Вирок

від 06.12.2011 по справі 1-748/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 1-748/11

Провадження № 1/1412/748/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 року Заводський районний суд м.Миколаєва

у складі: Головуючого судді: Притуляк І.О.

при секретарі: Будикіній А.Л.

за участю прокурора: Непомнящої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився 12 липня 1977 року у м.Миколаєві, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, ПП, раніше засудженого 17.08.2005 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст..ст.307 ч.3, 309 ч.2, 313 ч.3, 317 ч.2, 70 ч.1 КК України до чотирьох років позбавлення волі, був звільнений згідно Постанови Вознесенського міського суду Миколаївської області від 21.08.2007 року з заміною не відбутої частини покарання на виправні роботи,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ::

ОСОБА_1 05.12.2007 року був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради, як приватний підприємець (далі ФОП).

16.12.2008 року виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради ФОП ОСОБА_1 було видано дозвіл №080116/П на розміщення автомобільної мийки за адресою м.Миколаїв вул..Новосельська, 26-а для надання послуг з миття автотранспорту з цілодобовим режимом роботи.

ОСОБА_1, являючись ФОП та здійснюючи організаційно-розпорядчі функції службової особи, будучи відповідно до вимог ст.141 КЗпП України зобов'язаним неухильно додержуватись вимог законодавства про працю і правил охорони праці, грубо порушив законодавство про працю щодо найманих працівників, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Так, підсудний, діючи умисно та усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, з метою ухилення від сплати податків, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з використанням найманої праці в порушення вимог ч.1 ст.43 Конституції України, згідно якої кожен має право на працю, що включає, можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується, та в порушення вимог ст.ст.2, 21, 24, 24-1 КЗпП України, згідно з якими працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, що являє собою угоду між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, і угодою сторін, протиправно використовував найману працю ОСОБА_2 протягом лютого-серпня 2011 року включно та ОСОБА_3 з 20.06.2011 року по 25.08.2011 року без укладення трудових договорі в письмовій формі та реєстрації в установлений законом термін у державній службі зайнятості населення.

Крім цього, підсудний використовував працю найманих працівників без ведення трудової книжки, що є грубим порушенням ст.48 КЗпП України, так як відпрацьований ними час не буде зараховано у робочий стаж; без обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, в порушення ст..30 Закону України Про оплату праці , без здійснення обов'язкових відрахувань до бюджету, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, в порушення ст..ст.253-256 КЗпП України, ст..8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , ст..20 Закону України №Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , ст..ст.3-5 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , ст..23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , ст..17 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст..47 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , що позбавляло потерпілих права на працю шляхом укладення трудового договору, права на отримання соціальних гарантій, права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування.

Крім того ОСОБА_1 будучи ФОП, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, та являючись службовою особою, діючи умисно, 01.04.2011 року та 01.07.2011 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи, а саме до звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за перштий та другий квартали 2011 року, в яких не зазначив інформацію щодо чисельності працівників у звітному кварталі, тоб-то не відобразив факт наявності трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначені завідомо неправдиві документи ОСОБА_1 надав до державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва.

В судовому засіданні підсудний повністю визнав вину в скоєнні злочинів, пояснив, що будучи ФОП, та займаючись підприємницькою діяльністю по наданню послуг з миття автотранспорту з цілодобовим режимом роботи з лютого по серпень 2011 року використовував найману працю ОСОБА_2 та з 20.06.2011 року по 25.08.2011 року використовував найману працю ОСОБА_3, при цьому не оформляв трудові договори з останніми. Крім того, свідомо вніс завідомо неправдиві та недостовірні дані щодо використання на протязі першого та другому кварталів 2011 року найманої праці зазначених осіб, для того щоб зменшити податкове навантаження. Підтвердив, що усвідомлював, що діяв протиправно, щиро розкаявся у скоєному.

З урахуванням того, що підсудний свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів визнав у повному обсязі, судом за згодою з учасниками процесу, у зв'язку з недоцільністю, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, котрі ніким не оспорювалися, не проводилось. При цьому суд, у відповідності до вимог ст..299 ч.3 КПК України, обмежився показами підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 за ст.172 ч.1 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю та ст..366 ч.1 КК України, тобто службове підроблення, тобто складання і видача службовою особою завідомо неправдивих документів доказана та його дії кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, а також те, що дані злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Суд враховує особу підсудного, зокрема те, що він раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно. Має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Обставинами пом'якшуючими покарання підсудного є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин обтяжуючих покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи та особу винного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, вважаючи такий вид покарання необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи в сукупності всі наведені вище обставини, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням його особи, суд вважає за можливе при призначенні ОСОБА_1 покарання застосувати ст.69 КК України, щодо додаткового покарання за ст..366 ч.1 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 172 ч.1, ст. 366 ч.1 КК України та призначити покарання:

- за ст. 172 ч.1 КК України в виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 грн.

- за ст. 366 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України в виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн. без позбавлення права обіймати посади повязанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом повного складання призначених покарань в виді штрафу в дохід держави в розмірі 1360 грн.. без позбавлення права обіймати посади пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без змін -підписка про невиїзд.

Речові докази - звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ОСОБА_1 за перший та другий квартили 2011 року залишити в матеріалах справи №1-748/2011..

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим у той же термін з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ: І.О.ПРИТУЛЯК