Рішення

від 02.02.2017 по справі 905/3540/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2017                     Справа № 905/3540/16                               

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» м.Торецьк Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто» м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 179970,00грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги» м.Торецьк Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто» м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 179970,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти №29.10.59 від 02.12.2013р. відповідач зобов'язався поставити у власність позивача товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 179970,00грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст.32,34,36,54,64,82 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

02.12.2013р. між Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто» Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №29.10.59.

Відповідно до п.1.1. договору, учасник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товар зазначений в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а замовник –прийняти й оплатити такий товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: код (29.10.59) автомобілі спеціальної призначеності (ДК 016-2010) автомобілі легкові НИВА 2121 та Богдан 2110. Кількість товару 2 одиниці (п.1.2. договору).

Згідно з п.3.1. договору, ціна даного договору становить 179970,00грн за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки провадяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунку на оплату товару або поетапної оплати замовником поставленого товару.

Згідно з п.4.2. договору, до рахунку додається накладна.

Замовник розраховується з учасником по факту постачання товару (п.4.3. договору).

Відповідно до п.5.1. договору, строк поставки товару: грудень 2013 року. Доставка здійснюється транспортом учасника за заявкою замовника.

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару в строки, установлені даним договором.

Згідно з п.10.1. договору, даний договір набуває чинності з 02.12.2013р. і діє до 31.12.2013р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір про закупівлю товарів за державні кошти №29.10.59 від 02.12.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До договору про закупівлю товарів за державні кошти №29.10.59 від 02.12.2013р. була укладена специфікація. Вартість пропозиції складає 179970,00грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 2 та п.1 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №29.10.59 від 02.12.2013р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 179970,00грн. згідно платіжного доручення №7 від 28.04.2014р. (а.с.19).

На теперішній час відповідач не поставив на адресу позивача автомобілі НИВА 21214 у кількості 1 шт. на суму 99770,00грн., Богдан 2110 у кількості 1 шт. на суму 80200,00грн., всього на загальну суму 179970,00грн.

Договір №29.10.59 від 02.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти припинив свою дію 31.12.2013р., тобто договірні відносини між сторонами на теперішній час відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач правом надання відзиву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язань не надав, обставин щодо об'єктивних причин неможливості його виконання не навів.

Враховуючи приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, а також те, що між сторонами припинені договірні зобов'язання, суд дійшов висновку, що відповідач утримує грошові кошти у розмірі 179970,00грн. перераховані йому позивачем безпідставно і має їх повернути на підставі вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Донецьк» (83016, Донецька область, м.Донецьк, вул.Кірова, б.61, ЄДРПОУ 37789679) на користь Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Центральна, 55Г, ЄДРПОУ 37522155) заборгованість у розмірі 179970 (сто сімдесят дев`ять тисяч дев'ятсот сімдесят)грн.00коп., судовий збір у розмірі 2699 (дві тисячі шістсот дев'яносто дев`ять)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 03.02.2017р.          

Надруковано 3 примірника: 1-до справи; 1-позивачу; 1-відповідачу