Рішення

від 07.05.2010 по справі 2-1095/2010

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-1095/2010

провадження № Б/н1520

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2010 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

при секретарі Жиленко Ю.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи - Орган опіки та піклування Дарницького району м. Києва , Орган опіки та піклування Деснянського району м. Києва - про встановлення часу спілкування з дитиною , -

встановив :

Позивач ОСОБА_5 27.08.2009 року звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_6 про визначення місця проживання малолітньої дитини, посилаючись на наступні обставини. Сторони перебувають у шлюбі з 23.06.2007 року, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. З жовтня 2008 року сімейно-шлюбні стосунки між подружжям припинилися, відповідачка перейшла проживати до квартири своїх родичів за адресою АДРЕСА_1, разом з собою забравши доньку. Відповідачка не підтримує відносин з позивачем, не дає можливості спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, вимагаючи від позивача відмови від права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Всупереч вимогам закону, відповідачка ігнорує розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 148 від 04.03.2009 року щодо визначення участі батька у вихованні дитини, чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. На час пред'явлення позову, відповідач зміг поспілкуватись з дитиною лише три рази за десять місяців.

Зі слів доглядальниці , яка працює у відповідачки, позивачу стало відомо, що відповідачка не піклується про повноцінне харчування дитини, про потреби дитини у спілкуванні з батьками, про належний та безпечний відпочинок вночі, про її розумовий та психологічний розвиток. Крім того, розмір заробітної плати відповідачки не дозволяє їй утримувати саму себе, не кажучи про утримання дитини, інших доходів ОСОБА_6 не має, а від аліментів вона відмовилась. При тому як заробітна плата позивача в десять разів перевищує заробітну плату відповідачки.

ОСОБА_6, маючи рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2009 року, яким задоволено її позов про вселення в квартиру АДРЕСА_2, хоч і звернулася до виконавчої служби із заявою про примусове виконання цього рішення, але не з'являється на проведення виконавчих дій з примусового вселення.

Тому позивач просив визначити місце проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком , ОСОБА_5, за місцем її постійної реєстрації у квартирі АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 12.10.2010 року вказана справа була об'єднана в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини. Позивач просив визначити йому як спосіб участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичні побачення з дитиною по місцю фактичного її проживання щосуботи та щонеділі з 12-00 год. до 19-00 год.

Позивач вказував на те, що відповідачка не виконує розпорядження органу опіки та піклування щодо встановлених розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації годин зустрічей з дитиною. Кожного разу, коли позивач приїжджав до нового місця проживання відповідачки і просив дати дитину хоча б на прогулянку, відповідачка у грубій формі з лайкою відмовляла йому, нагадуючи про свої вимоги щодо переведення на її користь права власності на придбану квартиру. Відповідачка перестала брати слухавку

телефону, а доглядальниця повідомляла позивачу про неможливість зустрічі, оскільки в дитини режим відпочинку.

02.10.2009року позивач ОСОБА_5 уточнив свої позовні вимоги щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини ( а.с. 117-118) та просив встановити йому час зустрічі з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1:

-кожну суботу та неділю тижня з 10-00 до 18-00 години ;

-останню суботу та неділю місяця з 10-00 год. у суботу до 20-00 год. у неділю;

Місце зустрічі кожної суботи та неділі визначити тимчасове фактичне місце проживання малолітньої ОСОБА_7: АДРЕСА_1.

Місце зустрічі в останню суботу та неділю місяця визначити постійне місце проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_3

Встановити час для спільного відпочинку ОСОБА_5 з малолітньою ОСОБА_7 тривалістю від 7 до ЗО діб : кожний третій місяць року до 7 діб ; один раз на рік влітку та взимку до 30 діб.

Місце відпочинку до 7 діб визначити місце проживання бабусі і дідуся малолітньої ОСОБА_7: АДРЕСА_4.

Визначення місця відпочинку до 30 діб залишити на розсуд ОСОБА_6 з урахуванням порад дільничного лікаря-педіатра малолітньої ОСОБА_7

22.12.2009року позивач ОСОБА_5 доповнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідачку ОСОБА_6 не чинити перешкод у зустрічах ОСОБА_5 з малолітньою донькою ОСОБА_7 у визначений судом час.

30.03.2010року ОСОБА_5 подав заяву про залишення без розгляду його позовних вимог про визначення місця проживання дитини з батьком. Тому ухвалою суду від 30.03.2010 року позовна заява ОСОБА_5 в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини з батьком була залишена без розгляду ( а.с. 184-185).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовну заяву ОСОБА_5 про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини та зобов'язання ОСОБА_6 не чинити перешкод у зустрічах позивача з дитиною у визначений судом час, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вказуючи на те, що відповідачка порушує права дитини на спілкування з батьком.

Позивач ОСОБА_5 в дане судове засідання не з'явився, в судовому засіданні

22.12.2009року він підтримав заявлені позовні вимоги. Вважає, що дружина спекулює дитиною, добиваючись вирішення майнових питань на свою користь та вимагаючи від нього передачі права власності на придбану квартиру. Дружина залишила постійне місце проживання добровільно в жовтні 2008 року, коли доньці виповнилось 6 місяців. Відповідачка думає лише про себе, а не про дитину, вона вийшла на роботу, а для догляду за дитиною найняла няньку. Нянька деякий час дозволяла позивачу потай від дружини зустрічатись з донькою. Враховуючи вік дитини, позивач не заперечує, щоб дитина проживала з матір'ю, але він бажає повноцінно брати участь у вихованні дитини, спілкуватись з нею, разом відпочивати.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки наслідки спілкування дитини з ОСОБА_5 можуть бути негативними, позовні вимоги суперечать інтересам дитини. Позивач є настільки нестриманою та агресивною людиною, що відповідачка боїться залишатись з ним наодинці. Позивач використовував дитину як експонат для представлення своїм друзям та знайомим на закуреній кухні під час вживання алкогольних напоїв. У присутності дитини він грубо поводився з відповідачкою, кричав на неї, штовхав, погрожував розправою. Зазначена поведінка ОСОБА_5 шкодить нормальному психічному та фізичному розвиткові дитини. Висновок органів опіки та піклування щодо можливості спілкування батька з дитиною суперечить інтересам дитини, оскільки представники органу опіки та піклування не дослідили ситуацію в сім'ї . В разі, якщо судом буде задоволено позов, позивач буде залучати органи міліції для виконання рішення, щоб забирати дитину для зустрічей , і дитина може перелякатись на все життя.

Відповідачка ОСОБА_6 в дане судове засідання не з'явилась, в судовому засіданні 22.12.2009 року вона позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі , мотивуючи тим, що ОСОБА_5 неодноразово застосовував до неї фізичну силу, бив її у присутності дитини , позивач веде себе неадекватно , він

агресивна та психічно неврівноважена людина, яка не може себе контролювати , у великій кількості вживає алкогольні напої. Позивач погрожує фізичною розправою родичам відповідачки, може викрасти дитину, погрожує няньці, телефонує їй вночі, тримає в страху усіх родичів відповідачки.

У разі спілкування дитини з позивачем в дитини будуть психічні відхилення, і немає жодних гарантій, що позивач не буде бити дитину в приступі гніву . Відповідачка не бажає його бачити взагалі, а тим більше - біля своєї дитини, і в жодному разі не віддасть йому доньку для зустрічей. Вона достатньо заробляє, що утримувати себе та доньку, і не потребує допомоги позивача, який вказує на те , що він хворіє та багато коштів витрачає на ліки. З приводу протиправної поведінки позивача відповідачка неодноразово зверталась до органів міліції.

Представник органу опіки та піклування Дарницького району м. Києва Єланцева 1.1, в судовому засіданні частково підтримала позовні вимоги. Вказала, що дане питання обговорювалось на засіданні комісії із захисту прав дитини Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації 25.03.2010 року. Заслухавши пояснення батьків, беручи до уваги рекомендації комісії, орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність визначення часу спілкування батька з дитиною один раз на тиждень - у вихідний день суботу або неділю з 12-00 до 18-00 години в присутності матері дитини ( а.с. 197).

Представник органу опіки та піклування Деснянського району м. Києва надіслав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності, з максимальним врахуванням інтересів малолітньої дитини (а.с 49).

Вислухавши сторони, їх представників, представника органу опіки та піклування, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідачка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебували в шлюбі з 23.06.2007 року , що підтверджується свідоцтвом про шлюб , виданим Відділом РАЦС Печерського РУЮ у м. Києві ( а.с. 7).

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом РАЦС Дарницького РУЮ м. Києва 22.04.2008 року (а.с. 8).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.05.2009 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про встановлення режиму окремого проживання подружжя встановлено, що сторони з жовтня 2008 року спільного господарства не ведуть, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не мають спільного бюджету , разом не проживають. Факт окремого проживання підтверджено актом від 17.04.2009 року, складеним сестрою ОСОБА_6 ОСОБА_8 в присутності свідків-сусідів про те, що ОСОБА_6 зі своєю дочкою проживає у сестри за адресою АДРЕСА_5, без реєстрації (а.с.64-65).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2009 року, що на даний час набуло законної сили, шлюб між сторонами розірвано ( а.с. 64).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2009 року було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі ( а.с. 66). Заяву про залишення позову без розгляду ОСОБА_6 мотивувала тим, що вона з порозумінням ставиться до стану здоров'я ОСОБА_5, який потребує значних коштів на лікування.

В запереченнях на позов про стягнення аліментів ОСОБА_5 вказував ( а.с. 93-96), що з жовтня 2008 року на ґрунті переживань за дитину, неможливості її бачити та спілкуватися з нею в нього виникло захворювання на гіпертрофію міокарду лівого шлунку серця, що за діагнозом має назву кардиального гіпертензійного синдрому, що підтверджено відповідною медичною документацією ( а.с. 98-104) . У зв'язку з цим йому необхідно щодня приймати ліки та раз на місяць проходити обстеження, вартість ліків складатиме 761 грн. щомісячно.

В судовому засіданні позивач підтвердив , що він не надає матеріальну допомогу відповідачці на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 При цьому, як вбачається з довідки про доходи позивача , його заробітна плата в ТОВ Аснільсен Юкрейн станом на квітень 2009 року складає 10187 грн. ( а.с. 16).

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2008 року подружжями та ім'я позивача ОСОБА_5 була придбана квартира АДРЕСА_6 ( а.с. 9), в якій зареєстровані сторони та їх малолітня дочка ОСОБА_9 (а.с. 10) Квартира має загальну площу 104,4 кв.м., складається з трьох кімнат, жилою площею 53,5" кв.м.

14.04.2009року ОСОБА_6 уклала з АКБ Укрсоцбанк договір поруки, відповідно до якого зобов'язалась солідарно відповідати за виконання ОСОБА_5 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків, комісій за договором кредиту від 29.01.2008 року на суму 70000 доларів США. ( а.с. 111-113). Як пояснили сторони в судовому засіданні, протягом 2009 року відповідачка самостійно сплачувала платежі за договором кредиту з метою недопущення звернення стягнення на квартиру.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2009 року було задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселено ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_7 ( а.с. 13). Як встановлено в даному судовому засіданні з пояснень представників сторін, рішення про вселення було виконане державним виконавцем

08.04.2010року, однак фактично ОСОБА_6 у вказаній квартирі не проживає.

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи, сторони проживають окремо, позивач - у квартирі АДРЕСА_2, а відповідачка з дочкою ОСОБА_9 - тимчасово в квартирі своєї сестри ОСОБА_8 - № 132 по вул. Каштановій, 14 у м. Києві.

Спеціалістами служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації було обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_5 , про що 06.02.2009 року складено акт, з якого вбачається, що в кімнатах створені всі умови для проживання, виконаний косметичний ремонт, квартира сучасно вмебльована. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. Для дитини є ліжко, коляска, крісло для іграшок та харчування, ванночка для купання. Для виховання, розвитку та проживання дитини створено належні умови (а.с. 120).

На підставі звернення служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації у зв'язку з вирішенням заяви ОСОБА_5 щодо участі у вихованні малолітньої дочки, спеціалістами служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації 12.02.2009 року було проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_6, про що складено акт. З вказаного акту вбачається, що ОСОБА_6 проживає вдвох з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 у квартирі АДРЕСА_8, де виконано ремонт, прибрано, чисто і охайно. Для виховання , розвитку та проживання дитини створено всі необхідні та належні умови. В квартирі дві кімнати, в дитячій кімнаті є дитячий меблевий гарнітур, комод для зберігання дитячих речей, диван, багато іграшок. На кухні - сучасна побутова техніка, пароварка, блендер, посуд для харчування дитини (а.с. 31).

Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 148 від

04.03.2009 року ОСОБА_5 було встановлено час спілкування зі своєю донькою ОСОБА_7,

07.04.2008р.н. щосуботи та щонеділі з 12-00 до 19-00 год. Дозволено матері дитини бути присутній, за її бажанням, під час спілкування батька з дитиною ( а.с. 119).

При вирішенні даного спору суд керується нормами Сімейного кодексу України , якими встановлено, що батьки зобов'язані поважати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ст. 150 СКУ),

-мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст. 153 СКУ ),

-здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ст. 155 СКУ),

-той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини ( ст. 157 СКУ).

З викладених норм слідує, що ніхто не може чинити перешкод у спілкуванні батьків та дітей, крім випадків, коли таке спілкування буде негативно впливати на дитину та її інтереси, однак таке право у певних випадках може бути обмежене законом.

Статтею 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини , прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року , малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю .

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 не виконує розпорядження органу опіки та піклування та чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, не дозволяючи позивачу зустрічатись з донькою, про що відповідачка особисто підтвердила в судовому засіданні. Вказала, що вона категорично заперечує проти зустрічей позивача з донькою , мотивуючи тим, що він психічно неврівноважена, агресивна людина, зловживає алкоголем , тому спілкування з ним зашкодить дитині.

В своїх запереченнях посилалась на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, власні звернення до органів міліції та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за її заявами.

Свідок ОСОБА_8 , сестра позивачки, пояснила, що вона не може сказати, яким чином ОСОБА_5 характеризується як батько . Свідок зазначила , що між сторонами склалися неприязні стосунки, тому ОСОБА_6 вимушена проживати окремо від колишнього чоловіка, в її квартирі. При цьому свідок проживає в іншому місті та приїжджає до м. Києва чотири рази на рік. За час знайомства з позивачем вона зробила для себе висновок, що відповідач зловживає спиртним, він бив свою дружину, схильний до насильства , про що свідчать його очі, як у психічно хворого, при спілкуванні він може вщипнути за ногу, штовхнути . Однак , на запитання позивача свідок пояснила, що позивач нормально спілкувався з її дітьми, віком 7 та 12 років, при цьому настрій у дітей був добрий.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона з грудня 2008 року працює у ОСОБА_6 нянькою її дитини ОСОБА_7. Позивач приїжджав часто до дитини на 15-20 хвилин, з січня 2009 передавав кошти дружині через неї від 400 до 1000 грн., але з квітня припинив надавати кошти. ОСОБА_5 просив свідка надавати йому можливість спілкуватись з дитиною , щоб не знала дружина, оскільки вона заперечувала проти зустрічей . Деякий час свідок надавала таку можливість позивачу, він зустрічався з донькою на вулиці, в автомобілі , однак у подальшому з жовтня 2009, зважаючи на заборону відповідачки, позивач не бачиться з дитиною. У вересні 2009 року стався випадок, коли ОСОБА_5 вискочив з кущів та налякав її, коли вона гуляла з дитиною на вулиці , що , як вважає ОСОБА_10 , свідчить про його неврівноваженість . Крім того, позивач часто їй телефонує та говорить, що він хоче бачити свою дитину, при цьому останні дзвінки були з погрозами, іноді - серед ночі.

З матеріалів Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві за № 15383, на підставі яких прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справі від 03.12.2008 року, вбачається, що ОСОБА_6 зверталась до органів міліції 28.11.2008 року з приводу викрадення ОСОБА_5 особистих документів: закордонного паспорту, посвідчення водія, документів на квартиру та автомобіль. В ході перевірки позивач пояснював, що до дружини фізичної сили не застосовував, коли дружина пішла з квартири, вона забрала речі та документи , а всі документи на спільне майно він згоден надати суду за першою вимогою (а.с. 90).

З матеріалів Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві № 16726 за 2008 рік, на підставі яких прийнято постанови про відмову в порушенні кримінальної справи 29.12.2008 року ( а.с. 89) та 10.07.2009 року , вбачається , що ОСОБА_6 зверталась з приводу

перешкод, які чинить їй ОСОБА_5 у користуванні квартирою. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи дільничним інспектором міліції зроблено висновок, що між подружжям виникли цивільно-правові відносини.

24.09.2009 року ОСОБА_6 зверталась до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про те, що позивач висловлює погрози фізичною розправою та викрадення спільної дитини. Постановою від 26.09.2009 року в порушенні кримінальної справи відмовлено ( а.с. 77).

Аналізуючи надані докази , суд вважає, що між сторонами склалися неприязні стосунки, що частково ґрунтуються на з'ясуванні спірних майнових питань, та не можуть бути перешкодою у здійсненні позивачем його батьківських прав щодо спілкування з дитиною.

Як вбачається з характеристик , наданих позивачем, він позитивно характеризується за місцем проживання ( а.с. 123-124) та за місцем роботи ( а.с. 122) - ТОВ Аснільсен Юкрейн , де позивач працює керівником відділу зі збору інформації, зарекомендував себе освіченою людиною з високим професійним рівнем знань та досвідом у галузі міжнародного менеджменту та маркетингу. У відносинах з підлеглими проявляє ввічливість та стриманість, особисту відповідальність у вирішенні проблемних питань. Серед клієнтів і співробітників фірми користується повагою.

Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, і це підтверджується випискою вихідних номерів з мобільного телефону ОСОБА_5, він в період з грудня 2008 року по вересень 2009 року періодично телефонував няньці , домовлявся про зустріч з дитиною та цікавився життям доньки ( а.с. 166 - 167).

З наданих позивачем телеграм на адресу ОСОБА_6 вбачається, що протягом 2009 року він неодноразово ( кілька разів на місяць) намагався зустрітись з донькою, на виконання розпорядження органу опіки та піклування (а.с. 44-48, 125-126, 150-152).

Як вбачається з пояснення представника органу опіки та піклування , на засіданні комісії з захисту прав дитини Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність визначення часу спілкування батька з дитиною один раз на тиждень - у вихідний день суботу або неділю з 12-00 до 18-00 години в присутності матері дитини (а.с. 197).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи даний спір , суд враховує , що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага . Дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі Хант проти України ) .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні відповідачкою не надано достатніх та належних доказів тих обставин, на які вона посилається як на підставу для відмови у позові , зокрема, що позивач негідно поводить себе в суспільстві, веде себе аморально, що може зашкодити спілкуванню з дитиною ; що позивач може жорстоко поводитись з дитиною, є алкоголіком, хворіє на психічне захворювання , чинить дії, які свідчать про загрозу життю та здоров'ю дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_5 про зобов'язання ОСОБА_6 не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково, з врахуванням обставин, зазначених у ч. 2 ст. 159 СК

України.

При вирішенні питання щодо встановлення годин зустрічей з дитиною суд враховує : малолітній вік ОСОБА_7 ( 2 роки) , який вимагає певного режиму харчування, відпочинку, денного сну , прогулянок на свіжому повітрі ; стан здоров'я позивача ^ який хворіє на гіпертрофію міокарду лівого шлунку серця, що проявляється у постійному

підвищеному артеріальному тиску, і вимагає постійного приймання ліків ; поведінку батьків по відношенню до дитини та один до одного, їх характеристику ; особистість позивача та його поведінку, яка свідчить , зокрема, що позивач не турбується про матеріальне забезпечення дитини , не надаючи коштів навіть на першочергові потреби дитини - харчування та одяг ; висновок органу опіки та піклування .

З врахуванням викладеного , виходячи з інтересів дитини , а також принципу розумної достатності та справедливості , суд вважає за доцільне визначити спосіб участі батька у вихованні дитини шляхом систематичних ( один раз на тиждень) побачень : кожну першу та другу суботу місяця з 15-00 год. до 20-00 год., кожну третю та четверту неділю місяця з 9-00 год. до 13-00 год.

Також суд вважає за доцільне в інтересах дитини на даний період часу, враховуючи вік дитини, а також висновок органу опіки та піклування , з метою недопущення травмування психіки дитини , яка постійно проживає з матір'ю, визначити години зустрічей батька з дитиною в присутності матері - ОСОБА_6

Місце зустрічі, виходячи з позовних вимог , суд вважає за можливе визначити : першу суботу місяця за адресою : АДРЕСА_3, решту визначеного судом часу - тимчасове фактичне місце проживання малолітньої ОСОБА_7 - АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладені обставини , особистість позивача та його поведінку, суд вважає недоцільним і таким, що суперечить інтересам дитини у даному віці, встановлювати час для спільного відпочинку позивача з дитиною кожний третій місяць року до 7 діб , один раз в рік влітку та взимку до 30 діб. Тому в даній частині позову необхідно відмовити.

Також необхідно зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод у зустрічах ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5, у визначений судом час.

На підставі викладеного, ст. 7, 141, 150, 153, 155, 157, 159 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. З, 10, 11, 57, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України ,суд

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення часу спілкування з дитиною - задовольнити частково .

Встановити години зустрічі ОСОБА_5 з малолітньою дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожну першу та другу суботу місяця з 15-00 год. до 20-00 год. , кожну третю та четверту неділю місяця з 9-00 год. до 13-00 год. у присутності матері - ОСОБА_6 .

Місце зустрічі визначити першу суботу місяця за адресою : АДРЕСА_3, решту часу - тимчасове фактичне місце проживання малолітньої ОСОБА_7 - АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод у зустрічах ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у визначений судом час.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.