому вказані кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року накладено арешт на грошові кошти ТОВ Брент Ойл , які знаходяться на рахунках № 26046010305222 (українська гривня), № 26002010305222 (українська гривня), відкритих в ПАТ ВТБ Банк (МФО 321767).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ БРЕНТ ОЙЛ права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді № 757/47743/16-к від 26.10.2016 скасовано арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках № 26046010305222 (українська гривня), № 26002010305222 (українська гривня), відкритих ТОВ Брент Ойл (ЄДРПОУ 38495177), в ПАТ ВТБ Банк (МФО 321767), накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016р. у кримінальному провадженні 757/45330/16-к, в частині заборони видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів, та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Ісмаїлов проти Росії від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі Бакланов проти Російської Федерації , Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі Фрізен проти Російської Федерації , Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2016, при арешті грошових коштів, які зберігаються на розрахункових рахунках ТОВ Брент Ойл , слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України..

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ БРЕНТ ОЙЛ про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках ТОВ БРЕНТ ОЙЛ є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ "БРЕНТ ОЙЛ", наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунку ТОВ "БРЕНТ ОЙЛ" взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ БРЕНТ ОЙЛ належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/45330/16-к від 28.09.2016, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № 26046010305222 (українська гривня), № 26002010305222 (українська гривня), що належить ТОВ Брент Ойл (ЄДРПОУ 38495177), юридична адреса: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 кв. 36.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова