Постанова

від 30.01.2017 по справі 910/14668/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/14668/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Халупний А.В. - за дов.

від відповідача: Гордієнко А.Ф. - керівник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016

у справі №910/14668/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 (далі, позивач або ОСББ Акон-140 ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.10.2016; том 1, а.с. 156-182) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС про стягнення з відповідача, як власника квартири №40-а за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 140, за період з липня 2013 року по вересень 2016 року основного боргу за несвоєчасну оплату послуг охорони у розмірі 3 900,00 грн., 640,15 грн. - пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 184,72 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1 346,20 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1950,00 грн. - основного боргу за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 93,34 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016, 673,10 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 та стягнення з відповідача, як власника квартири №40-в за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 140, за період з липня 2013 року по вересень 2016 року основного боргу за несвоєчасну оплату послуг охорони у розмірі 3 900,00 грн., 640,15 грн. - пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 184,72 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1 346,20 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1950,00 грн. - основного боргу за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 93,34 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016, 673,10 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2013 щодо своєчасної оплати отриманих послуг з охорони будинку, а також зобов'язань зі сплати внесків до резервного фонду у відповідності до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №910/14668/16 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 заборгованість за договорами №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, а саме: 7 400,00 грн. основної заборгованості з оплати послуг охорони, 71,90 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони, 369,24 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони, 2 692,40 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони, 3 900,00 грн. основної заборгованості з оплати внесків до резервного фонду, 186,68 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 1 346,20 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду та 1 251,87 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач належним чином не виконував покладені на нього обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг з охорони, а також внесків до резервного фонду ОСББ Акон-140 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №910/14668/16 та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженнями скаржника, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС внесків до резервного фонду є безпідставними, оскільки відповідач ніколи не був членом ОСББ Акон-140 , а Закон України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у раніше діючій редакції передбачав виключно добровільний вступ в об'єднання. Однак, відповідач заяви про вступ до ОСББ Акон-140 не подавав, а тому позивач, на його думку, не має права вимагати з нього будь-які додаткові платежі (внески до резервного фонду ОСББ) за відсутності укладеного між сторонами договору.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача охоронних послуг апелянт зазначив, що вартість таких послуг має визначатись лише за домовленістю сторін в окремому договорі; посилання позивача на Договори №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2013 є неприпустимим, оскільки ОСББ Акон-140 своїм листом від 03.07.2012 №30/07 визнав їх недійсними, окрім того, до вказаних договорів не прикладені додатки 1, які повинні містити розрахунок щомісячних платежів за відповідні послуги.

Протокол Загальних зборів членів ОСББ Акон-140 №1/12 від 13.12.2012, яким було встановлено розмір плати за охоронні послуги, а також розмір внесків до резервного фонду, як стверджує відповідач, останньому не направлявся.

З огляду на вказане, скаржник наголошує, що позивач безпідставно вимагає у відповідача оплатити додаткову послугу за охорону будинку, а також внески до резервного фонду.

Крім того, скаржник наголосив на тому, що розрахунки, наведені позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, виходять за межі встановленої законом 3-х річної позовної давності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.12.2016.

07.12.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 08.12.2016, не з'явився, 05.12.2016 директор Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 12.01.2017.

Представники сторін у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2017, подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 продовжено строк вирішення спору у справі; у судовому засіданні оголошено перерву до 19.01.2017.

18.01.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення, у яких наголосив на тому, що правова позиція щодо зобов'язання сплати співвласниками на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території (внесків до резервного фонду та послуг охорони) підтверджується численною судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №916/2197/13, від 03.07.2013 у справі №5019/1791/12, від 21.07.2015 у справі №910/19804/14.

У судовому засіданні 19.01.2017 судом було оголошено перерву до 26.01.2017.

У судовому засіданні 26.01.2017 судом було оголошено перерву до 30.01.2017.

30.01.2017 відповідач у судовому засіданні подав клопотання про проведення судової експертизи заяви ОСОБА_3 від 10.10.2013 (том 1, а.с. 39) для підтвердження дійсності оригінального підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС на ній.

Вказане клопотання мотивоване тим, що згода від 10.10.2013 на укладення договору на охорону будинку, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, ОСОБА_3 не надавалась, а відповідна заява ним не підписувалась.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання відповідача заперечував.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін з приводу заявленого клопотання про призначення судової експертизи, ухвалила відмовити у його задоволенні з підстав, що будуть викладені у мотивувальній частині постанови.

Представник позивача у судових засіданнях просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

За клопотанням відповідача, поданим 17.01.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, починаючи з 19.01.2017.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, водночас, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, а позовні вимоги задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно відомостей витягу про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 05.09.2002 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 за адресою: 03041, м. Київ, вул. Антоновича, 140.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС є власником квартири №40-а та квартири №40-в в багатоквартирному будинку у місті Києві по вул. Антоновича, 140, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про право власності від 02.06.2003 (том 1, а.с. 47-50).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС не є членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 , але є співвласником багатоквартирного будинку - власником двох квартир у багатоквартирному будинку.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2003 між ОСББ Акон-140 та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС були укладені Договір №40-а про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та Договір №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Також, колегією суддів встановлено, що відповідно до пункту 4 протоколу Загальних зборів ОСББ Акон-140 №1/12 від 13.12.2012 було прийнято рішення, що починаючи з січня 2013 року за охоронні послуги квартири №42, 47, які використовуються під офіси, сплачують по 350 грн./міс., всі інші квартири будинку - 100 грн./міс.; встановлено розмір внесків на резервний/ремонтний фонд, починаючи з січня 2013 року, у розмірі 50 грн./міс. з кожної квартири.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2013 щодо своєчасної оплати отриманих послуг з охорони будинку, а також зобов'язань зі сплати внесків до резервного фонду у відповідності до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Позивач зазначає, що відповідач з липня 2013 року по вересень 2016 року несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував отримані послуги охорони будинку (100 грн./міс.) та внески до резервного фонду (50 грн./міс.), що і стало підставою для звернення ОСББ Акон-140 до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС , як власника квартир №40-а та №40-в по вул. Антоновича, 140 у місті Києві, 7 800,00 грн. основної заборгованості з оплати послуг охорони, 1 280,30 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 369,44 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 2 692,40 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 3 900,00 грн. основної заборгованості з оплати внесків до резервного фонду, 186,68 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 та 1 346,20 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду.

З приводу правомірності заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача внесків до резервного фонду колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідач, заперечуючи проти позову та свого обов'язку сплачувати внески до резервного фонду, посилається на норми Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у редакції від 16.10.2012, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин та прийняття рішення загальних зборів членів ОСББ Акон-140 №1/12 від 13.12.2012.

Так, за змістом статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі, Закон України Про ОСББ ), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно статті 2 Закону України Про ОСББ цей Закон регулює порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об'єднанні, асоціації; відносини між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.

За приписами статті 4 Закону України Про ОСББ об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до статті 10 Закону України Про ОСББ органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання. Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання.

Згідно статті 7 Закону України Про ОСББ у статуті ОСББ має бути визначено, зокрема, статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів.

Статтею 16 Закону України Про ОСББ визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання шляхом скликання загальних зборів встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Так, відповідач посилається на редакцію статті 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 16.10.2012, яка встановлює обов'язковість рішення загальних зборів лише для членів ОСББ та стверджує про відсутність його обов'язку сплачувати кошти до резервного фонду, оскільки він не є членом ОСББ Акон-140 , а окремого договору з позивачем на сплату внесків до резервного фонду ним не укладалось.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 17 Закону України Про ОСББ у редакції від 16.10.2012 визначені права об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, зокрема, право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від ВЛАСНИКІВ приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; право звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно ВЛАСНИКІВ приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів.

Отже, правова конструкція даної норми закону передбачала права об'єднання, та, відповідно, обов'язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку. У свою чергу, в редакції Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 14.05.2015, чинній станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом, передбачено сплату такого внеску всіма співвласниками багатоквартирного будинку.

Статтею 21 Закону України Про ОСББ передбачалось, що для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням. Перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до статуту об'єднання. За рішенням загальних зборів об'єднання можуть створюватися спеціальні фонди, витрати з яких здійснюються на цілі, що передбачені статутом. Порядок створення спеціальних фондів визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти цих фондів акумулюються на банківських рахунках об'єднання.

Так, згідно пункту 2.3. Статуту ОСББ Акон-140 , затвердженого рішенням Загальних зборів ОСББ Акон-140 відповідно до протоколу №1/12 від 13.12.2012 (далі, Статут), ОСББ шляхом скликання загальних зборів має право встановлювати розміри платежів і внесків власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Отже, встановлення розміру внесків і платежів власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ.

Так, рішенням Загальних зборів членів ОСББ Акон-140 від 13.12.2012, яке оформлене Протоколом №1/12, встановлено, що з січня 2013 року за охоронні послуги квартири №42, 47, які використовуються під офіси, сплачують по 350 грн./міс., всі інші квартири будинку - 100 грн./міс.; встановлено розмір внесків на резервний/ремонтний фонд, починаючи з січня 2013 року, у розмірі 50 грн./міс. з кожної квартири.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Загальних зборів ОСББ Акон-140 від 30.05.2006 було затверджено Положення про резервний фонд ОСББ Акон-140 (далі, Положення; том 1, а.с. 51).

Відповідно до вказаного Положення джерелом формування резервного фонду є щомісячні внески членів та не членів об'єднання, одноразові цільові внески членів об'єднання, добровільні внески юридичних та фізичних осіб, кошти, одержані об'єднанням у результаті здачу в оренду приміщень.

Положенням також встановлений окремий розмір щомісячних внесків в резервний фонд для членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку членів ОСББ та для власників квартир, які не є членами ОСББ та закріплено, що у разі відмови власника приміщення брати участь у створенні резервного фонду необхідно письмово повідомити про це Правління ОСББ і тоді при проведенні ремонту неподільного чи загального майна об'єднання самостійно сплачувати свою дольову частку.

Згідно пункту 5.10. Статуту рішення, прийняті загальними зборами, є обов'язковими для всіх власників приміщення.

Відповідно до пункту 11.4. Статуту власник приміщення, який не є членом об'єднання, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги Статуту об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати всі належні платежі.

Рішення Загальних зборів членів ОСББ Акон-140 від 13.12.2012, оформлене Протоколом №1/12, та яким встановлено розмір внеску до резервного фонду та розмір плати за охоронні послуги, є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавалось.

Враховуючи вищевикладене, обов'язок відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку (власника квартир у багатоквартирному будинку), сплачувати внески до резервного фонду ОСББ передбачений статтями 16, 17, 21 Закону України Про ОСББ (як у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і в редакції, чинній станом на дату подачі позову), пунктами 2.3., 5.10., 11.4. Статуту ОСББ Акон-140 , пунктом 4 Протоколу №1/12 Загальних зборів членів ОСББ Акон-140 від 13.12.2012.

У свою чергу, відсутність окремо укладеного між сторонами договору про оплату внеску до резервного фонду не є обставиною, що звільняє відповідача від сплати внесків до резервного фонду, оскільки такий обов'язок покладено на нього нормами Закону України Про ОСББ як у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і в редакції, чинній станом на дату подачі позову в даній справі.

Відтак, посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку сплачувати внески до резервного фонду ОСББ, оскільки ТОВ Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС не є членом даного ОСББ, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними правовими нормами, згідно яких обов'язок сплачувати внески до резервного фонду покладено на всіх власників квартир у багатоквартирному будинку.

Заперечуючи проти свого обов'язку сплачувати внески до резервного фонду ОСББ Акон-140 , відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначає, що позивачем були проігноровані звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС до нього з претензіями №1 від 27.05.2013, №1 від 01.03.2016 та №2 від 11.08.2016 (том 1, а.с. 92-94) щодо неналежного надання послуг по утриманню будинку та залиття і руйнування ремонту квартири 40А дощовою (талою) водою через протікання покрівлі, протікання даху над квартирою 40В.

Зазначені посилання відповідача колегія суддів не приймає до уваги, оскільки Положенням про резервний фонд ОСББ Акон-140 , затвердженим Загальними зборами ОСББ Акон-140 від 30.05.2006, передбачено, що у разі відмови власника приміщення брати участь у створенні резервного фонду, останній самостійно має сплачувати свою дольову частку при проведенні ремонту неподільного чи загального майна об'єднання.

Крім того, обставини щодо неналежного виконання ОСББ Акон-140 послуг по утриманню будинку та прибудинкової території не є предметом дослідження у даній справі та можуть бути підставою для звернення до суду із окремим позовом.

Щодо правомірності заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача отриманих послуг з охорони будинку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.1. Статуту у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном, через статутні органи об'єднання, між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Як підтверджується матеріалами справи, 01.10.2003 між ОСББ Акон-140 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС (власник) було укладено Договір №40-а про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі, Договір №40-а).

Також, 01.10.2003 між ОСББ Акон-140 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС (власник) було укладено Договір №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі, Договір №40-в).

Відповідно до Розділу 1 Договору №40-а та Договору №40-в ОСББ Акон-140 приймає в експлуатацію від монтажних та будівельних організацій будинок №140 по вул. Антоновича та покладає на себе обов'язки з обслуговування будинку, ремонту нежитлових приміщень та приміщень загального користування будинку, прибудинкової території та озеленення території, включаючи, зокрема, організацію охорони під'їздів (консьєржів), а відповідач забезпечує своєчасну оплату за надані послуги за затвердженими розцінками та тарифами.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори №40-а та №40-в є договорами про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.5. договорів №40-а та №40-в виконавець зобов'язаний за рахунок власника забезпечити охорону під'їзду, для чого найняти та утримувати охоронців, встановити на двері головного входу електрозамки, надати охоронцям перелік мешканців будинку та їхні квартирні телефони, проводити з ними інструктажі з питань охорони праці та протипожежної безпеки.

Згідно пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в власник зобов'язаний за затвердженими та договірними розцінками оплачувати комунальні та інші зумовлені послуги виконавця до 5-го числа наступного за оплачуваним місяця. В разі несвоєчасної оплати наданих послуг сплачувати пеню - 1% від місячної вартості за кожен день понад встановлений термін.

Тобто, умовами договорів №40-а та №40-в передбачений обов'язок виконавця надавати за рахунок власника послуги з організації охорони під'їздів (консьєржів), та, відповідно, обов'язок власника оплачувати послуги з охорони.

Відповідно до пункту 4.2. договорів №40-а та №40-в ОСББ Акон-140 виконавець має право стягувати з відповідача заборгованість за надані послуги та пеню за несвоєчасно виконані платежі.

Згідно пункту 5.1. договорів №40-а та №40-в останні діють з дати підписання та не обмежуються терміном.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що Договори №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2003 є недійсними, про що сам позивач зазначив у листі від 03.07.2012 №30/07 (том 1, а.с. 151), а тому посилання на їх положення є безпідставними.

Зазначений лист ОСББ Акон-140 від 03.07.2012 №30/07 не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту недійсності вказаних договорів, оскільки згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори №40-а та №40-в не є нікчемними, не розірвані, у судовому порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними та обов'язковими до виконання обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно протоколу Правління ОСББ Акон-140 від 10.02.2011 прийнято рішення про укладення договору на охорону будинку та прибудинкових територій з охоронною фірмою.

На підставі вказаного рішення Загальних зборів між ОСББ Акон-140 та Приватним підприємством Агентство нерухомості Гепард 30.04.2011 було укладено Договір №4 на охорону об'єкту, а 01.04.2013 між ОСББ Акон-140 та Приватним підприємством Агентство безпеки Ведмідь було укладено Договір №1 на охорону об'єкту.

Як уже зазначалося, рішенням Загальних зборів членів ОСББ Акон-140 від 13.12.2012, яке оформлене Протоколом №1/12 та є обов'язком для виконання всіма власниками квартир в силу норм Закону України Про ОСББ та Статуту ОСББ, встановлено, що з січня 2013 року за охоронні послуги квартири будинку сплачують по 100 грн./міс.

З огляду на зазначене, оскільки надання послуг з охорони передбачено договорами №40-а та №40-в, які є чинними, а встановлення розміру внесків і платежів належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ, приймаючи до уваги, що у судовому порядку недійсність жодного із рішень Загальних зборів не визнавалась, у відповідача, як власника квартир №40-а та №40-в у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 140, наявний обов'язок сплачувати позивачу за надані йому послуги охорони у розмірі 100 грн./міс. у строки, встановлені договором (до 5-го числа наступного за оплачуваним місяця).

Твердження відповідача з приводу того, що до договорів №40-а та №40-в не прикладені додатки 1, які повинні містити розрахунок щомісячних платежів за відповідні послуги, а тому вартість послуг з охорони не можна вважати погодженою, оцінюються судом критично з огляду на те, що розмір плати за охоронні послуги було встановлено рішенням Загальних зборів ОСББ у межах повноважень, наданих їм Законом України Про ОСББ та Статутом.

Матеріалами справи також підтверджується, що у заявлений позивачем спірний період (з липня 2013 року по вересень 2016 року) відповідачем згідно платіжних доручень №97 від 10.10.2013 та №126 від 11.11.2013 було сплачено 200,00 грн. за охорону за вересень - жовтень 2013 року згідно Договору №40-в (том 1, а.с. 118 зворотна сторона, 119), а згідно платіжних доручень №96 від 10.10.2013, №125 від 11.11.2013 та №17 від 14.01.2014 здійснено оплату за охорону за вересень - жовтень 2013 року та грудень 2013 року згідно Договору №40-а у розмірі 300,00 грн. (том 1, а.с. 131 зворотна сторона, 132, 135 зворотна сторона), тобто встановлені 100 грн./міс.

Здійснення відповідачем вказаних оплат за договорами №40-а та №40-в підтверджує факт обізнаності позивача із наявністю у нього обов'язку щодо сплати послуг охорони у встановленому рішенням загальних зборів від 13.12.2012 розмірі та спростовує посилання відповідача на ту обставину, що надання вказаних послуг ним не погоджувалось.

З огляду на зазначене, заява-згода Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС від 10.10.2013 (том 1, а.с. 39) на укладення ОСББ Акон-140 договору з охоронною фірмою та відсутність будь-яких зауважень та заперечень до розрахунку тарифу на охорону будинку та прибудинкових територій, на яку послався в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції та факт підписання якої заперечується директором відповідача ОСОБА_3, не є основоположним доказом у справі, а відтак, проведення судової експертизи заяви ОСОБА_3 від 10.10.2013 для підтвердження дійсності оригінального підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС на ній, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, є недоцільним, а відповідне клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у будь-якому випадку не буде спростовувати обов'язку відповідача сплачувати за надані позивачем охоронні послуги.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.03.2014 у справі №752/11852/13-ц (том 1, а.с. 99-100), яким заборонено ОСББ Акон-140 включати до рахунку на сплату житлово-комунальні послуги вартість охорони будинку, яке, як стверджує відповідач, прийняте судом за аналогічних обставин, не приймаються судом до уваги, оскільки предметом дослідження у вказаній справі був зовсім інший договір, стороною якого Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС не було.

Водночас, посилання відповідача на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/2683/14-4 (провадження №2-с/752/14/14) від 17.03.2014 та у справі №752/17859/15-ц (провадження №2-с/752/33/15) від 18.11.2015 (том 1, а.с. 97-98), якими скасовані судові накази, видані Голосіївським районним судом м. Києва 11.10.2012 та 18.02.2015 відповідно про стягнення заборгованості з ТОВ Науково-проектно-вправаджувальна фірма Графік-МС , також не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для скасування вказаних судових наказів стало те, що між сторонами існує спір про право, а тому заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову, крім того стосувалися стягнення з ТОВ Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, договорами №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території встановлено обов'язок відповідача здійснювати платежі за послуги охорони, надані позивачем. Розмір цих платежів відповідно до Закону України Про ОСББ та Статуту ОСББ визначено загальними зборами.

Відповідно до пункту 8.2. Статуту у разі відмови власника приміщень укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, об'єднання має право на звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Згідно пункту 8.3.3. Статуту відмова від укладення договору, від сплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших співвласників і є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС та ОСББ Акон-140 , є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено обов'язок з оплати встановлених Загальними зборами об'єднання платежів, в тому числі внесків до резервного фонду та платежів за послуги охорони та якому кореспондує право вимоги кредитора щодо сплати зазначених коштів.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як уже зазначалося, внески до резервного фонду мали сплачуватись відповідачем у розмірі 50 грн. щомісячно.

Оплата послуг охорони у відповідності до умов пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в мала здійснюватись до 5-го числа наступного за оплачуваним місяця.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, останній не виконував своїх зобов'язань зі сплати внесків до резервного фонду за період з липня 2013 року по вересень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача, як власника квартир №40-а та №40-в, виникла заборгованість у розмірі 1950,00 грн. (50 грн., які позивач повинен сплачувати щомісячно х 39 місяців) по кожній квартирі окремо, а всього 3 900,00 грн.

Водночас, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати охоронних послуг, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 800,00 грн. основної заборгованості з оплати послуг охорони за договорами №40-а та №40-в.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що відповідач у спірному періоді сплатив за охоронні послуги згідно договору №40-а 300,00 грн. (платіжні доручення №96 від 10.10.2013, №125 від 11.11.2013 та №17 від 14.01.2014), а згідно Договору №40-в 200,00 грн. (платіжні доручення №97 від 10.10.2013 та №126 від 11.11.2013).

Вказані проплати не були враховані позивачем при розрахунку суми заборгованості.

Відтак, враховуючи здійснені відповідачем оплати, основна заборгованість відповідача з оплати охоронних послуг за Договором №40-а становить 3 600,00 грн., а за Договором №40-в - 3 700,00 грн.

Під час вирішення справи у суді апеляційної інстанції колегією суддів встановлено, що відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що розрахунки, наведені позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, виходять за межі встановленої законом 3-х річної позовної давності, а нарахування штрафних санкцій у відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України має бути припинене через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Аналогічні посилання містяться у апеляційній скарзі відповідача.

Як зазначено у пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

З огляду на зазначене, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на сплив строків позовної давності щодо заявлених позивачем вимог розцінюється колегією суддів як заява про сплив позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, що закріплено частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України.

Статтею 260 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 Цивільного кодексу України. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Як вбачається із вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва, позовна заява ОСББ Акон-140 у даній справі подана до Господарського суду міста Києва 10.08.2016, тобто зі спливом строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків до резервного фонду та послуг охорони за липень 2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів вказано, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановленість факту неналежного виконання відповідачем у спірному періоді своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати внесків до резервного фонду та охоронних послуг, враховуючи, що відповідачем заявлено про сплив позовної давності щодо вимог ОСББ Акон-140 , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСББ Акон-140 у частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати внесків до резервного фонду та послуг охорони за липень 2013 року, оскільки останні заявлені за межами строку позовної давності, встановленого чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи сплив позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за липень 2013 року, загальна заборгованість відповідача з оплати внесків до резервного фонду становить 3 800,00 грн., а за оплату послуг охорони, з урахуванням здійснених оплат, 7 100,00 грн., у тому числі: за Договором №40-а 3500,00 грн., а за Договором №40-в 3 600,00 грн.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 Цивільного кодексу України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 Цивільного кодексу України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Так, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 93,34 грн. за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 та інфляційні втрати у розмірі 673,10 грн. за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 за порушення грошового зобов'язання зі сплати внесків до резервного фонду за період липень 2013 року - вересень 2016 року окремо по кожній квартирі.

За несвоєчасну оплату послуг охорони позивачем також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача за період з 06.08.2013 по 04.10.2016 184,72 грн. 3% річних та 1 346,20 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу по сплаті внесків до резервного фонду, враховуючи сплив позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за липень 2013 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, до стягнення з відповідача підлягають 177,24 грн. 3% річних за період з 01.09.2013 по 04.10.2016 та 1 346,20 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання зі сплати внесків до резервного фонду за період з 01.09.2013 по 04.10.2016 загалом по двох квартирах.

Водночас, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу по сплаті охоронних послуг, враховуючи сплив позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за липень 2013 року, а також здійснені відповідачем проплати за послуги охорони окремо по кожному з договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, до стягнення з відповідача підлягають 149,87 грн. 3% річних та 1 227,07 грн. інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань за Договором №40-а за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 та 158,04 грн. 3% річних та 1 317,50 грн. інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань за Договором №40-в за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 (загалом 307,91 грн. 3% річних та 2 544,57 грн. інфляційних втрат).

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 640,15 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони як за Договором №40-а, так і за Договором №40-в за період з 06.08.2013 по 04.10.2016.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка у розумінні частини 1 статті 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в власник зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати наданих послуг сплачувати пеню - 1% від місячної вартості за кожен день понад встановлений термін.

Відповідно до пункту 4.2. договорів №40-а та №40-в ОСББ Акон-140 виконавець має право стягувати з відповідача заборгованість за надані послуги та пеню за несвоєчасно виконані платежі.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшла висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у цій частині у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Так, при здійсненні розрахунку пені позивач вийшов за межі спеціальної позовної давності, встановленої статтею 258 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявлено позивачем.

З огляду на зазначене, згідно арифметично вірного розрахунку суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 285,83 грн. як за Договором №40-а, так і за Договором №40-в за період з 10.08.2015 по 04.10.2016, а всього пеня у розмірі 571,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, підтверджується частково, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі: 3 800,00 грн. - основний борг зі сплати внесків до резервного фонду, 177,24 грн. 3% річних та 1 346,20 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.09.2013 по 04.10.2016; 7 100,00 грн. - основний борг з оплати послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в, 307, 91 грн. 3% річних та 2 544,57 грн. інфляційних втрат за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 та 571,66 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в за період з 10.08.2015 по 04.10.2016.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС підлягає задоволенню частково. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні, позовні вимоги задовольняються частково з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №910/14668/16 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №910/14668/16 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі №910/14668/16 викласти у наступній редакції:

1. Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 8, кв. 198, код 16485130) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 (03041, м. Київ, вул. Антоновича, 140, код 26253359) 3 800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу зі сплати внесків до резервного фонду, 177 (сто сімдесят сім) грн. 24 коп. 3% річних та 1 346 (тисячу триста сорок шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 7 100 (сім тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу з оплати послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2003, 307 (триста сім) грн. 91 коп. 3% річних, 2 544 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 66 коп. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2003 та 1 242 (одну тисячу двісті сорок дві) грн. 56 коп. судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Акон-140 (03041, м. Київ, вул. Антоновича, 140, код 26253359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-проектно-впроваджувальна фірма Графік-МС (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 8, кв. 198, код 16485130) 148 (сто сорок вісім) грн. 99 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/14668/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх