Ухвала

від 01.02.2017 по справі 805/3469/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа №805/3469/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3469/16-а за позовом Малинівської сільської ради Слов'янського району Донецької області до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.09.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням від 07.07.2016 року № НОМЕР_1 до нього застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10525,01 грн. та нараховано пеню у розмірі 1004,56 грн. за період з 21.06.2014 року до 25.07.2014 року. Позивач вважає, що таке рішення податкового органу не ґрунтується на приписах чинного законодавства, а тому просив суд визнати його неправомірним та скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3469/16-а позов задоволено.

Скасовано рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.07.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано: штраф у розмірі 10525,01 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.06.2014 року по 25.07.2014 року та пеню у розмірі 1004,56 грн.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення і відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) та зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм ст. 10 Закону № 1669 не прийняв до уваги відсутність у позивача відповідного сертифікату Торгово-промислової палати. А також не приділив належної оцінки тій обставині, що за приписами пункту 9 3 Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, не застосовуються до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті. Тобто, не лише тих платників які перебувають на обліку в органах ДФС, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, а і тих, що надали до контролюючого органу відповідну заяву. Позивачем заява про звільнення його від виконання обов'язків платника єдиного внеску, передбачених Законом № 2464 до контролюючого органу не надавалась.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Представник апелянта надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Малинівська сільська рада Слов'янського району Донецької області є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 04342909, юридична адреса: 84178, Донецька область, Слов'янський район, с. Малинівка, вул. Центральна, 6.

07 липня 2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Малинівської сільської ради Слов'янського району Донецької області застосовано штраф у розмірі 10525,01 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.06.2014 року до 25.07.2014 року, та нараховано пеню у розмірі 1004,56 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 8).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним, з огляду на наступне.

Проблемою даного спору є питання правомірності прийняття податковим органом рішення № НОМЕР_1.

Як вбачається зі змісту рішення № НОМЕР_1, податковим органом до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.06.2014 року до 25.07.2014 року.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою (z1628-13), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить скасувати рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийняте Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний сертифікат № 6902 від 24.10.2016 року виданий Донецькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: зупинення казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у непідконтрольних містах Донецької області, акти тероризму на території Донецької області, Малинівській сільській раді Слов'янського району Донецької області щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: зокрема, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2014 року до 20.06.2014 року; за червень 2014 року - до 20.07.2014 року (а.с. 22).

Крім того, Малинівська сільська рада Слов'янського району Донецької області є органом місцевого самоврядування, який може здійснювати платежі через реєстраційні рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби. Оскільки органи казначейського обслуговування на території Слов'янського району під час виникнення спірних правовідносин у штатному режимі не працювали, то позивач був позбавлений можливості своєчасно виконати зобов'язання зі сплати єдиного внеску у той період.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 3 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 визначено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Отже, наведене свідчить про неможливість здійснення перерахування заробітної плати та єдиного внеску під час знаходження позивача на неконтрольованій території внаслідок нефункціонування органів Державної казначейської служби.

Є загальновідомим фактом прийняття Правлінням Національного Банку України 23 липня 2014 року постанови № 436, якою з 24 липня 2014 року було запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій області, а органи Держказначейства є складовою цієї системи.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9 3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Колегія суддів зазначає, що спірним у даному випадку є наявність у Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області підстав для прийняття відносно позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України застосовано штраф у розмірі 6732,39 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 28.08.2014 року до 17.12.2014 року, та нараховано пеню у розмірі 3312,35 грн. (0,1 % суми недоїмки).

На переконання колегії суддів відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 0022451302/14915 сформоване 10.10.2016 року з посиланням на статтю 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

В своїх доводах апеляційної скарги податковий орган зазначив, що застосування до спірних відносин положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не є можливим, оскільки позивач не надавав контролюючому органу відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України для звільнення від виконання своїх обов'язків визначених Законом № 2464.

Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3469/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2