Постанова

від 02.02.2017 по справі 731/30/17

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 731/30/17

Провадження № 2-а/731/11/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року Варвинський районний суд Чернігівської області в складі

судді МОЦЬОРА О.В.,

з участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця посилаючись на те, що з 19 січня 2009 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати. 30 грудня 2016 року він звернувся до Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з письмовою заявою про перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року, надавши відповідну довідку. Листом від 06 січня 2017 року управління повідомило його про відмову у проведенні перерахунку. Зважаючи на наведене, просить визнати неправомірними та протиправними дії Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо прийняття рішення про відмову в перерахунку його пенсії та зобов'язати управління провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 01 січня 2017 року з врахуванням підвищення посадового окладу з 01 грудня 2015 року відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів та довідки Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 09 грудня 2016 року № 230.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2017 року було відкрито скорочене провадження по даній справі.

01 лютого 2017 року судом отримано письмові заперечення відповідача, який вказує, що до ст. 37-1 Закону України Про державну службу внесено зміни у порядок та умови перерахунку призначених державним службовцям пенсій та фактично скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, пенсії яким призначено згідно Закону України Про державну службу . Крім того, постановою КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року внесені зміни до постанови КМУ № 865 від 31 травня 2000 року в частині виключення п. 4, яким було встановлено порядок визначення заробітку для обчислення пенсії при перерахунку пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Постановою КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року регламентовані лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ні можливостей, ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати. Оскільки змінилось законодавство щодо перерахунку пенсій, пенсія позивачу не була перерахована. до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не приймалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Варвинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області з 19 січня 2009 року та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати.

30 грудня 2016 року позивач звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям з 01 грудня 2015 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів та надав для перерахунку довідку Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 09 грудня 2016 року № 230 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям (а.с. 11-12).

Листом від 06 січня 2017 року № 94/04 управління відмовило позивачу у перерахунку пенсії. Підставами відмови зазначено, що відповідно до ст. 37-1 Закону України Про державну службу , в редакції на час звернення з заявою про перерахунок, порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2016 року виключено пункт 4 постанови КМУ № 865 від 31 травня 2000 року щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу, було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV Про внесення змін до Закону України Про державну службу заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України Про державну службу , визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

За бажанням осіб під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, яке було чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України Про державну службу і викладено її у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Вказаний Закон № 76-VІІІ є чинним і підлягає виконанню, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів , яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а саме: виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України Про державну службу .

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України Про державну службу № 889-VІІІ, згідно статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХІ вказаного Закону 889-VIII Закон України Про державну службу 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.

У свою чергу Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Таким чином, діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про державну службу у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято, як і не визначено такої умови для перерахунку призначеної пенсії як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунків призначених пенсій, суд не вбачає.

При цьому суд враховує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин суд враховує і правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в ухвалі Великода проти України від 03 червня 2014 року, в якій Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, а передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ).

У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальновизначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що Закон № 76-VІІІ, яким скасовано саме право на перерахунок пенсій, є чинним і підлягає виконанню, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався, беручи до уваги позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії та в ухвалі від 03 червня 2014 року у справі Великода проти України , посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій з посиланням на положення ст. 22 Конституції України, є помилковим.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення пенсії, в зв'язку з чим в позові слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 6, 8, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя МОЦЬОР О.В.