Ухвала

від 01.02.2017 по справі 805/4731/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/28858/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпін О.А., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2015

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016

у справі № 805/4731/15-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (далі - позивач, ТОВ Авто-Експрес )

до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Волноваському районі)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Авто-Експрес звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Волноваському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 № 0005662200 та від 31.07.2015 № 0009602200.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон України №996-XIV), п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704 (далі - Положення №88), та ч. 4 с. 11, ст. 69, ст. 79, ст. 86, ст. 138, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

В порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції замінено первинного відповідача у зв'язку із реорганізацією Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на Державну податкову інспекцію у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податного законодавства п взаємовідносинах з ТОВ Інтеграл мир , ПП АШИРБАДОН , ПП Промстройресурс , ТОВ Добасавто , ПП Авто-Бус-Сервіс за жовтень-грудень 2014 року, результати якої оформлено актом від 22.04.2015 № 33/05-33-22-00/33222009, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог, зокрема, з урахуванням врахованих заперечень, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит по взаємовідносинам: з ПП Авто-Бус-Сервіс за листопад 2014 року у сумі 37 894,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 28 701,00 грн.; з ПП Промстройресурс за листопад 2014 року у сумі 62 333,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 141 067,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ Інтеграл Мир за жовтень 2014 року у сумі 73 371,00 грн., за листопад 2014 року у сумі 198 594,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 308 750,00 грн.; по взаємовідносинам з ПП Аширбадон за жовтень 2014 року у сумі 210 000,00 грн., за листопад 2014 року 249 000,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 198 667,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015: № 0005652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 422 042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 355 510,00 грн.; № 0005662200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 19 740,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0005662200 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення № 0005652200 скасовано в частині основного платежу у розмірі 86 250,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21 562,00 грн.

На підставі викладеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2015 № 0009602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 335 792,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 333 948,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а повторну скаргу позивача залишено без задоволення.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки, наведені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивач не отримував від ПП Аширбадон дизельне пальне і запасні частини, визначені в актах виконаних робіт послуги з мийки автобусів, неможливо встановити реальність та достовірність постачання ТОВ Інтеграл Мир дизельного палива у жовтні-грудні 2014 року покупцю, товариство не отримувало від ПП Промстройресурс роботи по відновленню асфальтового покриття майданчика, роботи зі скління будівлі, роботи з ремонту та оснащення оглядових ям, роботи по ремонту будівлі у грудні 2014 року, тобто при мінусових температурах отримало на тимчасово непідконтрольній території, від виконавця, який не має трудових ресурсів, основних фондів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до ліцензії серії АЕ №572534, виданої 27.01.2015 Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, позивач має право на здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автобусами.

У ході розгляду справи судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у перевіряємий період позивач (замовник/покупець) мав господарські взаємовідносини з: ПП Промстройресурс (виконавець) за договорами на виконання робіт від 23.10.2014 № 2014-23/10, від 28.11.2014 № 2014-25/11-1, № 2014-28/11-2 та № 2014-28/11-3; ТОВ Інтеграл-Мир (постачальник) за договором поставки нафтопродуктів від 18.09.2014 № 18/09-14; ПП Аширбадон (продавець/виконавець) за договором купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів від 03.11.2014 № 3/11-2014, договором купівлі-продажу запасних частин від 03.11.2014 № 03/11-2014 та договором на мийку автомобілів від 03.11.2014 № 03/11-2014м.

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених спірними правочинами, позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт за грудень 2014 року, актів виконаних робіт за грудень 2014 року, рахунків на оплату, платіжних доручень, податкових накладних, видаткових накладних, витягів з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за листопад-грудень 2014 року та грудень 2014 року, товарно-транспортних накладних та актів надання послуг.

При дослідженні наявних у матеріалах справи документів судами встановлено, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Водночас, використання у власній господарській діяльності із перевезення пасажирів придбаних у ТОВ Інтеграл-Мир та ПП Аширбадон паливно-мастильних матеріалів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарної книги кількісного руху нафтопродуктів за період жовтень-грудень 2014 року, довідки про виробничі потужності підприємства, переліку маршрутів та наданих автотранспортних послуг підприємством у жовтні-грудні 2014 року, штатного розкладу підприємства за жовтень-грудень, відомостей витрат палива за жовтень-грудень 2014 року, оборотна-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631, а також подорожних листів.

Перевезення товару власним транспортом позивача підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною та подорожніми листами легкового автомобіля, які містять в собі, зокрема, інформацію про дату і місце складання, прізвище, ім'я, по-батькові водія, марка, модель реєстраційний номер автомобіля, пункти навантаження, відомості про вантаж, які надають можливість ідентифікувати цей вантаж, а тому судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на певні недоліки в їх заповненні.

Також, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилань відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, які слугували однією з підстав для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з тим, що порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування ТОВ Авто-Експрес податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що доводи та висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, в той час як у ході судового розгляду встановлено протилежне.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність спірних господарських операцій, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем податкового кредиту, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі № 805/4731/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін І.В. Приходько