Ухвала

від 11.01.2017 по справі 2-н-1536/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 6/225/10/2017

Справа № 2н-1536/11

УХВАЛА

іменем України

11 січня 2017 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

судді Скиба М.М.,

за участю секретаря Панаслюк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Торецьку заяву Комунального підприємства Торецьккомсервіс Торецької міської ради про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2016 року заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судовим наказом № 2н -1536-11, виданим Дзержинським міським судом Донецької області від 10.10.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті комунальних послуг в сумі 1251 грн. 54 коп., судових витрат 30 грн.

Рішенням Торецької міської ради № 6/80-30 від 15.03.2016 року Дзержинське комунальне підприємство Дзержинськжитлосервіс перейменоване на Комунальне підприємство Торецьккомсервіс Торецької міської ради. У зв'язку з цим виникла необхідність в заміні сторони виконавчого провадження саме на Комунальне підприємство Торецьккомсервіс Торецької міської ради, як правонаступника.

Належно повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою в розгляді справи, тому суд розглядав справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви про заміну сторони необхідно відмовити з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Законом України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 року № 1404 - VІІІ із змінами та доповненнями (надалі - Закон від 02.06.2016 року), який визначає порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Судом встановлено, що судовим наказом № 2н -1536-11, виданим Дзержинським міським судом Донецької області від 10.10.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті комунальних послуг в сумі 1251 грн. 54 коп., судових витрат 30 грн.

Стягувачем за виконавчим документом є Дзержинське комунальне підприємство Дзержинськжитлосервіс .

Рішенням Торецької міської ради № 6/80-30 від 15.03.2016 року Дзержинське комунальне підприємство Дзержинськжитлосервіс перейменоване на Комунальне підприємство Торецьккомсервіс Торецької міської ради.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року сторонами виконавчого провадження є стягував і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (ч. 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року).

Із змісту ч. 1 п. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року вбачається, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Наряду з цим, відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Такі ж саме положення містяться в статті 378 ЦПК України, яка передбачає у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

У зв'язку з такою заміною сторони відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належною стороною проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої особи, якою є правонаступник, що отримав від попередньої сторони всі прав та обов'язки, які є обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Проте, підставами процесуального правонаступництва є смерть фізичної особи, припинення юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виникає спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь - якій стадії цивільного процесу (ст. 37 ЦПК України).

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, заміна сторони, що вибула, може мати місце тільки в результаті правонаступництва, що відбулося в матеріальних правовідносинах, тому не завжди є можливою.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою. Заміна стягувача за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що первісний стягувач за судовим наказом Дзержинське комунальне підприємство Дзержинськжитлосервіс тільки змінило найменування на Комунальне підприємство Торецьккомсервіс Торецької міської ради без проведення процедури його реорганізації.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Пунктом 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна найменування підприємства без процедури реорганізації не є правонаступництвом, тому у заявника не має ніяких підстав для звернення до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки у зв'язку з перейменуванням підприємство не позбавлено статусу сторони виконавчого провадження, тому в задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 378 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 року № 1404 - VІІІ, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Комунального підприємства Торецьккомсервіс Торецької міської ради про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: