Рішення

від 31.01.2017 по справі 905/109/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2017                      Справа № 905/109/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом

Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал»

до

Об’єднання співвласників житла та допоміжних приміщень «Арго» у гуртожитку по вул. Дніпропетровська, 9

про

стягнення 10 740,75 грн

за участю представників:

від позивача

ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» до Об’єднання співвласників житла та допоміжних приміщень «Арго» у гуртожитку по вул. Дніпропетровська, 9 про стягнення заборгованості у розмірі 10740,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №20/2 про надання послуг централізованого водовідведення від 29.10.2014, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.11.2014 по 01.10.2016.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав повністю та просить суд розстрочити виконання рішення суду або затвердити запропоновану відповідачем мирову угоду, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем останнього.

Крім того, відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Вказане клопотання судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

29.10.2014 між Комунальним виробничим підприємством «Краматорський водоканал» (позивач, виробник) та Об’єднанням співвласників житла та допоміжних приміщень «Арго» у гуртожитку по вул. Дніпропетровська, 9 (споживач, відповідач) підписано договір №20/2 про надання послуг централізованого водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виробник приймає господарсько-побутові та промислові стічні води споживача з забрудненням у межах граничнодопустимих концентрацій забруднювальних речовин, що надходять у комунальні каналізаційні мережі в межах узгоджених обсягів і узгодженого помісячного графіка, з урахуванням додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляють в періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення з об’єктів водовідведення споживача, розташованих за адресою вул. Дніпропетровська, 9 (при декількох об’єктах переліку згідно з додатком №1), а споживач скидає стічні води і оплачує виробнику послуги з централізованого водовідведення згідно з діючими тарифами і умовами цього Договору, Правилами користування, Правилами приймання стічних вод підприємства у комунальні системи каналізації міста Краматорська, затвердженими рішенням Краматорського виконкому міської ради від 04.06.2003 №243 (далі «Правила №243»), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населення пунктів (далі «Інструкція»), Правилами прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002,відповідно №402/6690 та №403/6691 (далі «Правила №37»), «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України» від 05.07.1995 №30 (далі «Правила №30»).

Згідно з п.10.1 Договору цей Договір вступає в силу при досягненні угоди з істотних умов договору і діє з 29.10.2014 до 28.10.2016.

Відповідно до п. 2.1 Договору виробник приймає стічні води споживача, що надходять у каналізаційну мережу протягом усього періоду дії Договору у порядку відповідно п. 1.1 і в межах обсягу, передбаченого п. 2.2 цього Договору. У разі скидання стічних вод в обсягах, що перевищують узгоджені розрахункові обсяги за цим Договором, справляється у п’ятикратному розмірі від встановленого тарифу відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.2 Договору погоджений розрахунковий обсяг стічних вод (без врахування обсягу стічних вод, що потрапляють в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення) 4149 куб.м.

Згідно з п. 2.5 Договору кількість стічних вод, що надходять у комунальну каналізацію від споживача, визначається за показниками приладів обліку стічних вод, а за їх відсутності - за кількістю води, що надходять з комунального водопроводу або місцевих джерел, що визначається за показниками приладів обліку питної води.

Відповідно до п. 2.8 Договору кількість прийнятих виробником стічних вод визначається за показниками приладів обліку та інших видів розрахунків з оформленням двостороннього акту, завіреного споживачем, згідно Договору.

Надані виробником за цим договором послуги централізованого водовідведення споживач оплачує на підставі встановлених тарифів (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору на момент укладення договору тариф на послуги водовідведення становить:

4.2.3. по групі споживачів-населенню 3,76 гривень за 1 куб. м (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ.

На виконання умов Договору позивачем виставлені, а відповідачем отримані наступні акти-рахунки: №20/2-11 від 24.11.2014 за листопад 2014 року у кількості 193,00 куб.м на суму 870,82 грн, №20/2-12 від 22.12.2014 за грудень 2014 року у кількості 157 куб.м на суму 708,38 грн, №20/2-1 від 27.01.2015 за січень 2015 року у кількості 220 куб.м на суму 992,64 грн, №20/2-2 від 23.02.2015 за лютий 2015 року у кількості 160,00 куб.м на суму 721,92 грн, №20/2-3 від 24.03.2015 за березень 2015 року у кількості 188,00 куб.м на суму 848,26 грн, №20/2-5 від 26.05.2015 за травень 2015 року у кількості 178,00 куб.м на суму 810,34 грн, №20/2-6 від 22.06.2015 за червень 2015 року у кількості 185,00 куб.м на суму 848,04 грн, №20/2-7 від 23.07.2015 за липень 2015 року у кількості 210,00 куб.м на суму 962,64 грн, №20/2-8 від 25.08.2015 за серпень 2015 року у кількості 204,00 куб.м на суму 935,14 грн, №20/2-9 від 22.09.2015 за вересень 2015 року у кількості 200,00 куб.м на суму 916,80 грн, №20/2-1 від 26.01.2016 за січень 2016 року у кількості 178,00 куб.м на суму 788,08 грн, №20/2-2 від 24.02.2016 за лютий 2016 року у кількості 157,00 куб.м на суму 676,36 грн, №20/2-3 від 25.03.2016 за березень 2016 року у кількості 139,00 куб.м на суму 598,81 грн, №20/2-4 від 25.04.2016 за квітень 2016 року у кількості 137,00 куб.м на суму 590,20 грн, №20/2-5 від 23.05.2016 за травень 2016 року у кількості 150,00 куб.м на суму 646,20 грн, №20/2-6 від 24.06.2016 за червень 2016 року у кількості 190,00 куб.м на суму 818,52 грн, №20/2-7 від 26.07.2016 за липень 2016 року у кількості 195,00 куб.м на суму 840,06 грн, №20/2-8 від 26.08.2016 за серпень 2016 року у кількості 198,00 куб.м на суму 852,98 грн, №20/2-9 від 23.09.2016 за вересень 2016 року у кількості 158,00 куб.м на суму 680,66 грн,

Вказані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання на рахунках.

Крім того, акти-рахунки №20/2-4 від 27.04.2015 за квітень 2015 року у кількості 201,00 куб.м на суму 906,91 грн, №20/2-10 від 22.10.2015 за жовтень 2015 року у кількості 162,00 куб.м на суму 742,61 грн, №20/2-11 від 24.11.2015 за листопад 2015 року у кількості 135,00 куб.м на суму 618,84 грн, №20/2-12 від 22.12.2015 за грудень 2015 року у кількості 168,00 куб.м на суму 770,11 грн були надіслані на адресу відповідача поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями листів позивача та фіскальних чеків поштової установи.

Такими чином, позивачем були надані відповідачу послуги з приймання господарсько-побутових стоків на загальну суму 18145,32 грн.

Згідно з п. 4.9           Договору остаточний розрахунок за розрахунковий період споживач проводить на підставі наданого виробником рахунку з урахуванням поточних оплат в термін 7 днів з моменту вручення акту-рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, у період з листопада 2014 року по вересень 2016 року надав відповідачу послуги, передбачені умовами Договору, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідач зобов’язання зі сплати отриманих послуг за вказаний період виконав не в повному обсязі, згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за Договором за період з листопада 2014 року по вересень 2016 року становить 10740,75 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №20/2 про надання послуг централізованого водовідведення від 29.10.2014 за період з листопада 2014 року по вересень 2016 року у розмірі 10740,75 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві на позов відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду або затвердити запропоновану відповідачем мирову угоду, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем останнього.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив.

Клопотання відповідача про затвердження мирової угоди судом відхилено, оскільки відповідачем не надано суду підписаного повноважними представниками сторін оригіналу мирової угоди по даній справі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Виходячи із змісту п.п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На підтвердження обставин, якими мотивована заява про розстрочення виконання рішення суду, відповідачем надано: копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50624080 від 23.08.2016, копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №49682516 від 18.12.2015, копії довідок про стан позичкової заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» №16114SU11144808 та №16114SU11160801 від 14.11.2016, журнал-ордер і відомість по рахунку 377.5 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» за 2016 рік у розмірі 69754,47 грн підписану головою правління ОСЖ та ДП «Арго» ОСОБА_2

Враховуючи викладені обставини, доводи заяви відповідача, загальновідомі події, які відбуваються на території Донецької області, що потягли за собою певні складності у здійсненні господарської діяльності, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду у справі №905/109/16 та розстрочити виконання рішення суду на 2 місяці рівними платежами.

У зв’язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об’єднанням співвласників житла та допоміжних приміщень «Арго» у гуртожитку по вул. Дніпропетровська, 9 (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 9, ідентифікаційний код 37747534) на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 6, ідентифікаційний код 05524251) заборгованість у розмірі 10740 (десять тисяч сімсот сорок) грн 75 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору, розстрочивши виконання рішення на два місяці шляхом сплати суми заборгованості та судового збору наступним чином:

- до 28 лютого 2017 року підлягає сплаті 6059,37 грн;

- до 31 березня 2017 року підлягає сплаті 6059,38 грн.

Зобов’язання, визначені даним пунктом рішення, не обмежують Об’єднання співвласників житла та допоміжних приміщень «Арго» у гуртожитку по вул. Дніпропетровська, 9 сплатити на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» всі присуджені до стягнення за даним рішенням суми раніше погоджених строків.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.02.2017

Суддя М.В. Сажнева