Постанова

від 01.02.2017 по справі 826/7859/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7859/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції , треті особи: Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції , треті особи: Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції заборгованість у розмірі 2457094,21 грн. (сплата пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.04.2016 Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримала від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання, винесені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості , а саме:

- подання від 25.03.2016 №22 для здійснення до товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською агарною біржею під державні гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/170) станом на 01.03.2016 у сумі 4 465 461,53 грн., що дорівнює 165 054,97 дол. США;

- подання від 25.03.2016 №23 для здійснення до товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата відсотків з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською агарною біржею під державні гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/170) станом на 01.03.2016 у сумі 155 923,92 грн., що дорівнює 5 763,35 дол. США;

- подання від 25.03.2016 №24 для здійснення до товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською агарною біржею під державні гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/170) станом на 01.03.2016 у сумі 2 692 794,76 грн.

На виконання подання Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві № 22 від 25.03.2016, №23 від 25.03.2016 та №24 від 25.03.2016 щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом) позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволені позову, прийшов до висновку про неправомірність та необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення зазначеної заборгованості та передчасність дій податкового органу щодо звернення до суду, оскільки стягненню коштів має передувати направлення податкової вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 08.05.1996 між Українською аграрною біржею та компанією Кейс Корпорейшн (США) було укладено зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу № 6/3076 UKR, за умовами якого Українська аграрна біржа придбала сільськогосподарську техніку на суму 72,3 млн. дол. США (контракт суду надано не було, проте на дану обставину посилається третя особа-2 в письмових поясненнях).

19 вересня 1996 року між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, з однієї сторони, та Державним експортно-імпортним банком України, як фінансовим агентом, з другої сторони, укладена агентська угода, згідно якої Кабінет Міністрів України доручає, а фінансовий агент приймає на себе обов'язки виконувати агентські (посередницькі) функції по залученню зовнішніх кредитів (іноземних кредитів, кредитних ліній), що залучаються та/або обслуговуються фінансовим агентом згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України та наданню позичальникам внутрішніх кредитів, повернення яких іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України. До того ж, Кабінет Міністрів України доручає, а Міністерство фінансів України приймає на себе обов'язок по забезпеченню коштами гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України перед іноземними кредиторами щодо виконання фінансовим агентом зобов'язань, які випливають з угод про надання зовнішніх кредитів.

З метою підтримання вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення сільського господарства високопродуктивними комбайнами і тракторами Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15.07.1997 №753 Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів , якою надав гарантії Кабінету Міністрів України на суму кредиту 66,3 млн. доларів США на користь Експортно-імпортного банку США в рамках Гарантійної структурної угоди від 10 травня 1995 р., укладеної між Міністерством фінансів, що діяло від імені Кабінету Міністрів України, та Експортно-імпортним банком США, що діяв від імені Уряду США, за зобов'язаннями Державного експортно-імпортного банку України як агента Кабінету Міністрів України згідно з міжбанківською кредитною угодою з американським банком (з урахуванням відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту), в рамках якої буде здійснюватися фінансування 85 відсотків вартості зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу N 6/3076 UKR від 8 травня 1996 р., укладеного між Українською аграрною біржею (м. Київ) та компанією "Кейс Корпорейшн" (США), і всіх чинних додатків до цього контракту на поставку сільськогосподарської техніки на суму 72,3 млн. доларів США, 85 відсотків комісії за надання кредиту та комісій за зобов'язання, 100 відсотків страхових платежів Експортно-імпортного банку США.

23.07.1997 між Українською аграрною біржею (Позичальник) та Нью-Йорським філіалом Сосіете Женераль (Організатор та Кредитодавець), банківською корпорацією, була укладена угода, відповідно до якої Державний експортно-імпортний банк України, Національне агентство України по реконструкції та розвитку, діюче від імені Кабінету Міністрів України довірених осіб України та Сосьете Женераль , відділення в Нью-Йорку, уклали кредитну угоду від 26.06.1997 з Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів з посиланням на гарантію Ексімбанку №АРО72205ХХ-Україна, згідно з якою позичальнику буде наданий гарантований експортний фінансовий кредит в сумі 66300000 доларів США для закупівлі товарів позичальником в США для експорту в країну позичальника та виплати відповідної комісії за страхування.

Українська аграрна біржа, як державний агент із залучення кредиту для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії Кейс Корпорейшн (Позичальник) 24 липня 1997 року уклала кредитну угоду № 18/03-149 з Державним експортно-імпортним банком України, який діяв за дорученням Кабінету Міністрів України (Кредитор) для фінансування 85% контракту № 6/3076 UKR від 08.05.96, 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг.

21 березня 2002 року між Українською агарною біржею (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №132; об'єктом лізингу була сільськогосподарська техніка, придбана Лізингодавцем у компанії Кейс Корпорейшн (США) та яка передавалась Лізингоодержувачу у платне користування з правом викупу.

Кабінет Міністрів України 17 липня 2003 року прийняв постанову № 130 Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками , якою затвердив Порядок та умови укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками; Міністерство фінансів разом з банками, які на підставі агентських угод або від свого імені за дорученням держави уклали угоди про надання юридичним особам - позичальникам кредитів, залучених державою або під державні гарантії, бюджетних позичок (далі - банки-агенти), зобов'язав забезпечити укладення від імені держави договорів застави з позичальниками та/або іншими заставодавцями (майновими поручителями), а також договорів поруки чи інших договорів, відповідно до яких платоспроможні треті особи (власники та співвласники позичальників, банки) беруть на себе солідарні з позичальниками зобов'язання, для забезпечення виконання зобов'язань позичальників за угодами про реструктурування заборгованості за кредитами та бюджетними позичками; доручив Державній податковій адміністрації в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобов'язання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою забезпечити стягнення такої заборгованості в установленому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, звернення до майнових поручителів та третіх осіб, які беруть на себе солідарні зобов'язання щодо виконання зобов'язань позичальника за угодами про реструктурування.

27 листопада 2003 року між Українською агарною біржею (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції (Покупець) згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №753 та з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1070 було укладено договір купівлі-продажу №170 сільськогосподарської техніки іноземного виробництва компанії Кейс Корпорейшн (США).

В подальшому, 31 грудня 2003 року між Міністерством фінансів України (Мінфін) та Українською агарною біржею (Боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції (Поручитель) було укладено угоду про реструктурування №130-04/170, згідно якої Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 01.01.2003 перед державою в сумі 165 054,97 дол. США за кредитами, наданими Боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997 №18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та Боржником, та кредитної угоди від 23.07.1997, укладеної між Боржником та банком Societe General, New York Branch (Кредитні угоди), а Боржник погашає цю заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угоді.

02 серпня 2004 року між Державним експортно-імпортним банком України (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції (Заставодавець) було укладено договори застави №130-04/170/055 та №130-04/170/045.

16 серпня 2004 року між Українською агарною біржею (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції (Відповідач) було укладено мирову угоду (в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України та статті 604 Цивільного кодексу України), згідно якої враховуючи угоду про реструктурування №130-04/170, що укладена 31.12.2003 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1070, договору викупу сільськогосподарської техніки від 09.03.2004 №2003-В/29, Відповідач визнає свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №132 від 21.03.2002 в розмірі 1 254 896,92 грн., що еквівалентно 117 653,94 дол. США.

У зв'язку з надходженням від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською агарною біржею під державні гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/170, Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на виконання звернулася з зазначеним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості , прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Частиною 9 ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції обґрунтував своє рішення необхідністю винесення податкової вимоги про стягнення з відповідача простроченої заборгованості відповідно до вимог п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Нормами ст. 95 Податкового кодексу України визначено порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України п.95.2 стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Однак колегія суддів не може погодитись з правомірністю та обґрунтованістю такого обов'язку податкового органу, оскільки зазначена норма Податкового кодексу України передбачає передумову надіслання (вручення) податкової вимоги у разі стягнення коштів та продажу майна платника податків, тобто у разі наявного неузгодженого податкового боргу.

Натомість в зазначеному випадку борг є узгодженим та основна сума заборгованості стягнута рішенням Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 14.1.153. ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В свою чергу згідно п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно в п.14.1.39. ст. 14 кодексу дається визначення, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Оскільки відповідно до ч.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу, а зазначена глава передбачає податкову вимогу лише для неузгодженого податкового боргу, тоді як предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції узгодженої заборгованості зі сплата пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом.

В зазначеному випадку стягується саме прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (пеня), для якої постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 передбачений спеціальний порядок, а саме: нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Так зазначена заборгованість виникла зі стягнення пені, нарахованої за невиконання зобов'язань, а саме несплати основного боргу з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською агарною біржею під державні гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/170.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції про стягнення заборгованості, стягнуто з позивача частину суми основного боргу перед державою за кредитом, залученим під державні гарантії шляхом зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України.

Однак у зв'язку з несплатою пені нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві винесло подання, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості , яке було надіслано відповідачу для подальшого реагування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, подання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві містить відповідний розрахунок простроченої реструктурованої заборгованості, що є вірним та відповідає нормам діючого права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному звертаючись з позовом про стягнення заборгованості Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві діяла правомірно та обґрунтовано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних, оскільки в межах доводів позовної заяви, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий орган мав право стягнення заборгованості з товариства без направлення такому податкової вимоги, оскільки така заборгованість стягується податковими органами за спеціальним порядком визначеним Кабінету Міністрів України - за поданням територіальних органів Державної казначейської служби.

А тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року - скасувати .

Прийняти нове рішення, яким позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції , треті особи: Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські нафтові інвестиції заборгованість у розмірі 2457094,21 грн. (сплата пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.